7.1. Аналіз співвідношення затрат, прибутку і обсягу реалізації


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 

Загрузка...

Враховуючи постійне зростання конкуренції на споживчому ринку, на фірмах велику увагу приділяють вивченню взаємозв’язку затрат, обсягу виробництва і реалізації продукції, а також джерелам формування прибутку. Менеджерам постійно доводиться вирішувати питання матеріально-технічного забезпечення підприємства, оп-тимізації його змінних і постійних витрат, формування цінової про-позиції на товари, роботи і послуги та просування їх до споживача.

Зауважимо, що економічно необгрунтовані рішення керівництва можуть завдати шкоду або мати невиправні наслідки для діяльності підприємства. З метою уникнення цього проводять аналіз беззбитковості виробництва (або визначення критичної точки). Під критичною точкою розуміють такий обсяг реалізації продукції, при якому затрати дорівнюють виручці від реалізації продукції, тобто підприємство не отримує ні прибутку, ні збитку.

У міжнародній практиці критичну точку визначають за такими

трьома методами:

-          рівняння;

-          маржинального доходу;

-          графічного зображення.

Практичне застосування вказаних методів визначення критич-ної точки здійснимо на підставі даних наведеного прикладу.

Приклад

Акціонерне товариство “Акава” планує виготовляти й реалізо-вувати на споживчому ринку радіоприймачі. За попередніми розра-хунками, змінні виробничі витрати на виробництво одного радіоприй-мача становитимуть 10 грн. Передбачається реалізувати радіоприй-мачі за ціною 22 грн. кожний. Постійні витрати (адміністративні вит-рати, витрати на збут, амортизація виробничого обладнання, орендна плата, страхові платежі і т. ін.) протягом звітного періоду, за розрахун-ками становитимуть 3000 грн. Враховуючи дані наведеного прикладу проведемо розрахунки кількості одиниць продукції, які необхідно ви-готовити і реалізувати підприємству для досягнення точки беззбитко-вості.

Метод рівняння. При використанні цього методу визначення фінансового результату (чистого прибутку) здійснюється за допомо-гою рівняння:

Виручка  від  реалізації  продукції

(ціна одиниці продукціі        Х         кількість одиниць продукції)

Собівартість  реалізованої  продукції

змінні витрати на одиницю            кількість одиниць

Х

продукції        продукції

Постійні  витрати

 

Чистий  прибуток  від  реалізації  продукції

Для проведення належних розрахунків за допомогою представ-леного рівняння врахуємо, що Х — це кількість одиниць продукції, які необхідно реалізувати підприємству для досягнення точки беззбитковості. Результати розрахунків будуть такими:

22Х – 10Х – 3000 = 0; 12Х = 3000 грн.;

3000 грн.

Х =      = 250 одиниць

12 грн.

Отже, використання методу рівняння дало нам можливість знайти критичну точку реалізації продукції у кількості 250 одиниць. За такого обсягу реалізації радіоприймачів підприємство не отримає прибутку, але й не матиме збитку.

Метод маржинального доходу. Цей метод являє собою певну модифікацію методу рівняння. Для початку визначається маржиналь-ний доход на одиницю продукції, який розраховується як різниця між ціною реалізації одиниці продукції і змінними витратими на її вироб-ництво:

Маржинальний доход на одиницю        = 22 грн. – 10 грн. = 12 грн. продукції

Наступним етапом є визначення критичної точки за такою фор-мулою:

 

3000 грн.

= 250 одиниць

Критична       Постійні витрати

=          =

точка   Маржинальний доход          12 грн.

на одиницю продукції

 

Як бачимо, і в цьому випадку критична точка обсягу реалізації продукції становить 250 одиниць, що аналогічно попередньому роз-рахунку.

Графічний метод. Використання даного методу забезпечує визначення “критичної точки” в діяльності підприємства на основі побудови графіків, які виражають виручку та витрати залежно від об-сягів реалізації продукції, поведінку яких, спираючись на дані наве-деного прикладу, представимо за допомогою рис. 7.1.

 

 

Схема А

 

Схема Б

Рис. 7.1. Графік поведінки затрат, виручки і обсягу реалізації продукції в системі аналізу беззбитковості підприємства

Враховуючи різні варіанти графічного зображення змінних і постійних витрат, рис. 7.1. поділено на дві частини (схема А і схе-ма Б).

З метою зображення на рисунку 7.1. лінії виручки було взято за основу обсяг реалізації продукції в кількості 400 одиниць, що відповідає 8800 грн. (400 шт. х 22 грн.) і отриману точку позначено літерою Н. Через точки Н і О у схемі А і схемі Б побудовано лінію виручки.

Для відображення поведінки змінних витрат у схемі А взято за основу той самий обсяг реалізації продукції (400 одиниць). Провівши розрахунки (400 шт. Х 10 грн. = 4000 грн.), отримуємо точку З, через яку й побудовано лінію змінних витрат ОЗ.

Для відображення постійних витрат у схемі А на вертикальній осі відмічено точку, яка відповідає 3000 грн. (точка Т). Враховуючи те, що постійні витрати залишаються незмінними при будь-якій кількості продукції, відклавши від точки З вгору 3000 грн., отримаємо точку Ж. Використовуючи точки Т і Ж, накреслимо лінію постійних витрат, яка буде проходити паралельно лінії змінних витрат. Поряд з тим, лінія ТЖ у схемі А відображує також і загальний обсяг витрат.

Графічне відображення змінних і постійних витрат може бу-ти здійснене і в іншому порядку. Так, спочатку на графіку показу-ються постійні, а потім — змінні витрати.

Для відображення постійних витрат у схемі Б відмічено на вертикальній осі точку, яка відповідає 3000 грн. (точка Р). Врахо-вуючи те, що постійні витрати залишаються незмінними при будь-якій кількості продукції, лінія постійних витрат буде побудована паралельно осі кількості продукції.

Для відображення поведінки змінних витрат у схемі Б взято за основу той самий обсяг реалізації продукції (400 одиниць). Провівши розрахунки (400 шт. х 10 грн. = 4000 грн.), отримуємо точку Б. Проте точка Б буде відповідати не 4000 грн., а 7000 грн. (4000 грн. + 3000 грн.), оскільки на схемі Б спочатку позначалися постійні витрати. Отже, через точки Р і Б побудовано лінію змінних витрат. Поряд з тим, лінія РБ в схемі Б відображує також і загальний обсяг витрат, який аналогічний лінії ТЖ у схемі А.

Як видно із схем А і Б рисунку 7.1. критична точка (точка М) утворюється на перетині лінії виручки ОН і лінії загального обся-гу витрат (ТЖ у схемі А і РБ у схемі Б) і відповідає 250 одиницям реалізованої продукції, тобто 5500 грн. виручки.

Праворуч і ліворуч від точки М розміщуються відповідно сектор прибутку і сектор збитку. Графічне зображення у схемах А і Б дає можливість визначити обсяги прибутку або збитку при різних варіантах кількості реалізованої продукції.

Так, при кількості 400 одиниць реалізованої продукції обсяг прибутку буде розрахований як різниця між точками Н та Ж у схемі А, а також точками Н та Б у схемі Б і становитиме відповідно 1800 грн. (8800 грн. – 7000 грн). У свою чергу, при 150 одиницях реалізо-ваної продукції буде отримано збиток, який розраховується як різни-ця між точками С та Е у схемі А та точками А та Ф у схемі Б.

Зауважимо, що отримання інформації про розміри маржи-нального доходу, прибутку та збитку при графічному методі має пряму залежність від точності нанесеного зображення.

Підсумовуючи викладене відмітимо, що використання схеми А рисунку 7.1. є більш зручним, окільки лінії виручки і змінних ви-трат виходять з однієї точки і відстань між ними по вертикалі дає можливість визначити маржинальний доход практично при будь-якому обсязі реалізації продукції. Розмір маржинального доходу показує, до якої межі може зменшитися виручка, щоб не отримати збитку. Вказане має безпосередній вплив при прийнятті уп-равлінських рішень керівництвом, оскільки дає можливість узгод-жувати цінову політику підприємства з вимогами ринку.

За умови використання на підприємстві системи стандарт-кост можливе використання вказаних методів, спираючись на стан-дартні (нормативні) витрати. Це дасть змогу отримати більш гнуч-ну інформацію, необхідну для прийняття оптимальних уп-равлінських рішень.