5.1.1. Облік витрат енергосилових допоміжних виробництв


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 

Загрузка...

Енергосилові допоміжні виробництва створюються з метою за-безпечення підприємства усіма видами енергії: електроенергії, води, тепла, пари, стиснутого повітря тощо.

У процесі діяльності підприємств у значних обсягах спожи-вається електроенергія, вода, тепло для забезпечення роботи як ос-новних, так і допоміжних та обслуговуючих виробництв.

Джерела забезпечення підприємств електроенергією, во-дою і теплом поділяються на:

1) власні (стаціонарні і пересувні електростанції, які є власністю підприємства, водонапірні башти, котельні тощо);

2) залучені — які не є власністю підприємства, але забезпечу-ють його електроенергією, водою і теплом тощо. Залежно від обрання того чи іншого способу, забезпечення підприємства електроенергією, водою чи теплом може бути реалізо-ване шляхом:

а)         споживання лише із залучених джерел;

б)         споживання лише із власних джерел;

в)         споживання одночасно із залучених і власних джерел.

За умов споживання підприємством електроенергії, води і теп-ла лише із залучених джерел плата за спожиту їх кількість проводить-ся в порядку обліку розрахунків із постачальниками, а включення її вартості до витрат того чи іншого підрозділу здійснюється як окремої статті калькуляції (дебет рахунків 23 “Виробництво”, 91, 92, 93 і кре-дит рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”). Можна зробити висновок, що варіант а) по забезпеченню підприємства електроенергією, водою і теплом не є предметом обліку енергосилових виробництв, а отже, і предметом для розгляду по дано-му питанню.

Предметом же обліку енергосилових допоміжних виробництв є витрати підприємства, спрямовані на забезпечення його різними видами енергії за рахунок або лише їх власних джерел, або одночас-но із залучених і власних джерел.

Облік  Облік витрат, пов’язаних із виробництвом

електропостачання електроенергії власними електро-станціями, а також облік кількості і вар-тості електроенергії, яка надійшла зі сторони, здійснюють на рахун-ку 23 “Виробництво” і зокрема на одному з його субрахунків “Елек-тропостачання”. Затрати по дебету рахунку 23 субрахунку “Електро-постачання” обліковують помісячно в розрізі таких статей кальку-ляції:

1)         затрати на оплату праці (рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці”);

2)         відрахування на соціальні заходи (рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням”);

3)         амортизація (рахунок 13 “Знос необоротних активів”);

4)         паливо (рахунок 203 “Паливо”);

5)         енергія (рахунок 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”);

6)         роботи і послуги (аналітичний рахунок “Ремонти електрооб-ладнання” субрахунку “Ремонтна майстерня” рахунку 23 “Виробництво” або рахунок 63 “Розрахунки з постачальни-ками та підрядниками”);

7)         страхові платежі (рахунок 39 “Витрати майбутніх періодів”);

8)         інші затрати (22 “Малоцінні та швидкозношувані предме-ти”).

Стаття “Затрати на оплату праці” призначена для відображення сум нарахованої оплати праці працівникам (машиністи, електромон-тери та ін.), робота яких безпосередньо пов’язана із обслуговуванням електростанцій та іншого обладнання (трансформатори і т. ін.), що ви-користовуються на підприємстві.

Стаття “Відрахування на соціальні заходи” призначена для відображення сум зборів до Пенсійного фонду, фонду Соціального страхування, а також фонду Страхування на випадок безробіття згідно норм, передбачених законодавством.

Стаття “Амортизація” відображає суми амортизаційних відра-хувань основних засобів (приміщення електростанцій, обладнання електростанції, трансформаторні підстанції та ін.).

Стаття “Паливо” призначена для відображення вартості спожи-того пального в процесі роботи електростанції.

Стаття “Енергія” відображає кількість і суму, належну до опла-ти обленерго або іншому постачальнику за спожиту електроенергію зі сторони.

Стаття “Роботи і послуги” відображає суми виконаних ре-монтів обладнання електропостачання як власною реммайстернею, так і сторонніми організаціями (включення вартості ремонтних робіт здійснюється згідно порядку, передбаченого у Законі України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

Стаття “Страхові платежі” передбачена для відображення сум, сплачених страховій компанії за страхування обладнання електропо-стачання.

Стаття “Інші затрати” відображає вартість списаних (або знос) малоцінних та швидкозношуваних предметів на електропо-стачання, витрати на охорону праці і техніку безпеки та ін.

У кінці кожного місяця завідуючий електростанцією або старший електрик подає до бухгалтерії підприємства Виробни-чий звіт по електропостачанню. У звіті наводяться дані про відпрацьований час (кількість годин і днів) працівниками даного підрозділу, суми нарахованої їм заробітної плати, вартість списа-них малоцінних та швидкозношуваних предметів, витрати нафто-продуктів на роботу електростанції, а також дані про вироблену і отриману зі сторони електроенергію та її використання за спожи-вачами (підрозділами основного, допоміжного і обслуговуючих виробництв, зовнішніх споживачів і т. ін.) із зазначенням по кож-ному з них кількості спожитих кіловат-годин.

Разом з виробничим звітом до бухгалтерії передаються і первинні документи, які стали підставою для включення до ньо-го певних затрат: “Табель обліку робочого часу”, “Акт списання малоцінних та швидкозношуваних предметів”.

На деяких підприємствах дані про витрати по електропос-тачанню і розподіл електроенергії за підрозділами можуть пода-ватися в окремих документах. У цьому випадку до бухгалтерії по-дається окремо “Звіт про використання електроенергії” (див. зразок 5.1).

За відсутності на підприємстві лічильників у підрозділах для розподілу спожитої електроенергії за об’єктами витрат на підприємстві можуть, згідно з наказом керівництва, запроваджувати-ся відповідні коефіцієнти. У цьому випадку до бухгалтерії подають-ся дані лише про загальне по підприємству споживання електрое-нергії.

Узагальнення даних про витрати по підрозділу електропоста-чання і їх списання за підрозділами знаходить своє відображення при журнально-ордерній формі обліку в журналі-ордері ¹ 5, а при спрощеній формі бухгалтерського обліку — у розділі ІІ Відомості 5-М (див. дод. А 5).

Накопичення даних про витрати з електропостачання в розрізі статей калькуляції протягом року та їх розподіл за об’єктами спожи-

Зразок 5.1.

 

Рік       Місяц  Число Підприємство            ЗВІТ № 1

ПРО   ВИКОРИСТАННЯ

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

2004    1          31        ВО “Росток”  

 

Ціна 1 кВт.год 12 коп.

            Кількість кВт.год       Сума

Вироблена електроенергія власною електростанцією     28000  -

Отримана електроенергія від централізованої енергосистеми   20000  -

Отримана електроенергія від інших постачальників        -          -

Всього            48000  -

Використана електроенергія          

Рахунок (субрахунок)           Підрозділ (об’єкт витрат)    

 

1. Спожита  допоміжними  виробництвами        Х         Х

23/6     Водопостачання       2500    300

23/7     Теплопостачання      1500    180

23/8     Автопарк       3500    420

23/9     Реммайстерня           4000    480

Разом  11500  1380

2. Спожито  підрозділами  основного виробництва       Х         Х

23/1     Цех № 1          14000  1680

23/2     Цех № 2          12500  1500

23/3     Цех № 3          3000    360

23/4     Цех № 4          2500    300

91        Загально-виробничі витрати          800      96

Разом  32800  3936

3. Витрати  організаційного  спрямування            Х         Х

92        Адміністративні витрати     1200    144

93        Витрати на збут        2500    300

Разом  3700    444

Усього            48000  5760

 

=Вольтренко

 

ми споживання електроенергії як при журнально-ордерній, так і при спрощеній формі бухгалтерського обліку доцільно здійснювати у Книзі обліку виробництва (див. дод. Б 1). Споживання електрое-нергії за підрозділами і виробництвами підприємства показано у дод. Б 2 – Б 18.

Зважаючи на те, що на підприємстві допоміжні вироб-ництва можуть надавати один одному зустрічні послуги (електро-енергію використовує автопарк; у свою чергу, автопарк здійснює перевезення пального зі складу до електростанції і т. ін.), постає питання про неможливість відразу визначити фактичну собівартість 1 кВт.год. З цією метою для розподілу послуг електро-постачання на підприємстві запроваджується нормативна (плано-ва) ціна 1 кВт.год (згідно з прикладом додатка Б 1 — 12 коп.), яка у послідуючому доводиться до фактичної шляхом здійснення до-оцінки або уцінки по відношенню до нормативної (порядок даного розрахунку, спираючись на цифровий приклад додатка Б 1, наведе-ний у пункті 5.1.4).

При автоматизованій формі обліку накопичення даних про витрати по електропостачанню в розрізі статей калькуляції окремих елементів витрат, а також списання електроенергії за споживачами протягом року здійснюється в електронному вигляді аналогічно з прикладом, наведеним у дод. Б.

Треба зауважити, що не на всі статті витрат з електропоста-чання можна отримати інформацію з виробничого звіту. Так, доку-ментальною підставою для віднесення витрат за конкретний місяць до Книги обліку виробництва, або до Відомості 5-М по електропос-тачанню виступають: по статті “Відрахування на соціальні заходи” — розрахунок бухгалтерії; по статті “Амортизація” — форма 03-14 “Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)”; по статті “Енергія” — “Рахунок фактура” від поста-чальника за спожиту електроенергію; по статті “Роботи і послуги” — виробничий звіт по реммайстерні або “Рахунок фактура” від вико-навця ремонтних робіт на адресу підприємства; по статті “Страхові платежі” — розрахунок бухгалтерії, згідно з яким проводиться роз-поділ витрат по страхуванню, сплачених на початку року і включе-них до рахунку 39 “Витрати майбутніх періодів”.

За кредитом субрахунку “Електропостачання” рахунку 23 “Ви-робництво” в кінці кожного місяця відбувається списання витрат, пов’язаних із енергозабезпеченням підприємства на витрати конкрет-них його структурних підрозділів або зовнішніх споживачів про-порційно обсягів спожитої ними електроенергії, зокрема в дебет: субрахунків інших допоміжних виробництв або субрахунку “Основ-не виробництво” рахунку 23 “Виробництво”, рахунків 91 “Загально-виробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 949 “Інші витрати операційної діяльності” (витрати обслуговую-чих виробництв), 90 “Собівартість реалізації”.

Собівартість 1 кВт.год визначають по усьому електропостачан-ню, тобто включають вартість і кількість кіловат-годин, отриманих як від власної електростанції, так і тих, які надійшли з централізова-ної електромережі. Собівартість визначається шляхом ділення всіх витрат по дебету субрахунку “Електропостачання” на загальну кількість спожитої електроенергії у кіловат-годинах.

З метою прийняття відповідних управлінських рішень (визна-чення ефективності власного виробництва електроенергії і потре-би зовнішнього споживання) можна також визначити і собівартість 1 кВт.год власного виробництва. У цьому випадку необхідно поділи-ти загальні витрати по електропостачанню (за винятком вартості придбаної зовні електроенергії) на загальну кількість спожитої підприємством електроенергії (за вирахуванням кількості придбаної зовні електроенергії).

Облік  На субрахунку “Водопостачання” рахунку 23

водопостачання  “Виробництво”      обліковують      витрати, пов’язані з утриманням водокачок, водо-провідних ліній і водонапірних агрегатів по подачі води (забезпечення власними силами), а також облік кількості і вартості води, яка надійшла від водопостачальних організацій.

Облік на даному субрахунку в цілому відповідає порядку, викладе-ному по субрахунку “Електропостачання”.

Суму витрат, пов’язаних із водозабезпеченням підприємства в кінці кожного місяця списують із субрахунку “Водопостачання” ра-

хунку 23 “Виробництво” на витрати конкретних його структурних підрозділів або зовнішніх споживачів пропорційно обсягів спожитої ними 1 м3 води.

Накопичення даних про витрати по водопостачанню в розрізі статей калькуляції протягом року та їх розподіл за об’єктами спожи-вання води як при журнально-ордерній, так і при спрощеній формі бухгалтерського обліку доцільно здійснювати в Книзі обліку вироб-ництва (див. дод. Б 2), яка може бути побудована і в електронному вигляді. Споживання води за підрозділами і виробництвами підприємства показано у дод. Б 3 – Б 18.

Зважаючи на те, що на підприємстві допоміжні виробництва можуть надавати один одному зустрічні послуги (воду використовує реммайстерня, в свою чергу реммайстерня виконує ремонти водяних насосів і т. ін.), а також враховуючи особливості послідовності за-криття рахунків допоміжних виробництв, постає питання про немож-ливість відразу визначити фактичну собівартість 1 м3 води. З цією ме-тою для розподілу послуг водопостачання на підприємстві запровад-жується нормативна (планова) ціна 1 м3 води (згідно прикладу додат-ка Б 2 — 35 коп.), яка у послідуючому доводиться до фактичної шля-хом здійснення дооцінки або уцінки по відношенню до нормативної (порядок даного розрахунку, спираючись на цифровий приклад до-датку Б 2, наведений у пункті 5.1.4).

Облік  Одним з видів допоміжних виробництв є

теплопостачання теплопостачання. На субрахунку “Теплопос-тачання” рахунку 23 “Виробництво” здійснюється облік витрат, пов’язаних із ут-риманням котельних, водонапірних агрегатів по подачі тепла (забез-печення власними силами), а також облік кількості і вартості гекто-калорій тепла, яке надійшло від постачальних організацій. Облік по даному субрахунку в цілому відповідає порядку, викладеному по субрахунку “Електропостачання”.

Суму витрат, пов’язаних з теплозабезпеченням підпри-ємства, в кінці кожного місяця списують із субрахунку “Теплопо-стачання” рахунку 23 “Виробництво” на витрати конкретних йо-

го структурних підрозділів або зовнішніх споживачів про-порційно кількості спожитих ними гектокалорій тепла.

Накопичення даних про витрати по теплопостачанню у розрізі статей калькулюції протягом року та їх розподіл за об’єктами спожи-вання тепла як при журнально-ордерній, так і при спрощеній формі бухгалтерського обліку доцільно здійснювати у Книзі обліку вироб-ництва (див. дод. Б 3), яка може бути побудована і в електронному вигляді. Споживання тепла за підрозділами і виробництвами підприємства показано в дод. Б 4 – Б 18.

Зважаючи на те, що на підприємстві допоміжні виробництва можуть надавати один одному зустрічні послуги (тепло споживає ав-топарк, в свою чергу, автопарк перевозить вугілля зі складу до ко-тельної і т. ін.), постає питання про неможливість відразу визначити фактичну собівартість 1 гектокалорії тепла. З цією метою для роз-поділу послуг теплопостачання на підприємстві запроваджується нормативна (планова) ціна 1 гектокалорії тепла (згідно прикладу до-датка Б 3 — 85 коп.), яка у послідуючому доводиться до фактичної шляхом здійснення дооцінки або уцінки по відношенню до норма-тивної і її розподілу за споживачами тепла за виключенням тих до-поміжних виробництв, по яких дооцінка (або уцінка), зважаючи на порядок закриття рахунків по обліку допоміжних виробництв, не здійснюється (порядок даного розрахунку, спираючись на цифровий приклад додатку Б 3, наведено в пункті 5.1.4).

*   *   *

На субрахунку “Інші допоміжні енергосилові виробництва” ра-хунку 23 “Виробництво” здійснюється облік витрат по інших до-поміжних енергосилових виробництвах, таких як: забезпечення стис-нутим повітрям, парою, газом і т.ін. Вказані допоміжні виробництва обслуговують різні потреби підприємства залежно від його техно-логічних особливостей. На кожний з зазначених видів допоміжних виробництв відкривається у складі субрахунку “Інші допоміжні енергосилові виробництва” окремий аналітичний рахунок. Облік ви-трат здійснюється за номенклатурою статей у порядку, наведеному по електропостачанню. Списання витрат інших допоміжних енерго-силових виробництв проводиться на підрозділи підприємства (спо-

живачів тих чи інших послуг) щомісяця на підставі даних відповід-них лічильників або пропорційно коефіцієнтів щодо їх розподілу, які затверджуються на підприємстві.