2.2. Етапи побудови управлінського обліку на підприємстві


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 

Загрузка...

Виходячи з того, що суб’єкти господарювання здійснюють свою діяльність у різних сферах економіки, зумовлюється і різно-манітність поглядів керівництва до побудови системи управлінсько-го обліку на окремо взятому підприємстві. Торгівля, виробництво, зв’язок та інші сфери діяльності потребують збору та узагальнення специфічної для цих галузей інформації, опрацювання і належна си-стематизація якої покликана забезпечити прийняття менеджерами ефективних управлінських рішень.

Проте, незважаючи на робіжності між підприємствами, можна виділити три етапи, які проходить кожне підприємство при побудові в себе системи управлінського обліку:

1)         методологічний;

2)         методичний;

3)         технічний.

На першому, методологічному етапі, обирається модель уп-равлінського обліку залежно від завдань, вирішення яких покликана забезпечити створювана облікова система (абсорпшен-костинг або директ-костинг з відповідними модифікаціями; інтегрована або авто-номна система), визначаються об’єкти витрат та ознаки узагальнен-ня в обліку інформації для аналізу за окремими сегментами ринку (за галузевою або територіальною ознакою, а також за номенклатурою товарів).

Другий, методичний етап, характеризується підбором еле-ментів методу управлінського обліку, які забезпечуть формування інформації, необхідної для прийняття належних управлінських рішень: визначення плану рахунків бухгалтерського обліку (при по-требі — також і додаткової системи рахунків); підбір складу регістрів аналітичного і синтетичного обліку; вибір складу калькуляційних статей для обліку витрат; розробку форм внутрішньої звітності і кон-тролю за здійсненням господарських операцій та виконанням вироб-ничих завдань тощо.

Третій, технічний етап, передбачає визначення кола осіб і розмежування     обов’язків     між     вказаними     працівниками

підприємства, які будуть задіяні в системі збору й опрацювання інформації управлінського обліку.

Зауважимо, що ефективність прийнятих управлінських рішень на підприємстві прямо залежить від оперативності (швидкості) ор-ганізованого документообороту. Для отримання вчасної і якісної інформації необхідно організувати таку систему збору і опрацювання документів, яка забезпечувала б прискорення документообороту.

З метою упорядкованостi руху та своєчасного одержання пер-винних документiв для записiв в управлінському облiку наказом керiвника пiдприємства, установи встановлюється графiк докумен-тообороту .

Графiк документообороту на пiдприємствi, в установi повинен забезпечити оптимальну кiлькiсть пiдроздiлiв i виконавцiв, через якi проходить кожен первинний документ, визначати мiнiмальний термiн його знаходження в пiдроздiлi, а також сприяти полiпшенню облiко-вої роботи, посиленню контрольних функцiй управлінського облiку, пiдвищенню рiвня його механiзацiї та автоматизацiї.

Графiк документообороту оформлюється у виглядi схеми

або перелiку робiт iз створення, перевiрки та опрцювання докумен-тiв, що виконуються кожним пiдроздiлом пiдприємства, установи, а також усiма виконавцями iз зазначенням їх взаємозв’язку i термiнiв виконання робiт.

Працiвники пiдприємства, установи створюють i подають пер-виннi документи, якi вiдносяться до сфери їх дiяльностi, за графiком документообороту. Для цього кожному виконавцю видається витяг iз графiка. У витязi наводиться перелiк документiв, що вiдносяться до функцiональних обов’язкiв виконавця, термiни їх подання та пiдроздiли пiдприємства, до яких передаються цi документи.

Kонтроль за дотриманням виконавцями графiка докумен-тообороту на пiдприємствi, в установi здiйснюється головним бухгалтером. Вимоги головного бухгалтера щодо порядку подання до бухгалтерiї або на обчислювальну установку необхiдних доку-ментiв та вiдомостей обов’язкові для усiх пiдроздiлiв i служб пiдприємства.

Виходячи із сказаного, зазначимо, що відсутність належного порядку при складанні та опрацюванні документів є головною при-чиною у відставанні при прийнятті необхідних управлінських рішень, здійсненні повноцінного контролю і аналізу.