Статус личности объективный


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

СТАНДАРТНАЯ ОЦЕНКА (Z) — мера расположения в и нтервальном распределении, выражаемая в еди ницах стандартного отклонения относительно средней.

СТАНДАРТНА ОЦІНКА (Z) — ступінь розташування в і нтерваль-ному розподілі, що виражається в одиницях стандартного в ідхилення відносно середнього.

СТАНДАРТНОЕ ОТКЛОНЕНИЕ (S) — мера дисперсии для интер-вальных переменных.

СТАНДАРТНЕ ВІДХИЛЕННЯ (S) — ступінь дисперсії для інтер-вальних змінних.

СТАТИСТИКА — числа, в суммарном виде отражающие распреде-ление значе ний переменных или зависимости между переменными; признаки выборки, соответствующие опреде ленным параметрам генеральной совокупности.

СТАТИСТИКА — числа, що в сумарному вигляді відображають роз-поділ значень змінних або залежність між змінними; ознаки вибір-ки, відповідні визначеним параметрам генеральної сукупності.

СТАТИСТИЧЕСКАЯ ЗНАЧИМОСТЬ — вероятность того, что связь между двумя переменными, обнаружен ная в ходе анализа выборки, носила случайный характер и не существует в генеральной совокуп-ности.

СТАТИСТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ — імовірність того, що зв’язок між двома змінними, виявлений в ході аналізу вибірки, має випадковий характер і не існує в генеральній сукупності.

СТАТУС ЛИЧНОСТИ ОБЪЕКТИВНЫЙ — положение данной лич-ности в группе, определяемое системой объективно складывающихся отношений в ней, экспектацией и межличностными отношениями. Омоним — С.л.о. как условная оценка личности числом выборов при социометрии.

СТАТУС ОСОБИСТОСТІ ОБ’ЄКТИВНИЙ — положення даної особис-тості в групі, що визначається системою відносин, і які об’єктивно склалися в ній, експектацією і міжособистісними відносинами. Омонім — С.о.о. як умовна оцінка особистості числом виборів при соціометрії.

Статус личности субъективный

СТАТУС ЛИЧНОСТИ СУБЪЕКТИВНЫЙ — отражение личностью

своего объективного статуса как его понимание и переживание. Мо-

жет соответствовать или не соответствовать объективному статусу

личности.

СТАТУС ОСОБИСТОСТІ СУБ’ЄКТИВНИЙ — відображення особистіс-

тю свого об’єктивного статусу як його розуміння і переживання. Може

відповідати чи не відповідати об’єктивному статусу особистості.

СТЕПЕНИ СВОБОДЫ — число ячеек в таблице или число точек на ли-

нии регрессии, которые могут заполняться независимо от предшест-

вующих заполнений.

СТУПЕНІ СВОБОДИ — число комірок в таблиці або число точок на

лінії регресії, які можуть заповнюватися незалежно від попередніх

заповнень.

СТИЛЬ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ — совокупность индивидуальных особен-ностей определенной деятельности личности, влияющая на способ достижения цели этой деятельности, обусловливающая своеобразие ее выполнения. В С.д. всегда проявляются индивидуальные и типич-ные особенности личности.

С.д. — интегративное проявление иерархии процессуальных особен-ностей динамической функциональной структуры личности (лучше всего изучено Е. А. Климовым влияние на С.д. темперамента), моти-вов деятельности, привычных форм общения и руководства. По по-следнему критерию выделяют два стиля руководства: авторитарный и демократический.

СТИЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ — сукупність індивідуальних особливостей певної діяльності особистості, що впливає на спосіб досягнення мети цієї діяльності. В С.д. завжди проявляються індивідуальні і типові особливості особистості.

С.д. — інтегративний прояв ієрархії процесуальних особливостей динамічної функціональної структури особистості, мотивів діяль-ності, (краще всього досліджений Е. А. Климовим вплив на С.д. т емперамента) звичних форм спілкування і керівництва. За остан-нім критерієм визначають два стилі керівництва: авторитарний і демократичний.

Стимульный барьер

СТИМУЛ (лат. stimulus — палка для погоняния) — внешнее воздей-ствие на организм, личность или группу людей, отражаемое ими в формах психической реакции или мотива. Различными личностями и группами один и тот же С. может отражаться как различные мо-тивы.

Синонимы — отражаемое, раздражитель.

С. — то, что вызывает ответ или реакцию в живой ткани. Согласно метапсихологии Фрейда, стимулы бывают или внутренними, или внешними; первые являются инстинктными импульсами; прихо-дящими изнутри организма и воздействующими на психический аппарат, а вторые представляют собой сенсорные впечатления, по-лучаемые из окружающей среды. Стимулы повышают напряжение, вызывают неудовольствие (страдание), которое ослабляется с по-мощью разрядки в соответствии с принципом удовольствия, или с принципом реальности.

СТИМУЛ (лат. stimulus — паля для поганяння) — зовнішній вплив на організм, особистість або групу людей, що відображається ними в формах психічної реакції або мотиву. Різними групами або особами один і той же С. може відображатися як різні мотиви. Синонім — подразник, відображаюче.

С. — те, що викликає відповідь або реакцію в живій тканині. Згід-но з метапсихологією Фрейда, стимули бувають або внутрішніми, або зовнішніми, перші є інстинктивними імпульсами, що виходять зсередини організму і, що впливають на психічний апарат, а другі є сенсорні враження, одержані з оточуючого середовища. Стимули п ідвищують напругу, викликають невдоволення (страждання), які послаблюються за допомогою розрядки у відповідності або з принци-пом задоволення, або з принципом реальності.

СТИМУЛЬНЫЙ БАРЬЕР — та часть психического аппарата, кото-рая защищает Эго от чрезмерного возбуждения как со стороны вне-шних, так и внутренних стимулов. Согласно некоторым мнениям, травматические переживания разрушают стимульный барьер. СТИМУЛЬНИЙ БАР’ЄР — та частина психічного апарату, яка захи-щає Его від збудження як з боку зовнішніх так і внутрішніх стиму-лів. Згідно з деякими думками, травматичні переживання руйнують стимульний бар’єр.

Стимульный голод

СТИМУЛЬНЫЙ ГОЛОД — это страстное желание возбуждения; в основе этого понятия лежит положение о том, что живым организмам требуется оптимальное количество стимуляции, и они ищут его. СТИМУЛЬНИЙ ГОЛОД — це велике бажання збудження; в основі цього поняття лежить твердження про те, що живим організмам по-трібна оптимальна кількість стимуляції, і вони шукають її.

СТИМУЛЬНЫЙ ЗНАК — этологический термин; он относится к по-ведению, которое действует как стимул для дополняющего поведе-ния другой особи того же вида. Улыбка и плач являются стимульны-ми знаками.

СТИМУЛЬНИЙ ЗНАК — етологічний термін, він відноситься до по-ведінки, яка діє як стимул для доповнення поведінки іншої особи. Посмішка і плач є стимульними знаками.

СТОЛБИКОВАЯ ДИАГРАММА — график, на котором результаты наблюдений изображаются в виде столбиков.

СТОВПЧАСТА ДІАГРАМА — графік, на якому результати спостере-жень відображені у вигляді стовпчиків.

СТРАДАНИЕ — сильно переживаемая эмоция, полярная удоволь-ствию, принимающая у человека форму чувства. СТРАЖДАННЯ — пережита емоція, полярна задоволенню, яка роз-кривається в людини у формі почуття.

СТРАСТЬ — стойкое и длительное проявление эмоций, чаще входя-щих в структуру стойких чувств, становящееся доминирующим мо-тивом деятельности.

ПРИСТРАСТЬ — стійке і тривале виявлення емоцій, що входять у структуру стійких почуттів і стає домінуючим мотивом діяльності.

СТРАТА (лат. stratum — настил) — термин, введенный А. В. Петров-ским в социальную психологию и положенный им в основу стратомет-рии групп и стратометрической концепции коллектива. СТРАТА (лат. stratum — настилання) — термін, введений А. В. Пе-тровським в соціальну психологію і покладений ним в основу с тратометрії груп і стратометричної концепції колективу.

Стратометрия

СТРАТИФИЦИРОВАННАЯ (РАЙОНИРОВАННАЯ) ВЫБОРКА — процедура, при которой из совокупности сначала отбираются подгруп-пы по признаку наличия у их членов одного или более общих свойств, а затем из каждой из этих подгрупп по отдельности берется выборка. СТРАТИФІКОВАНА (РАЙОНОВАНА) ВИБІРКА — процедура, під час якої із сукупності спочатку відбираються підгрупи за ознакою на-явності у членів підгрупи однієї чи кількох спільних властивостей, а потім із кожної з цих підгруп окремо береться вибірка.

СТРАТОМЕТРИЧЕСКАЯ КОНЦЕПЦИЯ КОЛЛЕКТИВА — кон-цепция, разработанная А. В. Петровским. Согласно С.к.к. структура межличностных отношений в коллективе имеет три слоя:

•          первый — межличностные отношения непосредственной зави-симости;

•          второй — межличностные отношения, опосредованные содержа-нием коллективной деятельности и коллективными ценностями;

•          третий — каркас отношений собственно деятельных отношений к предмету деятельности, в которых главное место занимает освое-ние ее социального смысла. Третий слой отношений присущ кол-лективу в отличие от группы — ассоциации, корпорации и др.

СТРАТОМЕТРИЧНА КОНЦЕПЦІЯ КОЛЕКТИВУ — концепція, роз-роблена А. В. Петровським. Згідно з С.к.п. структура міжособистіс-них відносин в колективі має три шари:

•          перший — міжособистісні відносини безпосередньої залежності від колективної діяльності;

•          другий — міжособистісні відносини, опосередковані змістом ко-лективної діяльності і колективними цінностями;

•          третій — каркас відношень власне діяльних відношень до пред-мета діяльності, в яких основне місце займає засвоєння її соці-ального смислу. Третя верства відносин властива колективу на відміну від групи — асоціації, корпорації.

СТРАТОМЕТРИЯ — метод оценки сплоченности коллектива по его стратам путем изучения его ЦОЕ, предложенный А. В. Петровским. При этом необходимо учитывать не только единство, но и уровень ценностной ориентации, ее содержание, различные для коллектива и корпорации.

Страх

СТРАТОМЕТРІЯ — метод оцінки згуртованості колективу за його стратами шляхом вивчення його ЦОЕ, запропонованим А. В. Пе-тровським. При цьому необхідно враховувати не тільки єдність, але і р івень ціннісної орієнтації, її зміст, різні для колективу і корпорації.

СТРАХ — наиболее биологически обусловленная эмоция как отра-жение нужды избежать опасности, в основе которой лежит пассивно или активно оборонительный рефлекс, определяющий астеническое или стеническое его проявление. С. имеет различные формы: боязнь, испуг, тревожное ожидание, паника.

СТРАХ (ОСТРАХ) — найбільш біологічно обумовлена емоція як ві-дображення потреби уникнути небезпеки, в основі якої лежить па-сивно або активно охоронний рефлекс, який визначає астенічний або стенічний його вияв. С. має різні форми: боягузтво, острах, тривожні очікування, паніка, фобія.

СТРЕМЛЕНИЕ — настойчивое желание добиться чего-либо, высту-пающее как мотив деятельности, хорошо осознанный по своей цели, с которой стойко связан, и выраженный волевым усилием для ее до-стижения. С. может быть кратковременным процессом, психичес-ким состоянием и свойством личности, определяющим ее направлен-ность.

ПРАГНЕННЯ — стійке бажання добитися будь-чого, що виступає як мотив діяльності, добре усвідомлений за своєю метою, з якого стійко пов’язаний і виражений вольовим зусиллям для її досягнення. П. мо-же бути короткочасним процесом, психічним станом і властивістю особистості, що визначає її спрямованість. Синонім — інстинкт.

СТРЕСС (англ. stress — напряжение) — состояние спада, подавлен-ности, возникающее у человека под влиянием экстремальных воз-действий. В авиационной психологии изучена своеобразная форма С. напряженность в полете, проявляющаяся и в других видах труда. СТРЕС (англ. stress — напруження) — стан, викликаний надмір-ними психічними й фізичними напруженнями або впливами трав-муючих подразників. Стрес може спричиняти як позитивний, мо-білізуючий, так і негативний вплив на діяльність (дистрес) аж до її повної дезорганізації.