Сопереживание


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

СОМНЕНИЕ — существенный для творчества и обоснования решения вид мышления как сопоставление возможно большего числа мнений «за» и «против» намечающегося действия и решения. Полезное С. может перейти во вредный скептицизм. СУМНІВ — суттєвий для творчості і обґрунтування рішення вид мис-лення як «співставлення можливо більшого числа думок «за» і «про-ти» наміченої дії і вирішення. Корисний С. може перейти у шкідливий скептицизм.

СОН — естественное психическое состояние личности и коры голов-ного мозга, определяемое суточным биоритмом и проявляющееся как проградиентный переход от состояния ясности сознания к его потере (при засыпании) и обратно — к ясности (при пробуждении). Еще недавно С. рассматривался как торможение и покой, но послед-ние исследования углубили его понимание как состояние своеобраз-ной активности, связанной с переходом ранее полученной информа-ции из кратковременной в долговременную память. СОН — природний психічний стан особистості і кори головного м озку, що визначається добовим біоритмом і з’являється як проградієнтний перехід від стану ясності свідомості до його зміни (при засинанні) і знову — до ясності (коли особа прокидається).

Ще недавно С. розглядали як гальмування і спокій, але останні дослі-дження поглибили його розуміння як стан своєрідної активності, по-в’язаного з переходом раніше одержаної інформації із короткочасної в довготривалу пам’ять.

СОПЕРЕЖИВАНИЕ — проявление группового сознания в форме групповой эмоции, появляющейся у суггеренда в результате вну-шения или подражания эмоции суггестора, чаще непроизвольно-го. С. имеет иерархию проявлений от сочувствия до психической эпидемии.

СПІВПЕРЕЖИВАННЯ — виявлення групової свідомості в формі групової емоції, що проявляється сугеренда в результаті навіюван-ня або наслідування емоції сугестора, частіше мимовільного. С. має і єрархію проявів від співчуття до психічної епідемії.

Способности психические

СПОСОБНОСТИ ПСИХИЧЕСКИЕ — качество личности, определяю-щее успешность овладения определенной деятельностью и совер-шенствование в ней. С. — подструктура личности, наложенная на ее остальные основные подструктуры. Различают С. элементарные и сложные, общие и частные, потенциальные и актуальные. С. разли-чаются не только по степени выраженности — от простой способности до таланта — и могут развиваться от слабо выраженных до ярко про-явленных. Формирование социально полезных С. личности достига-ется ее правильным воспитанием с раннего детства и подкрепляется самовоспитанием. По практической значимости выделяют уже на-иболее хорошо изученные: коммуникативные С., организаторские С., педагогические С. технические С. и С. к руководству. ЗДІБНОСТІ ПСИХІЧНІ — властивість особистості, що визначає успішність опанування певної діяльності і удосконалення в ній. З. — підструктура особистості, нашарована на її інші підструктури. Розрізняють З. елементарні і складні, загальні і окремі, потенційні і а ктуальні. З. розрізняють за ступенем вираженості — від простої здібності до таланту. Формування соціально корисних З. особистос-ті досягається її правильним вихованням з раннього дитинства і під-кріплюється самовихованням. За практичною вагомістю виділяють найбільш добре вивчені: комунікативні З., організаторські З., педа-гогічні З., технічні З., З. до керівництва.

СОРЕВНОВАНИЕ — вид совместной деятельности, в процессе кото-рой каждый стремится достичь лучших результатов. ЗМАГАННЯ — вид сумісної діяльності, в процесі якої кожен прагне досягти кращих результатів.

СОСРЕДОТОЧЕННОСТЬ — психическое состояние, определяемое концентрацией внимания на определенных объектах или мыслях. ЗОСЕРЕДЖЕНІСТЬ — психічний стан, що визначається концентра-цією уваги на певних об’єктах або думках.

СОЦИАЛИЗАЦИЯ ЛИЧНОСТИ — процесс усвоения человечес-ким индивидом определенной системы знаний, норм, ценностей, позволяю щих ему функционировать в качестве полноправного члена

Социальная психология

д анного общества. Включает целенаправленное воздействие на лич-ность в процессе воспитания и стихийное влияние на ее формирова-ние различных условий и обстоятельств жизни.

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ — процес засвоєння людським інди-відом певної системи знань, поведінки, норм, цінностей, що дозволя-ють йому функціонувати як повноцінному члену даного суспільства. Включає цілеспрямований вплив на особистість в процесі виховання і стихійний вплив на її формування різних умов і обставин життя.

СОЦИАЛЬНАЯ ИНГИБИЦИЯ — торможение интеллектуальных про цессов у человека, по причине непроизвольного влияния при-сутствующих людей.

СОЦІАЛЬНА ІНГІБІЦІЯ — гальмування інтелектуальних проце сів у людини, через причину мимовільного впливу людей, що присутні.

СОЦИАЛЬНАЯ ПЕРЦЕПЦИЯ (лат. perceptio — восприятие) — во-сприятие человека человеком; проблема, разрабатываемая А. А. Бо-далевым.

СОЦІАЛЬНА ПЕРЦЕПЦІЯ (лат. perceptio — сприйняття) — сприй-няття людини людиною; проблема, розроблена А. А. Бодалєвим.

СОЦИАЛЬНАЯ ПСИХОЛОГИЯ — в широком смысле это один из трех стволов дерева психологической науки, в узком — самостоятель-ная психологическая наука, лежащая на пересечении психологии с социологией, изучающая явления психики, существующие только в группе людей (т. н. массовидные явления) или у личности только в группе (напр., коллективизм, коммуникативные способности, пси-хологическая совместимость).

Отрасли С.п.: палеопсихология, историческая П., П. коллективов, П. семьи, П. наций, П. пропаганды, П. торговли и др. Все другие пси-хологические науки имеют социально-психологический аспект, про-являющийся в решении ими задач С.п. и использовании ими ее ка-тегорий.

Поскольку С.п. лежит на пересечении психологии с социологией, ряд философов считают ее отраслью социологии. Синоним (устаревший) — общественная психология.

Социальная роль личности

СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ — в цілому це один із трьох стовбурів дерева психологічної науки, а у вузькому — самостійна психологіч-на наука, що лежить на перетині психології з соціологією, що вивчає явища психіки, які існують тільки в групі людей (явище загалу) або в особистості тільки в групі (напр., колективізм, комунікативні здіб-ності, психологічна сумісність).

Галузі С.п.: палеопсихологія, історична П., П. колективів, П. сім’ї, П. націй, П. пропаганди, П. торгівлі та ін. Всі інші психологічні на-уки мають соціально-психологічний аспект, що проявляється у ви-рішенні ними завдань С.п. і використанні її категорій. Оскільки С.п. лежить на перетині психології з соціологією, ряд ф ілософів вважають її галуззю соціології. Синонім (застарілий) — суспільна психологія.

СОЦИАЛЬНАЯ РОЛЬ ЛИЧНОСТИ — см. роль. СОЦІАЛЬНА РОЛЬ ОСОБИСТОСТІ — див. роль.

СОЦИАЛЬНОЕ В ПСИХИКЕ — все психические явления, отличаю-щие человека от животных, возникшие у него в процессе антропоге-неза психики и общественно-исторического развития психики. СОЦІАЛЬНЕ В ПСИХІЦІ — усі психічні явища, що відрізняють л юдину від тварини, виникли в неї у процесі антропогенезу психіки і суспільно-історичного розвитку психіки.

СОЦИАЛЬНО-ИСТОРИЧЕСКАЯ ОБУСЛОВЛЕННОСТЬ — принцип психологии человека; ряд форм психического отражения, свойствен-ных взрослому здоровому человеку.

СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ — принцип психоло-гії людини і ряд форм психічного відображення, властивих дорослій здоровій людині.

СОЦИАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ АДАПТАЦИЯ — адаптация к новым для личности или группы социальным условиям деятельности. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ — адаптація до нових для особистості або групи соціальних умов діяльності.

Специализированное интервьюирование

СОЦИАЛЬНЫЙ СТЕРЕОТИП — вид социальной установки, ценност-ной (значимой) для данной личности, четко и устойчиво в ыраженной (фиксированной), субъективно существующей как устойчивый об-раз.

СОЦІАЛЬНИЙ СТЕРЕОТИП — вид соціальної установки, ціннісної для даної особистості, чітко і стійко вираженої (фіксованої), суб’єк-тивно існуючої як стійкий образ.

СОЦИОЛОГИЧЕСКИЙ АСПЕКТ ЛИЧНОСТИ — изучение личнос-ти как продукта и субъекта общественных отношений. Рассмот-рение личности через ее социальную деятельность, статус, роль, э кспектация (хотя эти феномены — предмет социологии) социаль-ной п сихологией вносит в понимание их свой аспект, изучая систему «коллектив — личность». Для социолога личность выступает в ка-честве носителя определенных социальных черт, характеризующих ее как субъект труда, познания и общения.

СОЦІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ОСОБИСТОСТІ — вивчення особистості як продукту та суб’єкту суспільних відносин. Розгляд особистості че-рез її соціальну діяльність, статус, роль вносить в розуміння їх свій аспект, вивчаючи систему «колектив — особистість». Для соціоло-га — особистість виступає як носій певних соціальних ознак, що ха-рактеризують її як суб’єкт праці, пізнання і спілкування.

СОЦИОМЕТРИЯ — метод психологического исследо вания межлич-ностных отношений в группе с целью определения струк туры вза-имоотношений и психо логической совместимости. СОЦІОМЕТРІЯ — метод психологічного дослідження міжособистіс-них відносин в групі з метою визначення структури взаємовідносин і психологічної сумісності.

СПЕЦИАЛИЗИРОВАННОЕ ИНТЕРВЬЮИРОВАНИЕ — интер-вьюирование, при котором для успешного общения с респондентом т ребуется применение нестандарт ных процедур.

СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ІНТЕРВ’ЮВАННЯ — інтерв’ювання, при яко-му для успіш ного спілкування з респонден том вимагається застосу-вання нестан дартних процедур.

Специальность

СПЕЦИАЛЬНОСТЬ — конкретный, исторически сложившийся вид трудовой деятельности, систематически выполняемый специалис-том в русле определенной профессии и дающий ему средства для су-ществования. Имеющиеся у него для этого знания, навыки и умения, совершенствующиеся в процессе работы по С, могут быть недостаточ-ными для другой С.

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ — конкретний, історично склався вид трудової ді-яльності, який систематично виконується спеціалістом певної про-фесії і дає йому можливості для існування. Знання, навички і умін-ня, що удосконалюються в процесі роботи за С. можуть бути недо-статніми для інших С.

СПЕЦИФИКАЦИЯ ДАННЫХ — детализированное описание дан-ных, подлежащих регистрации в каждом отдельном случае и для каждой переменной.

СПЕЦИФІКАЦІЯ ДАНИХ — деталізований опис даних, що підляга-ють реєстрації в кожному окремому випадку і для кожної змінної.

СПИННОМОЗГОВЫЕ РЕФЛЕКСЫ — см. рефлекси спинного мозга. СПИННОМОЗКОВІ РЕФЛЕКСИ — див. рефлекси.

СПИРИТИЗМ (лат. spiritus — дух) — мистическое течение, связан-ное с верой в загробную жизнь умерших и возможностью общения с их душами приемами т. н. физического медиумизма. СПІРИТИЗМ (лат. spiritus — дух) — містична течія, пов’язана з ві-рою в потойбічне життя померлих і можливістю спілкування з їх ду-шами прийомами фізичного медіумізму.

СПОСОБ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ — компонент динамической структуры

деятельности, совокупность приемов и методов деятельности, обес-

печивающих ее результат.

СПОСІБ ДІЯЛЬНОСТІ — компонент динамічної структури діяль-

ності, сукупність прийомів і методів діяльності, що забезпечує її

результат.

СПОСОБНОСТИ КОЛЛЕКТИВА — совокупность различных спо-собностей, свойственных личностям — членам данного коллектива.

Среднее арифметическое

Они определяют возможности его разнообразной деятельности, а вза-имодействуя с коллективными способностями к основной деятель-ности — его стиль.

ЗДІБНОСТІ КОЛЕКТИВУ — сукупність різних здібностей, влас-тивих особистостям — членам даного колективу. Вони визначають можливості його різносторонньої діяльності, а взаємодіючи з колек-тивними здібностями до основної діяльності — його стиль.

СРАВНЕНИЕ — вид мышления, в процессе которого получаются суждения об общности и различии свойств двух или нескольких по-знаваемых феноменов.

ПОРІВНЯННЯ — 1) уявне зіставлення об’єктів з метою знаходження спільного і того, чим вони відрізняються. 2) вид мислення, в процесі якого виникають судження про спільність та відмінність властивос-тей двох або декількох феноменів, що розпізнаються.

СРАВНИТЕЛЬНАЯ ПСИХОЛОГИЯ — психологическая наука, пред-мет которой психика животных. Синоним — зоопсихология.

ПОРІВНЯЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ — психологічна наука, предметом якої є психіка тварин. Синонім — зоопсихологія.

СРЕДА — совокупность условий, окружающих человека и взаимо-действующих с ним как с организмом и личностью. Различают С. вну-треннюю и внешнюю. Во взаимодействии С. и личности изменения личности могут отставать от изменения С., что создает противоречия. СЕРЕДОВИЩЕ — сукупність умов, що оточують людину і взаємоді-ють з нею як з організмом і особистістю. Розрізняють С. внутрішнє і зовнішнє. У взаємодії С. і особистості зміни особистості можуть від-ставати від зміни С., що створює певні протиріччя.

СРЕДНЕЕ АРИФМЕТИЧЕСКОЕ — мера средней тенденции для ин-тервальных переменных.

СЕРЕДНЄ АРИФМЕТИЧНЕ — міра середньої тенденції для інтер-вальних змінних.

Средняя тенденция

СРЕДНЯЯ ТЕНДЕНЦИЯ — способ определения такой средней вели-чины или оценки, которая луч ше всего представляет некото рое мно-жество признаков данной переменной.

СЕРЕДНЯ ТЕНДЕНЦІЯ — спосіб визначення такої середньої вели-чини або оцінки, яка краще за все подає множинність ознак даної змінної.

СРЕДСТВА МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ — газеты, радио- и телепе-редачи, кино, звуко- и видеозаписи и т. д.

ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ — газети, радіо- і телепередачі, кіно, звуко- і відеозаписи та інше.

СТАБИЛЬНОСТЬ (лат. stabilis — устойчивый) — свойство психики

(в частности, личности) быть устойчивой в каждый данный момент;

предпосылка психодиагностики.

СТАБІЛЬНІСТЬ (лат. stabilis — стійкий) — властивість психіки

(з окрема, особистості) бути стійкою в кожний момент; передумова

психодіагностики.

СТАДИИ РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ — можно выделять по ряду кри-териев, но практически лучше всего брать за основу единство доми-нирующих видов деятельности и доминирующих психологических отношений.

У различных личностей возрастные границы С.р.л. значительно ва-рьируются, но чаще совпадают с дошкольным периодом, учением в первом классе, и с началом трудовой деятельности. СТАДІЇ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ — можна виділити за рядом кри-теріїв, але практично краще всього брати за основу єдність доміную-чих видів діяльності і домінуючих психологічних відносин. Розвиток особистості має і етапи, що відрізняються від стадії. У різних особистостей вікові межі С.р.о. варіюються, але частіше співпадають з дошкільним періодом, навчанням у першому класі, з початком трудової діяльності.

СТАНДАРТИЗОВАТЬ — измерять в единой или в сравнимых еди-ницах измерения.

СТАНДАРТИЗУВАТИ — вимірювати в єдиній або в порівнянних одиницях вимірюван ня.