Сознание


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

СОВОКУПНАЯ ИСЧЕРПАЕМОСТЬ — характеристика измерений, благо даря которой все случаи могут быть отнесены как минимум к одной категории.

СУКУПНА ВИЧЕРПАНІСТЬ — характеристика вимірювань, завдя-ки якій всі випадки можуть належати як мінімум до однієї категорії.

СОВОКУПНОСТЬ — множество случаев, относительно которого д елаются те или иные выводы.

СУКУПНІСТЬ — безліч випадків, стосовно яких робляться ті або інші висновки.

СОДЕРЖАТЕЛЬНОЕ в психике — результат процессуального в пси-хике как единство отраженного в субъективных образах, пережива-ниях и отношениях с отражаемыми и объективными феноменами. С. в п. — ответ на вопрос «Что отражено?». С. в п. закрепляется в лич-ности памятью.

C. в п. определяет единство субъективного и объективного в позна-нии.

ЗМІСТОВНЕ в психіці — результат процесуального в психіці як є дність відображеного в суб’єктивних образах, переживаннях і від-ношеннях з відображеними і об’єктивними феноменами. З. в п. — відповідь на питання «Що відображено?» З. в п. закріплюється в осо-бистості пам’яттю. З. в п. визначає єдність суб’єктивного і об’єктивного в пізнанні.

СОДЕРЖАТЕЛЬНЫЙ КОНТЕНТ-АНАЛИЗ — анализ, уделяющий основное внимание содержанию коммуника ций. ЗМІСТОВНИЙ КОНТЕНТ-АНАЛІЗ — аналіз, що приділяє основну увагу змісту комунікацій.

СОЗНАНИЕ — высшая форма психического отражения, свойственная только человеку, интегрирующая все другие семь свойственных ему форм психического отражениям в свои три атрибута и потому являю-щаяся общепсихологической категорией третьего уровня их иерархии. Различают три формы С.: индивидуальное, групповое (объекты изу-чения психологии) и общественное (объект изучения исторического материализма).

Сознание групповое

С.: — 1. Состояние, в котором человек себя осознает, в противополож-ность состояниям сна, анестезии, комы. 2. Способность к самоосозна-нию, которой обладает человек, в отличие от других животных. СВІДОМІСТЬ — вища форма психічного відображення, властива тільки людині, інтегруюча всі інші сім властивих їй форм психічно-го відображення в свої три атрибути, і тому є загальнопсихологічною категорією третього рівня їх ієрархії.

Розрізняють три форми С.: індивідуальну, групову (об’єкти вивчення психології) і громадську.

С.: — 1. Стан, в якому людина усвідомлює себе, на противагу стану сну, анестезії, коми. 2. Здатність до самоусвідомлення, яким володіє людина на відміну від інших тварин.

СОЗНАНИЕ ГРУППОВОЕ — одна из трех форм сознания, проме-жуточная между индивидуальным и общественным; носителем (с убъектом) его является малая группа. Чем выше внешняя и внут-ренняя организация группы и чем более целенаправленна ее совмест-ная деятельность, тем С.г. более отчетливо выражено. Отличие С.г. от индивидуального в том, что его явления (группо-вые взгляды, групповое мнение, настроения, слухи и т. д.) могут су-ществовать только в группе. От общественного сознания С.г. отли-чается тем, что формируется при непосредственном контакте. Обоб-щая явления индивидуального сознания членов группы, С.г. больше их среднего или суммы, т. к. отражает связи и взаимовлияния их не только между собой, но и с общественным сознанием. СВІДОМІСТЬ ГРУПОВА — одна із трьох форм свідомості, проміжна між індивідуальною і громадською, носієм (суб’єктом) її є мала група. Чим вище зовнішня і внутрішня організація групи і чим більше ці-леспрямована її сумісна діяльність, тим С.г. більш чітко виражена. Відмінність С.г. від індивідуальної в тому, що її явища (групові по-гляди, групова думка, настрої, чутки та ін.) можуть існувати тільки в групі. Від громадської свідомості С.г. відрізняється тим, що форму-ється при безпосередньому контакті. Узагальнюючи явища індивіду-альної свідомості членів групи, С.г. більше їх середнього або суми, так як відображує зв’язки і взаємовпливи їх не тільки між собою, але і з громадською свідомістю.