Скорость реакций


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

СКОРОСТЬ РЕАКЦИЙ — свойство личности как ее типичное (прак-тически учитывающееся как среднее) латентное время реакций. С.р. — параметр темперамента.

ШВИДКІСТЬ РЕАКЦІЇ — властивість особистості як її типовий (ла-тентний) час реакцій. Ш.р. — параметр темпераменту.

СКЛОННОСТЬ — одна из форм направленности личности, в струк-туру которой входит интерес и волевое стремление осуществлять его в своей деятельности.

СХИЛЬНІСТЬ — одна із форм спрямованості особистості, в структу-ру якої входить інтерес і вольове прагнення здійснювати його в сво-їй діяльності.

СКРОМНОСТЬ — свойство личности, отчетливо проявляющееся в поведении, определяемое привычкой думать о себе не лучше, чем о других, и не выказывать своего превосходства. В резко выраженной степени может быть связано с застенчивостью.

СКРОМНІСТЬ — властивість особистості, яка чітко проявляється в поведінці, що визначається звичкою думати про себе не краще, ніж про інших і не виказувати своєї переваги. В різко вираженому сту-пені може бути пов’язана з сором’язливістю.

СКУКА (boredom) — психическое состояние, вызванное отсутствием интересных стимулов и проявляющееся в снижении уровня ясности сознания. Личности с богатым внутренним миром С. несвойственна. С. — эмоция, которая возникает, если индивид не в состоянии найти интересы и занятия, которые полностью захватили бы его. Она мо-жет возни кнуть либо вследствие ограничений — например, оди ночное з аключение, сенсорная депривация, монотон ная работа, — либо вслед-ствие внутреннего торможения. Согласно Fenichel (1954), невротичес-кая скука — это со стояние инстинктного напряжения, при котором о тсутствует инстинктная цель. В результате этого человек, ощущаю-щий скуку, ищет объект «не для того, чтобы направить на него дейс-твия своих инстинктных импульсов, а скорее для того, чтобы объект помог найти инстинктную цель, которой он ли шен». Он знает, что ему чего-то не хватает, но не знает, чего. Отсюда — раздражительность и беспокойство неот делимы от скуки, но отсутствуют при апатии.

Словарь-тезаурс

НУДЬГА (boredom) — психічний стан, викликаний відсутністю ці-кавих стимулів і проявляється в зниженні рівня якості свідомості. Особистості з багатим внутрішнім світом Н. невластива. Н. (скука) — емоція, яка виникає тоді, якщо індивід не в змозі знайти заняття і захоплення, які повністю захопили б його. Вона може виникати або внаслідок обмежень — наприклад, самотнос-ті, сенсорна депривація, монотонна робота — або внаслідок вну-трішнього гальмування. Згідно з Fenichel (1954) невротича нудь-га — це стан інстинктної напруги, при якому відсутня інстинктна мета. В результаті цього людина, яка нудьгує, шукає об’єкт «не для того, щоб направити на нього дії своїх інстинктних імпульсів, а скоріше для того, щоб об’єкт допоміг знайти інстинктну мету, якою він обділений».

Вона знає, що їй чогось не вистачає, але не знає, чого. Звідси роздра-тування і хвилювання невід’ємні від нудьги, але відсутні при апатії.

СЛУХИ — массовидное явление межличностного обмена иска-женной, эмоционально окрашенной информацией. Чаще всего С. в озникают при отсутствии полной и достоверной информации по какому-либо интересующему людей вопросу. С. — фактор, заметно влияю щий на психологический климат группы.

ЧУТКА — явище загалу міжособистісного обміну перекрученої, емо-ційно забарвленої інформацією. Частіше всього Ч. виникають при відсутності повної і достовірної інформації з будь-якого цікавого для людей питання. Ч. — фактор, що помітно впливає на психологічний клімат групи.

СЛОВАРЬ-ТЕЗАУРУС — вид словаря, в котором зафиксированы и определены не только слова, но и связи между понятиями, которые они обозначают; вид объективированного тезауруса. Бывает двух ви-дов: алфавитный и тематический, согласованный с соответствующей программой курса психологии.

СЛОВНИК-ТЕЗАУРУС — вид словника, в якому зафіксовані і визна-чені не тільки слова, але і зв’язки між поняттями, які вони означа-ють; вид об’єктивізованого тезаурусу. Буває двох видів: алфавітний і тематичний, узгоджений з відповідною програмою курсу психології.