Симуляция


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

СИМУЛЯЦИЯ (лат. simulatio — притворство) — действия, сознатель-но вводящее в обман. Чаще применяется как эллипсис С. болезни. СИМУЛЯЦІЯ (лат. simulatio — удавання) — діяння, що свідомо вво-дять в оману, частіше застосовується як еліпсис хвороби.

СИНДРОМ (syndrome) — группа признаков и симптомов, которые обычно появляются вмес те. Синдром сам по себе не определяет забо-левание, либо потому, что не известны связи между его элемен тами, либо потому, что он может быть проявлением целого ряда заболева-ний. Синдром усталости — устаревший термин, характеризующий ряд неврозов, при которых пациент жалуется на утомление и одыш-ку, сопровождающие любое усилие, но при этом отсут ствуют сомати-ческие признаки, подтверждающие его убеждение, что он страдает сердечным заболеванием.

СИНДРОМ (syndrome) — група ознак і симптомів, які переважно ви-никають разом. Синдром сам по собі не визначає захворювання, чи через те, що невідомі зв’язки між його елементами; чи через те, що він може бути проявом цілої низки захворювань. Синдром стомле-ності — застарілий термін, що характеризується рядом неврозів, при яких пацієнт скаржиться на стомлення, що супроводжує будь-які зу-силля, але при цьому відсутні соматичні ознаки, які підтверджують його переконання, що він страждає сердечним захворюванням.

СИНДРОМ НЕУСПЕВАЕМОСТИ (греч. syndrome — стечение) — по-нятие и термин психологии труда и педагогической психологии: с овокупность стойких ошибочных действий в процессе обучения, связанных с недостатком определенных способностей. Прогноз С.н. — основная задача психодиагностики и структурного прогноза при психологической трудовой экспертизе.

СИНДРОМ НЕУСПІШНОСТІ (грец. syndrome — збіг) — поняття і термін психології праці і педагогічної психології: сукупність стій-ких помилкових дій в процесі навчання, пов’язаних з недоліком пев-них здібностей. Прогноз С.н. — основне завдання психодіагностики і структурного прогнозу при психологічній трудовій експертизі.

СИНЕСТЕЗИЯ — сенсорное психическое явление, когда раздражи-тель, специфичный для одного анализатора, вызывает ощущения,

Система психологических понятий

с войственные другому. Наиболее частая С. — цветной слух, который был отчетливо выражен у К. И. Скрябина и Н. А. Римского-Корсакова. СИНЕСТЕЗІЯ — сенсорне психічне явище, коли подразник, специ-фічний для одного аналізатора, викликає відчуття, властиві іншому. Найбільш частіша С. — кольоровий слух, який чітко виражений у К. Скрябіна, Римського-Корсакова.

СИНТЕЗ — мысленное или реальное соединение различных элемен-тов в единое целое; как психологический феномен — вид мышления, позволяющий в единстве с анализом переходить от частных понятий к более общим и от них — к системам понятий — теориям. Синоним — обобщение.

СИНТЕЗ — уявна або реальна інтеграція різних елементів в єдине ціле; як психологічний феномен — вид мислення, що дозволяє в єд-ності з аналізом переходити від окремих понять до більш загальних і від них — до систем понять — теорій. Синонім — узагальнення.

СИСТЕМА ПСИХИЧЕСКИХ ЯВЛЕНИЙ (греч. systema — целое, со-ставленное из частей) — совокупность психических явлений, взятых как целое и находящихся в определенной связи и взаимодействии. СИСТЕМА ПСИХІЧНИХ ЯВИЩ (грец. systema — ціле, складене із частин) — сукупність психічних явищ, взятих за ціле і, що перебува-ють у певному зв’язку і взаємодії.

СИСТЕМА ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ПОНЯТИЙ — содержание п сихологической науки, приведенное в иерархическую систему, су-бординированную основной психической категорией через общепси-хологические и частнопсихологические категории. Отражая систему психических явлений, С.п.п. выражается системой психологических терминов.

Каждое из психологических понятий (в частности, включенных в словарь) в иерархии их субординации «выходит» либо на одно из по-нятий, отражаемых общепсихологической категорией, и через них, на понятие психика, либо на понятие психологическая наука. Но надо помнить, что в словаре есть слова, входящие в язык психологи-ческой науки, а не в С.п.п. С.п.п. — уже чем язык психологической науки.

Система психологических терминов

СИСТЕМА ПСИХОЛОГІЧНИХ ПОНЯТЬ — зміст психологічної н ауки, об’єднаний в ієрархічну систему, субординовану основною психофізичною категорією через загальнопсихологічні і спеціально психологічні категорії.

Відображаючи систему психічних явищ, С.п.п. виражається систе-мою психологічних термінів.

Кожне із психологічних понять (зокрема, включених в словник), в іє-рархії їх субординацій «виходить» або на одне із понять, що відобра-жаються загальнопсихологічною категорією, і через них, на п оняття психіка або на поняття психологічна наука. Але треба пам’ятати, що в словнику є слова, що належать до психологічної науки, а не до С.п.п. С.п.п. — вужча за мову психологічної науки.

СИСТЕМА ПСИХОЛОГИЧЕСКИХ ТЕРМИНОВ — система, включа-ющая согласованные определения, отражающие систему психологи-ческих понятий. Чем лучше определения связаны в систему, тем в большей мере она раскрывает реальную систему психических явле-ний и уточняет собственный язык психологической науки. С.п.т. — основа психологических словарей.

СИСТЕМА ПСИХОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ — система, яка вклю-чає узгоджені визначення (поняття), що відображають систему пси-хічних явищ. Чим краще визначення пов’язані в систему, тим більш вона розкриває реальну систему психічних явищ і уточнює влас-ну мову психологічної науки. С.п.т. — основа психологічних слов-ників.

СИСТЕМА ЦЕННОСТЕЙ — иерархия субъективных ценностей,

определяющая, содержание ценностной ориентации личности или

группы.

СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ — ієрархія суб’єктивних цінностей, що

в изначає зміст цінностей орієнтації особистості або групи.

СИСТЕМАТИЧЕСКАЯ СЛУЧАЙНАЯ ВЫБОРКА — выборка, в к оторой признаки отби раются из генеральной совокупности путем случайного отбора первого признака и применения некоторого вы-борочного интервала для отбора последующих признаков.

Системноые качества в психологии

СИСТЕМАТИЧНА ВИПАДКОВА ВИБІРКА — вибірка, в якій озна-ки відбираються з генеральної сукупності шляхом випадкового від-бору першої ознаки і застосування деякого вибіркового інтервалу для відбору подальших ознак.

СИСТЕМАТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ — ошибки измерения, проявляю-щиеся при каждом случае применения инструмента и лишающие показа тели их валидности.

СИСТЕМАТИЧНІ ПОМИЛКИ — помилки вимірювання, що виявля-ються при кожній нагоді застосування інструмента і позбав ляють по-казники їх валідності.

СИСТЕМНО-СТРУКТУРНЫЙ АНАЛИЗ В ПСИХОЛОГИИ — метод, в основе которого лежит принцип системного подхода в психологии. Состоит из следующих этапов:

•          уточнение, какой психологический феномен берется для анали-за как целое;

•          выявление возможно большего числа элементов целого;

•          группирование элементов в необходимое и достаточное число подструктур (субструктур) с согласованием их с имеющимися психологическими теориями;

•          установление различных связей и отношений между элемента-ми, подструктурами и целым.

СИСТЕМНО-СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ В ПСИХОЛОГІЇ — метод, в основі якого лежить принцип системного підходу в психології. Скла-дається з таких етапів:

•          уточнення, який психологічний феномен береться для аналізу як ціле;

•          виявлення можливо більшого числа елементів цілого;

•          групування елементів в необхідне і достатнє число підструктур (субструктур) із узагальненням їх з психологічними термінами;

•          установлення різних зв’язків і відношень між елементами, під-структурами і цілим.

СИСТЕМНЫЕ КАЧЕСТВА В ПСИХОЛОГИИ — не любые качества психологической системы, а только те, которые есть продукт системы соседнего, иерархически более низкого уровня. Потому С.к. лучше по-нимаются при рассмотрении этой двухуровневой системы как целого.

Системный подход

Иерархия С.к. в п. такова:

•          психика — С.к. физиологической корковой нейродинамики;

•          индивидуальное сознание — С.к. психики;

•          групповое сознание — С.к. взаимодействия индивидуальных со-знаний личностей контактных групп;

•          общественное сознание — С.к. взаимодействия групповых со-знаний (см. схему ).

СИСТЕМНІ ЯКОСТІ В ПСИХОЛОГІЇ — не будь-які властивості пси-хічної системи, а тільки ті, які є продуктом системи сусіднього, іє-рархічно, більш низького рівня. Тому С.я. краще розуміється при розгляді цієї дворівневої системи як цілого. Ієрархія С.я. в психології така:

•          психіка — С.я. фізіологічної кривої нейродинаміки;

•          індивідуальна свідомість — С.я. психіки;

•          групова свідомість — С.я. взаємодії індивідуальних свідомостей контактних груп;

•          громадська свідомість — С.я. взаємодії групових свідомостей (див. схему).

СИСТЕМНЫЙ ПОДХОД — метод научного познания, в основе ко-торого лежит рассмотрение объектов как систем; в психологии при-меняется при изучении системы психических явлений, присущих человеку, группе.

СИСТЕМНИЙ ПІДХІД — метод наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об’єктів як систем; в психології застосовується при вивченні системи психічних явищ, властивих людині, групі.

СИСТЕМНЫЙ ПОКАЗАТЕЛЬ — мера какого-либо свойства или при-знака группы в целом.

СИСТЕМНИЙ ПОКАЗНИК — ступінь будь-якої властивості або озна-ки групи загалом.

СИСТЕМООБРАЗУЮЩИЙ ФАКТОР — доминирующий компонент, являющийся фактором, определяющим объединение остальных ком-понентов в систему.

С.ф. личности — направленность; деятельности — мотив; коллекти-ва — цель и т. д.

Скорость реагирования

СИСТЕМОУТВОРЮЮЧИЙ ФАКТОР — домінуючий компонент, що є фактором і визначає об’єднання компонентів в систему. С.ф. особистості — спрямованість; діяльність — мотив; колекти-ву — ціль.

СИТУАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ (фр. situation — положение) — ситуация, выделяемая по психологическим критериям — совокуп-ности обстоятельств, одно из которых может быть доминирующим и определять особенность действий человека, необходимых для выхода из нее. Оценка С.п. осуществляется путем проверки версий. СИТУАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНА (фр. situation — положення) — ситу-ація, що виділяється за психологічним критерієм — сукупності об-ставин, одне з яких може бути домінуючим і визначати особливість дій людини, необхідних для виходу із неї. Оцінка С.п. здійснюється шляхом перевірки версій.

СКЕПТИЦИЗМ (греч. skepsis — рассмотрение) — в философии пози-ция, характеризующаяся сомнением в наличии какого бы то ни было надежного критерия или доказательства истины. СКЕПТИЦИЗМ (грец. skepsis — розгляд) — в філософії позиція, що характеризується сумнівом в наявності будь-якого надійного крите-рію або доказів істини.

СКОПОФИЛИЯ (scopophilia) — удовольствие от разглядывания. Классическая теория причисляет скопофилию к инфантильным со-ставным инстинктам. Написание «скоптофилия» идет от первых н еверно сделанных переводов Фрейда.

СКОПОФІЛІЯ (scopophilia) — задоволення від розглядування. Кла-сична теорія зараховує скопофілію до інфантильних складових і нстинктів. Написання «скоптофілія» іде від перших неправильно зроблених перекладів Фрейда.

СКОРОСТЬ РЕАГИРОВАНИЯ — свойство личности как ее типичное (практически учитывающееся как среднее) время реагирования. С.р. чаще параметр характера, чем темперамента.

ШВИДКІСТЬ РЕАГУВАННЯ — властивість особистості як її типо-вий (який враховується практично як середній) час реагування. Ш.р. частіше параметр характеру, ніж тем пераменту.