Секс, сексуальный


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

В.о. — загальнопсихологічна категорія: вид психічних явищ, що від-різняється від короткочасних психічних процесів і психічних станів більшою стійкістю, які щоправда піддаються формуванню в процесі виховання і перевиховання.

Стійкість В.о. — не в їхній безперервності, а в однаковості при по-вторних проявах.

СВЯЗЬ — соотношение двух и более перемен ных, при котором они

коварьируют.

ЗВ’ЯЗОК — співвідношення двох або більше змін них, при якому

вони кова ріюють.

СЕКРЕЦИЯ (лат. secretio — отделение) — физиологическая ка-тегория: образование и выделение железами образующихся в них в еществ (секретов). С. свойственная некоторым нейронам, выраба-тывающим нейрогормоны, нервным клеткам, выделяющим специфи-ческие в ещества — медиаторы.

СЕКРЕЦІЯ (лат. secretio — відділення) — фізіологічна категорія: утворення і виділення залозами речовин (секретів), що в них утворю-ються. С. властива деяким нейронам, що виробляють нейрогормони, н ервовим клітинам, що виділяють специфічні речовини — м едіатори.

СЕКС, СЕКСУАЛЬНЫЙ (sex, sexual) — в биологии: все организмы, кроме простейших, делятся на два пола: мужской и женский, и но-вые члены вида появляются путем слияния двух половых клеток — одной мужской и одной женской. Отсюда половое размножение, п оловой контакт, половые органы — термины, относящиеся к струк-турам и функци ям, необходимым для создания новых индивидов. В психологии: сексуальный откосится к влечениям, паттернам пове дения, эмоциям и ощу щениям, которые, по наблю дениям либо умозрительно, считаются внутренне связан ными с репродуктивной д еятельностью (или с использованием органов размно жения в качест-ве источника ощущений).

СЕКС, СЕКСУАЛЬНИЙ (sex, sexual) — в біології: всі організми, крім найпростіших, діляться на дві статі: чоловічу і жіночу, і нові чле-ни виду з’являються шляхом злиття двох статевих клітин — одні-єї чоловічої і однієї жіночої. Звідси статеве розмноження, статевий

Сексология

к онтакт, статеві органи — терміни, що належать до структур і функ-цій, необхідних для утворення нових індивідів.

В психології: сексуальний — належить до захоплень, патернів п оведінки, емоцій і відчут тів, які за стереотипами вважаються вну-трішньо пов’язаними з їх репродуктивною діяльністю (або з викорис-танням органів розмноження як джерела відчуттів).

СЕКСОЛОГИЯ (лат. sexus — пол, греч. logos — учение) — отрасль медицинской психологии, предмет которой — психология половой жизни, а основная категория — половая любовь. С. тесно взаимо-действует с сексопатологией как медицинской наукой, социальной п сихологией и социологией семьи.

СЕКСОЛОГІЯ (лат. sexus — стать, грец. logos — вчення) — галузь ме-дичної психології, предмет якої — психологія статевого життя, а основ-на категорія — статеве кохання. С. тісно взаємодіє з сексопатологією як медичною наукою, соціальною психологією і соціологією сім’ї.

СЕКТОРНАЯ ДИАГРАММА — график, на котором результаты на-блюдений представлены в виде кругов, разбитых на сектора. СЕКТОРНА ДІАГРАМА — графік, на якому результати спосте-режень подані у вигляді кіл, розбитих на сектори.

СЕМА (греч. sema — знак) — понятие и термин лингвистики и пси-холингвистики: единица значения и смысла слова (в отличие от фо-немы и морфемы).

СЕМА (грец. sema — знак) — поняття і термін лінгвістики і психо-лінгвістики, одиниця значення і змісту слова (на відміну від фонеми і морфеми).

СЕМАНТИКА (греч. semantikos — обозначающий) — раздел семи-отики и лингвистики: учение о соотношении значения и смысла тек-ста, фразы, слова, части слова.

Первоначально — область филологии, имеющая дело со смыслом слов. В настоящее время чаще понимается как изучение смысла в ообще. Согласно Szasz (1961), Home (1966) і Rucroft (1966), психо-анализ — или, по крайней мере, некоторые его разделы — является семантической теорией, поскольку показывает, что сновидения и не-вротические симптомы имеют смысл.

Сенситивный период

СЕМАНТИКА (грец. semantikos — означаючий) — розділ семіотики і лінгвістики: вчення про співвідношення значення і смислу тексту, фрази, слова, частини слова.

Насамперед — галузь філології, що має справу із значенням (смис-лом) слова. На сьогодні розуміється як вивчення смислу взагалі. Згідно з Szasz (1961), Home (1966) і Rucroft (1966), психоаналіз — або принаймні деякі його розділи є семантичною теорією, оскільки по-казує, що сновидіння і невротичні симптоми мають значення.

СЕМИОТИКА (греч. semeiotike — признак) — наука, предметом к оторой является общая теория знаков.

СЕМІОТИКА (грец. semeiotike — ознака) — наука, предметом якої є загальна теорія знаків.

СЕНСИБИЛИЗАЦИЯ — частный случай адаптации как повышение чувствительности анализаторов. Различают С. физиологическую (напр., улучшение ночного зрения после обтирания лица холодной водой) и психическую (придание раздражителю особозначимого сигнального значения).

СЕНСИБІЛІЗАЦІЯ — особливість адаптації, яка проявляється через під-вищення чуттєвості аналізаторів. Розрізняють С. фізіологічну (напр., по-кращення нічного зору після обмивання обличчя холодною водою) і пси-хічну (надання подразнику особливо вагомого сигнального значення)

СЕНСИТИВНОСТЬ (лат. sensetivus — чувствительный) — психи-ческое явление как повышенное реагирование (иногда вплоть до не-адекватных реакций) на эмоциональные раздражители. Бывает пси-хическим состоянием, временным свойством личности, присущим сенситивному ее периоду, или чертой характера. СЕНЗИТИВНІСТЬ (лат. sensetivus — чуттєвий) — психічне явище як підвищене реагування на емоційні подразники. Буває психічним ста-ном, часовою властивістю особистості, притаманний сенситивному її періоду, або рисою характеру.

СЕНСИТИВНЫЙ ПЕРИОД — возраст физиологической и психичес-кой перестройки личности, которому свойственна повышенная сен-ситивность, что должно учитываться педагогами. Синоним — переходный возраст.

Сенсомоторные реакции

СЕНЗИТИВНИЙ ПЕРІОД — вік фізіологічної і психологічної пе-ребудови особистості, якому властива підвищена сенситивність, що враховується педагогами. Синонім — перехідний період віку.

СЕНСОМОТОРНЫЕ РЕАКЦИИ — основной вид психомоторики. Различают С.р. простую (имеют только один показатель — время р еакции), выбора (имеет и второй показатель — точность) и слеже-ния (показатель — только точность).

СЕНСОМОТОРНІ РЕАКЦІЇ — основний вид психомоторики. Розріз-няють С.р. прості (що мають один показник — час реакції), вибору (має і інший показник — точність) і простеження (показник — тіль-ки точність).

СЕНСОПАТИЯ — нарушение восприятия. СЕНСОПАТІЯ — порушення сприйняття.

СЕНСОРИКА (лат. sensus — ощущение) — система психических яв-лений, обеспечивающих хотя бы минимум познания субъектом мира; вместе с переживанием и памятью входит в состав филогенеза и он-тогенеза психики, обобщая ряд ее форм: зрительную, слуховую, обо-нятельную, осязательную, кинестатическую, тактильную, термичес-кую, акселерационную.

Каждая из форм С. раскрывается следующей минимальной системой понятий: раздражитель, рецептор, анализатор, ощущение, восприя-тие, память, образ, представление, адаптация, сенсибилизация, ком-пенсация, синестезия.

СЕНСОРИКА (лат. sensus — відчуття) — система психічних явищ, яка забезпечує хоча б мінімум пізнання суб’єктом світу; разом з пере-живанням і пам’яттю входить до складу філогенезу і онтогенезу пси-хіки, та узагальнює ряд її форм: зорову, слухову, нюхову, дотикову, кінестетичну, тактильну, термічну, акселераційну. Кожна із форм С. розкривається наступною мінімальною системою понять: подразник, рецептор, аналізатор, відчуття, сприйняття, п ам’ять, образ, уявлення, адаптація, сенсибілізація, компенсація, синестезія.