Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Активность сознания : Тлумачний російсько : Бібліотека для студентів

Активность сознания


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

АКТИВИЗАЦИЯ в психологии (лат. activus — деятельный) — при-ведение психического явления, личности или гриппы в активное состояние.

Синоним — активизирование.

АКТИВІЗАЦІЯ в психології (лат. activus — діяльний) — приведення психологічного явища, особистості або групи до активного стану. Синонім — активізування.

АКТИВНОСТЬ — всеобщее свойство материи, связанное с дви жением как способом бытия материи и взаимодействием материаль ных объ-ектов. В зависимости от форм движения материи (механи ческой, физической, химической, биологической, социальной) раз личают и формы А.

АКТИВНІСТЬ — якість живої матерії, що здатна вступати у взаємо-дію з навколишнім середовищем, загальна властивість матерії, по-в’язана з рухом як способом буття матерії і взаємодією матеріальних об’єктів. Залежно від форм руху матерії (механічної, фізичної, хіміч-ної, біологічної, соціальної) розрізняють і форми А.

АКТИВНОСТЬ ЛИЧНОСТИ — вид активности соци альной и психи-ческой: интенсивность направленности личности на определенную деятельность, наибо лее отчетливо проявляющаяся в характере. АКТИВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ — вид активності соціальної і пси-хологічної: інтенсивність спрямованості особистості на певну діяль-ність, яка найбільш чітко проявляється в характері.

АКТИВНОСТЬ ПОЗНАВАТЕЛЬНАЯ — вид психиче ской активнос-ти, проявляющейся у животных в форме ориентировочного рефлек-са, а у человека, кроме того, в формах непроизвольного внимания, любопытства, любознательности, творчества.

АКТИВНІСТЬ ПІЗНАВАЛЬНА — вид психічної активності, що про-являється у тварин в формі орієнтованого рефлексу, а у людини, ще й у формах мимовільної уваги, цікавості, творчості, допитливості.

АКТИВНОСТЬ СОЗНАНИЯ — высшая форма активности психичес-кой, определяемая тем, что сознание человека «не только отражает объективный мир, но и творит его», т. е., что мир не удовлетворяет человека, и человек своим действием решает изменить его.

Актибный отдых

АКТИВНІСТЬ СВІДОМОСТІ — вища форма психічної активності, яка визначається тим, що свідомість людини «не тільки відображає об’єктивний світ, але і творить його», тобто, світ не задовольняє лю-дину і людина своїми діями вирішує змінити його.

АКТИВНЫЙ ОТДЫХ — снятие утомления не только физкультурной

разминкой, но и рациональной сменой рабочих движений и измене-

нием деятельности.

Синоним — сеченовский отдых. И. М. Сеченов (1829-1905) открыл,

что более эффективен для отдыха не временный покой работав шей

руки, а покой ее даже более кратковременный, но связанный с ра-

ботой другой руки.

АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК — зняття втоми не тільки фізкультур-

ною розминкою, але і раціональною зміною робочих рухів і зміною

діяльності.

Синонім — сєченівський відпочинок. І. М. Сєченов (1829-1905) від-

крив, що більш ефективний для відпочинку не тимчасовий спокій

руки, що працює, а швидше більш короткочасний, але пов’язаний з

роботою іншої руки.

АКТИВНЫЙ СЛОВАРЬ ЛИЧНОСТИ — запас слов, кото рым данная личность фактически пользуется в процессе речевого общения. АКТИВНИЙ СЛОВНИК ОСОБИСТОСТІ — запас слів, яким певна особистість фактично користується в процесі мовного спілкування.

АКТУАЛИЗАЦИЯ — понятие, разработанное Б. Г. Ананьевым (1907-1972) и его учениками, как переход психического явления из потенциального в актуальное или из менее актуального в более ак-туальное.

АКТУАЛІЗАЦІЯ — процес переходу певних психічних і фізіологіч-них явищ (зафіксованої в пам’яті інформації, будь-якої потреби тощо) в структуру повсякденної діяльності. Поняття, розроблене Б. Г. Ана-ньєвим (1907-1972) і його учнями, як перехід психічного явища із по-тенційного в актуальне або із менш актуального в більш актуальне.

АКТУАЛЬНОЕ (лат. actualis — существующий) — психическое яв-ление, существующее в действительности и проти вопоставляемое по-тенциальному.

Акцептор

Омоним — А. как нужное, значительное именно в настоящее время, злободневное.

АКТУАЛЬНЕ (лат. actualis — існуючий) — психічне явище, що іс-нує в дійсності і протиставляється потенційному. Омонім — А. як потрібне, значне саме в теперішній час, злободенне.

АКТУАЛЬНОЕ ПРИЗВАНИЕ — призвание, проявляю щееся в про-цессе соответствующей ему деятельности и при этом, если оно истин-ное, то усиливающееся, если иллюзорное, то ослабевающее и даже совсем исчезающее.

АКТУАЛЬНЕ ПОКЛИКАННЯ — покликання, що проявляється в про-цесі відповідної йому діяльності і при цьому, якщо воно істинне, то по-силюється, якщо ілюзорне, то послаблюється, і навіть зовсім зникає.

АКТУАЛЬНЫЕ СПОСОБНОСТИ — способности к определенной деятельности, более или менее сформирован ные в процессе ее вы-полнения и проявляющиеся в ней. Прогнози рование А.с. ведется с учетом потенциальных способностей и явля ется задачей психо-диагностики.

АКТУАЛЬНІ ЗДІБНОСТІ — здібності до певної діяльності, більш або менш сформовані в процесі її виконання і ті, які проявляються в ній. Прогнозування А.з. проводиться з урахуванням потенційних здібностей і є завданням психодіагностики.

АКЦЕПТОР ДЕЙСТВИЯ (лат. acceptare — одобрять, при нимать) — понятие и термин, введенные П. К. Анохиным (1898–1974). «Этим термином мы обозначали вполне реальный физиологи ческий аппарат, выполняющий функцию оценки корой головного мозга результатов любого приспособительного действия целого жи вотного», — писал П. К. Анохин (Вопросы психологии. — 1955. — № 6. — С. 34). В даль-нейшем он связал А.д. с понятием модель будущих результатов. В свете теории отражения А.д. — отражающая система дей ствия. АКЦЕПТОР ДІЇ (лат. acceptare — схвалювати, приймати) — поняття і термін, введені П. К. Анохіним (1898–1974). «Цим терміном ми по-значили реальний фізіологічний апарат, що виконує функцію оцін-ки корою головного мозку результатів будь-якої пристосовницької дії тварини», — писав П. К. Анохін (Вопросы психологии. — 1955. —

Акцентуированные личности

№ 6. — С. 34). В подальшому він пов’язав А.д. з поняттям модель

майбутніх результатів.

В світі теорії відображення А.д. — відображаюча система дії.

АКЦЕНТУИРОВАННЫЕ ЛИЧНОСТИ (лат. accentus — ударение) — понятие и термин, введенные немецким психиатром К. Леонгардом в 1964г.: различные, еще не ставшие патологией особенности характе-ра (скрытая А.л.), являющиеся предрасположенностью к неврозам и психопатиям (явная А.л.).

Скрытые А.л. у подростков легче, чем явные, при правильном воспи-тании компенсируются и исчезают; ошибки воспитания способству-ют их переходу в неврозы и психопатии. Синоним — акцентированные характеры.

АКЦЕНТУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ (лат. accentus — наголос) — по-няття і термін, введені німецьким психіатром К. Леонгардом в 1964 р.: різноманітні, не патологічні особливості характеру (скрите А.о.), що схильні до неврозів і психопатій (явне А.о.) Скриті А.о. у підлітків, при правильному вихованні, компенсуються і зникають легше, ніж явні; помилки виховання сприяють їх пере-ходу в неврози і психопатії. Синонім — характери, що акцентуються.

АЛГОРИТМ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЧЕЛОВЕКА-ОПЕРАТОРА — термин и метод инженерной психологии: логическая организация деятель-ности человека-оператора из совокупности действии и оперативных единиц информации.

АЛГОРИТМ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ-ОПЕРАТОРА — термін і ме-тод інженерної психології: логічна організація діяльності людини-оператора із сукупності дій і оперативних одиниць інформації.

АЛКОГОЛИЗМ (психологический аспект) — наиболее распро стра-ненный вид зависимости как потребность в спиртных напитках, при-водящая к опьянению. Психологически имеет две стадии: привычки и болезни.

АЛКОГОЛІЗМ (психологічний аспект) — найбільш розповсюджений вид залежності як потреба в спиртних напоях, що призводить до сп’я-ніння. Психологічно має дві стадії: звички і хвороби.

Амбивалентность

АЛОГИЗМ — умозаключение, противоречащее законам логики. АЛОГІЗМ — умовивід, що суперечить законам логіки.

АЛЬТЕРНАТИВНОСТЬ ПСИХИЧЕСКИХ ЯВЛЕНИЙ (лат. alter — один из двух) — свойства психических явлений, исключающие друг друга. Напр.: воспринятый объект или нет, решенная или нерешен-ная задача, наличие любого уровня ясности или полное отсутствие сознания. Наиболее выраженная А.п.я. связана с их дизъюнктивнос-тью и полярна проградиектному. Она более свойственна процессуаль-ному в психике, чем содержательному, отражающему проградиент-ные явления мира.

АЛЬТЕРНАТИВНІСТЬ ПСИХІЧНИХ ЯВИЩ (лат. alter — один із двох) — властивості психічних явищ, що виключають один одного. Напр.: сприйнятий об’єкт чи ні, розв’язане чи нерозв’язане питання, наявність будь-якого рівня якості або повна відсутність свідомості. Найбільш виражена А.п.я., пов’язана з їх диз’юнктивністю і поляр-на проградієнтному. Вона більш властива процесуальному в психіці, ніж змістовному, що відображає проградієнтні явища світу.

АМБИВАЛЕНТНОСТЬ — одновременное проявление противо по лож-ных эмоций и чувств (напр., радости и горя, смеха и плача, любви и не-нависти). А. — проявление внутреннего конфликта личности. Термин введен Юджином Блейлером, чтобы отразить сосуществование проти-воречивых импульсов и эмоций, направленных на один и тот же об-ъект. Обычно термин относят к сосуществованию любви и ненависти. Амбивалентность следует отличать от смешанных чувств по отноше-нию к кому-либо. Она связана с глубинной эмоциональной установкой, где противоречивые отношения имеют общий источник и я вляются взаимозависимыми, тогда как смешанные чувства могут базироваться на реалистической оценке несовершенной природы объекта. АМБІВАЛЕНТНІСТЬ — одночасний прояв протилежних емоцій і почуттів (напр., радості і горя, сміху і плачу, любові і ненависті). Термін А. введений Юджином Блейлером, щоб відобразити існуван-ня протирічних імпульсів і емоцій, спрямованих на один і той же о б’єкт. Звичайно, термін відносять до співіснування любові і нена-висті. Амбівалентність слід відрізняти від змішаних почуттів стосов-но будь-кого. Вона пов’язана з глибокою емоційною установкою, де