Психическая эпидемия


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

ПСИХІЧНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ (лат. regulare — приводити до по-рядку) — прояв активності психіки, спрямований, завдяки виперед-жаючому відображенню на підтримку життєздатності і дієздатності тварин і людей. У людини П.с. може ставати свідомою, зокрема, при індивідуальному плануванні діяльності.

ПСИХИЧЕСКАЯ ЭПИДЕМИЯ — форма сопереживания, свойствен-ная толпе эмоционально возбужденных личностей и достигающая иногда уровня группового аффекта и групповых галлюцинаций. ПСИХІЧНА ЕПІДЕМІЯ — форма співпереживання, властива натов-пу емоційно збудливих особистостей, і яка іноді досягає рівня гру-пового афекту і групових галюцинацій.

ПСИХИЧЕСКИЕ ЯВЛЕНИЯ — общепсихологическая категория второ-го уровня их иерархии и проявления психики, имеющая два аспекта:

•          семь форм психического отражения с добавлением потребнос-тей, внимания и психомоторики (десять частнопсихологичес-ких категорий, объединяемых ею);

•          психический процесс, психическое состояние, свойство личности (три частнопсихологические категории, также объединяемые ею).

Различают П.я. сукцессивные и симультанные.

ПСИХІЧНЕ ЯВИЩЕ — загальнопсихологічна категорія другого рів-ня їх ієрархії і виявлення психіки, що має два аспекти:

•          сім форм психічного відображення з доповненням потреб, ува-ги і психомоторики (десять спеціальнопсихологічних категорій, що об’єднані нею);

•          психічний процес, психічний стан, властивість особистості (три соціальнопсихологічні категорії, також об’єднані нею).

Розрізняють П.я. сукцесивні і симультанні.

ПСИХИЧЕСКИЙ ПРОЦЕСС — частнопсихологическая категория, эллипсис: наиболее кратковременное психическое явление, всегда имеющее свое начало и конец; поэтому точнее говорить кратковре-менный П.п., т. к. любое психическое явление — тоже процесс. ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС — спеціальна психологічна категорія, еліп-сис: найбільш короткочасне психічне явище, що має завжди початок і кінець; тому точніше говорити короткочасний П.п., бо будь-яке пси-хічне явище — теж процес.

Психоанамнез

ПСИХИЧЕСКОЕ ПРЕСЫЩЕНИЕ — психическое состояние, вы-званное избыточным влиянием психического стимула, субъективно переживаемое как усталость, потеря интереса и отрицательное отно-шение к нему.

ПСИХІЧНЕ ПЕРЕНАСИЧЕННЯ — психічний стан, викликаний з айвим впливом психічного стимулу, суб’єктивного переживання як стомленість, втрата інтересу і негативне відношення до нього.

ПСИХИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ — один из трех видов психических явлений, частнопсихологических категорий: у человека — промежу-точное между кратковременным психическим процессом и свойством личности. П.с. достаточно продолжительны (могут продолжаться м есяцами), хотя при изменении условий или вследствие адаптации могут и быстро изменяться.

ПСИХІЧНИЙ СТАН — один із трьох видів психічних явищ, спе-ціальнопсихологічних категорій: у людини — проміжний між к ороткочасним психічним процесом і властивістю особистості. П.с. достатньо тривалі (можуть продовжуватися місяцями), хоча при змі-ні умов або внаслідок адаптацій можуть і швидко змінюватися.

ПСИХОАНАЛИЗ — термин, введенный 3. Фрейдом, основополож-ником идеалистического направления в психологии, получившего название «фрейдизм», акцентирующего внимание на психоаналити-ческом методе изучения подсознания личности.

ПСИХОАНАЛІЗ — психотерапевтичний метод, розроблений З. Фрейдом, основоположником ідеалістичного напряму в психоло-гії, що одержав назву «фрейдизм» в основі якого лежить уява про н еусвідомлені психічні процеси та засоби, за допомогою яких можна аналізувати ці процеси.

ПСИХОАНАМНЕЗ — термин, введенный В. М. Бехтеревым вместо тер-мина психоанализ: собирание анамнеза о прошлых и настоящих пере-живаниях отношениях изучаемого путем доверительных с ним бесед. ПСИХОАНАМНЕЗ — термін, введений В. М. Бехтєрєвим замість терміна психоаналіз: збирання анамнезу про минулі і теперішні п ереживання і ставлення до того, хто вивчається шляхом довірли-вих бесід з ним.

Психоботаника

ПСИХОБОТАНИКА — понятие, применявшееся в конце XIX и на-чале XX в. в связи с попытками создать науку о якобы свойственной и растениям психике. Лженаучность П. была доказана К. А. Тимиря-зевым. П. — частный случай панбиопсихизма. Синоним — фитопсихология.

ПСИХОБОТАНІКА — поняття, що використовувалось у кінці ХІХ та на початку ХХ ст. у зв’язку зі спробами створити науку про на-чебто властиву і рослинам психіку. Цей термін був спростований Н. А. Тимірязєвим — поодинокий синонім — фітопсихологія.

ПСИХОГИГИЕНА — наука, лежащая на пересечении медицинской психологии и медицины (гигиены) и как последняя нацеленная на оздоровление среды и условий жизни человека.

ПСИХОГІГІЄНА — 1) галузь знань на межах гігієни, психотера-пії та психології, яка вивчає і пропонує міри та засоби збереження і укріплення психічного здоров’я людей і попередження психічних захворювань; 2) наука, що лежить на перетині медичної психології і м едицини (гігієни) і, яка націлена на оздоровлення середовища і умов життя людини.

ПСИХОГРАММА — часть профессиограммы определенной профес-сии, в которой сформулированы ее требования к личности, т. е. пе-речень психологических способностей, в котором особое внимание у делено психологическим противопоказаниям.

ПСИХОГРАМА — частина професіограми певної професії, в якій сформульовані її вимоги до особистості, тобто перелік психологіч-них здібностей, де особливу увагу приділено психологічним протипо-казникам.

ПСИХОДИАГНОСТИКА — отрасль психологии личности, предмет которой — оценка потенциальных способностей конкретных лично-стей или их типов к определенным видам деятельности, п одчиненная задачам психопрогностики. Необходимое условие ее эффективно-сти — соблюдение личностного подхода и учет общих требований ме-трологии — науки об измерениях. Различают экспресс-П. и пролонгированную П.

Психологическая атмосфера

ПСИХОДІАГНОСТИКА — галузь психологічної науки, яка розроб-ляє методи виявлення й вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості. П. — напрям психологічних досліджень, який визначає рівень і характер розвитку особистості або її окремих функцій в даний момент. Розрізняють експрес-П. і пролонговану П.

ПСИХОДРАМА — вид психотерапии, при которой пациент должен играть роль в каком-либо спектакле, созданном с учетом специфики его симптомов или проблем; другие роли при этом исполняют члены терапевтической группы.

ПСИХОДРАМА — метод групової психотерапії, що полягає в розігру-ванні членами групи сцен з життя, в яких відтворюються конфліктні ситуації та створюється можливість вільного реагування на них.

ПСИХОЛИНГВИСТИКА — наука, лежащая на пересечении психо-логии и лингвистики, предмет которой — коммуникативная функ-ция различных языков.

ПСИХОЛІНГВІСТИКА — наука, що лежить на перетині психології і лінгвістики, предмет якої — комунікативна функція різних мов.

ПСИХОЛОГИЗАЦИЯ НАУК — тенденция все более усиливаю щегося взаимодействия психологии с другими науками (социологией, пе-дагогикой, медициной, юриспруденцией, экономикой, техникой и т. д.) с целью психологического обоснования их мероприятий. ПСИХОЛОГІЗАЦІЯ НАУК — взаємодія психології з іншими науками (соціологією, педагогікою, медициною, юриспруденцією, економікою, технікою та ін.) з метою психологічного обґрунтування їх заходів.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ АТМОСФЕРА — массовидное явление, крат-ковременно проявляющееся в групповом настроении и групповых суждениях. Повторное проявление одинаковой П.а. делает ее пси-хологическим климатом. Их различие не только в стойкости, но и в том, что в отличие от психологического климата, связанного с груп-повыми чувствами, П.а. больше связана с групповыми эмоциями. Ее оптимизация — важнейшая задача управления, организации и ру-ководства коллективами.

Психологическая готовность к труду

ПСИХОЛОГІЧНА АТМОСФЕРА — явище загалу, що короткочасно проявляється в груповому настрої і групових судженнях. Повторне виявлення однакової П.а. робить її психологічним кліматом. Їх різ-ниця не тільки в стійкості, але і в тому, що на відміну від психоло-гічного клімату, пов’язаного з груповими почуттями, П.а. більше п ов’язана з груповими емоціями. Її оптимізація — важливе завдання управління, організації і керівництва колективами.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ГОТОВНОСТЬ К ТРУДУ — стойкое как ре-зультат трудового воспитания или временное как результат психо-логической подготовки или психологической мобилизации в данный период психическое состояние, определяемое наличием потребнос-ти в труде. Различают общую П.г.т. — к любому труду и особенную П.г.т. — к определенному виду труда.

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДО ПРАЦІ — стійкий як результат трудового виховання або тимчасовий як результат психологічної під-готовки або психологічної мобілізації в даний період психологічний стан, що визначається наявністю потреби в праці. Розрізняють за-гальну П.г.п. — до будь-якої праці і особливу П.г.п. — до певного виду праці.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ЗАКОНОМЕРНОСТЬ — объективно суще-ствующая постоянная причинно-следственная связь психических явлений.

ПСИХОЛОГІЧНА ЗАКОНОМІРНІСТЬ — об’єктивно існуючий по-стійний причинно-наслідковий зв’язок психічних явищ.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ МОБИЛИЗАЦИЯ — вид психологической подготовки, цель которой — обеспечение высококачественного вы-полнения деятельности, следующей непосредственно за П.м. ПСИХОЛОГІЧНА МОБІЛІЗАЦІЯ — вид психологічної підготовки, мета якої — забезпечення високоякісного виконання діяльності, яка йде безпосередньо за П.м.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ НАУКА — система психологических теорий, изложенных на языке психологии, подчиненных общему предмету психологии и решающих ее конкретные задачи. Взаимосвязи раз-личных П.н. моделируются деревом психологической науки.

Психологическая структура

ПСИХОЛОГІЧНА НАУКА — система психологічних теорій, викла-дених мовою психології, підпорядкованих загальному предмету пси-хології, яка вирішує їх завдання. Взаємозв’язки різних П.н. моделю-ються деревом психологічної науки.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ПОДГОТОВКА — вид формирования лич-ности, цель которого выявление индивидуальных психологических особенностей и развитие способностей к определенной деятельности, формирование ее мотивизации. П.п. — неотъемлемая часть управ-ления деятельностью личности и коллектива, особенно при выполне-нии ее в экстремальных условиях.

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА — вид формування особистості, мета якої — виявлення індивідуальних психологічних особливостей і розвиток здібностей до певної діяльності, формування її мотивації. П.п. — невід’ємна частина управління діяльністю особи і колективу, особливо при виконанні її в надзвичайних умовах.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ СОВМЕСТИМОСТЬ — вид групповой совмес-тимости, наличие которого часто бывает незаметным, но отсутствие резко снижает эффективность групповой деятельности, иногда при-водя к конфликту исполнителей. П.с. — один из факторов, определяю-щих психологический климат.

Омоним — П.с. как свойство личности, являющееся синонимом ком-муникативных способностей.

ПСИХОЛОГІЧНА СУМІСНІСТЬ — вид групової сумісності, наявність якої часто буває непомітною, але відсутність різко знижує ефектив-ність групової діяльності, іноді призводить до конфлікту виконавців. П.с. — один із факторів, що визначає психологічний клімат. Омонім — П.с. як властивість особистості, що є синонімом комуніка-тивних здібностей.

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ СТРУКТУРА — см. структура психических явлений.

ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА — див. структуру психологіч-них явищ.

Психологическая теория

ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ТЕОРИЯ — система психологических по-нятий, раскрывающая сущность психических явлений, их законо-мерности, взаимодействие с миром и тем самым помогающая решить определенную задачу психологии.

ПСИХОЛОГІЧНА ТЕОРІЯ — система психологічних понять, що роз-криває сутність психологічних явищ, їх закономірності, взаємодію зі світом, яка допомагає вирішувати певні завдання психології.

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ (греч. mechane — орудие, со-оружение) — широко распространенный, но некорректный термин, некритически заимствованный из языка вульгарного материализма и механицизма без учета того, что психическое — это системное каче-ство как продукт корковой нейродинамики, не имеющий протяжен-ности в пространстве и собственных механизмов. ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ — (грец. mechane — споруда) — роз-повсюджений, але некоректний термін, некритично запозичений із мови вульгарного матеріалізму і механіцизму без врахування того, що психічне — це системна якість як продукт коркової нейродинамі-ки, що не подовжується у просторі і власних механізмах.

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ПРОПАГАНДЫ — психоло-гический аспект повышения эффективности пропаганды как основ-ной формы идеологической работы путем учета психологических з акономерностей воздействия личности пропагандиста и его пропа-гандистской деятельности на аудиторию с учетом психологических особенностей речевого и других форм общения.

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПРОПАГАНДИ — психологічний а спект підвищення ефективності пропаганди як основної форми ідео-логічної роботи шляхом врахування психологічних закономірнос-тей впливу особистості пропагандиста на аудиторію з врахуванням п сихологічних особливостей мовної та інших форм спілкування.

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ СЛОВАРИ — объективированные и материали-зованные в виде книги тезаурусы психологической науки, в значитель-ной степени отражающие субъективные тезаурусы их составителей. П.с. составляются по разному принципу — от набора слов, обозна-чающих психологические понятия, до более глубокого раскрытия

Психологический климат

с убординационных и координационных связей между определенными понятиями как единой системы психологических понятий, рассматри-ваемой, в свою очередь, как часть языка психологической науки. ПСИХОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ — об’єктивовані і матеріалізовані у вигляді книги тезауруси психологічної науки, які значно відображу-ють суб’єктивні тезауруси їх укладачів.

П.с. складаються за різним принципом — від набору слів, що означа-ють психологічні поняття, до більш глибокого розкриття субордина-цій їх і координаційних зв’язків між певними поняттями, як єдиної системи психологічних понять, що розглядаються, як частина мови психологічної науки.

ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ КЛИМАТ — массовидное явление как со-стояние группового сознания, проявляющееся в групповом настрое-нии и групповых мнениях и суждениях. Подобный феномен, но зна-чительно менее стойкий, называется психологической атмосферой. Если оба эти феномена отчетливо вызываются межличностными отношениями или проявляются в них, они называются социально-психологическим климатом и социально-психологической атмосфе-рой. Если социально-психологический климат и атмосфера связаны с моральным или политическим сознанием группы, то говорят о мо-рально-психологическом или морально-политическом климате. Но П.к. может определяться и только воздействием внешней физичес-кой среды и только на одну личность, примером чего являются сред-ства технической эстетики. Этого не учитывают, когда отождествля-ют понятия П.к. и социально-психологический климат. ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ — явище загалу, як стан групової с відомості, що проявляється в груповому настрої, групових думках і с удженнях. Подібний феномен, але менш стійкий, називається пси-хологічною атмосферою. Якщо обидва ці феномени чітко проявляють-ся у міжособистісних відносинах, вони називаються соціально-пси-хологічним кліматом і соціально-психологічною атмосферою. Якщо соціально-психологічний клімат і атмосфера пов’язані з м оральною свідомістю, то говорять про морально-психологічний клімат. Але П.к. може визначатися тільки впливом зовнішнього фізичного се-редовища і тільки на одну особистість, прикладом чого є засоби тех-нічної естетики. Цього не враховують, коли ототожнюється поняття П.к. і соціально-психологічний клімат.

Психологическое явление

ПСИХОЛОГИЧЕСКОЕ ЯВЛЕНИЕ — объективное психическое яв-ление, рассматриваемое в системе психологических понятий. ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ — об’єктивне психічне явище, що роз-глядається в системі психологічних понять.

ПСИХОЛОГИЯ — наука, изучающая психику в ее развитии в жи-вотном мире (в филогенезе — сравнительная психология), в про-исхождении и развитии человечества (в антропогенезе — палео- и и сторическая психология), в развитии каждого человека (в онто-генезе — возрастная психология) и проявлении в различных видах д еятельности. Имеет свои предмет, объекты, задачи, теории и м етоды. Взаимодействие отдельных разделов П. и частных психологических наук моделируется деревом психологической науки. ПСИХОЛОГІЯ — наука, що вивчає психіку в її розвитку в тваринно-му світі (в філогенезі — порівняльна психологія), в походженні і роз-витку людства (в антропогенезі — палео- та історична психологія), в розвитку кожної людини (в онтогенезі — вікова психологія) і вияв-ленні в різних видах діяльності. Має свій предмет, об’єкти, завдання, теорії і методи. Взаємодія окремих розділів П. і вузькоспеціальних психологічних наук моделюється деревом психологічної науки.

ПСИХОЛОГИЯ ИСКУССТВА — частная психологическая наука, предметом которой являются психологические закономерности деятельности создателей и исполнителей произведений искусства и в лияния их на зрителей и слушателей. Основными проблемами П.и. являются психология видов искусств, психология способнос-тей и творчества.

Категории П.и.: создатель (автор), исполнитель, перципиент, твор-чество, эффект присутствия, сила воздействия, социальная польза, основная проблематика.

ПСИХОЛОГІЯ МИСТЕЦТВА — спеціальна психологічна наука, предметом якої є психологічні закономірності діяльності творців і виконавців творів мистецтва і їх вплив на глядачів і слухачів. Основ-ними проблемами П.м. є психологія видів мистецтва, психологія зді-бностей і творчості. Категорії П.м.: автор, виконавець, перцепієнт, творчість, ефект присутності, сила впливу, соціальна користь, основ-на проблематика.

Психология работы с кадрами

ПСИХОЛОГИЯ ЛИЧНОСТИ — психологическая наука, предмет к оторой — личность как категория, а объекты — различные конкрет-ные и обобщенные личности как индивиды и как члены групп. В пер-вом случае П.л. — мощная ветвь ствола индивидуальной психоло-гии дерева психологической науки, во втором — пронизывает ствол с оциальной психологии. Основные отрасли П.л.: возрастная пси-хология, дифференциальная психология, патопсихология, дефекто-психология. Раскрывая динамическую функциональную структуру л ичности и опираясь на взаимодействие личности и деятельности, П.л. различает ее процессуальную и содержательную стороны. П.л. использует все методы психологической науки.

ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ — психологічна наука, предмет якої — особистість як категорія, а об’єкти — різні конкретні і уза-гальнені особистості як індивіди і як члени груп. В першому випадку П.о. — міцна гілка стовбура індивідуальної психології «дерева» пси-хологічної науки, в другому — пронизує стовбур соціальної психоло-гії. Основні галузі П.о.: вікова психологія, диференційна психологія, патопсихологія, дефектопсихологія. Розкриваючи динамічну функ-ційну структуру особистості і спираючись на взаємодію особистості і діяльності, П.о. розрізняє її процесуальну і змістовну сторони. П.о. використовує всі методи психологічної науки.

ПСИХОЛОГИЯ РАБОТЫ С КАДРАМИ — отрасль психологии, имею-щая тенденцию стать психологической наукой, обобщающей опыт психологии труда, управления, спорта, педагогической и военной пси-хологии для психологически обоснованного решения примерно сле-дующей системы вопросов: профессиология профессий и специальнос-тей; профессиональная ориентация на требуемые профессии; отбор и расстановка кадров; подготовка, переподготовка и воспитание кадров; оптимизация профессиональной адаптации; совмещение профессий; продвижение кадров и резерв на выдвижение; проблема поощрения и наказания; борьба с текучестью кадров; оптимизация психологичес-кого климата; обучение психологии работников отделов кадров; вклю-чение П. р. с. к. в единую систему психологической службы. ПСИХОЛОГІЯ РОБОТИ З КАДРАМИ — галузь психології, що має тенденцію стати психологічною наукою, яка узагальнює досвід пси-хології праці, управління, спорту, педагогічної і військової п сихології