Помрачнение сознания


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

ПОМРАЧЕНИЕ СОЗНАНИЯ — психопатологическое явление, крат-ковременного нарушения ясности сознания.

ПОТЬМАРЕННЯ СВІДОМОСТІ — психологічне явище короткочас-ного порушення якості свідомості.

ПОНИМАНИЕ — вид мышления: проникновение в сущность фено-мена путем установления между его элементами связей, отражаемых системой понятий. Результат П. — элементарная тео рия данного фе-номена. При П. непосредственно (первосигнально) воспринимаемого объекта личность сопоставляет суждение о нем со своим субъектным тезаурусом. Процесс П. речи зависит от формы речевого общения. РОЗУМІННЯ — вид мислення: проникнення в сутність феномену шляхом установлення між його елементами зв’язків, які відобража-ються системою понять. Результат Р. — елементарна теорія даного феномену. При Р. безпосередньо — співставляють судження зі своїм суб’єктивним тезаурусом. Процес Р. мови залежить від форми мов-ного спілкування.

ПОНЯТИЕ — форма рационального познания, психическое явление, присущее только человеку как элемент мышления и элементарная форма существования мысли: отражение существенного в феномене, закрепленное словом, что моделируется треугольником Фреге. П. — слово или фраза, символизирующие некоторое представление или явление.

ПОНЯТТЯ — найвища форма мислення, що відображає найбільш суттєве в об’єктах, зв’язках і відносинах.

П. — форма раціонального пізнання, психічне явище, властиве тіль-ки людині як елемент мислення і елементарна форма існування дум-ки: відображення суттєвого в феномені, закріплене словом, що мо-делюється трикутником Фреге. П. — слово або фраза, що символізують уявлення або явище.

ПОНЯТИЯ КОРРЕКТНЫЕ И НЕКОРРЕКТНЫЕ (лат. соrrectus — выправленный) — П.к. логично включены не только в язык соот-ветствующей науки, но и в общенаучный язык, раскрывая сущность о тражаемого ими феномена; П.н. заимствуются, обычно, по случай-ным ассоциациям из других наук и становятся жаргоном.

Порядковое измерение

ПОНЯТТЯ КОРЕКТНІ І НЕКОРЕКТНІ (лат. correctus — виправле-ний) — П.к. логічно включені не тільки в мову відповідної науки, але і в загальнонаукову мову, розвиваючи суть відображеного ними фе-номену. П.н. запозичуються, звичайно, з випадкових асоціацій із ін-ших наук і стають жаргоном.

ПОРОГИ ОЩУЩЕНИЯ — минимальная величина раздражителя, вызывающая едва заметное ощущение, называется нижним П.о., максимальная, вызывающая его, а не боль, — верхним. ПОРОГИ ВІДЧУТТЯ — мінімальна величина подразника, що викли-кає ледь помітне відчуття, називається нижнім П.в.; максимальна, що викликає відчуття, а не біль, — верхнім.

ПОРОГ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНЫЙ (лат. differentia — разность) —

м инимальные различия величины раздражителя, определяющие

различия ощущений.

Омоним — П. д. как порог различия.

ПОРІГ ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ (лат. differentia — різниця) — мінімальна

відмінність величини подразника, що визначає відмінність відчуттів.

Омонім П.д. — як поріг різності.

ПОРОГ ФРУСТРАЦИИ — степень легкости возникновения у лич-ности фрустрации, определяемая личностным смыслом объекта Ф., темпераментом и уровнем эмоциональной возбудимости данной лич-ности, а также наличием у нее отдаленной, доминирующей цели де-ятельности, помогающей спокойно реагировать на незначительные для нее (хотя и значительные для повседневных целей) препятствия. ПОРІГ ФРУСТРАЦІЇ — ступінь легкості виникнення в особистості фрустрації (див. фрустрація), визначається особистим смислом об’-єкта Ф., темпераментом і рівнем емоційної збудливості даної особис-тості, а також наявністю у неї окремої домінуючої мети діяльності, що допомагає спокійно реагувати на незначні для неї (хоча і вагомі для повсякденного життя) перешкоди.

ПОРЯДКОВОЕ ИЗМЕРЕНИЕ — измерение, классифицирующее и упорядо чивающее случаи безотно сительно к расстояниям между ними. ПОРЯДКОВЕ ВИМІРЮВАННЯ — вимірювання, що класифікує і упорядковує випадки безвідносно до відстаней між ними.

Последовательность действий

ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ ДЕЙСТВИЙ — понятие и термин пси-хологии труда как сложный сенсорно-моторный навык, в котором маршрут внимания и последовательность рабочих движений в опре-деленной ситуации четко установлены.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ — поняття і термін психології праці як склад-на сенсорно-моторна навичка, в якій маршрут уваги і послідовність робочих рухів в певній ситуацій чітко встановлені.

ПОСТМОРБИДНАЯ ЛИЧНОСТЬ (лат. post — после, morbus — бо-лезнь) — понятие и термин медицинской психологии: личность боль-ного после его выздоровления, в процессе реабилитации. ПОСТМОРБІДНА ОСОБИСТІСТЬ (лат. post — після, morbus — хво-роба) — поняття і термін медичної психології: особистість хворого після його видужування, в процесі реабілітації.

ПОСТРОЕНИЕ МОДЕЛИ — отбор переменных для включения их в модель регрессии и определение связей, существующих между эти-ми переменными.

ПОБУДОВА МОДЕЛІ — відбір змінних для включення їх у модель регресії і визначення зв’язків, що існують між цими змінними.

ПОТЕНЦИАЛЬНОЕ (лат. potentia — возможность) — термин, харак-теризующий скрытое психическое явление, которое при определен-ных условиях может проявиться как актуальное. ПОТЕНЦІЙНЕ (лат. potentia — можливість) — термін, що харак-теризує приховане скрите психічне явище, яке при певних умовах може проявитися як актуальне.

ПОТЕНЦИАЛЬНОЕ ПРИЗВАНИЕ — призвание личности к соответ-ствующей деятельности. В процессе выполнения этой деятельности П.п. становится либо актуальным П., либо иллюзорным П. ПОТЕНЦІЙНЕ ПОКЛИКАННЯ — покликання особистості до відпо-відної діяльності. В процесі виконання цієї діяльності П.п. стає або актуальним П., або ілюзорним П.

ПОТЕНЦИАЛЬНЫЕ СПОСОБНОСТИ — способности к еще не соверша-емой деятельности, в которых проявляется в основном п роцессуальная