Объективное


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

ОБЪЕКТИВНОЕ — существующее вне зависимости от субъекта и отражаемое, в частности познаваемое им.

ОБ’ЄКТИВНЕ — існуюче поза залежністю від суб’єкта і відображене, зокрема впізнане ним.

ОБЪЕКТЫ ПСИХОЛОГИИ — совокупность изучаемых ею феноме-нов реального мира, взаимодействующих с психикой. Одни из них даны и только ею учитываются, другие, будучи задан ными, вклю-чаются в общий предмет психологии и уточняют предметы отдель-ных психологических наук, отраслей и проблем. Поскольку пси-хика проявляется в поведении и деятель ности, они основные (но не единственные) О.п.

О.п. могут быть одновременно объектами и ряда других наук. ОБ’ЄКТИ ПСИХОЛОГІЇ — сукупність вивчених нею феноменів ре-ального світу, що взаємодіють з психікою. Одні з них дані і тільки нею враховуються, інші, будучи заданими, включаються в загальний предмет психології і уточнюють предмети окремих психологічних наук, галузей і проблем.

ОБЪЕКТЫ УПРАВЛЕНИЯ — категория психологии управле ния, включающая человека и последующие звенья иерархии субъек-тов управления (кроме государства), подвергающиеся воздействию управления более высоким иерархическим звеном. Синоним — управляемые.

ОБ’ЄКТИ УПРАВЛІННЯ — категорія психології управління; що включає людину і наступні ланки ієрархії суб’єктів управління (крім держави), що піддаються впливу управління більш високим ієрар-хічним ланкам. Синонім — керовані.

ОБЪЕМ ВОСПРИЯТИЯ — максимальное количество объектов, ко-торые могут быть восприняты на протяжении короткой экспозиции. При этом не допускаются движения глаз или пересчет предметов. ОБСЯГ СПРИЙНЯТТЯ — максимальна кількість об’єктів, які мо-жуть бути сприйняті протягом короткої експозиції, що не допускає рухів очей або перерахунку предметів.

Обшчай

ОБЪЕМ ВНИМАНИЯ — одно из качеств внимания, определяемое числом объектов, одновременно воспринимаемых. ОБСЯГ УВАГИ — одна із властивостей уваги, що визначається чис-лом об’єктів, одночасно сприйнятих.

ОБЪЯСНЕНИЕ — функция научного познания, раскрытие сущности изучаемого объекта посредством постижения причин его возникно-вения, законов функционирования и развития, установ ления связей данного объекта с другими.

ПОЯСНЕННЯ — функція наукового пізнання, розкриття суті ви-вченого об’єкту засобом осягнення причин його виникнення, законів функціонування і розвитку, налагодження зв’язків даного об’єкта з іншими.

ОБЪЯСНИТЕЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ — исследование, использую-щее резуль таты наблюдений над действитель ностью для проверки т еории или для углубления представлений о моде лях поведения в рамках некоторой теории.

ПОЯСНЮВАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ — дослідження, що використовує ре зультати спостережень над дійсні стю для перевірки теорії або для по-глиблення уявлень про моделі поведінки в рамках якоїсь теорії.

ОБЫДЕННЫЙ ЯЗЫК — язык, используемый в обыденной жизни,

являющийся выражением здравого смысла и состояния обыденного

сознания.

ПОВСЯКДЕННА (БУДЕННА) МОВА — мова, що використовується в

буденному (повсякденному) житті, є вираженням здорового глузду і

стану буденної свідомості.

ОБЫЧАЙ — категория этнографии, социально-психологический ас-пект которой понимается как исторически сложившаяся группо вая привычка, свойственная определенной общности людей. О. тесно связан с традициями.

ЗВИЧАЙ — категорія етнографії, соціально-психологічний аспект якої розуміється як історично складена групова звичка, властива певній спільності людей. З. тісно пов’язаний з традиціями.

Одаренность

ОДАРЕННОСТЬ — генетически обусловленный компонент спо-собностей, развивающийся в соответствующей деятель ности или д еградирующий при ее отсутствии.

ОБДАРОВАНІСТЬ — генетично обумовлений компонент здібнос-тей, що розвивається у відповідній діяльності або деградує при її відсутності.

ОДНОВРЕМЕННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ — вид группо вой деятельнос-ти, у которой общим является только совпадение во времени индиви-дуальных деятельностей членов группы.

ОДНОЧАСНА ДІЯЛЬНІСТЬ — вид групової діяльності, в якій спіль-ним є тільки співпадання з часом індивідуальних діяльностей чле-нів групи.

ОЖИДАНИЕ — проградиентная серия чувств, в структуру которых входит либо знание вероятности наступления ожидаемого события, либо только вера в это. Имеет формы тревожного и радостного О. ОЧІКУВАННЯ — проградієнтна серія почуттів, в структуру яких входить або знання ймовірності наступу очікуваних подій, або тіль-ки віра в це. Має форми тривожного і радісного О.

ОЗАРЕНИЕ — высшая форма ясности сознания, обеспечивающая выс-шее проявление творческого мышле ния и творческой деятельности. Синоним — инсайд.

ОСЯЯННЯ — вища форма ясності свідомості, що забезпечує вище виявлення творчого мислення і творчої діяльності. Синонім — інсайд.

ОККУЛЬТИЗМ (лат. occultus — тайный) — учение о существовании потусторонних, не поддающихся научному изучению сил и явлений. Используют термин парапсихологи.

ОКУЛЬТИЗМ (лат. occultus — таємний) — вчення про існування потойбічних сил і явищ, які не піддаються науковому вивченню. Використовують термін парапсихологія.

ОЛИГОФРЕНИЯ (греч. oligos — малый, phrēn — ум) — пси хиатри-ческий диагноз заболевания: различные формы в рожденного или

Онтогенез психики

рано приобретенного умственного недоразвития, которые де лятся по возрастающей тяжести на дебильность (лат. debilis — слабый), имбе-цильность (лат. imbecillus — немощный) и идиотию (греч. idiōteia — невежество).

О. надо отличать от деменции (лат. dementia — безумие) — пси-хического заболевания, подобного слабоумию по проявлению, но приобретаемого только во взрослом возрасте.

ОЛІГОФРЕНІЯ (грец. oligоs — малий, phrēn — розум) –психіатрич-ний діагноз захворювання: різні форми вродженого аборанол набу-того розумового недорозвитку абстрактно-логічного мислення. За ін-телектуальною недостатністю розрізняють три сту пені олігофренії: ідіотія (грец. idiōteia — неуцтво) (найбільш глибоке недоумство), імбе-цильність (лат. imbecillus — немічний) (середній стан) й дебільність (лат. debilis — слабкий) (легкий стан). Психічні функції ідіотів зво-дяться до рефлекторних актів; імбецилам можна прищеплювати на-вички самообслуговування; дебіли, незважаючи на сповільненість й конкретність мислення, низький рівень думок, вузький кругозір, бідний запас слів й слабку пам’ять, здатні до набуття безпосередніх знань і практичних навичок.

ОЛИГОФРЕНОПСИХОЛОГИЯ — отрасль дефектопсихологии, изу-чающая различные формы олигофрении.

ОЛІГОФРЕНОПСИХОЛОГІЯ — галузь дефектопсихології, що ви-вчає різні форми олігофренії.

ОНТОГЕНЕЗ ПСИХИКИ (греч. ontos — сущее, genesis — происхож-дение) — развитие психики индивида, начиная с пренатального до смерти от старости. В О.п. проявляет ся биогенетический закон п овторения филогенеза психики и ее общественно-исторического развития.

Синоним (для человека) — развитие личности.

ОНТОГЕНЕЗ ПСИХІКИ (грец. ontos — суще, genesis — походжен-ня) — розвиток психіки індивіда, починаючи з пренатального п еріоду до смерті від старості. В О.п. проявляється біогенетичний закон по-вторення філогенезу психіки та її суспільно-історичного розвитку. Синонім (для людини) — розвиток особистості.