Обоняние


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

О

ОБМОРОК — внезапная потеря сознания вследствие на рушения кро-воснабжения мозга при ослаблении работы сердца продолжительнос-тью от нескольких секунд до многих часов.

НЕПРИТОМНІСТЬ — раптова втрата свідомості внаслідок порушен-ня кровонасичення мозку при послабленні роботи серця тривалістю від декількох секунд до багатьох годин.

ОБОБЩЕНИЕ — главная цель любого эксперимен та: на основании ограниченного числа полученных данных сделать выво ды, распро-страняющиеся на более широкую область практики. УЗАГАЛЬНЕННЯ — головна мета будь-якого експери менту: на осно-ві обмеженої кількості отриманих даних зробити висновки, що роз-повсюджуються на більш широку галузь практики.

ОБОБЩЕНИЕ в психологии — вид мышления, при кото ром законо-мерности одного явления при использовании дедук ции переносятся на другие.

Омоним — О. как вид мышления — синоним синтеза на основе индукции.

УЗАГАЛЬНЕННЯ в психології — мислене об’єднання об’єктів за їх суттєвими рисами, вид мислення, при якому закономірності одного явища при використанні дедукції переносяться на інші. Омонім — У. як вид мислення — синонім синтезу на підставі індукції.

ОБОНЯНИЕ — род ощущений запахов, анализатор ко торых — нерв-ные окончания в слизистой носовых раковин, обоня тельный нерв и центр в коре головного мозга. О. как восприятие обобщается с поня-тием о запахе объекта и входит в восприятие вкуса. НЮХ — рід відчуттів запахів, аналізатор яких — нервові закінчен-ня в слизовій носових раковин, нюховий нерв і центр у корі голов-ного мозку. Н. як сприйняття узагальнюється з поняттям про запах о б’єкта і входить у сприйняття смаку.

Образ

ОБРАЗ — субъективное психическое явле ние как результат позна-вательных процессов. Различают О.: элементарные (ощущений), свойственные и живот ным, и сложные — идеальные (восприятий и п онятий), свойствен ные только человеку; непосредственные (по ана-лизаторам), опо средованные (описанием, чтением не только текста, но и приборов) и следовые (памяти); статичные и динамичные; са-мостоятельные и включенные в другие психические явления (мыш-ление, волевые действия).

ОБРАЗ — суб’єктивне психічне явище як результат пізнавальних процесів. Розрізняють О.: елементарні (відчуттів), властиві і тва-ринам; складні — ідеальні (сприйнять і понять), властиві тільки людині; безпосередні (за аналізатором), опосередковані (описом, ч итанням не тільки тексту, але і приладів) і пам’яті; статичні і ди-намічні; самостійні і включені в інші психічні явища (мислення, вольові дії).

ОБРАЗ ЖИЗНИ — совокупность способов и форм жизне деятельности, присущая той или иной личности, группе, обществу. ОБРАЗ ЖИТТЯ — сукупність способів і форм життєдіяльності, влас-тива тій або іншій особистості, групі, суспільству.

ОБРАЗ ОПЕРАТИВНЫЙ — термин и понятие психологии труда, введенные Д. А. Ошаниным, как образ, складываю щийся у опера-тора по ходу выполнения стоящей перед ним задачи и содержащий информацию, которая нужна только для ре шения этой задачи. По-добное ограничение определяет четкость и надежность О.о. ОБРАЗ ОПЕРАТИВНИЙ — термін і поняття психології праці, вве-дені Д. О. Ошаніним, як образ, що складається у оператора під час виконання завдань, які стоять перед ним і містить інформацію, яка потрібна тільки для вирішення цього завдання. Подібне обмеження визначає чіткість і надійність О.о.

ОБРАЗНОЕ МЫШЛЕНИЕ — вид мышления, сущность которого в оперировании образами бывших ранее восприятий. Оно лежит в основе воображения.

ОБРАЗНЕ МИСЛЕННЯ — вид мислення, суть якого в оперуванні об-разами ранніх сприйнять. Воно лежить в основі уявлення.

Обучение в психологическом аспекте

ОБРАТНАЯ АФФЕРЕНТАЦИЯ — термин, введенный П. К. Анохи-ным и развитый им в учение об акцепторе дей ствия как кибернети-чески уточняющий термин сенсорные коррекции Н. А. Бернштейна. ОБЕРНЕНА АФЕРЕНТАЦІЯ — термін введений П. К. Анохіним і розвинутий ним в ученні про акцептор дії як кібернетично уточнюю-чий термін сенсорної кореляції Н. А. Бернштейна.

ОБСЕССИЯ (obsession) — как специальный тер мин — мысль или группа мыслей, настойчиво возни кающих в сознании больного по-мимо его воли и несмотря на то, что он сам понимает ненормаль ность происходящего. Обсессии (синонимы: навязчи вые или компульсив-ные мысли) — основные сим птомы невроза навязчивых состояний. ОБСЕСІЯ (obsession) — як спеціальний термін — думка або група ду-мок, що настирливо виникає в свідомості хворого поза його волею і незважаючи на те, що він сам розуміє ненормальність того, що від-бувається. Обсесії (синоніми: нав’язливі або компульсивні думки) — основні симптоми неврозу нав’язливих станів.

ОБУЧАЕМОСТЬ — категория педагогической психологии: вос-приимчивость обучаемого к обучению и накоплению опыта, завися-щая от его способностей.

НАВЧАЄМІСТЬ — категорія педагогічної психології: здатність того, хто навчається до сприйняття навчального матеріалу та накопичен-ня досвіду, ця здатність залежить від здібностей людини., тобто від індивідуальних показників швидкості й якості засвоєння людиною знань, умінь і навичок в процесі навчання.

ОБУЧАЮЩЕЕ ПОВЕДЕНИЕ — понятие сравнительной пси хологии и этологии, отражающее два вида общения двух по колений живот-ных: обучение путем подражания взрослым индивидам; обучающее воздействие обучен ных на необученных.

НАВЧАЮЧА ПОВЕДІНКА — поняття порівняльної психології і ето-логії, що відображає два види спілкування двох поколінь тварин: на-вчання шляхом наслідування дорослих індивідів; навчальний вплив навчених на ненавчених.

ОБУЧЕНИЕ в психологическом аспекте — вид формиро вания лич-ности и коллектива, опирающийся на упражнение, но дополняющий

Общая психология

его связями нового содержа ния каждого упражнения с уже ранее усвоенным. О. — специфиче ский вид формирования свойств личнос-ти, которые входят в ее подструктуру опыта.

О. — обоюдный процесс, в котором активно участвует как обу чающий, так и обучаемый в их совместной деятельно сти и общении. НАВЧАННЯ в психологічному аспекті — вид формування особис-тості і колективу, що спирається на вправи та доповнює його зв’яз-ками нового змісту кожної вправи з уже раніше засвоєним. Н. — це специфічний вид формування властивостей особистості, які входять до підструктури досвіду.

Н. — обопільний процес, в якому активно беруть участь як навчаю-чий, так і той, кого навчають в їх спільній діяльності і спілкуванні.

ОБЩАЯ ПСИХОЛОГИЯ — одна из трех основных психо логических наук (стволов дерева психологической науки наряду с индивидуаль-ной и социальной психологией), предмет кото рой — общие законо-мерности психики в их фило- и онтогенезе и развитии. ЗАГАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ — психологія великих і малих груп, со-ціальних спільнот, сфера громадської свідомості, пов’язана з безпо-середнім відображенням об’єктивної діяльності.

З.п. — одна із трьох основних психологічних наук (стовбурів дерева психологічної науки поряд з індивідуальною і соціальною психологі-єю), предмет якої — загальні закономірності психіки в їх філо- і он-тогенезі і розвитку.

ОБЩЕНАУЧНОЕ ПОНЯТИЕ — понятие, отражающее явление, изу-чаемое различными науками.

Напр.: реакция (химиче ская, физиологическая, психическая); па-мять (машинная, генетическая, психическая, народная); активность (химическая, физиологическая, психическая, общественная) и т. д. ЗАГАЛЬНОНАУКОВЕ ПОНЯТТЯ — поняття, яке відображає яви-ще, що вивчається різними науками.

Напр.: реакція (хімічна, фізіологічна, психічна); пам’ять (машинна, генетична, психічна, народна); активність (хімічна, фізіологічна, психічна, суспільна) та ін.

ОБЩЕНИЕ — взаимодействие субъектов, в котором происходит об-мен рациональной и эмоциональной информацией, деятельностью,

Общность

опытом, знаниями, навыками и умениями, а также результатами де-ятельности. Необходимое условие развития и формирования личнос-тей и групп.

СПІЛКУВАННЯ — взаємодія суб’єктів, в якій проходить обмін раці-ональною і емоційною інформацією, діяльністю, досвідом, знан нями, навичками і уміннями, а також результатами діяльності. Н еобхідна умова розвитку і формування особистостей і груп.

ОБЩЕСТВЕННОЕ МНЕНИЕ КОЛЛЕКТИВА — отраже ние в коллек-тивном мнении общественного мнения той большой группы, в кото-рую входит данный коллектив.

ГРОМАДСЬКА ДУМКА КОЛЕКТИВУ — відображення в колектив-ній думці громадської думки тієї більшої групи, в яку входить даний колектив.

ОБЩЕСТВЕННОЕ СОЗНАНИЕ — совокупность идей, взгля дов, представлений, эмоций, чувств, настроений, традиций, при вычек и т. д., присущая обществу в целом или отдельным социаль ным груп-пам: классам, нациям и т. д.

ГРОМАДСЬКА СВІДОМІСТЬ — сукупність ідей, поглядів, уявлень, емоцій, почуттів, настроїв, традицій, звичок, властива суспільству в цілому або окремим соціальним групам: класам, націям тощо.

ОБЩНОСТЬ — философская и социологическая категория: сово-купность людей, объединяемая исторически сложившимися устой-чивыми социальными связями и отношениями и обладающая р ядом общих признаков и черт: общностью экономической жизни, тер-ритории, культуры, психическим складом и т. д. Исторически сло-жившимися формами общности людей являются род, племя, семья, община, нация.

СПІЛЬНІСТЬ — філософська і соціальна категорія: сукупність л юдей, об’єднана історично складеними стійкими соціальними зв’язками і відносинами і, якій притаманні ряд загальних ознак і рис: спільність економічного життя, території, культури, психічний склад та ін. Іс-торичними формами спільності людей, що склалися, є рід, племена, сім’я, громада, нація.