Адаптация


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

АГРЕСІЯ (agression) — гіпотетична сила, інстинкт або першопричи-на, яка є збудником ряду дій і почуттів. Часто розглядається як анти-теза сексу або лібідо, і в цьому випадку означає потяги до руйнування. Навіть коли поняття використовується як синонім деструк тивності, існують різні точки зору щодо того, чи є агресія первинним захоплен-ням, тобто агресивним інстинктом, або ж реакцією на фрустрацію. Є різні думки і з приводу того, чи є агресія інстинктом зі своїми влас-ними цілями або ж вона лише дає енергію, що дозволяє Его долати перешкоди на шляху до задоволення інших захоплень. Майже спіль-на тен денція аналітиків прирівнювати агресію до ненависті, деструк-тивності і садизму при ходить до протиріччя як з етимологією, так і з традиційним розумінням агресії як ди намізму, самовпевненості, екс-пансивності, захоплення. Психоаналітичне використання терміну почалось з пізніх робіт Фрейда, де агресія розуміється як похідна ін-стинкту смерті. Его-психологія використовує терміни агресифікація і деагресифікація співвідносно з лібідизацією і делібідизацією. А. — індивідуальна, колективна поведінка чи дія, спрямована на на-несення фізичної, психічної шкоди, чи навіть на знищення іншої лю-дини, групи.

АДАПТАЦИЯ (лат. adaptare — приспособлять) — приспособ ление органа, организма, личности или группы, к измененным внеш ним условиям. Различают А. физиологическую, анализаторов как изме-нение их чувствительности, социально-психологическую при вклю-чении в новую группу, профессиональную при включении в новые условия труда.

А. почти всегда относится к адаптации к окружающей среде в целом, т. е. к способности различать субъективные представления (фанта-зии) и внешние восприятия (см. восприятие), а также к способности эффективно влиять на окружающую среду.

АДАПТАЦІЯ (лат. adaptare — пристосовувати) — пристосування органу чи організму (фізіологічна адаптація) або особистості (пси-хологічна адаптація) до змін зовнішніх умов. Якщо йдеться про нові міжособистісні відносини, говорять про соціально-психологічну адаптацію. Розрізняють А. фізіологічну, аналізаторів (як зміну їх чуттєвості), соціально-психологічну (при включенні в нову групу) та професійну (при включенні в нові умови праці).

Ажитированншй

А. майже завжди відноситься до адаптації оточуючого середовища в цілому, тобто до здатності розрізняти суб’єктивні уявлення (фан-тазії) і зовнішні сприйняття (див. сприйняття), а також до здатності ефективно впливати на оточуюче середовище.

АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКОГО МЕТОДА — уточнение мето-дических приемов, которыми осуществляется определен ный метод применительно к новым условиям.

АДАПТАЦІЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО МЕТОДУ — уточнення методич-них прийомів, за допомогою яких здійснюється певний метод щодо нових умов.

АДАПТИВНОСТЬ — способность к адаптации. АДАПТИВНІСТЬ — здатність до адаптації.

АДДИТИВНЫЙ ИНДЕКС — параметр, образуемый посред ством сло-жения показателей, характери зующих различные аспекты одного и того же понятия.

АДИТИВНИЙ ІНДЕКС — параметр, що утворюється за допо могою складання показників, що характеризують різні аспекти одно го і того ж поняття.

АДЕКВАТНОСТЬ ПСИХИЧЕСКИХ РЕАКЦИЙ (лат. adaeguatus — приравненный) — соответствие их значению стимула. Неадекват-ность их может быть связана с психопатологическим явлением или быть следствием несоответствия, противоречия сти мула и его лич-ностной значимости.

АДЕКВАТНІСТЬ ПСИХІЧНИХ РЕАКЦІЙ (лат. adaeguatus — при-рівняний) — відповідність реакції на інтенсивність стимулу. Не-адекватність їх може бути пов’язана з психопатологічним явищем або бути наслідком невідповідності, протиріччя стимулу і його осо-бистісної значущості.

АЖИТИРОВАННЫЙ (agitated) — ажитированная депрессия и ме-ланхолия являются психиатрическими диагностическими термина-ми, относящимися к пациентам, которые находятся как в состоянии глубокой депессии и напряжения, так и беспокойства и тревоги.