Мигрень


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

категорией общей психологии, они не способы познания, а средства воздействия субъектов управления на управляемые переменные объекты управления.

МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ психологічні (зокрема, регулювання, сти-муляції і розвитку) — категорія психології управління. На відміну від методів психологічної науки, що не є категорією загальної пси-хології, вони не способи пізнання, а засоби впливу суб’єктів управ-ління на управляючі змінні об’єкти управління.

МЕТОД ЭКСПЕРТОВ В ПСИХОЛОГИИ (лат. expertus — опытный) — обобщенная оценка определенного психического явления (в част-ности, свойства личности) на основе оценок экспертов, действующих в соответствии со специальными правилами: специфическая форма опосредованной психометрии как метод обобщения независимых ха-рактеристик и метод полярных баллов, являющихся методами ква-лиметрии психологической.

МЕТОД ЕКСПЕРТІВ В ПСИХОЛОГІЇ (лат. expertus — досвідче-ний) — узагальнююча оцінка певного психічного явища (зокрема властивості особистості) на підставі оцінок експертів, діючих відпо-відно зі спеціальними правилами: специфічна форма опосередкова-ної психометрії як метод узагальнення незалежних характеристик і метод полярних балів, що є методами кваліметрії психологічної.

МЕЧТА — воображение, создающее образы желанного. Д. И. Пи-сарев писал: «Если бы человек был совершенно лишен способности мечтать.., тогда я решительно не могу представить, какая побуди-тельная причина заставляла бы человека предпринимать и доводить до конца обширные и утомительные работы в области искусства, на-уки и практической жизни...».

МРІЯ — уява, що створює образи бажаного. Д. І. Писарєв писав: «Якщо б людина була зовсім позбавлена здатності мріяти..., тоді я рішуче не можу уявити, яка спонукальна причина заставляла б лю-дину розпочинати і доводити до кінця велику і стомлюючу роботу в галузі мистецтва, науки і практичного життя...».

МИГРЕНЬ (migraine) — правильно: сильная од носторонняя головная боль с фотофобией (бо лезненная чувствительность к свету) и констел-ляциями (зрительные образы, напоминающие зуб чатые стены замка).

Мимика

МІГРЕНЬ (migraine) — правильно: сильний односторонній головний біль з фотофобією (хвороблива чуттєвість до світла) і констеляціями (зорові образи, що нагадують зубасті стіни замку).

МИМИКА (греч. mimikos — подражательный) — термин, имеющий два значения:

•          идущее от Древней Греции искусство выражать эмоции различ-ными сокращениями мышц лица;

•          выражение лица и особенно глаз в результате сокращения мышц, сосудистой реакции и слез как непроизвольная объективизация эмоций.

Умение «читать» М. — существенный компонент эмпатии и навык, нужный педагогу и руководителю.

МІМІКА (грец. mimikos — наслідувальний) — термін, що має два зна-чення:

•          має початок від Давньої Греції. Мистецтво виражати емоції різ-ними скороченнями м’язів обличчя;

•          вираз обличчя і особливо очей в результаті скорочення м’язів, судинної реакції і сліз як довільна об’єктивізація емоцій.

Уміння «читати» М. — суттєвий компонент емпатії і навичок, по-трібний психологу, педагогу і керівнику.

МИНИМУМ КОЛЛЕКТИВА (лат. minimum — наименьшее) — этап развития группы, на котором она уже складывается как коллектив, определяется целью, вынесенной за рамки группы и подчиненной це-лям общества.

МІНІМУМ КОЛЕКТИВУ (лат. minimum — найменше) — стан розвит-ку групи, на якому вона формується як колектив, визначається метою, винесеною за рамки групи і підпорядкованою цілям суспільства.

МИНИМУМ ЛИЧНОСТИ — этап развития личности как необходи-мая и достаточная совокупность процессуальных и содержательных результатов филогенеза, антропогенеза и онтогенеза психики челове-ка, позволяющая считать ее сознанием, а его — личностью. М.л. определяется появлением у ребенка (обычно в 1,5–2,5 года) п онятия Я, уточняемого противопоставлением понятию Они и реализуе мого словами «Я сам!».

«Минимум человека»

МІНІМУМ ОСОБИСТОСТІ — етап розвитку особистості як необхідна і достатня сукупність процесуальних і змістовних результатів філо-генезу, антропогенезу, онтогенезу психіки людини, що дозволяє вва-жати її свідомістю, а саму людину — особистістю. М.о. визначається появою у дитини (зазвичай в 1,5–2,5 роки) понят-тя Я, що уточнюється протиставленням поняттю Вони і реалізовано-го словами «Я сам!».

МИНИМУМ СОЦИАЛЬНОЙ ЗРЕЛОСТИ ЛИЧНОСТИ — этап разви-тия личности как появление в ее направленности социальных норм, определяющих способность осознанно, активно и самостоятельно участвовать в жизни общества, и появление стремления к дальней-шему, максимально возможному для нее профессиональному совер-шенствованию.

МІНІМУМ СОЦІАЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ ОСОБИСТОСТІ — етап розвитку особистості як поява в її спрямованості соціальних норм, що визнача-ють здатність осмислено (свідомо), активно і самостійно брати участь у житті суспільства, поява прагнення до подальшого, максимально можливого для неї професійного удосконалення.

«МИНИМУМ ЧЕЛОВЕКА» — понятие антропогенеза психики и па-леопсихологии: комплекс свойств в единстве с их общей причиной, определивший скачок от первобытной обезьяны к первобытному че-ловеку. Ни морфология, ни физиология не выявляют этого скач-ка. Психология, опираясь на методологический принцип К. Марк-са «Анатомия человека — ключ к анатомии обезьяны», видит про-явление «М.ч.» в коллективном труде, вызвавшем скачок форм об-щения, нужду речевого общения и быстрое развитие понятийной формы отражения — мышления.

«МІНІМУМ ЛЮДИНИ» — поняття антропогенезу психіки і палеопси-хології: комплекс властивостей в єдності з її спільною причиною, що визначив перебіг від первісної мавпи до первісної людини. Ні морфоло-гія, ні фізіологія не виявляють цього перебігу. Психологія, спираючись на методологічний принцип К. Маркса «Анатомія людини — ключ до анатомії мавпи», бачить виявлення «М.л.» в колективній праці, що викликала стрибок форм спілкування, потребу мовного спілкування і швидкий розвиток понятійної форми відображення — мислення.

Мировоззрение (индивидуальное)

МИРОВОЗЗРЕНИЕ (индивидуальное) — одна из форм направлен-ности личности как система ее взглядов на себя и свое место в мире и обусловленных ими убеждений, идеалов, принципов, ценностных ориентаций — жизненной позиции личности. М. может быть на-учным или опираться только на здравый смысл.

В психологической структуре М. обычно выделяют следующие ком-поненты: мироощущение, мировосприятие, миропредставление, м иропонимание, мирооценка, мироотношение. Первые три компо-нента обобщаются в миросозерцании, последние три подготовляют переход М. в убеждение.

СВІТОГЛЯД (індивідуальне) — одна із форм спрямованості особис-тості як система її поглядів на себе і своє місце в світі і обумовлених цим переконань, ідеалів, принципів, ціннісних орієнтацій, тобто життєвої позиції особистості. С. може бути науковим або спиратися тільки на здоровий глузд.

В психологічній структурі С. виділяють наступні компоненти: світо-відчуття, сприйняття світу, уявлення про світ, світорозуміння, оцін-ка світу, ставлення до світу. Перші три компоненти узагальнюються в світогляді, останні три готують перехід С. в переконання.

МНЕМОНИКА (греч. mnēmonicon — искусство запоминания) — с овокупность приемов, облегчающих запоминание, с использовани-ем в основном ассоциаций. Синоним — мнемотехника.

МНЕМОНІКА (грец. mnēmonicon — мистецтво запам’ятовування) — сукупність прийомів, що полегшують запам’ятовування, з викорис-танням в основному асоціації. Синонім — мнемотехніка.

МНЕМОСХЕМА (греч. mnēmon — память, schema — образ, вид) — по-нятие и термин инженерной психологии: графическое изображение знаками структуры объекта управления или алгоритма деятельности для облегчения выполнения последовательности действий. МНЕМОСХЕМА (грец. mnēmon — пам’ять, schзma — образ, вид) — поняття і термін інженерної психології: графічне зображення зна-ками структури об’єкта управління або алгоритму діяльності для п олегшення виконання послідовності дій.

Мода

МНЕНИЕ — оценочное суждение или умозаключение, эмоционально окрашенное и выражающее отношение субъекта мнения к его пред-мету, объекту.

ДУМКА — судження, що оцінює або робить або умовивід, емоційно забарвлене, яке відображає ставлення суб’єкта думки до його пред-мета, об’єкта.

МНЕСТИЧЕСКИЕ ДЕЙСТВИЯ И НАВЫКИ — действия и навыки, в психологической структуре которых доминирует память. МНІСТИЧНІ ДІЇ І НАВИЧКИ — дії і навички, в психологічній струк-турі яких домінує пам’ять.

МНОГОМЕРНЫЙ — имеющий несколько сторон или элементов. БАГАТОВИМІРНИЙ — той, що має декілька сторін або елементів.

МНОГОСТУПЕНЧАТАЯ СЛУЧАЙНАЯ РАЙОНИРОВАННАЯ ВЫ-БОРКА — выборка, в которой для анализа отобраны не индивиды, а скорее географические единицы или их аналоги.

БАГАТОСТУПІНЧАСТА ВИПАДКОВА РАЙОНОВАНА ВИБІР-КА — вибірка, в якій для аналізу відібрані не індивіди, а швидше г еографічні одиниці або їх аналоги.

МНОЖЕСТВЕННАЯ РЕГРЕССИЯ — статистическая процедура изу-чения зависимости, существующей между зависимой переменной и несколь кими независимыми переменными.

МНОЖИННА РЕГРЕСІЯ — статистична процедура вивчення залеж-ності, що існує між залежною змінною і декількома незалежними змінними.

МОДА — массовидное явление, свойственное группе личностей как форма объективизации их мнения о престиже. М. формируется на основе подражания и в значительной степени является эстетическим вкусом тех, у кого нет собственного. Такие личности следуют М. сле-по, не умея приспособить ее к своим индивидуальным особенностям. В этом смысле М. — отраженное, субъективное явление. Омонимы: М. как объективное социальное отражаемое явление, со-здаваемое модельерами и дизайнерами (статистика показывает, что

Моделирование

М. резко, обычно по закону контраста: юбки «мини» и «макси», ши-рокие и узкие брюки, мелодичная музыка и диссонансы — сменяется примерно через 6 лет).

М. — мера средней тенденции для номи нальных переменных. МОДА — явище загалу, властиве групі особистостей як форма об’-єктивізації їх думок про престиж. М. формується на основі насліду-вання і в значному ступені є естетичним смаком тих, у кого немає власного.

Такі особистості наслідують М. сліпо, не вміючи пристосувати її до своїх індивідуальних особливостей. В цьому смислі М. — відображе-не, суб’єктивне явище.

Омонім: М. як об’єктивне соціальне відображувальне явище, що створене модельєрами і дизайнерами (статистика показує, що М. різ-ко, за звичай, за законом контрасту: сукні «міні», і «максі», широкі і вузькі штани, мелодійна музика і дисонанси — змінюється приблиз-но ч ерез 6 років). М. — ступінь середньої тенденції для номі наль них змінних.

МОДЕЛИРОВАНИЕ психологическое (лат. modulus — мера, обра-зец) — получение психологической модели путем сознательного и ц еленаправленного упрощения естественной психологической струк-туры личности или деятельности вычленением изучаемых явлений, их усиления и возможно более полного устранения всех остальных. М.п. лежит в основе большинства психологических экспериментов и всех тестов.

МОДЕЛЮВАННЯ психологічне (лат. modulus — міра, зразок) — одержання психологічної моделі шляхом свідомого і цілеспрямова-ного спрощення звичайної психологічної структури особистості або діяльності виокремлення явищ, що вивчаються, їх посилення і мож-ливо більш повне усунення всіх останніх. М.п. лежить в основі біль-шості психологічних експериментів і всіх тестів.

МОДЕЛЬ — упрощенное представление действи тельности. МОДЕЛЬ — спрощене подання дійсності.

МОДЕЛЬ БУДУЩИХ РЕЗУЛЬТАТОВ — понятие и термин, введен-ные П. К. Анохиным на основе дальнейшей разработки им учения об акцепторе действия. «В момент начала действия в соответствии с

Модель личности профессионала эпирическая

принятым решением уже весь мозг, и в особенности, конечно, кора головного мозга, — писал П. К. Анохин, представляют модель буду-щих результатов — акцептор действия».

МОДЕЛЬ МАЙБУТНІХ РЕЗУЛЬТАТІВ — поняття і термін, введе-ні П. К. Анохіним на основі подальшої розробки ним вчення про ак-цептор дії. «В момент початку дії відповідно з прийнятим рішенням уже весь мозок і особливо кора головного мозку, — писав П. К. Ано-хін, — є моделлю майбутніх результатів — акцептор дії».

МОДЕЛЬ ЛИЧНОСТИ ПРОФЕССИОНАЛА — модель, отражающая структуру наиболее существенных способностей личности к кон-кретной профессии. Различают М.л.п. теоретическую и М.л.п. эм-пирическую.

МОДЕЛЬ ОСОБИСТОСТІ ПРОФЕСІОНАЛА — модель, що відобра-жає структуру найбільш суттєвих здібностей особистості до конкрет-ної професії. Розрізняють М.о.п. теоретичну і м.о.п. емпіричну.

МОДЕЛЬ ЛИЧНОСТИ ПРОФЕССИОНАЛА ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ — мо-дель личности профессионала, получаемая на основе кодифицированных норм (законов, уставов, инструкций и т. д.) и пожеланий экспертов. Синоним — модель личности профессионала идеальная. МОДЕЛЬ ОСОБИСТОСТІ ПРОФЕСІОНАЛА ТЕОРЕТИЧНА — модель особистості професіонала, одержана на підставі кодифіційованих норм (законів, статутів, інструкцій та ін.) та побажань експертів. Синонім — модель особистості професіонала ідеальна.

МОДЕЛЬ ЛИЧНОСТИ ПРОФЕССИОНАЛА ЭМПИРИЧЕСКАЯ — модель личности профессионала, получаемая на основе обобщения эмпирических сведений о структурах личностей достаточного числа профессионалов, хорошо справляющихся (а для сравнения — и пло-хо справляющихся) с профессиональной деятельностью. Синоним — модель личности профессионала реальная. МОДЕЛЬ ОСОБИСТОСТІ ПРОФЕСІОНАЛА ЕМПІРИЧНА — модель особистості професіонала, одержана на основі узагальнення емпірич-них відомостей про структури особистостей достатнього числа профе-сіоналів, що добре справляються (а для порівняння — тих, що п огано справляються) з професійною діяльністю. Синонім — модель особистості професіонала реальна.

Момент наблюдения

МОМЕНТ НАБЛЮДЕНИЯ — время наблюдения или измерения. МОМЕНТ СПОСТЕРЕЖЕННЯ — час спостереження або вимірюван ня.

МОНОТОНИЯ (греч. monos — единый, tonos — ударение) — психи-ческое состояние, вызванное монотонностью восприятий или дей-ствий и проявляющееся как сонливость, снижение воли и внимания, усталость.

МОНОТОНІЯ (грец. monos — єдиний, tonos — наголос) — психічний стан, викликаний монотонністю сприйнять або дій, і проявляється як сонливість, пониження волі та уваги, стомленість.

МОНОТОННОСТЬ — свойство воздействия на организм или лич-ность или свойство деятельности как их однообразие. М. — при чина монотонии.

МОНОТОННІСТЬ — властивість впливу на організм, особистість, або властивість діяльності як їх одноманітність. М. — причина монотонії.

МОРАЛЬНАЯ ВОСПИТАННОСТЬ — свойство личности, определяе-мое уровнями моральной воспитанности.

МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ — властивість особистості, що визнача-ється рівнями моральної вихованості.

МОРАЛЬНО-ВОСПИТАННАЯ ВОЛЯ — моральное свойство личности, выражающееся в сформированных у нее волевых навыках, которые определяют ее поступки, соответствующие нравственным нормам. МОРАЛЬНО-ВИХОВАНА ВОЛЯ — моральна властивість особистос-ті, що виражається в сформованих у неї вольових навичках, які ви-значають її вчинки, відповідні моральним нормам.

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ КЛИМАТ — вид социально-психологического климата, связанный с моральным состоянием группы, а в условиях коллектива — с идеологией ее членов. Может проявляться также как кратковременная морально-психологичес-кая атмосфера.

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ — вид соціально-психо-логічного клімату, пов’язаний з моральним станом групи, а в умовах колективу — з ідеологією її членів. Може проявлятися також як ко-роткочасна морально-психологічна атмосфера.

Мотив

МОРАЛЬНЫЕ ЯВЛЕНИЯ — свойственные личности или группе особенности, являющиеся отражением объективных нравственных отношений, моральных принципов и норм личности, группы. МОРАЛЬНІ ЯВИЩА — властиві особистості або групі особливості, що є відображенням об’єктивних моральних відносин, моральних принципів і норм особистості, групи.

МОРТИДО (mortido) — термин, созданный Federn (1936) для обозна-чения вида энергии, при надлежащей инстинкту смерти и аналогич-ной либидо. Хотя подобное понятие логически необ ходимо для ана-литиков, верящих в существование инстинктов жизни и смерти, ни один из них, вклю чая самого Федерна, не отважился на мысленное со здание психического аппарата, в котором одновременно действуют два противоположных инстинкта и два разных вида энергии. МОРТИДО (mortido) — термін, створений Federn (1936) для позначен-ня виду енергії, що належить інстинкту смерті та аналогічний лібідо. Хоча подібне поняття логічно необхідне для аналітиків, що вірять в іс-нування інстинкту життя і смерті, жоден із них, включаючи самого Фе-дерна, не зважився на мислене створення психічного апарату, в якому одночасно діють два протилежних інстинкти і два різні види енергії.

МОТИВ (фр. motif — побудительная причина) — психиче ское явле-ние, становящееся побуждением к действию.

Важнейший этап волевого акта — борьба М., заканчивающаяся принятием решения и его осуществлением посредством отдельного д ействия или деятельности в целом. М. формируется на основе по-требностей, непосредственно связан с целями деятельности. М. как внутреннее побуждение к действию связан с внешним побудитель-ным фактором — стимулом и, как правило, отражает его. МОТИВ (фр. motif — спонукальна причина):

1)         спонукання до д іяльності, пов’язане із задоволенням потреб с уб’єкта; сукупність зовнішніх або внутрішніх умов, що викли-кають активність суб’єкта і що визначають її спрямування;

2)         спонукаючий і визначальний вибір спрямованості діяльності на предмет (матеріальний або ідеальний), заради якого вона здій-снюється;

3)         причина дій і вчинків особистості, що усвідомлюється.

Мотивация

Мотив — психічне явище, яке спонукає до дії.

Важливий етап вольового акту — боротьба М., що закінчується п рийняттям рішення і його здійсненням засобом окремої дії або ді-яльності вцілому. М. формується на основі потреб та безпосередньо пов’язаний з цілями діяльності. М. як внутрішнє спонукання до дії п ов’язаний із зовнішнім спонукальним фактором — стимулом і, за-звичай, відображає його.

МОТИВАЦИЯ — процесс действия мотива; совокупность стойкиx мо-тивов при наличии доминирующего, выражающая направленность личности, ценностные ориентации и определяющая ее деятельность. Формируется в процессе воспитания.

МОТИВАЦІЯ — процес дії мотиву; сукупність стійких мотивів при наявності домінуючого, що виражає спрямованість особистості, ціннісні орієнтації і визначає її діяльність. Формується в процесі виховання.

МОТОРИКА (лат. motor — двигатель) — двигательный компонент психомоторики.

МОТОРИКА (лат motor — двигун) — рушійний компонент психомо-торики.

МОТОРНОЕ ПОЛЕ — категория психологии труда: совокупность компонентов рабочего места или экспериментального прибора, кото-рыми оператор реагирует на изменения воспринимаемого им сенсор-ного поля по механизму одноразовых сентомоторных реакций. При реагировании же по механизму реакции слежения М.п., включаясь в сенсомоторную координацию вызываемыми им кинестетическими ощущениями, само может становиться сенсорным полем. МОТОРНЕ ПОЛЕ — категорія психології праці: сукупність компо-нентів робочого місця або експериментального приладу, якими опе-ратор реагує на зміни сенсорного поля по механізму одноразових сенсомоторних реакцій, що ним сприймаються. При реагуванні за механізмом реакції М.п., включаючись у сенсомоторну координа-цію, викликаними ними кінестетичними відчуттями, саме може бути сенсорним полем.

Мышечное чувство

МУДРОСТЬ — высшее проявление глубины ума, опирающееся на способность обобщения непосредственного опыта и здравый смысл. В этом отличие М. от эрудиции.

МУДРІСТЬ — найвищий прояв глибини розуму, що спирається на-здатність узагальнення безпосереднього досвіду і здоровий глузд. В цьому відмінність М. від ерудиції.

МУШТРА — вид запоминания последовательности движений и формирования простейших двигательных навыков путем их мно-гократного повторения. По физиологическому механизму М. — это в ыработка нейродинамического стереотипа. Устраняя сознатель-ность обучения, М. подобна зубрежке.

МУШТРА — вид запам’ятовування послідовності рухів і формування простіших рухових навичок шляхом їх багаторазового повторення. За фізіологічним механізмом М. — це вироблення нейродинамічного стереотипу. Усуваючи свідомість навчання, М. подібна зубрінню.

МЫ — осознание и чувство своей причастности к группе.

МИ — осмислення і усвідомлення, відчуття своєї причетності до

групи.

МЫ И ОНИ — социально-психологические понятия, отражаю щие два полярных проявления общения, межличностных и межгруппо-вых отношений и определяемые совпадением или антагонизмом це-лей обеих групп.

МИ І ВОНИ — соціально-психологічне поняття, що відображає два полярних прояви спілкування, міжособистісних і міжгрупових сто-сунків і, що визначаються співпаданням або антагонізмом цілей обох груп.

МЫШЕЧНОЕ ЧУВСТВО — термин и понятие, введенные И. М. Се-

ченовым как инструмент позна ния пространственно-временных

свойств внешней среды.

М’ЯЗОВІ ВІДЧУТТЯ — термін і поняття, введені І. М. Сєченовим як

інструмент пізнання просторово-часових властивостей зовнішнього

середовища.

Мшшление

МЫШЛЕНИЕ — высшая форма активного отражения oeteKTHBHOu реальности, состоящая в целенаправленном, опосредо ванном и обоб-щенном отражении cye^eKTOM существенных связей и отношений действительности, в творческом созидании новых идей, прогнозиро-вании событий и действий (говоря языком философии); функция вто-рой сигнальной системы действительности (говоря языком физиоло-гии — высшей нервной деятельности), понятий ная (в системе языка психологии) форма психического отражения, свойственная только человеку, устанавливаю щая с помощью понятий связи и отношения между познавае мыми феноменами. Злементы М. в форме каузально-го рефлекса, анализа и синтеза есть у высших животных.

1.         Любая форма психической деятельности, имеющей дело с пред-ставлениями.

2.         В более узком понимании — психическая деятельность, свя-занная с решением проблем. Основным вкладом психоанализа в психологию мышления явилось сделанное Freud (1900, 1911, 1917) различие между первичными и вторичными процессами: первичные процессы — способ мышления, присущий бессозна-тельному (ИД), а вторичные процессы — те, которые характер-ны для сознания (Зго).

МИСЛЕННЯ — вища форма активного відображення об’єктивної ре-альності, що перебуває в цілеспрямованому, опосередкованому і уза-гальненому відображенні суб’єктом суттєвих зв’язків і ставлення до дійсності в творчій побудові нових ідей, прогнозуванні подій і діянь (кажучи мовою філософії); функція другої сигнальної системи дій-сності (кажучи мовою фізіології — вищої нервової діяльності), по-нятійна (в системі мови психології) форма психічного відображення, властива тільки людині, що встановлює за допомогою понять зв’язки та відношення між пізнаваними феноменами. Елементи М. в формі каузального рефлексу, аналізу і синтезу є у вищих тварин.

1.         Будь-яка форма психічної діяльності, що має справу з уявлення-ми.

2.         В більш вузькому розумінні — психічна діяльність, пов’язана з ви-рішенням проблем. Основним внеском психоаналізу в психологію мислення зроблене Freud (1900, 1911, 1917) було відмінність між первинними і вторинними процесами: первинні процеси — спосіб мислення (психічна діяльність), властивий безсвідомому (ІД), a вторинні процеси — ті, які характерні для свідомості (Его).