Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7
Категории частнопсихологические : Тлумачний російсько : Бібліотека для студентів

Категории частнопсихологические


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

магниевый скраб beletage

КАТЕГОРІЇ ПСИХОЛОГІЧНИХ НАУК — використовуючи загально-психологічні і спеціальнопсихологічні категорії, кожна психологічна наука має і специфічні категорії як результат взаємодії цієї і єрархії з предметом, завданнями і місцем в дереві психологічних наук.

КАТЕГОРИИ СОЦИАЛЬНОЙ ПСИХОЛОГИИ — уточненные с п озиций предмета социальной психологии категории общепсихологи-ческие, категории частнопсихологические и категории социологии: группа, групповое сознание, массовидные явления, личность в груп-пе, групповая деятельность, общение, социальная роль, с оциальный статус. Понятия: коллектив, соревнование, социальнопсихологичес-кий климат, экспектация, социальная норма и ряд других — част-нопсихологические категории социальной психологии. КАТЕГОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ — уточнені з позицій предмета соціальної психології категорії загальнопсихологічні, ка-тегорії спеціальнопсихологічні і категорії соціології: група, групова с відомість, явища спільноти, особистість в групі, групова д іяльність, спілкування, соціальна роль, соціальний статус. Поняття: колектив, змагання, соціально-психологічний клімат, експектація, соціальна норма і ряд інших — спеціальнопсихологічні категорії соціальної психології.

КАТЕГОРИИ ЧАСТНОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ — достаточно широ-кие психологические понятия, совокупность нескольких из которых равна (на современном уровне науки) объему определенной катего-рии общепсихологической. Входят:

память, эмоции, ощущения, мышление, восприятие, чувства и

воля как К.ч. исчерпывают категорию общепсихологическую

формы психического отражения;

кратковременный процесс, состояние и свойство личности —

психические явления;

переживание, знание, отношение — категорию сознание;

шесть подструктур личности: биопсихические свойства, особен-

ности форм отражения, опыт, направленность, характер и спо-

собности — личность;

цель, мотив, действие — деятельность;

развитие в филогенезе и онтогенезе, созревание, формирова-

ние — развитие психики.

Категории юридической психологии

Все остальные психические понятия подчинены К.ч., образуя тре-тий, четвертый и т. д. уровни. Напр.: «отсутствие интереса к спор-ту» — понятие пятого уровня сверху (личность — направленность — интерес — интерес к спорту — отсутствие интереса к спорту). Синоним — субкатегории общепсихологические. КАТЕГОРІЇ СПЕЦІАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНІ — достатньо широкі психологічні поняття, сукупність яких дорівнює обсягу певної ка-тегорії загальнопсихологічної. Входять:

•          пам’ять, емоції, відчуття, мислення, сприйняття, почуття і воля, як категорії спільнопсихологічні, що вичерпують катего-рію загальнопсихологічну, форми психічного відображення;

•          короткочасний процес, стан властивість особистості — психічні явища;

•          переживання, знання, відносини — категорію свідомості;

•          шість підструктур особистості: біопсихічні властивості, особли-вості форм відображення, досвід, спрямованість, характер і здіб-ності — особистість;

•          ціль, мотив, дія — діяльність;

•          розвиток у філогенезі та онтогенезі, зрілість, формування — роз-виток психіки.

Всі інші психологічні поняття підпорядковані К.с., утворюючи т ретій, четвертий і т. д. рівні. Напр.: «відповідність інтересу до спор-ту» — інтерес до спорту» — поняття п’ятого рівня зверху (особис-тість — спрямованість — інтерес — інтерес до спорту — відсутність інтересу до спорту). Синонім — субкатегорії загальнопсихологічні.

КАТЕГОРИИ ЮРИДИЧЕСКОЙ ПСИХОЛОГИИ — уточненные с по-зиции предмета юридической психологии категории общепсихоло-гические и частнопсихологические, а также категории юридической науки: закон, право, преступление, следствие, суд, приговор, трудо-вое перевоспитание, наказание, условно-досрочное освобождение. КАТЕГОРІЇ ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ — уточнені з позиції пред-мета юридичної психології категорії загальнопсихологічні і спе-ціальнопсихологічні, а також категорії юридичної науки: закон, п раво, злочин, слідство, суд, вирок, трудове перевиховання, пока-рання, умовно-дострокове звільнення.

Каузальный рефлекс

КАТЕКСИС (cathexis) — неологизм, введен ный переводчиками Фрейда на английский, для пе ревода немецкого слова Besetzung, ис-пользованного Фрейдом для обозначения количества энергии, сце-пленной с любым объект-представлением или с психической струк-турой. Полагают, что катексис аналогичен электри ческому заряду, который способен перемещаться от одной структуры к другой до тех пор, пока не стано вится связанным; или подобен войскам, которые могут передислоцироваться с одной позиции на дру гую. Отсюда гла-голы катектировать, декатектировать и гиперкатектировать. По-следний относится к защитному маневру вложения энергии в один процесс с тем, чтобы способ ствовать вытеснению другого. КАТЕКСИС (cathexis) — неологізм, введений перекладачами Фрейда на англійську мову (для перекладу німецького слова Besetzung, ви-користаного Фрейдом), для позначення кількості енергії, поєднаної з будь-яким об’єкт-представленням або з психічною структурою. Пе-редбачають, що катексис аналогічний електричному заряду, який здатний переміщуватися від однієї структури до іншої до тих пір, поки не стає пов’язаним, або подібний військам, які можуть передис-локуватися з однієї позиції на іншу.

Звідси дієслова катектувати, декатектувати, гіперкатектувати. Останній відноситься до захисного маневру вкладення енергії в один процес з тим, щоб сприяти витісненню іншого.

КАУЗАЛЬНЫЙ РЕФЛЕКС — вид рефлексов головного мозга, по мнению И. П. Павлова, не тождественный условному рефлексу. «Это другой случай... Это есть начало образования знания, уловление п остоянной связи между вещами...».

К.р. — физиологическая основа непосредственного (без участия по-нятий) психического отражения существенных связей между пред-метами и явлениями. Он отчетливо выражен у высших обезьян, а у человека, в соединении с опытом, лежит в основе интуиции и мыш-ления.

КАУЗАЛЬНИЙ РЕФЛЕКС — вид рефлексів головного мозку, на думку І. П. Павлова, не тотожний умовному рефлексу. «Це інший випадок... Це є початок формування знання, сприймання постійного зв’язку між речами...».

Качества внимания

К.р. — фізіологічна основа безпосереднього (без участі понять) пси-хічного відображення суттєвих зв’язків між предметами і явищами. Він виразно виражений у вищих мавп, а у людини, в поєднанні з до-свідом, лежить в основі інтуїції і мислення.

КАЧECTBA ВНИМАНИЯ — интенсивность, концентрация, направ-ленность, объем, переключение, распределение, устойчивость. ЯКОСТІ УВАГИ — інтенсивність, концентрація, спрямованість, о бсяг, переключення, розподіл, стійкість.

КАЧECTBO ПСИХИЧЕСКОГО ФЕНОМЕНА — его свойство, соответ-ствующее определению Гегеля: «Нечто есть благодаря своему качест-ву то, что оно есть, и, теряя свое качество; оно перестает быть тем, что оно есть».

ЯКІСТЬ ПСИХІЧНОГО ФЕНОМЕНУ — його властивість, відповідне визначенню Гегеля: «Дещо є завдяки своїй властивості те, що воно є, і, втрачаючи свою властивість, воно перестає бути тим, чим воно є».

КВАЗИЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ — исследова-ние, в котором методы сбора и анализа данных по степени контроля максимально приближены к экспериментальному исследо ванию. КВАЗІЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ — дослідження, в якому методи збору і аналізу даних залежно від контролю макси-мально наближені до експери ментального дослідження.

КВАЛИМЕТРИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ — отрасль дифференциаль-ной психологии, лежащая на пересечении психологии с новой, быстро растущей наукой о количественных методах оценки качества — ква-лиметрией. К.п. служит целям психодиагностики и психометрии, и спользует метод обобщения независмых характеристик и метод по-лярных баллов как специфическое применение метода экспертов. КВАЛІМЕТРІЯ ПСИХОЛОГІЧНА — галузь диференційної психоло-гії, що лежить на перетині психології з новою, швидко удосконалюю-чою наукою про кількісні методи оцінки якості — кваліметрією. К.п. служить цілям психодіагностики і психометрії, використовує метод узагальнення незалежних характеристик і метод полярних балів як специфічне застосування методу експертів.

Кванторш

КВАНТ (quantum — количество) — обыч но термин используется в квантовой физике для обозначения минимальной порции дискретной физической величины. (Например, квантовая тео рия электромагнит-ного излучения основана на представлении о том, что электроны из-лучают и поглощают энергию дискретными порциями — квантами.) Классическая теория постулирует существование квантов психичес-кой энергии, которые генерируются в ИД, способы разрядиться в дей-ствии, и могут быть связанными с теми пси хическими структурами, которые составляют Эго.

КВАНТ (quantum — кількість) — за звичай термін використовуєть-ся в квантовій фізиці для позначення мінімальної порції дискретної фізичної величини. (Наприклад, квантова теорія електромагнітного опромінення ґрунтується на уяві про те, що електрони випроміню-ють і поглинають енергію дискретними порціями — квантами). Класична теорія постулює існування квантів психічної енергії, які генеруються в ІД, здатні розрядитися в дії, і можуть бути пов’язани-ми з тими психічними структурами, які складають Его.

КВАНТИФИКАЦИЯ в психологии (лат. quantum — сколько, facio — делаю) — сведение качественных оценок психических явлений к ко-личественным с целью их формализации путем специальных кван-торов, в частности методом полярных баллов.

КВАНТИФІКАЦІЯ в психології (лат. quantum — скільки, facio — ро-блю) — зведення якісних оцінок психічних явищ до кількісних з ме-тою їх формалізації шляхом спеціальних кванторів, зокрема методом полярних балів.

КВАНТОРЫ (лат. quantum — сколько) — логическое понятие: тер-мин и знак, которые «несут информацию о количественной характе-ристике логического выражения».

Примеры К. — слова: никогда, редко, нечасто, нередко, часто, всегда. КВАНТОРИ (лат. quanturu — скільки) — логічне поняття: термін і знак, які «несуть інформацію про кількісну характеристику логічно-го вираження».

Приклади К. — слова: ніколи, рідко, нечасто, нерідко, часто, завжди.

Кинестетические ощущения

КИНЕСТЕТИЧЕСКИЕ ОЩУЩЕНИЯ (греч. kin ticos — относящий-ся к движению) — ощущение положения и движения органов своего тела как результат раздражения проприорецепторов. Различают не-посредственные К.о., вызванные свободными движениями органов тела, и опосредованные сопротивлением (нагрузками) моторного поля рабочего места. К.о. — ощущения, которые возникают от дви-жения тела и мускульного напряжения. Синоним — кинестетические О., суставно-мышечные О. КІНЕСТЕТИЧНІ ВІДЧУТТЯ (грец. kin ticos — що відноситься до руху) — відчуття положення і руху органів свого тіла як результат подразнення пропріорецепторів. Розрізняють безпосередні К.в., ви-кликані вільними рухами органів тіла, і опосередковані опором (на-вантаженнями) моторного поля робочого місця. К.в. — відчуття, які виникають від руху тіла та напруження м’язів. Синонім — кінестетичні В, суглобно-м’язові В.

КЛАУСТРОФОБИЯ (claustrophobia) — страх замкнутых пространств. Симптом истерии тревоги или фобии.

КЛАУСТРОФОБІЯ (claustrophobia) — страх замкнутих просторів. Симптом істерії тривоги або фобії.

КЛЕПТОМАНИЯ (греч. klept — ворую, mania — безумие, страсть)— вид маниакальности как болезненная непреодолимая страсть к во-ровству. Элементы К. встречаются в детском и подростковом воз-расте.

КЛЕПТОМАНІЯ (грец. klept — краду, mania — безумство, при-страсть) — вид маніакальності як хвороблива непоборна схиль-ність до крадіжки. Елементи К. зустрічаються в дитячому і під-літковому віці.

КЛЮЧЕВОЕ СЛОВО ИЛИ КЛЮЧЕВАЯ ФРАЗА — слово или фраза, содержательно свя зан ное(ая) с данным понятием и используемое(ая) при библиографи ческом поиске.

КЛЮЧОВЕ СЛОВО АБО КЛЮЧОВА ФРАЗА — слово або фраза, зміс-товно пов’язані з даним поняттям як такі, що вико ристовуються в бі-бліографічному пошуці.

Когортное обследование

КЛЮЧЕВЫЕ ПОНЯТИЯ — понятия, определяющие основную тему умозаключения. В дефинициях — это понятие более широкое и ука-зывающее на специфические различия.

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ — поняття, що визначають основну тему умо-виводу. В дефініціях — це поняття більш широке і вказує на специ-фічні відмінності.

КОВАРИАЦИОННЫЕ ОТНОШЕНИЯ — зависимость, при которой два или более понятия или переменные проявляют тенденцию изме-няться одновременно.

КОВАРІАЦІЙНІ ВІДНОШЕННЯ — залежність, при якій два або біль-ше поняття чи змінні виявляють тенденцію змінюватися одночасно.

КОГНИТИВНЫЙ (лат. cogito — мыслю) — относящийся к познанию только на основе мышления.

КОГНІТИВНИЙ (лат. cogito — мислю) — відноситься до пізнання тільки на основі мислення.

КОГНИТИВНЫЙ ДИСОНАНС (лат. cogito — мыслю, dissonans — разнозвучащий) — понятие и термин, введенные современным аме-риканским психологом Л. Фестингером: неприятное психичес-кое состояние, вызванное противоречием между потребностями и и нтересами как мотивами деятельности и самой, но вынужденной д еятельностью. Преодоление К.д. может быть осуществлено пере-стройкой системы знаний и отношений.

КОГНІТИВНИЙ ДИСОНАНС (лат. cogito — мислю, dissonans — різ-нозвучний) — поняття і термін, введені сучасним американським психологом Л. Фестингером як неприємний психічний стан, ви-кликаний протиріччям між потребами і інтересами як мотивами ді-яльності і самою, але вимушеною діяльністю діяльністю. Подолання К.д. може бути здійснено перебудовою системи знань і відношень.

КОГОРТНОЕ ОБСЛЕДОВАНИЕ — обследование, основанное на повто ряющих ся в разное время опросах определенной группы насе-ления (например, людей, родившихся в определенном году). КОГОРТНЕ ОБСТЕЖЕННЯ — обстеження, засноване на опиту-ваннях певної групи населення, що повторюється в різний час (наприк лад, людей, що народилися у певному році).

Кодирование

КОДИРОВАНИЕ — средство, с помощью которого ин формации при-дается форма связ ного и продолжи тельного сообще ния. КОДУВАННЯ — засіб, за допомогою якого інформа ції надається форма зв’язного і трива лого повідомлення.

КОДИРОВАЛЬНЫЙ БЛАНК — структурированный формуляр для

фиксации данных.

КОДУВАЛЬНИЙ БЛАНК — структурований формуляр для фікса ції

даних.

КОДИРОВЩИК — сотрудник, приписывающий опреде ленное

к оличество баллов каждому ответу или случаю (обычно в рамках

контент-анализа).

КОДУВАЛЬНИК — співробітник, що приписує певну кількість балів

кожній відповіді або випадку (звичайно, в рамках контент-аналізу).

КОЛЛЕКТИВ — группа людей, объединенная совместной дельнос-тью, конечная цель которой совпадает с целью общества. С тепень под-чинения деятельности каждого члена К. этой цели определяет меж-личностные отношения и через них психологический климат данного К., степень его сплоченности, а при достаточно высокой сплоченнос-ти — самоукрепление. К. различаются по величине, внешней (офи-циальной) и внутренней (неофициальной) структуре. Э лементарный К. — наименьший по величине, но имеющий свои в основном совпа-дающие внешнюю и внутренюю структуры.

КОЛЕКТИВ — група людей, об’єднана спільною діяльністю, кінце-ва мета якої співпадає з метою суспільства. Ступінь підпорядкованої д іяльності кожного члена К. цій меті визначає міжособистісні відно-сини і через них психологічний клімат даного К., ступінь його згур-тованості, а при достатньо високій згуртованості — самозміцнення. К. розрізняються за величиною зовнішньої (офіційної) і внутрішньої (неофіційної) структур. Елементарний К. — найменший за величи-ною, але той, що має свої в основному співпадаючі внутрішньою і зовнішньою структури.

КОЛЛЕКТИВИЗМ — как социальное явление это характер-ная черта общественных отношений и принцип, раскрывающий

Коллективное мышление

в заимоотношения отдельного человека и общества в целом, личности и коллектива.

Омоним — К. как свойство личности, определяющее ее тип, как осо-знанная человеком солидарность с целями и средствами развития об-щества и своей группы.

КОЛЕКТИВІЗМ — як соціальне явище — це характерна риса сус-пільних відносин і принцип, що розкриває взаємовідносини окремої людини і суспільства в цілому, особистості і колективу. Омонім — К. як властивість особистості, що визначає її тип, як усві-домлена людиною солідарність з метою і засобами розвитку суспіль-ства і своєї групи.

КОЛЛЕКТИВНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ — высшая форма совместной деятельности, цели которой вынесены за римки группы и подчинены целям общества.

КОЛЕКТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ — вища форма спільної діяльності, мета якої винесена за рамки групи і підлегла меті суспільства.

КОЛЛЕКТИВНОЕ МЫШЛЕНИЕ — социально-психологическое яв-ление как обмен мыслями в группе, решающей задачу в процессе совместной деятельности.

При К.м. взаимно проявляется целеустремленность в решении за-дачи, появляются более инициативные и смелые решения; усилива-ется самокритичность высказываний; взаимно обогащаются опыт и знания; обеспечивается эмоциональный фон общения; сокращается срок окончательного решения; решение одной задачи побуждает ре-шать новые задачи.

Эта динамическая структура осуществляется в том случае, если об-мен мыслями происходит не путем длинных монологов, а в форме живого диалога и реплик.

КОЛЕКТИВНЕ МИСЛЕННЯ — суспільно-психологічне явище як обмін думками в групі, що вирішує завдання в процесі спільної діяльності. При К.м. взаємно проявляється цілеспрямованість у вирішенні за-вдань, виникають більш ініціативні і сміливі рішення; посилюється самокритичність висловлювань; взаємно збагачуються досвід і знання; забезпечується емоційний фон спілкування; скорочується термін кін-цевого вирішення, в якому одне завдання спонукає вирішувати нові.

Коллективное руководство

Ця динамічна структура здійснюється в тому випадку, якщо обмін думками відбувається не шляхом довгих монологів, а в формі живого діалогу і реплік.

КОЛЛЕКТИВНОЕ РУКОВОДСТВО — род совместной деятельности и высшая форма руководства, наиболее свойственная демократическо-му обществу, когда руководитель как индивидуальный субъект руко-водства учитывает мнение коллективного субъекта руководства. К.р. имеет три основные формы: собрание, заседание и совещание со сво-ими социально-психологическими параметрами. Практически они часто объединяются, но понимание руководителями этих параметров способствует эффективности К.р.

КОЛЕКТИВНЕ КЕРІВНИЦТВО — рід спільної діяльності і вища форма керівництва, найбільш властива демократичному суспіль-ству, коли керівник як індивідуальний суб’єкт керівництва, врахо-вує думку колективного суб’єкта керівництва. К.к. має три основні форми: збори, засідання і наради зі своїми соціально-психологічни-ми параметрами. Практично вони часто об’єднуються, але розуміння к ерівниками цих параметрів сприяє ефективності К.к.

КОЛЛЕКТИВНОСТЬ — свойство коллектива как высшая форма со-вместимости, подчиненной целям, вынесенным за его пределы. К. проявляется в коллективной деятельности, коллективном мышле-нии, коллективном творчестве.

КОЛЕКТИВНІСТЬ — властивість колективу як вища форма суміснос-ті, підпорядкована меті, винесеній за її межі. К. проявляється в колек-тивній діяльності, колективному мисленні, колективній творчості.

КОЛЛЕКТИВНЫЕ СПОСОБНОСТИ — способности к определенной коллективной деятельности и коллективным отношениям, свой-ственные коллективу как целому.

КОЛЕКТИВНІ ЗДІБНОСТІ — здібності до певної колективної діяль-ності і колективних відносин, властиві колективу як цілому.

КОМАНДОВАНИЕ — вид управления отдельными людьми и их груп-пами с требованием точного выполнения приказа вне зависимости от желаний его выполняющих. К. — необходимый вид управления (в аварийных ситуациях, воинской практике и т. д.).

Компенсация психическая

КОМАНДУВАННЯ — вид управління окремими особами і їх група-ми з вимогами точного виконання наказу поза залежністю від бажань його виконуючих. К. — необхідний вид управління (в аварійних си-туаціях, військовій практиці).

КОММУНИКАТИВНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ (лат. communicatio — связь, сообщение) — деятельность, цель которой — получение, сооб-щение или обмен информациями. Видами К.д. являются: общение, обучение, воспитание, лечение, пропаганда, чтение, взаимодействие человека и ЭВМ (образно иногда называемое общением). Эффективность К.д. зависит от коммуникативных способностей. КОМУНІКАТИВНА ДІЯЛЬНІСТЬ (лат. communicatio — зв’язок, по-відомлення) — діяльність, мета якої — одержання, повідомлення або обмін інформаціями. Видами К.д. є: спілкування, навчання, ви-ховання, лікування, пропаганда, читання, взаємодія людини з ЕОМ (іноді образно називається спілкуванням). Ефективність К.д. зале-жить від комунікативних здібностей.

КОММУНИКАТИВНЫЕ СПОСОБНОСТИ — способности личности, обеспечивающие эффективность ее коммуникативной деятельнос-ти, прежде всего общения с другими личностями, и психологичес-кую с овместимость в деятельности. К.с. — обязательный компонент о рганизаторских способностей и способностей к руководству. КОМУНІКАТИВНІ ЗДІБНОСТІ — здібності особистості, що забез-печують ефективність її обміну інформацією в процесі діяльнос-ті з і ншими особистостями, і психологічну сумісність в діяльності. К.з. — обов’язковий компонент організаторських здібностей і зді-бностей до керівництва.

КОМПЕНСАТОРНОСТЬ — свойство личности как проявление ее пластичности путем психической компенсации.

КОМПЕНСАТОРНІСТЬ — властивість особистості як виявлення її пластичності шляхом психічної компенсації.

КОМПЕНСАЦИЯ ПСИХИЧЕСКАЯ (лат. compensare — возмещать) — психический процесс замещения в cтpуктуре личности, действия или деятельности одних слабо развитых свойств или актов другими, хо-рошо развитыми, что обеспечивает положительный результат.

Комплекс

Омонимы — К.п. как возмещение телесных и физиологических не-достатков свойствами личности; результат этих процессов. КОМПЕНСАЦІЯ ПСИХІЧНА (лат. compensare — відшкодовува-ти) — психічний процес заміщення в структурі особистості, дії або діяльності одних слабо розвинутих властивостей чи активів іншими, добре розвинутими, що забезпечує позитивний результат. Омоніми — К.п. як відшкодування тілесних і фізіологічних недолі-ків властивостями особистості; результат цих процесів.

КОМПЛЕКС (complex) — группа взаимосвязанных сознательных и бессознательных идей и чувств, кото рые оказывают динамическое влияние на поведение. В психоанализе Фрейда лишь два комплекса получили такое название: эдипов комплекс и комплекс кастрации. Комплексы превосходства и неполноценности — АДЯЕРИАНСКИЕ термины.

КОМПЛЕКС (complex) — це динамічна система свідомих думок, від якої як відчуває суб’єкт, він не може відв’язатися, і до дій, які зму-шений виконувати. Суб’єкт не може противитися ні тим, ні іншим, а невиконання їх веде до тривоги. Компульсивні симптоми характерні для неврозу витісненого, тобто відповідає думкам і бажанням, які па-цієнт відхиляє як несумісні зі своїм баченням себе, або засобом для того, щоб заборонені думки залишалися забутими.

КОМПЛЕКСЫ ОЩУЩЕНИЙ (лат. complexus — сочетание, связь) — свойственные животным и человеку в раннем детском возрасте обоб-щения различных ощущений, обеспечивающие предметность позна-ния ими мира, но не восприятие его в силу отсутствия у них понятий как обязательного компонента восприятия.

КОМПЛЕКСИ ВІДЧУТТІВ (лат. complexus — поєднання, зв’язок) — властиві тваринам і людині в ранньому дитячому віці узагальнення різних відчуттів, що забезпечують предметність пізнання ними сві-ту, але не сприйняття його через відсутність у них понять як обов’яз-кового компоненту сприйняття.

КОМПОНЕНТ СТРУКТУРЫ в психологии (лат. componens — состав-ляющий) — термин, обобщающий понятия: элемент, подсистема, подструктура — и их связи.

Конверсия

КОМПОНЕНТ СТРУКТУРИ в психології (лат. componens — складо-вий) — термін, який узагальнює поняття: елемент, підсистема, під-структура — і їх зв’язки.

КОМПЬЮТЕРНАЯ ИМИТАЦИЯ — математическая модель, опериру ющая сложной системой динами ческих уравнений и реали-зованная на ЭВМ.

КОМП’ЮТЕРНА ІМІТАЦІЯ — математична модель, що оперує складною системою динамічних рівнянь і реалізована на ЕОМ.

КОМПЬЮТЕРНАЯ МОДЕЛЬ — математическая модель, опериру ю-щая нечисленными алгоритмами и реализован ная на ЭВМ. КОМП’ЮТЕРНА МОДЕЛЬ — математична модель, що оперує нечи-сельними алгоритмами і реалі зована на ЕОМ.

КОМФОРТ (англ. comfort — сукупність зручностей) — параметр оценки рабочего места, детализируемый как соответствие каждого из отдельных его показателей: физической среды, сенсорного и мо-торного полей, рабочей позы — требованиям эргономики в целом, в частности психологии труда и инженерной психологии. КОМФОРТ (англ. comfort — сукупність зручностей) — параметр оцінки робочого місця, деталізований як відповідність кожного із окремих його показників: фізичного середовища, сенсорного і мотор-ного полів, робочої пози — вимогам ергономіки в цілому, зокрема психології праці та інженерної психології.

КОНВЕРГЕНТНАЯ ВАЛИДНОСТЬ (ОБОСНОВАННОСТЬ) — свой-ство нескольких показателей (мер) одного и того же понятия приво-дить к одному и тому же результату.

КОНВЕРГЕНТНА ВАЛІДНІСТЬ (ОБҐРУНТОВАНІСТЬ) — власти-вість декількох показників (мір) одного й того ж поняття приводити до одного і того ж результату.

КОНВЕРСИЯ (conversion) — в качестве специ ального термина име-ет отношение к процессу, пос редством которого психологический комплекс идей, желаний, чувств и т. д. заменяется физическим сим-птомом. Согласно Фрейду (1893), в физическое явле ние превращается