Интерес


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

ИНТЕРЕС — одна из форм направленности личности: окрашенное положительной эмоцией сосредоточение внимания на определенном, вызывающем И. феномене. И. — проявление не только познаватель-ной, но и других потребностей.

ІНТЕРЕС — одна із форм спрямованості особистості: зафарбоване позитивною емоцією зосередження уваги на певному феномені. І. — проявлення не тільки пізнавальної, але й інших потреб.

ИНТЕРИОРИЗАЦИЯ (лат. internus — внутренний) — процесс на-копления опыта личности путем преобразования внешних действий предметной деятельности и общения во внутренние субъективные характеристики личности, ее сознания и деятельности. Противопо-ложный процесс — экстериоризация.

ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ (лат. internus — внутрішній) — процес накопи-чення досвіду особистості шляхом перетворення зовнішніх дій пред-метної діяльності і спілкування у внутрішні суб’єктивні характерис-тики особистості, її свідомості і діяльності. Протилежний п роцес — екстеріоризація.

ИНТЕРНАЛИЗАЦИЯ (internalization) — хотя иногда используется как синоним интроекции, его лучше использовать только для опи-сания процесса, посредством которого объекты внешнего мира полу-чают постоянное психическое представи тельство, т. е. посредством которого восприятия превращаются в образы, формирующие часть наше го психического содержимого и структуру.

ІНТЕРНАЛІЗАЦІЯ (internalization) — хоча іноді використовуєть-ся як синонім інтроекції, його краще використовувати тільки для опису процесу, засобом якого об’єкти зовнішнього світу одержують п остійне психічне представництво, тобто засобом якого сприйняття перетворюються в образи, що формують частину нашого психічного вмісту і структуру.

ИНТЕРОРЕЦЕПТОРЫ — рецепторы, которые располагаются в мыш-цах, сухожилиях, сосудах и внутренних органах. Синоним — интероцепторы.

Интерпретация

ІНТЕРОРЕЦЕПТОРИ — рецептори, які розташовуються в м’язах, сухожиллях, судинах і внутрішніх органах. Вони сприймають по-дразнення з внутрішнього середовища. Синонім — інтероцептори.

ИНТЕРОЦЕПЦИЯ — физиологический процесс регуляции и коорди-нации жизнедеятельности организма на основе сигналов от интероре-цепторов, определяющий физиологическое самочувствие человека. ІНТЕРОЦЕПЦІЯ — фізіологічний процес регуляції і координації життєдіяльності організму на підставі сигналів від інтерорецепторів, що визначає фізіологічне самопочуття людини.

ИНТЕРПЕРСОНАЛЬНЫЙ (межличностный) (interpersonal) —

1.         Интерперсональные теории и понятия имеют дело с тем, как личности взаи модействуют друг с другом, в противоположность интраперсональным концепциям классической теории, относя-щимся к развитию и поведению от дельных индивидов.

2.         Интерперсональные отношения — это отношения между людьми; приставка «интер» здесь не нужна, если только нет противопос тавления отношениям между частями личности.

ІНТЕРПЕРСОНАЛЬНИЙ (міжособистісний) (interpersonal) —

1.         Інтерперсональні теорії і поняття мають справу з тим, як особис-тості взаємодіють один з одним, на противагу інтраперсональ-ним концепціям класичної теорії, що відносяться до розвитку і поведінки окремих індивідів.

2.         Інтерперсональні відносини — це відносини між людьми; пре-фікс «інтер» тут не потрібний, якщо тільки немає протиставлен-ня відносинам між частинами особистості.

ИНТЕРПРЕТАЦИЯ (interpretation) — процесс разъяснения, тол-кования смысла чего-либо сложного для понимания неясного и т. д. Психоаналитические интерпретации — это сообщения пациен ту, ко-торые делает аналитик, и в которых он придает сну, симптому или цепочке свободных ассоциаций какое-либо значение, расширяющее и углубляющее то значение, которое придает им сам пациент. При-мером интерпретации является интерпретация сновидения, деятель-ность по обна ружению смысла латентного содержания снови дения

Интерференция навыков

путем анализа его манифестного содер жания. В основе этой деятель-ности лежат следую щие положения:

а)         что сновидение имеет смысл;

б)         что этот смысл может быть разъяснен человеком, знакомым с

символикой;

в)         что видевший сон может подтвер дить правильность интерпрета-

ции своей реакцией на нее.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ (interpretation) — процес роз’яснення, тлумачен-ня змісту будь-чого складного для розуміння нез’ясованого і таке інше. Психоаналітичні інтерпретації — це повідомлення пацієнту, які робить аналітик, і в яких він надає сну, симптому або ланцюж-ку вільних асоціацій будь-яке значення, що розширює і поглиблює те значення, яке надає їм сам пацієнт. Прикладом інтерпретації є ін-терпретація сновидінь, діяльність щодо виявлення латентного змісту сновидіння шляхом аналізу його маніфестного змісту. В основі цієї діяльності лежать наступні положення:

а)         що сновидіння має смисл;

б)         що цей смисл може бути роз’яснений людиною, знайомою з сим-

волікою;

в)         що той, хто бачив сон, може підтвердити правильність інтерпре-

тації своєю реакцією на неї.

ИНТЕРФЕРЕНЦИЯ НАВЫКОВ (лат. inter — между, ferentis — пе-реносящий) — как в физике И. волн, И.н. дает и ослабление, и усиле-ние новых навыков под влиянием уже имеющихся. Существует оши-бочное понимание И.н. как их только отрицательного переноса; оно противоречит универсальному понятию И. Синоним — перенос навыков.

ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ НАВИЧОК (лат. inter — між, ferentis — перенесе-ний) — як у фізиці І. хвиль, І.н. — дає і ослаблення, і посилення но-вих навичок під впливом тих, які є. Існує помилкове розуміння І.н. як їх тільки негативного переносу; воно протирічить універсальному поняттю І. Синонім — перенесення навичок.

ИНТЕРФЕРЕНЦИЯ ПАМЯТИ — взаимодействие запоминаемого с уже запечатленным, приводящее либо к облегчению, либо к затрудИнтроекция

нению запоминания, а иногда и к искажению запечатленного, вплоть до появления иллюзий памяти.

ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ПАМ’ЯТІ — взаємодія запам’ятовуючого з уже закарбованим, що призводить або до полегшення, або до труднощів запам’ятовування, а іноді і до перекручення закарбованого, до появи ілюзій пам’яті.

ИНТОНАЦИЯ (лат. intone — громко произношу) — звуковые осо-бенности речи: темп, тембр, ударения, паузы, определяемые ее смыс-лом и эмоциональным содержанием и определяющие ее выразитель-ность. И. близка, но не тождествена дикции.

ІНТОНАЦІЯ (лат. intone — голосно промовляю) — звукові особливос-ті мови: темп, тембр, наголос, паузи, що визначаються її смислом і емоційним змістом, і визначають її виразність. І. близька, але не то-тожна дикції.

ИНТРОВЕРТ — термин, введенный современным английским психо-логом З. Айзенком для обозначения типа личности, направленность которой в большей степени определяется внутрен ним миром с выра-женным развитием Я, памяти и воображения.

ІНТРОВЕРТ — термін, уведений сучасним англійським психологом З. Айзенком для позначення типу особистості, спрямованість якої значно визначається внутрішнім світом з вираженим розвитком Я, пам’яті і уяви.

ИНТРОЕКЦИЯ (introjection) — процесс, пос редством которого функ-ции внешнего объекта берет на себя его психическое представление, посредством которого отношения с объектом «вовне» заменяются отношениями с воображаемым объектом «внутри себя». Образовав-шуюся в результате психи ческую структуру называют по-разному: интроект, интроецированный объект или внутренний объект. Ин-троекции предшествует интернализация; она может сопровождаться (или не сопровождаться) фантазией инкорпорации; за ней м ожет сле-довать вторичная идентификация. Супер-Эго образуется интроекци-ей роди тельских фигур, и его можно разложить на составные интро-екты (хороший — плохой; отец — мать). Интроекция представляет с обой как защиту, так и нормальный процесс развития: за щиту —

Интроспективная психология

п оскольку уменьшает сепарационную тревогу, процесс развития — п оскольку способству ет увеличению автономности субъекта. ІНТРОЕКЦІЯ (introjection) — процес, засобом якого функції зовніш-нього об’єкта бере на себе його психічне уявлення, за допомогою яко-го зв’язок з об’єктом створюються всередині. Утворену в результаті психічну структуру називають по-різному: інтроект, інтроекційова-ний об’єкт або внутрішній об’єкт. Інтроекції передує інтерналізація, вона може супроводжуватися (або не супроводжуватися) фантазією інкорпорації; за нею може йти вторинна ідентифікація. Супер-Его утворюється інтроекцією батьківських фігур, і його можна розклас-ти на складові інтроекти (хороший — поганий, батько — мати). Ін-троекція трактується як захист, так і нормальний процес розвитку: захист — оскільки зменшує сепараційну тривогу, процес розвитку — оскільки сприяє збільшенню автономності суб’єкта.

ИНТРОСПЕКТИВНАЯ ПСИХОЛОГИЯ — направление пси хологии, постепенно перешедшее в функциональную психологию, ошибочно считающее интроспекцию либо основным, либо даже единственным методом психологической науки.

ІНТРОСПЕКТИВНА ПСИХОЛОГІЯ — напрям психології, що поступо-во перейшов у функціональну психологію, помилково вважаючи інтрос-пекцію або основним, або навіть єдиним методом психологічної науки.

ИНТРОСПЕКЦИЯ (лат. introspectare — смотреть внутрь) — метод самонаблюдения; взгляд вовнутрь, изучение своих мыслей и чувств. Отлича ется от самонаблюдения тем, что интроспек ция используется для обозначения тревожной или нарциссической озабоченности со-бой, тогда как самонаблюдение подразумевает объективное исследо-вание самого себя. В соответст вии с этим различием одной из целей психоаналити ческого лечения является уменьшение интроспекции и увеличение способности к самонаблюдению.

ІНТРОСПЕКЦІЯ (лат. introspectare — дивитися всередину) — ме-тод самоспостереження; світогляд всередину, вивчення своїх думок і почуттів. Відрізняється від самоспостереження тим, що інтроспек-ція використовується для позначення тривожного або нарцисичного занепокоєння собою, тоді як під самоспостереженням розуміється

Инфантилизм

о б’єктивне, дослідження самого себе. У відповідності з цією відмін-ністю однією із цілей психоаналітичного лікування є зменшення ін-троспекцій і збільшення здатності до самоспостереження.

ИНТУИЦИЯ (лат. intuitio — пристальное всматривание) — философ-ское понятие, выражающее способность постижения истины путем прямого ее усмотрения без доказательств.

Психологически И. — непосредственное отражение связей меж ду предметами и явлениями реального мира; имеет две формы: еще не осознаваемое примитивное мышление, осу ществляемое на осно-ве каузального рефлекса, свойственное и высшим животным; мы-шление, уже ставшее неосознаваемым, осуществляемое на основе высоко автомати зиро ванных умственных навыков, обобщенных в ре-зультате большого опыта в области их проявления. Во втором случае И. — высшая форма каузального рефлекса.

ІНТУЇЦІЯ (лат. intuitio — пильне вглядування) — філософське по-няття, що виражає здатність досягнення істини шляхом прямого її розсуду без доказу.

Психологічно І. — безпосереднє відображення зв’язків між предме-тами і явищами реального світу; має дві форми: ще не усвідомлене примітивне мислення, здійснюване на основі каузального рефлексу, властиве і вищим тваринам; мислення, що стало несвідомим, яке здійснюється на підставі високоавтоматизованих розумових нави-чок, узагальнених в результаті великого досвіду в галузях їх прояву. В іншому випадку І. — вища форма каузального рефлексу.

ИНФАНТИЛИЗМ (лат. infantilis — детский) — термин, имеющий два значения, противоположных акселерации:

•          замедленное развитие организма, определяющее задержку со-зревания личности, как явление патопсихологии;

•          задержка нравственного и социального созревания личности как результат деформации условий ее жизни, неправильного воспитания и собственной пассивности.

•          задержка развития организма.

Характерный признак — объединение физической и психической недоразвитости

Мнфантихьный

ІНФАНТИЛІЗМ (лат. infantilis — дитячий) — термін, що має два значення, протилежних акселерації:

уповільнений розвиток організму, що визначає затримку зрі-

лості особистості, як явище патопсихології;

затримка моральної і соціальної зрілості особистості як резуль-

тат деформації умов її життя, неправильного виховання і влас-

ної пасивності;

затримка в розвитку організму. Характерна ознака — поєднання фізичного й психічного недорозвитку.

ИНФАНТИЛЬНЫЙ (infantile) — применитель но к поведению, эмо-циям, фантазиям и т. д. инфан тильный означает прегенитальный, но не детс кий или незрелый. Инфантильная сексуальность охватывает сексуальные явления, которые счи таются нормальными, повсемест-ными и неизбежны ми для инфантильных стадий развития либидо и которые сохраняются во взрослой жизни до тех пер, пока:

а)         не преодолен эдипов комплекс;

б)         от сутствуют сублимация;

в)         действия не интегрировались в стадию предварительного удо-

вольствия взрослой сексуальности.

Использование психоаналитиками слова «инфантильный» в зна-чении «прегениталъный, преэдипов, несублимирован ный» сопро-вождается аналогичным использованием слова «ребенок» («infant») для обозначения любого ребенка в возрасте, скажем, от 4 до 5 лет. В медицин ской и статистической литературе «младенец» («infant») означает «ребенок в возрасте до 1 года»; в юридичес кой литературе — любой человек в возрасте до 21 года.

ІНФАНТИЛЬНИЙ (infantile) — стосовно поведінки, емоцій, фанта-зій та ін. інфантильний означає прегенитальний, але не дитячий чи незрілий. Інфантильна сексуальність охоплює сексуальні явища, які вважаються нормальними, неминучими для інфантильних стадій роз-витку лібідо і які зберігаються в дорослому житті до тих пір, поки:

а)         не подоланий едипів комплекс;

б)         відсутня сублімація;

в)         дії не інтегрувалися в стадію попереднього задоволення дорослої

сексуальності.

Исправительно-трудовая психология

Використання психоаналітиками слова «інфантильний» в значенні «прегенитальний, преедипів, несублімований», супроводжується ана-логічним використанням слова «дитина» («infant») для визначення будь-якої дитини віком, скажімо, від 4 до 5 років. У медичній і ста-тистичній літературі «малюк» («infant») означає «дитина віком до 1 року»; в юридичній літературі — будь-яка людина віком до 21 року.

ИНФОРМАЦИЯ (лат. informare — давать сведения о чем-либо) — ка-тегория кибернетики, используемая психологией: сведение, учиты-ваемое не по его содержанию, а по уровню организации и объему. ІНФОРМАЦІЯ (лат. informare — давати відомості про будь-що) — ка-тегорія кібернетики, що використовується психологією: відомості, враховані не за їх змістом, а за рівнем організації і обсягу.

ИНЦЕСТ (incest) — сексуальные отношения меж ду кровными род-ственниками; известная степень запретности отношений, определя-емая или каноном, или светским законом. Относительно в зглядов Фрейда на происхождение Табу инцеста, Эдипов комплекс предпола-гает, что инцестуозные фантазии присущи всем.

ІНЦЕСТ (incest) — сексуальні стосунки між кровними рідними; відомий ступінь заборони відносин, що визначається або каноном, або с вітським законом. Відносно поглядів Фрейда на походження Табу інцесту, Еди-пів комплекс показує, що інцестуозні фантазії властиві всім.

ИСКУССТВЕННЫЙ ИНТЕЛЛЕКТ — см. интеллект. ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ — див. інтелект.

ИСПРАВИТЕЛЬНО-ТРУДОВАЯ ПСИХОЛОГИЯ — отрасль юриди-ческой психологии, которая в дереве психологической науки в силу ее социальной значимости стала самостоятельной психологической наукой. Ее предмет — психологические особенности перевоспитания осужденных.

ВИПРАВНО-ТРУДОВА ПСИХОЛОГІЯ — галузь юридичної пси-хології, яка в системі психологічної науки в силу її соціальної зна-чущості стала самостійною психологічною наукою. Її предмет — пси-хологічні особливості перевиховання засуджених.