Ммпухьсибные акты


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

ІМПОТЕНЦІЯ (impotence) — в застосуванні до симптомів завжди ро-зуміється як статеве безсилля чоловіків. Статева імпотенція може бути обумовлена або органічними, або психологічними факторами. Психоаналіз займається тільки останніми. Психогенну імпотенцію можна розглядати як невротичний симптом, лише якщо вона від-різняється стійкістю, приховує свідомі наміри пацієнта і має місце навіть за сприятливих умов. В протилежному випадку має місце або недосвідченість, або нещирість.

ИМПРИНТИНГ (англ. imprinting — запечатление) — термин и по-нятие, введенные в начале 40-х гг. XX в. австрийским биологом К. Лоренцем, открывшим процессуальное в некоторых психических я влениях, ранее считавшихся инстинктами: приобретенное вско-ре после рождения как заимствованное из поведения родителей или сверстников. Стимулом изучения И. явился установленный факт сле-дования утенка, только что вылупившегося из яйца, за первым дви-жущимся существом или предметом, будь-то не только утка-мать, но и человек или мячик. Синоним — запечатление.

ІМПРИНТИНГ (англ. imprinting — збереження, закарбування) — термін і поняття, введені на початку 40-х р. ХХ ст. австрійським біо-логом К. Лоренцем, що відкрив процесуальне в деяких психічних явищах, які раніше вважалися інстинктами: набуте незабаром після народження наслідування, яке взяте з поведінки батьків або ровес-ників. Стимулом вивчення І. є установлений факт, щойно вилуплене з яйця каченя йде слідком за першим предметом, що рухається, ним може бути не тільки качка-мати, але і людина або м’ячик. Синонім — закарбоване.

ИМПУЛЬСИВНЫЕ АКТЫ — один из видов психомоторики, дефор-

мированные действия, принявшие под влиянием сильных эмоций

форму психических актов, подчас нелепых, непроизвольно совер-

шаемых.

ІМПУЛЬСИВНІ АКТИ — один із видів психомоторики, деформова-

ні дії, що стали під впливом сильних емоцій форми психічних актів,

іноді безглуздих, мимовільно здійснюваних.

Индивид

ИНДИВИД (лат. individuum — неделимое, особь) — социологическая категория, отдельный человек как особь, изолированно взятая из об-щности. Иногда этот термин применяют только к человеку как ор-ганизму, а иногда только личности. Синоним — индивидуум.

ІНДИВІД (лат. individuum — неподільний, особина) — соціологічна категорія, окрема людина або особина, ізольовано взята із спільнос-ті. Іноді цей термін застосовують тільки до людини як організму, а іноді тільки особистості. Синонім — індивідуум.

ИНДИВИДУАЛИЗМ — свойство личности, определяемое преоблада-нием целей деятельности, направленных на удовлетворение только личных потребностей своего Я при игнорировании общественных. ІНДИВІДУАЛІЗМ — властивість особистості, що визначається пе-ревагою завдань діяль ності, спрямованих на задоволення тільки осо-бистих потреб свого Я при ігноруванні суспільних.

ИНДИВИДУАЛЬНАЯ ПСИХОЛОГИЯ — одна из трех основных пси-хологических наук (стволов дерева психологической науки) наряду с общей психологией и социальной психологией. Предмет И.п. — пси-хические явления, свойственные индивиду.

ІНДИВІДУАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ — одна із трьох основних пси-хологічних наук (стовбурів дерева психологічної науки) поряд із за-гальною і соціальною психологією. Предмет І.п. — психічні явища, властиві індивіду.

ИНДИВИДУАЛЬНОСТЬ — особенное в индивиде, совокупность только ему присущих особенностей (в частности, свойств личности), которая делает человека и его личность единичным воплощением ти-пичного и всеобщего. И. нельзя ни отождествлять с личностью, что нередко делается, ни отрывать от нее. Личность всегда неповторима и, следовательно, индивидуальна. Но И. человека проявляется не только в его личности, но и в его организме.

ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ — особливе в індивіді, сукупність тільки йому властивих особливостей (зокрема, рис особистості), яка робить людину і її особистість єдиним втіленням типового і всезагального.