Гомеостаз


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

ГЛУБИННЫЙ ГЛАЗОМЕР — восприятие относительной удален-ности от глаза объекта, обеспечиваемое в основном одновременным физическим отражением его на т. н. диспаратных участках сетча-той оболочки обоих глаз при бинокулярном зрении. Но, как писал И. М. Сеченов, «..даль, близь, величина и форма предметов — суть продуктов расчлененного мышечного чувства» (Избр. произв. — М., 1952. — т. 1. — 337 с.). Поэтому иногда Г.г. может обеспечиваться и зрением одним глазом.

ГЛИБИННИЙ ОКОМІР — сприйняття відносної віддаленості від ока об’єкта, забезпеченого в основному одночасним фізичним відображен-ням його на «диспаратних ділянках» сітчастої оболонки очей при біно-кулярному зорі. Але, як писав І. М. Сєченов, «...далечінь, близькість, величина і форма предметів — суть продуктів розчленованого м’язово-го відчуття». Тому іноді Г.о. може забезпечуватися зором одним оком.

ГНЕВ (anger) — первичная эмоция, провоци руемая, как правило, фрустрацией. Удивительно часто ее путают с ненавистью. Гнев является кратковременной эмоцией, тог да как ненависть является длительным чувством.

ГНІВ (anger) — первинна емоція, провокована, як правило, фрустра-цією. Часто її плутають з ненавистю. Гнів є короткочасною емоцією, тоді як ненависть є тривким почуттям.

ГОЛОД — биологическая потребность как психическое отражение нужды организма в питании, отчетливо социализировавшаяся у че-ловека. «Голод есть голод, однако голод, который утоляется вареным мясом, поедаемым с помощью ножа и вилки, это иной голод, чем тот, при котором проглатывают сырое с помощью рук, ногтей и зубов», — писал К. Маркс.

ГОЛОД — біологічна потреба як психічне відображення потреби ор-ганізму в харчуванні, чітко соціалізована в людини. «Голод є голод, проте голод, який утамовується вареним м’ясом, що поїдається за до-помогою ножа і виделки, це інший голод, ніж той, де ковтається сире м’ясо за допомогою рук, нігтів і зубів», — писав К. Маркс.

ГОМЕОСТАЗ (греч. homoios — подобный, stasis — стояние) — отно-сительное постоянство внутреннего состояния организма человека

Гомеостат

(напр., температуры), или его психического состояния, или деятель-ности при изменяющихся внешних воздействиях, обеспечиваемое адаптацией и компенсацией.

ГОМЕОСТАЗ (грец. homoios — подібний, stasis — стояння) — віднос-на постійність внутрішнього стану організму людини (напр., темпе-ратури), або її психічного стану, або діяльності при зовнішніх впли-вах, що змінюються і забезпечується адаптацією і компенсацією.

ГОМЕОСТАТ (греч. statos — неподвижный, стоящий) — прибор, п одобный предложенному в 1948 г. физиологом У.Эшби для модели-рования и исследования гомеостаза. В психологии труда, спортив-ной, авиационной и космической психологии применяется для изу-чения групповой совместимости.

ГОМЕОСТАТ (грец. statos — нерухомий, стоячий) — пристрій, по-дібний запропонованому в 1948 р. фізіологом У.Ешбі для моделю-вання і дослідження гомеостазу. В психології праці, спортивній, авіаційній і космічній психології застосовується для вивчення гру-пового сумісництва.

ГОМОГЕННОСТЬ — степень сходства членов некоторой совокупнос-ти между собой.

ГОМОГЕННІСТЬ — ступінь подібності членів деякої сукупності між собою.

ГОМОЛОГИЯ в психологии (греч. homologia — согласие) — психи-ческие явления, в частности формы поведения, определяемые общей наследственностью или исторической преемственностью, хотя, воз-можно, и различающиеся по проявлению Г. и аналогия — основные категории сравнительной психологии.

ГОМОЛОГІЯ в психології (грец. homologia — згода) — психічне яви-ще, зокрема форми поведінки, що визначаються загальною спадковіс-тю або історичною наступністю, хоча, можливо відрізняються в про-явленні Г. і аналогія — основні категорії порівняльної психології.

ГОМОМОРФИЗМ в психологии (греч. homos — разный, morph — форма) — соотношение психического явления с моделью, позволяю-щее его формализовать.

Гомосексуальний

ГОМОМОРФІЗМ в психології (грец. homos — рівний, morph — фор-ма) — співвідношення психічного явища з моделлю, що дозволяє його формалізувати.

ГОМОСЕКСУАЛЬНЫЙ (homosexual) —

1.         Относящийся к сексуальному поведению, при котором объектом для субъекта является лицо того же пола. Согласно Freud (1914), го-мосексуальная любовь отличается от гетеросексуальной своей нар-циссичностью (см. нарциссизм), поскольку объект любим за свое сход-ство с субъектом, таким, какой он сейчас, каким он был или каким надеется стать в будущем. В противополож ность гетеросексуальной, опорной, любви, когда есть зависимость от объекта, дающего то, чем сам субъект быть не может.

2.         В расширенном значении — относя щийся к любым установкам, чувствам и т. д., направлен ным на людей того же пола. Отсюда го-мосексуальность, которая может быть мужской, женской (лесбиян-ство), активной (в которой субъект ведет себя как мужчина, расс-матривая свой объект, как если бы это была женщина), пассивной (в которой субъект ведет себя как женщина и обращается со своим об-ъектом как с мужчиной), манифестной, латентной, заторможенный по цели и сублимированной. Три последних термина используются в отношении явлений, которые непрофессионалы не рассматривают как гомосексуальные. Латентная гомосексуальность является стран-ным явлением, поскольку она относится не к вытесненным гомосек-суальным чувствам, которые выявляются в про цессе психоаналити-ческого лечения, а к защитным установкам покорности, усвоенным по отношению к более сильным мужчинам. ГОМОСЕКСУАЛЬНИЙ (homosexual) —

1.         Відноситься до сексуальної поведінки, при якій об’єктом для

с уб’єкта вважається особа тієї ж статі: Згідно з Freud (1914) гомосек-

суальна любов відрізняється від гетеросексуальної своєю нарцисич-

ністю (див. нарцисизм), оскільки об’єкт любимий за свою схожість із

суб’єктом, таким, який він є, яким він був, яким надіється стати в

майбутньому. На противагу гетеросексуальній, опорній, любові, коли

є залежність від об’єкта, що дає те, чим сам суб’єкт бути не може.

2.         В широкому значенні — відноситься до будь-яких установок, по-

чуттів, направлених на людей тієї ж статі. Звідси гомосексуальність, яка може бути чоловічою і жіночою (лесбіянство), активною (коли суб’єкт веде себе як чоловік і розглядає свій об’єкт як жінку), па-сивною (коли суб’єкт веде себе як жінка і спілкується зі своїм об’-єктом як з чоловіком), маніфестною, латентною, уповільненою за ціллю і сублімованою. Три останніх терміни використовуються від-носно явищ, які непрофесіонали не розглядають як гомосексуальні. Латентна гомосексуальність є дивною, оскільки вона відноситься не до витіснених гомосексуальних почуттів, які виявляються в процесі психоаналітичного лікування, а до захисних установок покірливості до більш сильних чоловіків.

ГОРЕ — астеническая эмоция, вызванная трагическим, часто про-являющаяся слезами, легкость появления которых определяет свой-ство личности — слезливость.

ГОРЕ — астенічна емоція, викликана трагічним, часто проявляєть-ся сльозами, легкість появи яких визначає властивість особистос-ті — слізливість.

ГОРМИЧЕСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ (греч. horme — стремление, по-рыв) — одно из направлений психологии, развивающее взгляды ан-глийского психолога Мак-Даугалла о влечениях и инстинктах как основе психики человека и смыкающееся с глубинной психологией. ГОРМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ (грец. horme — прагнення, поривання) — один із напрямів психології, що розвиває погляди англійського пси-холога Мак-Даугалла про захоплення та інстинкти як основу пси-хіки людини і яка поєднується з глибинною психологією.

ГОТОВНОСТЬ К ТРУДУ — эллипсис трех понятий, имеющих раз-личные значения:

•          широкое значение — Г. к т. любому как результат трудового воспитания с раннего детства, выражающийся в желании тру-диться, осознании необходимости участвовать в совместной тру-довой деятельности;

•          более конкретное — потребность в труде, конкретизирующаяся в Г. к т. определенному, ставшему профессией, как результат профессионального обучения и воспитания и итог не только про-фессионального развития, но и социальной зрелости личности;