Внимания стойкость


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

н есколькими процессами одновременно, не теряя ни одного из них из поля внимания. Наполеон мог, по некоторым данным, диктовать своим секретарям несколько ответственных дипломатических доку-ментов одновременно.

УВАГИ РОЗПОДІЛ — тобто здатність зосереджувати увагу на декіль-кох об’єктах одночасно. При цьому формується ніби декілька фокусів (центрів) уваги, що дає можливість здійснювати декілька дій або сте-жити за декількома процесами одночасно, не втрачаючи жодного з них з поля уваги. Наполеон міг, за деякими даними, диктувати своїм с екретарям кілька важливих дипломатичних документів одночасно.

ВНИМАНИЯ СТОЙКОСТЬ — способность длительное время по-ддерживать высокие уровни концентрированности и интенсивности внимания. Определяется типом нервной системы, темпераментом, м отивацией (новизна, значи мость потребности, личные интересы), а также внешними условиями деятельности человека. Стойкость вни-мания поддерживается не только новизной поступающих сти мулов, но их повторением. Например, телевизионная реклама даже в со-тый раз привлекает внимание взросло го зрителя, вызывает ориенти-ровочную реакцию и у ребенка даже если ее содержание абсолютно бессмысленно. Стойкость — временная характеристика внимания. УВАГИ CТІЙКІСТЬ — здатність тривалий час підтримувати високі рівні концентрованості та інтенсив ності уваги. Визначається типом нервової системи, темпераментом, мотивацією (новизна, значущість потреби, особисті інтереси), а також зовнішніми умовами діяльності людини. Стійкість уваги підтримується не тільки новизною стимулів, що поступають, але й їх повторен ням. Наприклад, телевізійна рекла-ма і в сотий раз привертає увагу дорослого глядача, викликає орієн-товну реакцію і у дитини, навіть (можливо ще більшою м ірою саме в тому випадку) якщо її зміст абсолютно безглуздий. Стійкість — тим-часова характеристика уваги.

ВНУТРЕННЕЛИЧНОСТНЫЕ ПРОТИВОРЕЧИЯ — фактор разви-тия личности как проявление основного закона развития. Основные роды В.п.:

• объективные противоречия между требованиями внешней (ф изической и социальной) среды и возможностями личности;

Внутрипрофессиональная дифференциация

•          объективные противоречия между элементами направленности личности и возможностями ее удовлетворения;

•          внутренняя борьба различных оценок в ценностной ориентации и борьба мотивов в волевых действиях.

ВНУТРІШНЬООСОБИСТІСНІ ПРОТИРІЧЧЯ — фактор розвитку особистості як прояв основного закону розвитку. Основні роди В.п.:

•          об’єктивні протиріччя між вимогами зовнішнього (фізичного і соціального) середовища і можливостями особистості;

•          об’єктивні протиріччя між елементами спрямованості особис-тості і можливостями її задоволення;

•          внутрішня боротьба різних оцінок в ціннісній орієнтації і бо-ротьба мотивів у вольових діях.

ВНУТРЕННИЙ КОНФЛИКТ — тяжелое переживаемое психичес-кое состояние, вызванное амбивалентностью чувств и затянувшейся борьбой мотивов, задерживающей принятие решения. ВНУТРІШНІЙ КОНФЛІКТ — психічний стан, який важко пережи-вається, викликаний амбівалентністю почуттів і боротьбою мотивів, що затягнулась і затримує прийняття рішення.

ВНУТРЕННИЙ МИР ЛИЧНОСТИ — приобретенное личностью со-держательное, определяющее ее Я.

ВНУТРІШНІЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ — надбане особистістю те зміс-товне, яке визначає її Я.

ВНУТРЕННЯЯ РЕЧЬ — вид речи и форма мышления как более или менее четкое мысленное проговаривание слов и фраз; речь минус звук; образы слов и фраз.

ВНУТРІШНЯ МОВА — вид мови і форма мислення, які не промовля-ються. Тобто мова без звуку. Може проявлятися в символах.

ВНУТРИПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ — разде-ление трудовой деятельности по различным специальностям одной профессии.

ВНУТРІШНЬОПРОФЕСІЙНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ — розподіл тру-дової діяльності за різними спеціальностями однієї професії.

Внушение

ВНУШАЕМОСТЬ — свойство личности как предрасположенность к внушению, полярное негативизму.

НАВІЮВАНІСТЬ — властивість особистості як схильність до навію-вання, полярне негативізму.

ВНУШЕНИЕ — форма общения, при которой суггеренд пассивно и непроизвольно, без обдумывания усваивает идеи, высказанные суг-гестором, и выполняет без борьбы мотивов его задания. Самовнуше-ние — вид В., при котором одна личность и суггестор, и суггеренд. При «массовом» внушении, дополняемом психическим заражением, суггерендом является группа людей.

Вовремя данный и четко сформулированный лозунг является одним из методов В.

Синоним — суггестия (лат. suggestio — внушение). НАВІЮВАННЯ — форма спілкування, при якій сугеренд пасивно і мимовільно, без обдумування засвоює ідеї, висловлені сугестором, і виконує без боротьби мотивів його завдання. Самонавіювання — вид Н., при якому одна особистість і сугестор, і сугеренд. При «масово-му» навіюванні, що доповнюється психічним ураженням, сугерен-дом є група людей.

Вчасно даний і чітко сформульований лозунг є одним із методів Н. Синонім — сугестія (лат. suggestio — навіювання).

ВОЗБУЖДЕНИЕ — форма раздражимости, присущая нервным клет-кам и передаваемая по их отросткам другим клеткам, совокупность которых создает динамический очаг В., а в коре головного мозга определяет корковую нейродинамику.

ЗБУДЖЕННЯ — форма дратівливості, що притаманна нервовим клі-тинам і передається через їх відгалуження іншим клітинам, сукуп-ність яких створює динамічне середовище З., а в корі головного моз-ку визначає коркову нейродинаміку.

ВОЗРАСТНАЯ ПСИХОЛОГИЯ — отрасль психологии личности, изучающая в сравнительном плане с психикой здорового взрослого человека психологические особенности людей различного возраста, в частности в дородовом (пренатальном) периоде, новорожденных, раннего детского, дошкольного, подросткового и старческого (герон-топсихология) возрастов.

Воображение

ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ — галузь психології особистості, що ви-вчає в порівняльному плані з психікою здорової дорослої людини психологічні особливості людей різного віку, зокрема в дородовому (п ренатальному) періоді, новонароджених, раннього дитячого, до-шкільного, підліткового і похилого (геронтопсихологія) віків.

ВОЛЕВОЕ УСИЛИЕ — переживание усилия, являющееся обязатель-ным субъективным компонентом волевого действия. ВОЛЬОВЕ ЗУСИЛЛЯ — специфічний вольовий процес мобілізації особистості на досягнення мети.

ВОЛЯ — форма психического отражения, в которой отражаемым яв-ляются объективная цель, стимулы ее достижения, возникающие объ ективные препятствия, мешающие ее достижению; отраженным (субъективным) становится субъективная цель, борьба мотивов, во-левое усилие, результатом — действие и удовлетворение достижени-ем цели.

ВОЛЯ — форма психічного відображення дійсності, яка дозволяє особистості долати перешкоди, досягати суб’єктивно поставленої мети, дає можливість людині регулювати свої дії та психічні проце-си, р еалізовувати здатність до вольової регуляції. В. — свідома організація і саморегуляція людиною своєї діяльності і поведінки, спрямованої на подолання труднощів при досягненні по-ставленої мети.

ВОЛЯ КОЛЛЕКТИВА — социально-психологическое явление как

равнодействующая воли членов этого коллектива. Эффективность

В.к. определяется единством цели деятельности его членов.

ВОЛЯ КОЛЕКТИВУ — соціально-психологічне явище як рівнодійна

волі членів цього колективу.

Ефективність В.к. визначається єдністю мети діяльності її членів.

ВООБРАЖЕНИЕ — форма опосредованного, обобщенного по знания, проявление творчества как доминирующего компонента мышле-ния, создание на основе уже имевшихся восприятий и памяти но-вых, р анее не известных образов, представле ний и понятий. Если во-сприятие — образ настоящего, память — прошлого, то В. — о браз

Воображение репродуктивное

б удущего. В. бывает непроизвольное и произвольное, репродуктив-ное и творческое. Специфические формы В. — фантазия, которую иногда считают синонимом В., и мечта.

УЯВА (ФАНТАЗІЯ) — психічний процес, що полягає в створенні нових образів (уявлень) шляхом переробки матеріалу сприйнять і уявлень, отриманих в попередньому досвіді. У. — форма опосеред-кованого, узагальненого пізнання, прояв творчості як домінуючого компоненту мислення, створення на основі вже існуючих сприйнять і пам’яті нових, раніше невідомих образів, уявлень і понять. Якщо сприйняття — образ теперішнього, пам’ять — минулого, то У. — об-раз майбутнього. У. буває мимовільною і довільною, репродуктивною і творчою. Специфічні форми У. — фантазія, яку іноді вважають си-нонімом У., і мрії.

ВООБРАЖЕНИЕ РЕПРОДУКТИВНОЕ — вид вообра жения, создаю-щий образы, соответствующие описанию их. Синоним — воссоздающее воображение.

УЯВА РЕПРОДУКТИВНА — вид уяви, що створює образи, які від-повідають їх опису. Синонім — відтворювальна уява.

ВООБРАЖЕНИЕ ТВОРЧЕСКОЕ — вид воображения, создающий новые образы и понятия, чем отличается от воображения репродуктивного. УЯВА ТВОРЧА — вид уяви, що створює нові образи і поняття, чим відрізняється від уяви репродуктивної.

ВОПРОС С ЗАКРЫТЫМ НАБОРОМ ВОЗМОЖНЫХ ОТВЕТОВ — во-прос, ответ на который респонден ту предлагается выби рать из задан-ного списка.

ПИТАННЯ ІЗ ЗАКРИ ТИХ НАБІРНИХ МОЖ ЛИВИХ ВІДПОВІ-ДЕЙ — питання, відповідь на яке респон денту пропонується виб рати із поданого списку.

ВОПРОС С ОТКРЫТЫ МИ ВОЗМОЖНОСТЯМИ ДЛЯ ОТВЕТА — в опрос, допускающий ответ в свобод ной форме.

ПИТАННЯ З ВІДКРИ ТИМИ МОЖЛИВОСТЯ МИ ДЛЯ ВІДПО-ВІДІ — питання, що допускає відповідь у вільній формі. Восприятие

ВОПРОСНИК ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ — метод психологической на-уки: вид письменной беседы, предусматривающий (в отличие от ан-кеты) ответ в произвольной форме. Часто используется только как план устной беседы.

ЗАПИТАЛЬНИК ПСИХОЛОГІЧНИЙ — метод психологічної науки: вид письмової бесіди, що передбачає відповідь (на відміну від анкети) в довільній формі. Часто використовується як план усної бесіди.

ВОСПИТАНИЕ — целенаправленный и планомерный вид форми-рования личности и коллектива, опирающийся на обучение и допол-няющий его связями приобретаемого в процессе обучения со свой-ствами направленности именно данной личности. В. — эффективный метод руководства и вместе с тем само требует управления. ВИХОВАННЯ — цілеспрямований і планомірний вид формування особистості і колективу, що спирається на навчання, і доповнює його зв’язками набутого в процесі навчання з якостями спрямованості саме даної особистості або колективу. В. — ефективний метод керів-ництва і разом з тим саме вимагає управління.

ВОСПИТЫВАЮЩЕЕ ОБУЧЕНИЕ — обучение, цель которого — фор-мирование у личности не только знаний и навыков, но и направлен-ности и системы социальных свойств.

ВИХОВУЮЧЕ НАВЧАННЯ — навчання, мета якого — формування у особистості не тільки знань і навичок, але і спрямованості і системи соціальних якостей.

ВОСПРИЯТИЕ — простейшая из свойственных только человеку форм психического отражения объективного мира в виде целост-ного образа, связанная с понятием eго целостности. В отличие от ощущений В. отражает объект целостно; в отличие от комплексов ощущений оно предметно.

СПРИЙНЯТТЯ — найпростіша із притаманних тільки людині форм психічного відображення об’єктивного світу у вигляді цілісного об-разу, пов’язана з поняттям його цілісності. На відміну від відчуттів С. відображає об’єкт цілісно, на відміну від комплексів відчуттів — предметно.

Восприятие животных

ВОСПРИЯТИЕ ЖИВОТНЫХ — психическое явлeние, результат которого — образ отражаемого. Но т. к. этот образ создается толь-ко на основе комплекса ощущений (в его структуру не входят от-сутствующие у животных понятия), термин этот условен и неточен. «Орел видит значительно дальше, чем человек, но человеческий глаз замечает в вещах значительно больше, чем глаз орла», — пи-сал Ф. Энгельс.

Синоним — комплекс ощущений.

СПРИЙНЯТТЯ ТВАРИН — психічне явище, результат якого — об-раз відображаючого. Але цей образ створюється тільки на підставі комплексу відчуттів (до його структури не входять відсутні у тварин поняття), цей термін умовний і неточний. «Орел бачить значно далі, ніж людина, але людське око помічає в речах значно більше, ніж око орла», — писав Ф. Енгельс. Синонім — комплекс відчуттів.

ВОСПРОИЗВЕДЕНИЕ — этап процесса памяти как появление в с ознании образа и представления о ранее воспринятом. ВІДТВОРЮВАННЯ — етап процесу пам’яті як поява в свідомості о бразу і уяви про раніше сприйняте.

ВОСПРОИЗВОДИМОСТЬ ЭКСПЕРИМЕНТА — возможность повто-рить экспери мент, руководствуясь описанием применяе мых методи-ческих про це дур в эксперименталь ном отчете.

ВІДТВОРЮВАНІСТЬ ЕКСПЕРИМЕНТУ — можливість повторити експеримент, керуючись описом методичних процедур, що застосо-вуються в експериментальному звіті.

ВПЕЧАТЛЕНИЕ — психическое явление, свойственное и высшим животным, но особенно человеку. В структуру В. входит нечеткое во-сприятие, усиленное его эмоциональной окраской, в силу чего в нем переживание доминирует над познанием.

ВРАЖЕННЯ — психічне явище, властиве і вищим тваринам, але особливо людині. В структуру В. входить нечітке сприйняття, під-силене його емоційним тонуванням, тому в нього почуття домінують над пізнанням.

Вторая сигнальная система действительности

ВПЕЧАТЛИТЕЛЬНОСТЬ — свойство личности, выражающееся в до-минировании впечатлений (в частности, межличностных о тношений) над познавательной функцией восприятий мира. Синоним (бытовой) — чуткость.

ВРАЗЛИВІСТЬ — властивість особистості, яка виражається в до-мінуванні вражень, (зокрема, міжособистісних стосунків) над піз-навальною функцією сприйняття світу. Синонім (побутовий) — чуйність.

ВРЕМЯ РЕАГИРОВАНИЯ — результат психометрии: время от появ-ления сигнала как стимула до окончания двигательной, эмоциональ-ной или какой-либо другой на него реакции.

ЧАС РЕАГУВАННЯ — результат психометрії: час від появи сигналу як стимулу до закінчення рухливої, емоційної або будь-якої іншої на нього реакції.

ВРЕМЯ РЕАКЦИИ — см. латентное время реакции. ЧАС РЕАКЦІЇ — див. латентний час реакції.

ВРОЖДЕННОЕ В ПСИХИКЕ — все имеющееся сразу после рожде-ния, определяемое как наследственностью, так и процессами прена-тального периода.

ПРИРОДЖЕНЕ В ПСИХІЦІ — все, що є одразу після народження, і визначається як спадковістю, так і процесами пренатального періоду.

ВТОРАЯ СИГНАЛЬНАЯ СИСТЕМА ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ — тер-мин и понятие, введенные И. П. Павловым. «В развивающемся жи-вотном мире на фазе человека произошла чрезвычайная прибавка к механизмам нервной деятельности. Для животного действительность сигнализируется почти исключительно только раздражениями и сле-дами их в больших полушариях, непосредственно приходящими в специальные клетки зрительных, слуховых и других рецепторов ор-ганизма. Это то, что и мы имеем в себе как впечатления, ощущения и представления от окружающей внешней среды как общеприродной, так и от нашей социальной, исключая слово, слышимое и видимое. Это — первая сигнальная система действительности, общая у нас с жи-вотными. Но слово составило вторую, специальную нашу, с игнальную

Вторичный анализ

систему действительности, будучи сигналом первых сигналов. Много-численные раздражения словом, с одной стороны, удалили нас от дей-ствительности, и поэтому мы постоянно должны помнить это, чтобы не исказить наши отношения к действительности. С другой стороны, именно слово сделало нас людьми...», — писал И. П. Павлов. В.с.с.д. — процессуальное в понятии, выражаемом словом. ДРУГА СИГНАЛЬНА СИСТЕМА ДІЙСНОСТІ — термін і поняття введені І. П. Павловим. «В тваринному світі, що розвивається, на фазі людини відбулося надзвичайне додавати до механізмів нервової діяльності. Для тварини дійсність сигналізується майже виключно тільки подразненнями і слідами їх в великих півкулях, безпосеред-ньо тими, що доходять в спеціальні клітини зорових, слухових та ін-ших рецепторів організму. Це те, що і ми маємо в собі як враження, відчуття і уяву від оточуючого зовнішнього середовища як загально-природного, так і від нашого соціального не використовуючи почуте і побачене. Це — перша сигнальна система дійсності, спільна у нас з тваринами. Але слово склало другу, спеціальну нашу сигнальну сис-тему дійсності, будучи сигналом перших сигналів. Багаточисленні подразнення словом, з однієї сторони, віддалили нас від дійсності і тому ми постійно повинні пам’ятати це, щоб не перекручувати наше ставлення до дійсності. З іншого боку, саме слово зробило нас людь-ми...», — писав І. П. Павлов. Д.с.с.д. — процесуальна частина в понятті, висловлена словом.

ВТОРИЧНЫЙ АНАЛИЗ — анализ данных, собранных когда-то в

прошлом другим исследова телем.

ВТОРИННИЙ АНАЛІЗ — аналіз даних, зібраних в минулому іншим

дослідником.

ВУНДЕРКИНД (нем. Wunderkind — дословно чудо-ребенок) ребе-нок, обладающий гиперспособностями.

ВУНДЕРКІНД (нім. Wunderkind — дослівно диво-дитина) — дитина, що володіє гіперздібностями.

ВЫБОРКА — подгруппа случаев, представляю щая более крупную группу, откуда они взяты.

ВИБІРКА — підгрупа випадків, що представ ляє більшу групу, звід-ки вони взяті.

Высшая нервная деятельность

ВЫБОРКА КВОТНАЯ — выборка, члены которой отобраны так, что-

бы они в совокупности укладывались в заранее данное распределение

признаков.

ВИБІРКА КВОТНА — вибірка, члени якої відібрані так, щоб вони в

сукупності вкладалися в заздалегідь даний розподіл ознак.

ВЫРАЗИТЕЛЬНЫЕ ДВИЖЕНИЯ — объективизация эмоций в виде

мимики и пантомимики.

ВИРАЗНІ РУХИ — об’єктивізація емоцій у вигляді міміки і панто-

міміки.

ВЫСШАЯ НЕРВНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ — физиологическое поня-

тие, обозначающее функцию коры головного мозга, продуктом ко-

торой является психика.

Противопоставляется низшей нервной деятельности: функциям под-

корки, продолговатого и спинного мозга, вегетативной нервной сис-

теме, принимающей участие в продуцировании психики только че-

рез свои корковые представительства.

Аббревиатура — ВНД.

Синоним, применявшийся И. П. Павловым, — корковая нейрo-

динамика.

ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ — фізіологічне поняття, що означає

функцію кори головного мозку, продуктом якої є психіка.

Протиставляється нижчій нервовій діяльності: функціям підкор-

ки, продовгуватого і спинного мозку, вегетативній нервовій сис-

темі, що бере участь у продукуванні психіки тільки через коркові

представництва.

Абревіатура — ВНД.

Синонім, застосований І. П. Павловим, — коркова нейродинаміка.