Эмпирический референт


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

ЭМПИРИЧЕСКИЙ РЕФЕРЕНТ — наблюдаемый oe^eKT (или собы-тие), соответствующий некоторому поня тию.

ЕМПІРИЧНИЙ РЕФЕРЕНТ — об’єкт (або подія), що спостері гається, який відповідає якомусь по няттю.

ЭНДОГЕННОЕ В ПСИХИКЕ (греч. endon — внутри) — психические яв-ления, возникающие спонтанейно как противоположные жзогенним. ЕНДОГЕННЕ В ПСИХІЦІ (грец. endon — усередині) — психічні яви-ща, що виникають спонтанно як протилежні екзогенним.

ЭНЕРГИЯ (energy) — «Только знергия является жизнью, и она, — из тела, а разум есть граница и внешняя периферия знергии» — Вильям Блейк. «Мы предполагаем — и зтому научили нас другие естествен-ные науки, — что в психической жизни действует некоторый вид знергии; но мы не имеем данных, которые позволили бы нам подойти ближе к познанию ее по аналогии с другими видами знергии. Мы, ви-димо, познаем, что нервная, или психическая знергия существует в двух формах: одна имеет свободу перемещения, а другая, напротив, связана» — Freud (1940). Подвижная знергия характерна для ИД, a связанная — для Зго.

Фрейдовская концепция психической знергии HE предназначена для oebHCHeHnfl таких явлений как психическая усталость, разли-чия в жизненной силе и т. д.; она разгясняет проблемы перемещения вни мания, интереса и привязанности с одного oe^eKTa или вида де-ятельности на другой. Они oetflcimioTCH утверждением, что кванты знергии вложены в пси хические представления oeteKTOB и что зти кванты различаются своей подвижностью. Связанная знергия отно-сительно неподвижна и характе ризует структурированные части психического аппарата, т. е. Зго и вторичные процессы, тогда как вложение свободной (подвижной) знергии является характеристи-кой неструктуриро ванных частей психического аппарата, т. е. Ид и первичных процессов.

Другими словами, в мыш лении первичного процесса, например, сно-видении, идеи и образы относительно взаимозаменяе мы, так что одна идея или образ легко символизиру ет другие, тогда как в мышлении вто-ричного процесса, сознательного и рационального, образы, идеи и слова имеют относительно постоян ньш смысл и значение. Трудно не прийти Зпистемофилия

к заключе нию, что фрейдовская теория связанной и подвиж ной знер-гии имеет мало общего с концепциями знер гии «других естественных наук» и что в действительности зто замаскированная теория смысла. ЕНЕРГІЯ (energy) — «Тільки енергія є життям і вона із тіла, a ро-зум — є межа і зовнішня периферія енергії» — Вільям Блейк. «Ми передбачаємо, що в психологічному житті діє якийсь вид енергії, але ми не маємо даних, які б дозволили підійти ближче до пізнання її за аналогією з іншими видами енергії. Ми визнаємо, що нервова або психічна енергія існує у двох видах. Одна має свободу переміщення, а інша, навпаки, зв’язана» — Freud (1940). Рухлива енергія харак-терна для ІД, а зв’язана — для Его.

Фрейдівська концепція психічної енергії не призначена для пояснен-ня таких явищ як психічна стомленість, відмінності в життєвій силта ін.; вона пояснює проблеми переміщення уваги, інтересу і поєднання одного об’єкту з іншими. Вони пояснюються твердженням, що кван-ти енергії вміщені в психічні уявлення об’єктів, і, що ці кванти від-різняються своєю рухливістю. Зв’язана енергія відносно нерухома і характеризує структуровані частини психічного апарату (тобто Его і вторинні процеси) тоді, як втіленням вільної (рухомої) енергії є ха-рактеристикою неструктурованих частин психічного апарату (тобто ІД і первинних процесів).

Іншими словами, в мисленні первинного процесу (наприклад, сно-видінні) ідеї і образи відносно взаємопов’язані, так що одна ідея або образ легко символізує інші (див. символ), тоді як в мисленні вторин-ного процесу, свідомого і раціонального, — образи, ідеї і слова мають відносно постійний смисл і значення. Важко не сказати, що фрей-дівська теорія пов’язана з рухливою енергією і має мало спільного з концепціями енергії «інших природничих наук» і що в дійсності це з амаскована теорія смислу.

ЭПИСТЕМОФИЛИЯ (epistemophilia) — удовольствие от получения знаний. Существует тенденция рассматривать жажду знаний или как производную от скопофилии, т. е. как расширение сексуального любопытства, или как сублимацию оральных влечений. ЕПІСТЕМОФІЛІЯ (epistemophilia) — задоволення від одержання знань. Існує тенденція розглядати жагу знань або як похідну від ско-пофілії, тобто як розширення сексуальної допитливості, або як су-блімацію оральних захоплень.

Эрогенная зона

ЭРОГЕННАЯ ЗОНА (erotogenic zone) — любая область тела, которая может быть источником эротических ощущений. Обычно это поло-вые органы и слизистые оболочки телесных отверствий. ЕРОГЕННА ЗОНА (erotogenic zone) — будь-яка частина тіла, яка є джерелом еротичних відчуттів. В основному це статеві органи і сли-зові оболонки тілесних отворів.

ЭНУРЕЗ (enuresis) — недержание мочи. Недержание мочи в посте-ли — есть, собственно, ночной энурез.

ЕНУРЕЗ (enuresis) — нетримання сечі. Нетримання сечі у ліжку — є, власне, нічний енурез.

ЭРУДИТ — человек, владеющий большим объемом знаний в опре-

деленной области.

ЕРУДИТ — людина, що володіє великим обсягом знань з певної г алузі.

ЭРУДИЦИЯ (лат. eruditio — ученость) — проявление широты ума, опирающееся на большой объем знаний по данному вопро су и обес-печиваемое памятью. Э. часто, но не обязательно, связана с высоким уровнем творчества в той же области. Иногда отмечается и обратная их зависимость.

ЕРУДИЦІЯ (лат. eruditio — ученість) — прояв широти розуму, що спи-рається на великий обсяг знань з даного питання і забезпечений пам’ят-тю. Е. досить часто, але не обов’язко во, пов’язана з високим рівнем твор-чості в тій же галузі. Іноді відзначається і протилежна їх залежність.

ЭСТЕТИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ — один из видов воспитания лич-ности. Цель Э.в. — формирование эстетического вкуса и эстетическо-го отношения к действительности.

ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ — один із видів виховання сприймання краси та гармонії. Мета Е.в. — формування естетичного смаку і ес-тетичного ставлення до дійсності.

ЭТАПЫ ВОЛЕВОГО ДЕЙСТВИЯ — в типичном его проявлении сле-дующие:

осознание цели;

появление стремления достичь ее;

Этапы формирования двигательного навыка

осознание ряда возможностей достижения цели;

появление мотивов, утверждающих или отрицающих эти воз-

можности;

борьба мотивов и выбор;

принятие одной из возможностей в качестве решения;

осуществление принятого решения. В ряде случаев эти этапы могут перекрывать друг друга и не осозна-ваться. ЕТАПИ ВОЛЬОВОЇ ДІЇ — в типовому її виявленні наступні:

осмислення мети;

прояв прагнення досягти її;

осмислення ряду можливостей досягнення мети;

прояв мотивів, що затверджують або заперечують ці можливості;

боротьба мотивів і вибір;

прийняття однієї з можливостей як рішення;

здійснення прийнятого рішення. В ряді випадків ці етапи можуть перекривати один одного і не осмис-люватися.

ЭТАПЫ СМЫСЛОВОГО ЗАПОМИНАНИЯ:

осознание цели запоминания;

понимание его смысла;

анализ понятий материала;

выявление наиболее существенных мыслей;

их обобщение;

запоминание обобщенного.

ЕТАПИ СМИСЛОВОГО ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ:

осмислення мети запам’ятовування; розуміння його смислу; аналіз понять матеріалу; виявлення найбільш суттєвих думок; їх узагальнення; запам’ятовування узагальненого.

ЭТАПЫ ФОРМИРОВАНИЯ ДВИГАТЕЛЬНОГО НАВЫКА — отра-жают проявление закономерностей не только двигательного (лучше изученного), но и других навыков.

Этиология и патология

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ РУХОВОЇ НАВИЧКИ — відображають про-яв закономірностей не лише рухових (краще вивчених), а й інших навичок.

ЭТИОЛОГИЯ И ПАТОЛОГИЯ (aetiology and pathology) — их час-то путают. Этиология относится к причинам заболевания, а пато-логия — к анормальным процессам, считающимся ответственными за симптомы. Например, сепарационная тревога и оральная фикса-ция могут образовывать часть патологии пациента, тогда как исто-рия с епарации с матерью в период оральной фазы может быть частью этио логии его заболевания.

ЕТИОЛОГІЯ І ПАТОЛОГІЯ (aetiology and pathology) — їх часто плу-тають. Етиологія відноситься до причин захворювань, а патологія — до анормальних процесів, що відповідають за симптоми. Наприклад, сепараційна тривога і оральна фіксація можуть утворювати частину патології пацієнта, тоді як історія сепарації з матір’ю в період ораль-ної фази може бути частиною етиології його захворювання.

ЭТОЛОГИЧЕСКАЯ ФОРМА ОТРАЖЕНИЯ — высшая форма отраже-ния, присущая беспозвоночным (первичноротым) животным (вклю-чая насекомых и высших моллюсков), нервная система которых не имеет коры головного мозга и потому, не продуцируя субъективного, не обеспечивает появления у них психики.

Нервная система животных этой ветви, определив как отражающая система появление системного качества — нервизма, определяет и ге-нообусловленное инстинктивное поведение в форме моторных и се-креторных реакций, гомологичных имеющимся у позвоночных (в том числе и у человека) спинномозговым и подкорковым рефлексам. ЕТОЛОГІЧНА ФОРМА ВІДОБРАЖЕННЯ — вища форма відобра-ження, властива безхребетним тваринам, нервова система яких не має кори головного мозку і тому, не продукуючи суб’єктивного, не забезпечує появи у них психіки.

Нервова система тварин цієї гілки, визначивши як відображаюча система появу системної якості — нервізму, визначає і генообумов-лену інстинктивну поведінку в формі моторних і секреторних ре-акцій, які є і у хребетних (в тому числі і людей) спинномозковим і підкорковим рефлексам.

Эффект зейгарник

ЭТОЛОГИЯ (греч. ethos — нрав, logos — учение) — термин и поня-тие, введенные в 1859 г. французским биологом Ж. Сант-Илером и закрепленные как название науки о поведении животных, быстро развивающейся начиная с 30-х гг. XX в. с позиций бихевиоризма. Ее методология адекватна изучению беспозвоночных животных, но недостаточна для сравнительной психологии позво ночных и потому н ередко наносит и ей, и психологии в целом ущерб. В настоящее время под этологией понимают не науку о формирова-нии ха рактера, как это указано в некоторых словарях, а изу чение п оведения животных в естественных условиях. Наличие отношений между этологией и психоанали зом обусловлено:

а)         возможностью того, что этология обеспечит психоанализ теори-

ей инстинктов, ба зирующейся на наблюдениях за животными;

б)         воз можностью, что некоторые из ее приемов окажутся приме-

нимыми в изучении младенцев и детей, что поз волит проверить

психоаналитические гипотезы о развитии младенцев прямым

наблюдением.

ЕТОЛОГІЯ (грец. ethos — норов, logos — вчення) — термін і понят-тя, введені в 1859 р. франц. біологом Ж. Сант-Ілером і закріпле-ні як н азва науки про поведінку тварин, яка швидко розвивалася, п очинаючи з 30-х років ХХ ст. з позицій біхевіоризму. Її методоло-гія адекватна вивченню безхребетних тварин, але недостатня для п орівняльної психології хребетних і тому нерідко наносить і їй, і пси-хології шкоду в цілому.

На сьогодні під етологією розуміють не науку про формування харак-теру, як це вказано в деяких словниках, а вивчення поведінки тва-рин в природних умовах. Наявність відношень між етологією і пси-хоаналізом обумовлено:

а)         можливістю того, що етологія забезпечує психоаналіз теорією

інстинктів, які базуються на спостереженнях за тваринами;

б)         можливістю, що деякі з її прийомів будуть застосовуватися у ви-

вченні дітей, що дозволить перевірити психоаналітичні гіпотези

про розвиток дітей прямим спостереженням.

ЭФФЕКТ ЗЕЙГАРНИК — явление, заключающееся в том, что чело-век лучше запоминает неза вершенные действия. ЕФЕКТ ЗЕЙГАРНИК — явище, яке полягає в тому, що людиною краще запам’ятовуються її незавершені дії.

Эффект присутствия

ЭФФЕКТ ПРИСУТСТВИЯ — категория психологии искусства: пе-реживание воспринимающим произведения искусства своей сопри-частности воспринимаемому. Возникновение Э.п. определяют:

художественный уровень произведения искусства;

уровень эмпатии, свойственной воспринимающему (перципиенту);

степень психического заражения при групповом восприятии. ЕФЕКТ ПРИСУТНОСТІ — категорія психології мистецтва: пережи-вання тим, хто сприймає твори мистецтва своєю співучастю. Виникнення Е.п. визначають:

художній рівень творів мистецтва;

рівень емпатії, властивий перцепієнту (тому, хто сприймає);

ступінь психічного злиття при груповому сприйнятті.

ЭФФЕКТЫ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ — побоч ные и, как п равило, система тические влияния на результаты экс перимента (значе-ния з ависимой переменной), связанные с предъяв лением испы-туе мо му экспери ментальных проб (задач) в определен ной последо-вательности.

ЕФЕКТИ ПОСЛІДОВНОСТІ — побічні і, як правило, систематичні впливи на результати експери менту (значення залежної змінної), п ов’язані з поданням випробу ваному експери ментальних завдань в певній послідовності.

Юридическая психология

Ю

ЮРИДИЧЕСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ — психологическая наука, входя-щая в дерево психологической науки. Она, в свою очередь, включает ряд отраслей:

•          правовую психологию, предметом которой является правосозна-ние, а практическим применением — формирование правосоз-нания у подрастающих поколений;

•          криминальную психологию, предмет которой — причины п реступности, зависящие от личности и ее нравственных и пра-воправных способностей;

•          оперативную психологию;

•          судебную психологию, изучающую судебно-следственный процесс;

•          судебно-психологическую экспертизу;

•          исправительно-трудовую психологию.

ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ — психологічна наука, що входить у га-лузь психологічної науки. Вона включає ряд галузей:

•          правову психологію, предметом якої є правосвідомість, а прак-тичним застосуванням — формування правосвідомості у підрос-таючого покоління;

•          кримінальну психологію, предмет якої — причини злочинності, що залежать від особи і її моральних і правових здібностей;

•          оперативну психологію;

•          судову психологію, що вивчає судово-слідчий процес;

•          судово-психологічну експертизу;

•          виправно-трудову психологію.