Число Миллера


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

ч

ЧАСТОТНОЕ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ — упорядоченный подсчет количе-ства призна ков по каждому значению переменной. ЧАСТОТНИЙ РОЗПОДІЛ — впорядкований підрахунок кілько сті ознак кожного значення змінної.

ЧАСТНЫЙ КОЭФФИЦИЕНТ РЕГРЕССИИ — статистическая мера, обознача ющая степень влияния незави симой пере менной на зависимую в ситуации, когда взаимовлияние всех остальных переменных в модели находится под контролем исследователя.

ПРИВАТНИЙ КОЕФІЦІЄНТ РЕГРЕСІЇ — статистична міра, що вказує на ступінь впливу незалежної змінної на залеж ну в ситуації, коли взаємо-вплив всіх інших змінних в моделі знаходиться під контролем дослідника.

ЧЕРТЫ ЛИЧНОСТИ — в отличие от свойств личности как категории психологии личности и дифференциальной психологии Ч.л. — понятие бытового сознания как отражение им отчетливо выраженных свойств личности, проявляемых в повседневной деятельности и общении с дру-гими людьми и потому доступных их оценке по здравому смыслу. Название Ч.л. обычно дается не научным, а народным бытовым языком. РИСИ ОСОБИСТОСТІ — стійкі особливості поведінки індивіда, які по-вторюються в різних ситуаціях. Р.о. на відміну від властивостей осо-бистості як категорії психології особистості і диференціальної пси-хології, це поняття буденної свідомості і Р.о. — поняття буденної сві-домості як відбиток нею чітко виявлених властивостей особистості, що проявляються в повсякденній діяльності і спілкуванні з іншими людь-ми і тому доступні для оцінки за здоровим глуздом. Назва Р.о. подається не науковою, а народною буденною мовою.

ЧИСЛО МИЛЛЕРА — понятие и термин психосемантики. Дж. Мил-лер в 1956 г., обобщив имевшиеся ранее данные об объеме внимания и, связав их с объемом кратковременной памяти, показал, что он о пределяется не числом слов в предложении, а числом информации и даже сем, равным 7±2.

Читабельность

ЧИСЛО МІЛЛЕРА — поняття і термін психосемантики. Дж. Міллер в 1956 р., узагальнивши попередні дані про обсяг уваги і пов’язавши їх з обсягом короткочасної пам’яті, встановив, що він визначаєть-ся не кількістю слів у реченні, а числом інформацій і навіть знаків (сем), яке дорівнює 7±2.

ЧИТАБЕЛЬНОСТЬ — свойство текста, шкалы или пульта, определяю-щее скорость и точность их чтения.

ЧИТАБЕЛЬНІСТЬ — властивість тексту, шкали або пульту, що в изначає швидкість і точність їх читання.

ЧИТАТЕЛЬСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ — понятие и термин библиотеч-ной психологии; особенности индивидуального, группового и об-щественного сознания, влияющие на взаимодействие читателей с п ечатной продукцией, их отношение к ней.

ЧИТАЦЬКА ПСИХОЛОГІЯ — поняття і термін бібліотечної психо-логії; особливості індивідуальної, групової і громадської свідомості, що впливають на взаємодію читачів з друкованою продукцією, їх ставлення до неї.

ЧИТАТЕЛЬСКАЯ УСТАНОВКА — понятие и термин библиотеч-ной психологии как содержательная сторона внимания и эмоций ч итателя (при кратковременной Ч.у.) или его направленности (при фиксированной Ч.у.), определяемая его потребностью в чтении и чи-тательскими интересами.

ЧИТАЦЬКА УСТАНОВКА — поняття і термін бібліотечної психо-логії як змістовна сторона уваги і емоцій читача (при короткочасній Ч.у.) або його спрямованості (при фіксованій Ч.у.), що визначається його потребою у читанні та читацьких інтересах.

ЧИТАТЕЛЬСКИЙ ВКУС — вид эстетического вкуса: способность к самостоятельному суждению о достоинстве объекта чтения; компо-нент читательской психологии, связанный с потребностью в чтении и интересами читателя.

ЧИТАЦЬКИЙ СМАК — різновид естетичного смаку: здатність до самостійного судження про переваги об’єкту читання; компонент читацької психології, пов’язаний з потребою в читанні та інтереса-ми читача.

Чувства эстетические

ЧТЕНИЕ — вид коммуникативной деятельности; категория би-блиотечной психологии; сложный сенсорно-мыслительный навык в осприятия знаков и воспроизведения вслух или в уме понятий, обо-значаемых их сочетаниями. Ч. может быть не только текста, но и п оказаний приборов или их пультов.

ЧИТАННЯ — вид комунікативної діяльності; категорія бібліотечної психології; складна сенсорно-розумова навичка сприйняття знаків і відтворення вголос або подумки понять, що позначаються їх спо-лученнями. Ч. може бути не лише тексту, а й показників п риладів або їх пультів.

ЧУВСТВА ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЕ — любознательность, любопыт-

ство, радость решения задачи, удивление и др.

Синоним — познавательные Ч.

ПОЧУТТЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ — допитливість, радість від розв’я-

зання завдань, подив тощо.

Синонім — пізнавальні П.

ЧУВСТВА МОРАЛЬНЫЕ — патриотизм, интернационализм, Ч.

д олга, товарищества, сострадания, симпатии, антипатии, любви и

ненависти и др.

Синоним — этические Ч.

ПОЧУТТЯ МОРАЛЬНІ — П. патріотизму, інтернаціоналізму, обо-

в’язку, дружби, співпереживання, симпатії, антипатії, любові і

ненависті.

Синонім — етичні П.

ЧУВСТВА ПРАКТИЧЕСКИЕ (греч. praktikos — деятельный) — чувства, связанные с различными особенностями деятельности — от скуки и ин-тереса до радости и мук творчества, удовлетворения достижением цели. ПОЧУТТЯ ПРАКТИЧНІ (грец. praktikos — діяльний) — почуття, по-в’язані з різними особливостями діяльності — від нудьги та інтересу до радості та мук творчості, задоволення від досягнення мети.

ЧУВСТВА ЭСТЕТИЧЕСКИЕ — форма эстетического отражения: че-рез отношения красоты и уродства, трагического и комического, юмора, сарказма, смеха сквозь слезы, возвышенного и др.