Безусловный рефлекс


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

ПИЛЬНІСТЬ ОПЕРАТОРА — психічний стан готовності реагувати на очікувані стимули як відповідна організації уваги. Основна вимо-га до оператора.

БЕЗУСЛОВНЫЙ РЕФЛЕКС — основное понятие рефлекторной тео-рии психики, разработанной И. М. Сеченовым и И. П. Павловым: врожденное инстинктивное реагирование на стимул. БЕЗУМОВНИЙ РЕФЛЕКС — основне поняття рефлекторної теорії психіки, розробленої І. М. Сєченовим і І. П. Павловим: природжене інстинктивне реагування на стимул.

БЕЛЫЙ ШУМ — сложная смесь звуковых волн всех частот, анало-гичная белому цвету.

БІЛИЙ ШУМ — складна суміш звукових хвиль всіх частот, аналогіч-на білому кольору.

БЕСЕДА — один из основных методов психологической науки, пред-усматривающий получение сведений о человеке и о свойственных ему психических явлениях путем речевого общения. Б. может быть не только устной, но и письменной, для чего могут использоваться со-чинения, анкеты, вопросники (являющиеся в социологии только ме-тодами опроса).

Б. — метод, предусматривающий прямое или непрямое получение психологи ческой информации путем вербаль ного общения. БЕСІДА — один із основних методів психологічної науки, що пе-редбачає одержання відомостей про людину, притаманні їй психічні явища шляхом мовного спілкування. Б. може бути не тільки усною, але і письмовою, для чого можуть використовуватися твори, анкети, запитальники (які є в соціології тільки методами опитування). Б. — метод, що передбачає пряме або непряме отримання психологіч-ної інформації шляхом мовного спілку вання.

БЕСПЛАНОВЫЙ — в свободной форме, не обусловлен ный приме-нением какого-либо опре деленного инструмента исследо ва ния (в и нтервью, наблюдениях и т. п.).

БЕЗПЛАНОВИЙ — у вільній формі, не зумовлений застосу ванням будь-якого визначе ного інструмента дослідження (в ін терв’ю, спосте-реженнях та ін.).

Библиотечная психология

БЕССОЗНАТЕЛЬНОЕ — устаревающий психологический термин, заменяемый термином неосознанное.

НЕСВІДОМЕ — застарілий психологічний термін, що замінюється терміном несвідоме.

БЕТА-ВЕС, или БЕТА-КОЭФФИЦИЕНТ — стандартизованный ко-эффициент частной регрессии, применяемый для сравнения резуль-татов влияния раз личных независи мых переменных на зависимую переменную.

БЕТА-ВАГА, або БЕТА-КОЕФІЦІЄНТ — стандартизований коефіці-єнт частотної регресії, що застосовується для порівняння результатів впливу різних незалежних змінних на за лежну змінну.

БИБЛИОГРАФИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ — категория библиотекове-дения и библиотечной психологии: описание книги или статьи в со-ответствии с ГОСТом.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС — категорія бібліотекознавства і бібліо-течної психології: опис книги або статті згідно з ДСТУ.

БИБЛИОГРАФИЯ (греч. biblion — книга, graph — пишу) — отрасль библиотековедения о целях и методах составления и исполь зования библиографических описаний; объект изучения библиотеч ной пси-хологии.

Синоним — достаточно исчерпывающий для данной цели список ли-тературы по определенному вопросу.

БІБЛІОГРАФІЯ (грец. biblion — книга, graph — пишу) — галузь бі-бліотекознавства про завдання та методи складання і використання бібліографічних описів; об’єкт вивчення бібліотечної психології. Синонім — достатньо вичерпний для даного завдання список літера-тури з певного питання.

БИБЛИОТЕЧНАЯ ПСИХОЛОГИЯ — отрасль психологии, лежащая на ее пересечении с библиотековедением, психологией труда библио-течных работников и педагогической психоло гией (психологией чита-телей). Предмет Б.п. — психология чтения, а категории — чтение, чи-татель, книжный фонд, библиографическое описание. Основы Б.п. за-ложены Н. К. Крупской (1869–1939) и Н. А. Рубакиным (1862–1946).

Бинауральншй зффгкт

Синоним — библиологическая психология (термин, предложен ный

Н. А .Рубакиным).

БІБЛІОТЕЧНА ПСИХОЛОГІЯ — галузь психології, що пересікається

з бібліотекознавством, психологією праці бібліотечних п рацівників

і педагогічною психологією (психологією читачів). Предмет Б.п. —

психологія читання, а категорії — читання, читач, книжковий фонд,

бібліографічний опис. Основи Б.п. закладені Н. К. Крупською (1869–

1939), М. А. Рубакіним (1862–1946).

Синонім — бібліологічна психологія (термін, запропонований

М. А. Рубакіним).

БИНАУРАЛЬНЫЙ ЭФФЕКТ (лат. bini — два, auris — ухо) — спо-собность человека (и животных) определять направление источ-ника звука в силу наличия двух слуховых рецепторов. Нарушение Б.э. является противопоказанием для ряда профессий (напр., во-дительских).

БІНАУРАЛЬНИЙ ЕФЕКТ (лат. bini — два, auris — вухо) — здатність людини (і тварин) визначати напрям джерела звуку при наявності двох слухових рецепторів. Порушення Б.е. є протипоказником для ряду професій (напр., водія).

БИНОКУЛЯРНОЕ ЗРЕНИЕ (лат. bini — два, oculus — глаз) — способ-ность восприятия одного и того же объекта одновременно двумя гла-зами, определяющая глубинный глазомер.

БІНОКУЛЯРНИЙ ЗІР (лат. bini — два, oculus — око) — здатність сприйняття одного і того ж об’єкту одночасно двома очима, що в изначає глибинний окомір.

БИОГЕНЕТИЧЕСКИЙ ЗАКОН — биологический закон, открытый Э. Геккелем (1834–1919) и кратко формулируемый так: онтогенез в основном повторяет филогенез. Онтогенез психики человека, как и филогенез, развиваясь на основе практической деятель ности, на-чинается с переживаний простейших потребностей, потом эмоций, потом познания, опирающегося на первую сигнальную систему дей-ствительности, и только потом — на вторую сигнальную систему, з авершаясь формированием сознания в целом.

Биологизация личности

БІОГЕНЕТИЧНИЙ ЗАКОН — біологічний закон, відкритий Є. Геккелем (1834–1919) і стисло сформульований так: онтогенез в основному повторює філогенез. Онтогенез психіки людини, як і ф ілогенез, що розвивається на основі практичної діяльності, по-чинається з переживань найпростіших потреб, потім емоцій, потім пізнання, що спирається на першу сигнальну систему дійсності, і тільки тоді — на другу сигнальну систему, завершуючись форму-ванням свідомості в цілому.

БИОГРАФИЧЕСКИЙ МЕТОД ИЗУЧЕНИЯ ЛИЧНОСТИ — термин, имеющий три значения:

•          узкое — изучение личности по имеющимся документам ее био-графии;

•          более широкое, но также конкретное — метод психологической науки: изучение истории личности с использо ванием субъек-тивного и объективного анамнеза;

•          наиболее широкое — изучение уже не конкретной личности, а ее типа путем анализа и обобщения ряда биографий людей, подо-бранных по определенному признаку.

БІОГРАФІЧНИЙ МЕТОД ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ — термін, що має три значення:

•          вузьке — вивчення особистості за документами її біографії;

•          більш широке, але також конкретне — метод психологічної нау-ки: вивчення історії особистості з використанням суб’єктивного і об’єктивного анамнезу;

•          найбільш широке — вивчення вже не конкретної особистості, а її типу шляхом аналізу і узагальнення ряду біографії людей, пі-дібраних за певною ознакою.

БИОЛОГИЗАЦИЯ ЛИЧНОСТИ — ошибочное понимание сущности личности с позиций абсолютизации биопсихической подструктуры ее динамической функциональной структуры. Она игнорирует роль социального в психике и переоце нивает роль биологического. БІОЛОГІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ — помилкове розуміння сутності особистості з позиції абсолютизації біопсихічної підструктури її ди-намічної функціональної структури. Вона ігнорує роль соціального в психіці і переоцінює роль біологічного.