Фактор задачи


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

Ф

ФАКТ психологический (лат. factum — свершившееся, сделан-ное) — психическое явление или закономерность, истинность п ознания которых может быть доказана. Но задачи психологии не собирать факты, а раскрывать их сущность и связи, включая в сис-тему других фактов.

ФАКТ психологічний (лат. factum — здійснене, зроблене) — пси-хологічне явище або закономірність, істинність пізнання яких може бути доведена. Але завдання психології не збирати факти, а розкри-вати їх суть і зв’язки, включаючи в систему інших фактів.

ФАКТОР психический (лат. factor — производящий) — любое пси-хическое явление, ставшее движущей силой другого явления. ФАКТОР психічний (лат. factor — виготовляючий) — будь-яке пси-хічне явище, що стає рушійною силою іншого явища.

ФАКТОР ВРЕМЕНИ — условное обозначение для совокуп ности Ф., оказывающих побочное влияние на результаты экс перимента (зна-чения зависи мой переменной) и связанных с изме нениями, которые происходят с течением времени.

ЧИННИК ЧАСУ — умовне позначення для сукупності факторів, що мають побічний вплив на результати експерименту (значен ня залеж-ної змінної) і пов’язані зі змінами, які відбуваються протягом часу.

ФАКТОР ЗАДАЧИ — совокупность побочных влияний на результа-ты эксперимента, связанных с различием экспери менталь ных задач, которые предъявляются испытуемым при разных усло виях незави-симой переменной.

ЧИННИК ЗАДАЧІ — сукупність побічних впливів на результати експерименту, пов’я заних з відмінністю експеримен тальних за-дач, які пред’явля ються випробува ним в різних умовах незалежної змінної.

Фантазия

ФАНТАЗИЯ — наиболее выраженное проявление творческого во-ображения, которому она всегда присуща, но при доминировании со-здает не просто новые, а, казалось бы, неправдоподобные, парадок-сальные образы и понятия.

ФАНТАЗІЯ — найбільш виражене виявлення творчої уяви, якій вона завжди властива, але при домінуванні створює не просто нові, а здавалося б неправдиві, парадоксальні образи і поняття.

ФЕНОМЕН в психологии (греч. phainomenon — являющийся) — на-иболее общее понятие: любые как предмет, так и явление объектив-ной или субъективной реальности, познаваемой и уже более или ме-нее полно познанной.

ФЕНОМЕН в психології (грец. phainomenon — що є) — найбільш загаль-не поняття: будь-які як предмет, так і явище об’єктивної або суб’єктив-ної реальності, пізнаваної і вже більш або менш достатньо пізнаної.

ФЕНОМЕНОЛОГИЯ (phenomenology) — изучение опыта. Феномено-логические исследования:

а)         ограничиваются пределами опыта, рассматриваемого в гра-

ницах сознания, не учитывая, что он является след ствием ле-

жащих в его основе процессов, не объясняя этот опыт как про-

явление ноуменов, сущностей, принципов и т. д., о которых со-

знание не осведомлено;

б)         формули руют свои данные с точки зрения субъекта.

Психотерапевты и философы, придерживаю щиеся феноменологи-

ческой точки зрения, обыч но отвергают идею бессознательного и те

разделы психоаналитической теории, в частнос ти, метапсихологию,

которые сформулиро ваны так, будто субъект можно наблюдать изв-

не, когда наблюдатель не идентифицируется с субъ ектом.

ФЕНОМЕНОЛОГІЯ (phenomenology) — вивчення досвіду. Феномено-

логічні дослідження:

а)         обмежуються межами досвіду, що розглядається в межах свідо-

мості, не враховуючи, що він є наслідком процесів, що лежать

в його основі, не пояснюючи цей досвід як виявлення ноуменів,

сутностей, принципів, про які в свідомості немає інформації;

б)         формулюють свої дані з точки зору суб’єкта.

Психотерапевти і філософи, що додержуються феноменологічної точ-

ки зору, заперечують ідею безсвідомого і ті розділи п сихоаналітичної

Филосовские проблемы психологии

теорії, зокрема, метапсихологію, які сформульовані так, начебто с уб’єкт можна спостерігати ззовні, коли споглядач не ідентифікуєть-ся із суб’єктом.

ФИЗИОЛОГИЧЕСКОЕ ОТРАЖЕНИЕ (греч. pfysis — природа, logos — учение) — форма отражения, присущая одно- и многоклеточ-ным растениям и животным, системное качество ее — жизнь, а про-дукт, свойственный только позвоночным животным, — психика. Понятие Ф.о. объединяет две формы отражения: выше которого не поднялись растения (сохранилось у человека в форме вегетативных явлений) и выше которого не поднялись безпозвоночные животные на основе присущего им нервизма (сохранилось у человека как под-корковые и спинномозговые рефлексы).

В литературе употребляется как термин биологическое отражение. ФІЗІОЛОГІЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ (грец. pfysis — природа, logos — вчення) — форма відображення, властива одно- і багатоклітинним рослинам і тваринам, системна якість її — життя, а продукт, влас-тивий тільки хребетним тваринам, — психіка.

Поняття Ф.в. об’єднує дві форми відображення, вище якого не під-нятися рослинам (збереглося у людини у формі вегетативних явищ) і вище якого не піднялися безхребетні тварини на основі властивого їм нервізму (збереглося у людини як підкоркові і спинномозкові реф-лекси). В літературі вживається як термін біологічне відображення.

ФИЛОГЕНЕЗ ПСИХИКИ (греч. phule — племя, род) — развитие пси-хики у вторичноротых (позвоночных) животных, имеющих услож-няющуюся кору головного мозга, — от рыб до человека. Ф.п. по б иогенетическому закону повторяется в онтогенезе психики. ФІЛОГЕНЕЗ ПСИХІКИ (грец. phule — плем’я, рід) — розвиток пси-хіки у хребетних тварин, що мають еволюцію кори головного моз-ку (від риб до людини). Ф.п. за біологічним законом повторюється в онтогенезі психіки.

ФИЛОСОФСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ПСИХОЛОГИИ — проблемы методо-логии психологии, философский аспект психологической науки. ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЇ — проблеми методології психології, філософський аспект психологічної науки.

Фитопсихология

ФИТОПСИХОЛОГИЯ (греч. phyton — растение) — см. психоботаника. ФІТОПСИХОЛОГІЯ (грец. phyton — рослини) — див. психоботаніка.

ФЛЕГМАТИК — тип темперамента, проявляющийся в медлитель-ности, устойчивости интересов и стремлений, слабом внешнем в ыражении субъективных состояний. «Флегматик — спокойный, всегда ровный, настойчивый и упорный труженик жизни», — писал И. П. Павлов.

ФЛЕГМАТИК — тип темпераменту, що виявляється в повільності, стійкості інтересів і прагнень, слабкому зовнішньому вираженні су-б’єктивних станів. «Флегматик — спокійний, завжди урівноважений, наполегливий і впертий трудівник життя», — писав І. П. Павлов.

ФОБИЧЕСКАЯ ТРЕВОГА — тревога, спровоцированная внешним о бъектом или ситуацией и не соизмеримая с их реальной опасностью. ФОБІЧНА ТРИВОГА — тривога, спровокована зовнішнім об’єктом або ситуацією і не порівнюється з реальною небезпекою.

ФОБИЧЕСКИЙ ХАРАКТЕР — человек, старающийся преодолеть ситуации, которые могут вызвать у него тревогу и конфликт, избегая этих ситуаций обычно путем ограничения своей жизни и отказа раз-лучиться с идеальным, защищающим родителем или родительской фигурой.

ФОБІЧНИЙ ХАРАКТЕР — людина, намагаючись подолати ситуації, які можуть викликати у неї тривогу і конфлікт, відмовляється від за-хисту себе якимось ідеалом або батьківською фігурою.

КОНТРОФОБИЧЕСКИЙ ХАРАКТЕР — человек, который усваивает контрофобическое отношение к жизни, совершая такие поступки и получая удовольствие именно от такой деятельности, которая опас-на и у «нормальных» людей вызывает страх. Контрофобическая уста-новка обычно рассматривается как вид маниакальной защиты; удо-влетворение здесь происходит от чувства триумфа и всемогущества, вызванного успешным преодолением тревоги.

КОНТРОФОБІЧНИЙ ХАРАКТЕР — людина, яка засвоює контро-фобічне ставлення до життя, здійснюючи такі вчинки і одержу-ючи задоволення, саме від такої діяльності, яка небезпечна і у