Убеждение


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

У

УБЕЖДЕНИЕ — термин, имеющий три значения:

1.         Высшая форма направленности личности, в психологическую структуру которой входят мировоззрение, и стремление к его осуществлению в своей деятельности и к содействию осущест-влению в деятельности других. У. в этом значении — высший уровень личности, подчиняющий себе процессуально ее позна-вательные, эмоциональные и волевые свойства, содержательно являясь ее идейностью. За свои У. человек борется.

2.         Синоним уверенности в чем-либо;

3.         Педагогический омоним — У. как процесс, противоположный внушению и принуждению.

ПЕРЕКОНАННЯ — термін має три значення:

1.         Вища форма спрямованості особистості, в психологічну структу-ру якої входять світогляд і прагнення до його здійснення в сво-їй діяльності та сприяння до здійснення в діяльності інших. П. в цьому значенні — вищий рівень особистості, що підпорядковує собі процесуально її пізнавальні, емоційні і вольові властивості, змістовно є її моральними та етичними нормами.

2.         Синонім впевненості в будь-чому.

3.         Педагогічний омонім — П. як процес, протилежний навіюван-ню і примусу.

УВАЖЕНИЕ — чувство, связанное с направленностью личности, его переживающей и осознающей объект У. как свой идеал, содержание которого определяется социальным уровнем личности. ПОВАГА — почуття, пов’язане з спрямованістю особистості, що його переживає і усвідомлює об’єкт. П. як свій ідеал, зміст якого визна-чається соціальним рівнем особистості.

УВЕРЕННОСТЬ — чувство отсутствия сомнений, основанное на опы-те и, прежде всего, на знаниях. Корень от слова вера вошел в этот тер-мин исторически.

Удовольствие и неудовольствие

ВПЕВНЕНІСТЬ — почуття відсутності сумнівів, засноване на досвіді і на знаннях. Корінь від слова віра ввійшов в цей термін історично.

УВЕРЕННОСТЬ В СЕБЕ — положительное свойство личности, фор-мируемое в процессе профессионального обучения и воспитания и ак-тивизируемое психологической подготовкой и мобилизацией. У. в с. противопоставляется излишней самоуверенности. ВПЕВНЕНІСТЬ В СОБІ — позитивна властивість особистості, що фор-мується в процесі професійного навчання і виховання і активізується психологічною підготовкою і мобілізацією. В. в с. протиставляється зайвій самовпевненості.

УДИВЛЕНИЕ — чувство, входящее в структуру любознательности и являющееся мотивом познавательной деятельности. ЗДИВОВАНІСТЬ — почуття, що входить в структуру допитливості, і є мотивом пізнавальної діяльності.

УДОВЛЕТВОРЕНИЕ ДОСТИЖЕНИЕМ ЦЕЛИ — чувство, возникшее на основе эмоции разрешения после усилия воли. Оно сближает эмо-циональную и волевую формы отражения и лежит в основе чувства долга. Эффективный фактор трудового воспитания. ЗАДОВОЛЕННЯ ДОСЯГНЕННЯМ МЕТИ — почуття, що виникає на основі емоцій розв’язання після зусилля волі. Воно зближує емо-ційну і вольову форми відображення і лежить в основі почуття обо-в’язку. Ефективний фактор трудового виховання.

УДОВЛЕТВОРЕННОСТЬ — психическое явление, полярное потреб-ности, как отражение устранения нужды и потому имеющее иерар-хию видов, совпадающую с иерархией видов потребностей. ЗАДОВОЛЕНІСТЬ — психічне явище, полярне потребі як виперед-ження та усунення потреби і тому має ієрархію видів, що співпадає з ієрархією видів потреб.

УДОВОЛЬСТВИЕ И НЕУДОВОЛЬСТВИЕ — полярные, безусловно-рефлекторные, наиболее фило- и онтогенетически ранние эмоции, непосредственно связанные с удовлетворением или неудовлетворе-нием потребностей. Их переживание лежит в основе возникновения