Структура сознания


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 

Загрузка...

С. — стан спаду, пригніченості, що виникає у людини під впливом екстремальних впливів. В авіаційній психології вивчена своєрідна форма С. напруження в польоті, що проявляється і в інших видах діяльності.

СТРУКТУРА — совокупность стойких связей между частями (ком-понентами) объекта, обеспечивающей его целостность. СТРУКТУРА — сукупність стійких зв’язків між частинами (компо-нентами) об’єкта, що забезпечують його цілісність.

СТРУКТУРА ДЕЯТЕЛЬНОСТИ — см. деятельность. СТРУКТУРА ДІЯЛЬНОСТІ — див. діяльність.

СТРУКТУРА ЛИЧНОСТИ — см. динамическая функциональная структура личности.

СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ — див. динамічна функціональна структура особистості.

СТРУКТУРА ПСИХИЧЕСКИХ ЯВЛЕНИЙ (лат. structure — строе-ние, связи) — взаимодействие реально существующего психичес-кого явления, взятого за целое, его подструктур, элементов и их в сесторонних связей, отражаемое при его познании как психологи-ческая система.

Поскольку все психические явления процессуальны, С.п.я. является динамической структурой.

СТРУКТУРА ПСИХІЧНИХ ЯВИЩ (лат. structure — зв’язки, побу-дова) — взаємодія реально існуючого психічного явища, взятого за ціле, його підструктур, елементів і їх всебічних зв’язків, відображе-на при його пізнанні, як психічна система.

Оскільки всі психічні явища процесуальні, С.п.я. є динамічною структурою.

СТРУКТУРА СОЗНАНИЯ — имеет четыре подструктуры: атрибуты сознания, свойства его динамики, свойства форм психического отра-жения и свойства уровней ясности сознания. С.с. взаимодействует со структурой личности и структурой деятельности.

Структурный контент-анализ

СТРУКТУРА СВІДОМОСТІ — має чотири підструктури: атрибути свідомості, властивості її динаміки, властивості форм психічного ві-дображення і властивостей рівнів ясності свідомості. С.с. взаємодіє зі структурою особистості і структурою діяльності.

СТРУКТУРНЫЙ КОНТЕНТ-АНАЛИЗ — анализ, уделяющий осно-вное вни мание форме коммуникации.

СТРУКТУРНИЙ КОНТЕНТ-АНАЛІЗ — аналіз, що приділяє основну увагу формі комунікації.

СТРУКТУРНЫЙ ПРОГНОЗ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ (греч. prognosis — предвидение) — итог психодиагностики как описание благопри-ятных и неблагоприятных особенностей ожидаемой деятельности, определяемых выявленными особенностями динамической функ-циональной структуры личности.

СТРУКТУРНИЙ ПРОГНОЗ ДІЯЛЬНОСТІ (грец. prognosis — передба-чення) — підсумок психодіагностики як опис сприятливих і неспри-ятливих особливостей очікуваної діяльності, що визначають в иявлені особливості динамічної функціональної структури особистості.

СУБЛИМАЦИЯ (sublimation) — связанный с развитием процесс, п осредством которого инстинктные энергии разряжаются в не-истинкт ные формы поведения. Данный процесс включает в себя:

а)         перемещение энергии с действий и объектов первичного (биоло-

гического) значения на действия и объекты меньшего инстин-

ктного значения;

б)         такое преобразование качества эмоции, сопровождающей

д еятельность, при котором она становится «десексуализирован-

ной» и «деагрессифицированной»;

в)         освобождение деятельности от диктата инстинктного напря-

жения.

Интеллектуальная любознательность рассматривается как сублима-ция скопофилии, поскольку:

а)         она обращена на несексуальные предметы;

б)         сопровождающее ее удовольствие имеет несексуальный характер;

в)         изменения ее интенсивности не зависят от истинктного напря-

жения.

Су&ьективистское

Понятие сублимации направлено на объяснение развития «высших функций» из низших, и за основу берутся два вида доказательств: во-первых, возникновение новых интересов и способностей во время курса психоаналитического лечения; во-вторых, возникновение «ре-грессивных» симптомов у лиц с невротическими расстройствами. СУБЛІМАЦІЯ (sublimation) — пов’язаний з розвитком процес, засо-бом якого інстинктні енергії розряджаються в неінстинктивні форми поведінки. Даний процес включає в себе:

а)         розміщення енергії з дій і об’єктів біологічного значення на дію

і об’єкти меншого інстинктного значення;

б)         таке перетворення якості емоцій, що супроводжує діяльність, під

час якого вона стає «десексуалізованою» і «деагресифікованою»;

в)         вивільнення діяльності від диктату інстинктної напруги.

Інтелектуальна допитливість розглядається як сублімація скопофі-

лії, оскільки:

а)         вона звернена на несексуальні предмети;

б)         задоволення, що її супроводить, має несексуальний характер;

в)         зміни її інтенсивності не залежать від інстинктної напруги.

Поняття сублімації направлене на пояснення розвитку «вищих функ-

цій» із нижчих і за основу беруться два види доказів:

по-перше, виникнення нових інтересів і здібностей під час курсу пси-

хоаналітичного лікування; по-друге, виникнення «регресивних»

симптомів у осіб з невротичними розладами.

СУБЪЕКТ — носитель субъективного, внешне объективизируемого. С. — это не только человек, но и любое животное, обладающее спо-собностью психического отражения.

СУБ’ЄКТ — носій суб’єктивного, зовнішньо об’єктивізованого. С. — це не тільки людина, але і будь-яка тварина, що володіє здатністю психічного відображення.

СУБЪЕКТИВИСТСКОЕ — недостаточно объективное обычно из-за

предвзятости субъекта мнение о чем-либо или такая же оценка им

чего-либо.

Синоним (устаревающий) — субъективное.

СУБ’ЄКТИВІСТСЬКЕ — недостатньо об’єктивна, зазвичай, із-за упе-

редженості суб’єкта, думка про будь-що або та ж оцінка ним будь-чого.

Синонім — суб’єктивне.

Су&ьектибное

СУБЪЕКТИВНОЕ — системное качество животных ветви вторично-ротых, продукт особым образом организованной материи — коры го-ловного мозга, обязательный компонент психики, объективизиру-ющийся у животных в поведении, а у человека, кроме того, и в де-ятельности.

В филогенезе животных, имеющих кору головного мозга, С. образо-валось на основе опережающего физиологического отражения как переживание боли, прогнозирующей разрушение организма. Боль сохранилась и у человека как простейшая форма С. Высшей формой С, свойственной только человеку, является идеальное. С. существу-

ет в единстве со своей противоположностью — объективным. Оно

как отраженное, ставшее субъективной реальностью, определяет со-

держательное всех форм психического отражения в виде пережива-

ний, образов и отношений, более или менее точно (но не зеркально)

с оответствующих объективному отражаемому, первично существую-

щему вне их.

С. у человека существует в четырех иерархически связанных фор-

мах: психики, индивидуального сознания, группового сознания и

общественного сознания.

СУБ’ЄКТИВНЕ — те, що властиве суб’єкту, яке є похідним від його

діяльності, характеристика знань, яка відображає такі моменти, де

знання недостатньо точно та всебічно відтворює свій об’єкт.

С. — системна якість тварин гілки вторинноротих, продукт органі-

зованої матерії — кори головного мозку, обов’язковий компонент

психіки, що об’єктивізується у тварин у поведінці, а у людини, крім

того, і в діяльності.

У філогенезі тварин, що мають кору головного мозку, С. утворилась

на основі ви пе реджального фізіологічного відображення як пережи-

вання болю, який прогнозує розлад організму. Біль зберігся і в лю-

дини як проста форма С. Вищою формою С., властивою людині, є іде-

альне. С. існує в поєднанні зі своєю протилежністю — об’єктивним.

С. у людини існує в чотирьох ієрархічно пов’язаних формах:

п сихіки, індивідуальної свідомості, групової свідомості і суспільної

свідомості.

СУБЪЕКТНОЕ — свойственное субъекту.

СУБ’ЄКТНЕ — властиве суб’єкту.