СЛОВНИК ДО НАВЧАЛЬНОГО ПОСІБНИКА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 

Загрузка...

Активи, зважені на ризик, - сумарні активи, зважені за ступе-нем ризику окремих статей балансу [24].

Аналіз інвестиційного ризику: якісний – виявлення джерела, причин, факторів, класифікація ризику; кількісний – оцінка ризику або його складових в економічних одиницях – прибутковість, ви-трати, ефективність, рентабельність.

Аналіз ризиків - процес систематизованого оброблення наявної інформації щодо ризиків з метою прийняття управлінського рішен-ня, який зазвичай супроводжується кількісною або якісною оцінкою параметрів ризиків [20].

Аналіз ризику – сукупність методів і прийомів ідентифікації, виділення, класифікації, оцінки в заданих одиницях виміру госпо-дарських ситуацій, які характеризуються невизначеністю або непе-редбачуваністю.

Аналіз сценаріїв - метод прогнозування рівня ризику, який по-лягає в поділі сукупності можливих подій на кілька груп та у ви-значенні логічної послідовності наслідків для кожної з цих груп. Застосовується, якщо ймовірність виникнення різних подій майже однакова і банк має заздалегідь обрати стратегію своїх дій у рамках кожного сценарію (Див. План на випадок кризових обставин) [20].

Аутсорсинг - виконання певних функцій і робіт, які традиційно є «внутрішніми» і виконуються штатними працівниками, шляхом залучення зовнішніх незалежних сторін на договірній основі. Вико-ристовується для оптимізації витрат і процесів у банку [20].

Базисний ризик (щодо процентної ставки) - ризик того, що під час переоцінки змінної процентної ставки амплітуда зміни ставки не буде повністю збігатися з амплітудою коливання базової ставки. Наприклад, у разі зміни ставки LІВОR (ринкової ставки) на три процентних пунк-ти ставка дохідності за активами банку може змінитися лише на один процентний пункт. У цьому разі зв'язок між корегуванням ставок не буде достатньо щільним, тому оцінка ризику методом стрес-тестування не буде повністю достовірною (Див. Шокові величини) [20].

Базова ставка - ставка, від величини якої вираховується зна-чення змінної процентної ставки під час її переоцінки. Як правило, використовують як базові, так звані, «безризикові» ставки (на зра-зок LІВОR) або прайм-ставки, або «специфічні» ставки (на зразок собівартості залучених коштів банку) [20]. Словник до навчального посібника

Банківський портфель (банківська книга) - частина загально-го портфеля банку, яка складається з об'єктів, щодо яких банк має чіткі наміри утримувати їх у своїй власності з метою отримання економічного доходу у вигляді приросту вартості. Поточна ринкова вартість банківського портфеля не має суттєвого впливу на рішен-ня банку щодо утримання об'єктів, а тому зміна ринкових умов не призводить до зміни економічної вартості банківського портфеля з точки зору керівництва банку (Див. Торговельний портфель) [20].

Валютний ризик - це наявний або потенційний ризик для надхо-джень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали. Валютний ризик можна поділити на: ризик трансакції; ризик перерахування з однієї валюти в іншу (трансляційний ризик); економічний валютний ризик [20].

Валютні ризики – це імовірність часткової або повної втрати фінансового активу в результаті зміни валютного курсу, недоскона-лості облікових операцій, змін валютного законодавства. Валютний ризик є підвидом фінансового ризику і класифікується виключно для фінансових операцій, в яких хоча б з одного боку використову-ються валютні кошти.

Виграш – одержаний результат внаслідок вирішення конфлікту інтересів.

Вид ризику – характеристика, яка комплексно враховує джере-ла, фактори і сферу підприємницької діяльності на об'єкті, де ви-никає ризик.

Визначення допустимого ризику - визначення того рівня ризи-ку, на який банк погоджується йти для досягнення мети його діяль-ності та виконання його стратегічних завдань. Рівень допустимого ризику звичайно визначається у внутрішніх положеннях та планах банку, які затверджуються відповідно до принципів корпоративно-го управління (Див. Толерантність до ризику) [20].

Вимірювання ризику – віддзеркалення невизначених господар-ських умов і факторів ризику безпосередньо в економічних показ-никах: прибуток, дохід, витрати, збиток, рентабельність або інші.

Винятки - 1) різниця, невідповідність між фактом і встановле-ним критерієм; 2) угоди, що мають нестандартні параметри; 3) щодо кредитного процесу - відсутність у кредитній справі документів, пе-редбачених у встановленому переліку тощо [20].

Виробничі ризики – включають збитки суб'єкта господарюван-ня унаслідок порушень циклу виробництва товару або надання по-Теорія та практика підприємницького ризику

слуги, зокрема від упровадження у виробництво інновацій, нових технологій.

Витрати – розмір сукупних витрат, які змушений нести суб'єкт господарювання для отримання прибутку та (або) подолання вини-каючих факторів ризику на об'єкті підприємницької діяльності.

Властивості ризику – основні його характеристики та показ-ники, що відображають сутність підприємницького ризику і згрупо-вані по певних класифікаторах згідно умов господарської діяльнос-ті. Розрізняють головні властивості ризику: основні риси ризику; функції ризику в підприємницькій діяльності; сторони спостере-ження ризику; джерела виникнення ризику; види ризиків підпри-ємницької діяльності.

Внутрішні рейтинги - стандартизована оцінка індивідуально-го кредитного ризику, яка виражається як узагальнений показник, що має літерну або цифрову семантику. Банк визначає рейтинг контрагента самостійно, на підставі внутрішньої методології, не ви-користовуючи рейтинги сторонніх, зовнішніх організацій. Згідно з підходом внутрішніх рейтингів у кредитному процесі кожний пози-чальник банку оцінюється за відповідними параметрами і належить до однієї з категорій (рейтингу), які заздалегідь визначені банком. Таким чином банк визначає портфель своїх позичальників за рівнем ризикованості операцій з ними [20].

Волатильність - ступінь мінливості значення індикатора, змін-ної, параметра (Див. Капітал під ризиком; надходження під ризи-ком) [20].

Галузеві ризики – обумовлені індивідуальними ознаками еле-ментів продуктивних сил, технологічними особливостями виробни-цтва, економічною і фінансово-господарською динамікою окремих галузей господарського комплексу.

Господарський суб'єкт – в цьому навчальному посібнику те ж саме, що і суб'єкт підприємництва.

Гра – спрощена модель ситуації, що враховує лише основні гос-подарські фактори, яка розвивається послідовними діями гравців.

Гравці – учасники підприємницької угоди.

Графічна інтерпретація ризику в математичному моделю-ванні – наочне зображення функціональних залежностей показни-ків і характеристик ризику, що адекватно відображає його сутність і властивості в заданих господарських умовах.

Словник до навчального посібника

Графічні методи аналізу підприємницького ризику – візуаль-не зображення невизначеності розвитку господарської ситуації на об'єкті підприємницької діяльності в координаті часу з урахуван-ням заданих для аналізу показників і характеристик об'єкту, а також суб'єктів господарювання.

Дерево рішень стратегії ризику – графічне зображення послі-довності рішень та станів середовища з вказівкою відповідних цим рішенням або станам показників ризику та імовірності випадкових величин.

Джерело підприємницького ризику – головна причина виник-нення ризику, що існує в певних господарських умовах і створює підґрунтя для виникнення неоднозначності, невизначеності між господарськими суб'єктами. Джерело ризику указує на те місце у виробничих відносинах, де системи управління і виробництва недо-статньо врегульовані між собою.

Диверсифікація - метод пом'якшення ризику шляхом розосе-редження вкладень та обмеження впливу фактора ризику за рахунок уникнення надмірної концентрації за одним портфелем. Передба-чає пошук та поєднання портфелів, які за однакових умов призво-дять до різних, не обов'язково протилежних результатів. Це метод пом'якшення ризику, який застосовується як до активних, так і до пасивних операцій [20].

Диверсифікація ризику – використовування спеціальних мето-дів пом'якшення ризику, коли інвестиційні кошти розосереджують-ся в придбання фінансових активів з різноманітними властивостя-ми. При цьому передбачається зниження інтегрального ризику, що очікується за фінансово-економічними показниками всієї сукуп-ності активів господарюючого суб'єкта. Зниження інтегрального ризику досягається за рахунок зменшення надмірної концентрації інвестиційних коштів в одному виді фінансового активу.

Дилінг - операції з купівлі-продажу, які банк здійснює від влас-ного імені, але за дорученням та за кошти клієнтів. Таким чином формально ці операції відображаються в балансі банку, хоча реаль-но вся вигода та ризик від таких операцій належать клієнтам банку [20].

Динамічні моделі - враховують всі прибуткові та витратні пла-тежі на об'єкті інвестицій для певного моменту часу (метод визна-чення вартості капіталу, динамічні амортизаційні розрахунки, дина-мічний строк окупності, чистий приведений дохід, рентабельності

Теорія та практика підприємницького ризику

інвестицій, інші методи). Наприклад, по дивідендних акціях важли-вим є врахувати час, коли здійснюється щорічна виплата, щоб оці-нити властивості такого цінного паперу.

Діяльність – сукупність цілеспрямованих дій, кроків, етапів, на виконання яких з боку господарського суб'єкта витрачаються ресурси, що можна оцінити загальній вартістю в економічних по-казниках.

Дохід – сукупні надходження від об'єкту підприємницької ді-яльності (підприємницької угоди, фінансового активу) за певний проміжок часу, одержувані суб'єктом господарювання з урахуван-ням властивостей імовірності та в умовах економічної невизначе-ності.

Екологічні ризики – обумовлені шкідливим впливом виробни-чої діяльності і побутових відходів на навколишнє середовище.

Економічна невизначеність (для підприємця – господарського суб'єкта) – стан наперед невизначених умов зовнішнього середови-ща, ринкової кон'юнктури попиту-пропозиції, напрямів перепливу капіталів та інвестицій між сферами і галузями економіки, а також дій з боку інших господарських суб'єктів і державних органів. За-вдяки впливу економічної невизначеності зони та імовірність ризи-ку збільшуються, а можливості перспективного планування значно скорочуються. Тому ухвалення підприємницьких рішень стає на-слідком цієї невизначеності та переслідує мету зменшення її рівня.

Економічна оцінка рішення в умовах невизначеності – набір методів і прийомів для відображення конкретних господарських ситуацій в економічних показниках прибутковості, доходності, ви-трат, збитковості у діяльності господарського суб'єкта.

Економічний валютний ризик полягає у змінах конкуренто-спроможності фінансової установи або її структур на зовнішньому ринку через суттєві зміни обмінних курсів [20].

Експертний метод оцінки ризику – прийняття та обробка да-них про величину ризику та імовірності його настання серед напе-ред обраного кола фахівців – експертів в цій області підприємниць-кої діяльності з обґрунтуванням індивідуальних думок експертів або без таких обґрунтувань.

Експозиція - міра оцінки уразливості банку до ризиків [20].

Змішані стратегії - моделювання господарських ситуацій, коли оптимального рішення не існує або гравці вольовим способом

Словник до навчального посібника

намагаються змінити знайдене оптимальне рішення, використовую-чи декілька чистих стратегій із відповідною імовірністю їх вибору.

Зовнішньо-політичний ризик - обумовлений змінами міжна-родних відносин, а також політичної ситуації в одній із країн, які впливають на діяльність банку або його партнерів (війни, міжнарод-ні скандали, імпічмент главі держави, закриття кордонів) [20].

Зони ризику – відмічені у вибраній системі координат області математично заданого значення підприємницького ризику. Виділя-ють декілька зон, наприклад, безризикова зона, зони допустимого, помірного, критичного, катастрофічного ризику.

Інвестиції – все види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльнос-ті, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект [5].

Інвестиції (німецьке Investition, від латинського investio - одя-гаю) - довгострокові вкладення капіталу в галузі економіки усеред-ині країни та за її межами. Розрізняють інвестиції фінансові або портфельні (придбання цінних паперів), і реальні (вкладення капі-талу безпосередньо в підприємства).

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій грома-дян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій [5].

Інноваційна діяльність є однією із форм інвестиційної діяль-ності, яка здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, що включає: випуск і розповсюдження принципово нових видів техніки і тех-нології; прогресивні міжгалузеві структурні зрушення; реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими строками окупності витрат; фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил; розробку і впро-вадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для по-ліпшення соціального і екологічного становища [5].

Інноваційний ризик – це імовірність втрат внаслідок фінансо-вих та інтелектуальних вкладень суб'єкта господарювання у вироб-ництво нових товарів, послуг, інформаційних продуктів, які можуть не одержати очікуваного попиту на ринку.

Інструмент хеджування - об'єкт, реакція якого на зміну пев-них умов чи подій прямо протилежна реакції об'єкта хеджування за тих самих умов чи подій. Наприклад, якщо об'єкт хеджування втра-чає вартість у разі зміцнення валюти, то інструмент хеджування має

Теорія та практика підприємницького ризику

збільшувати свою вартість у разі зміцнення валюти. На практиці інструменти хеджування мають відповідати також певним додатко-вим умовам: бути безумовними, безвідкличними тощо [20].

Інформаційні ризики – обумовлені можливими відхиленнями режиму функціонування виробничої системи на ринку внаслідок погрішностей інформації (неповнота, недостовірність, невчасність передачі, умисне пошкодження тощо).

Капітал під ризиком - метод кількісної оцінки ризику, який по-лягає у віднайдені величини (економічного капіталу), що постійно перебуває під ризиком і відтак може бути втрачена навіть під час звичайної діяльності. Математично капітал під ризиком визнача-ється як добуток величини позиції, що наражає банк на ризик; вола-тильності об'єкта, який утворює позицію; фактора довірчого інтер-валу; тривалості позиції (Див. Надходження під ризиком) [20].

Карта переваги – сукупність функціональних залежностей по-казників прибутковості та ризику підприємницької дії, яка побудо-вана в графічній формі на основі раніше досягнутих результатів від впровадження аналогічних рішень в тотожних господарських умо-вах.

Класифікація підприємницьких ризиків – розподіл ризиків на окремі групи (класи) по певних ознаках з урахуванням завдання до-слідження.

Кодекс етики - внутрішній документ банку, у якому регламен-тується моральний облік банкіра, правила поведінки та принципи етики, яких він має дотримуватися [20].

Конфлікт інтересів - це будь який вид стосунків, який не від-повідає інтересам банку або може перешкоджати об'єктивному ви-конанню обов'язків відповідальної особи [20].

Концентрації - зосередження, скупчення ризику, тобто його не-рівномірний розподіл між об'єктами. Концентрація виникає, якщо актив або зобов'язання банку, які характеризуються спільним фак-тором, перевищують певну межу його капіталу. До таких факторів можуть належати: - зобов'язання перед одним позичальником або невеликою групою споріднених позичальників; - надання креди-тів двом або більше позичальникам на фінансування одного і того самого проекту, в одній галузі або в пов'язаних галузях, або групі пов'язаних між собою підприємств; -інвестиція(ї) банку в один про-ект, в одну галузь або в групу споріднених галузей, або в групу спо-ріднених підприємств; - один тип застави, що використовується для

Словник до навчального посібника

забезпечення зобов'язань перед банком; - спільне джерело погашен-ня кількох кредитів або інвестицій; - депозити (вклади) та/або інші зобов'язання, незалежно від їх умов, перед однією особою або гру-пою пов'язаних між собою осіб [20].

Концепція економічної вартості - концепція, згідно з якою те-перішня вартість майбутніх грошових потоків може змінитися через збитки втрачених можливостей. Економічна вартість відрізняється від ринкової вартості тим, що ринкова вартість враховує поточну кон'юнктуру ринку, тобто рівень збалансованості попиту і пропо-зиції [20].

Концепція збитків втрачених можливостей - концепція, згід-но з якою економічна вартість об'єкта, щодо якого існують потоки грошових коштів, залежить від співвідношення поточної ставки за інструментом та норми ринкової процентної ставки за подібними об'єктами. Найкращою ілюстрацією цієї концепції є зміна вартості цінних паперів із фіксованою процентною ставкою: у разі переви-щення ринкової норми дохідності над ставкою за цінним папером економічна вартість такого папера зменшується, оскільки інвесто-рам вигідніше вкладати кошти в інші інструменти (де ставка дохід-ності більша). Справедливе також зворотне співвідношення: якщо ставка на ринку менша ніж ставка дохідності цінного папера, то еко-номічна вартість цінного папера зростає [20].

Корисність – певне число, яке господарський суб'єкт при-власнює кожному можливому результату своїх дій, виставляючи суб'єктивну оцінку ступеня задоволення підприємницького інтер-есу.

Країнові ризики – виявляються у випадку здійснення підпри-ємцями господарської діяльності на території іншої країни вна-слідок здійснення заходів державного регулювання, ліцензування, квотування з боку іноземного уряду, з яким не вдається узгодити господарські умови.

Кредитний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сто-рони, що взяла на себе зобов'язання виконати умови будь-якої фі-нансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов'язання. Кредитний ризик присутній в усіх видах діяльності банку, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк надає ко-шти, бере зобов'язання про їх надання, інвестує кошти або іншим

Теорія та практика підприємницького ризику

чином ризикує ними відповідно до умов реальних чи консепсуаль-них угод незалежно від того, де відображається операція - на балансі чи поза балансом [20].

Кредитні ризики – обумовлені недосконалістю кредитних від-носин, що допускають несумлінні дії як з боку боржників, так і з боку їх кредиторів відносно зобов'язань за кредитною угодою. Як правило, вони викликані вірогідністю неповернення позичальни-ком основної частини боргу і (або) відсотків по ньому.

Крива розподілу імовірності отримання прибутку (доходу) і виникнення збитків - взаємозв'язок показників імовірності витрат і одержуваного прибутку від об'єкту підприємництва.

Крива ризику – графічна інтерпретація функціональної залеж-ності імовірності отримання прибутку й нанесення збитків в систе-мі координат «величина витрат (втрата прибутку) – імовірність на-стання фактора ризику».

Криві розподілу випадкових величин – функціональні залеж-ності, що характеризують ризик підприємницької угоди в матема-тичній моделі. Розрізняють криві розподілу витрат, ризику, очіку-ваного прибутку, переваг, інші.

Критерій Вальда - відображає позицію крайнього песимізму у виборі рішення та відповідає агресивній поведінці супротивника, коли успіх необхідно забезпечити за будь-яких господарських умов методами понад обережної економічної поведінки.

Критерій крайнього оптимізму (кращий з кращих) – виражає позицію крайнього оптимізму в оцінці дій супротивників і госпо-дарської ситуації, припускаючи вибір рішення з максимальним по-казником інтересу зі всіх максимально можливих значень за різних господарських умов.

Критерій узагальненого максиміна Гурвіца (оптимізму-песимізму) – пошук усередненого варіанту стратегії, коли можна оцінити якнайкращу і якнайгіршу господарські ситуації.

Ліквідність - здатність кредитної установи забезпечити своє-часне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається зба-лансованістю між строками і сумами погашення розміщених акти-вів та строками і сумами виконання зобов'язань кредитної установи, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів [24].

Словник до навчального посібника

Ліквідні активи - кошти в касі та на поточних рахунках кредит-ної установи, відкритих у банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти [24].

Макроекономічний ризик - виникає через несприятливі зміни кон'юнктури на окремих ринках або всієї економічної ситуації в цілому (економічна криза). Окремо слід виділити складову макро-економічного ризику - інфляційний ризик, який пов'язаний з мож-ливою втратою первісної вартості активів [20].

Математичний метод опису (дослідження, вимірювання або оцінки) ризику – сукупність формалізованих прийомів, що ви-користовуються в математичній моделі ризику на основі усвідомле-них людиною сутності та властивостей ризику, по одній з вибраних систем класифікації факторів ризику.

Мережевий графік аналізу ризикової ситуації – графічне зо-браження сценарію розвитку підприємницької угоди, циклу обігу фінансового активу або виробництва товару з виділенням вузло-вих точок координації матеріально - речових і управлінських ланок (елементів).

Метод впливу на ризик – це сукупність прийомів, дій та захо-дів суб'єкта управління з мінімізації параметрів ризику, наприклад: зниження ризику – уникнення ризику, зниження імовірності показ-ників ризику; збереження ризику – бездіяльність, самострахування, залучення зовнішніх коштів, інвестицій, адміністративних ресурсів; передача ризику – страхування, отримання гарантій.

Методи суб'єктивних оцінок підприємницького ризику – су-купність прийомів отримання та обробки даних щодо об'єкту під-приємницької діяльності, які здатні інтегральний врахувати думку досвідчених фахівців - експертів, що виражатиметься в кількісних показниках вимірювання ризику.

Методологія дослідження - сукупність методів і прийомів до-слідження в певній області людських знань.

Мінімаксний критерій Севіджа (критерій мінімального ризи-ку) - розглядається для задач, коли вимагається уникати великого ризику (гірший з кращих) в підприємницькій діяльності.

Надходження під ризиком - метод кількісної оцінки ризику, який полягає у віднайденні величини доходів банку, які постійно перебувають під ризиком їх неотримання або необхідності негайно-го використання для покриття витрат (Див. Капітал під ризиком) [20].

Теорія та практика підприємницького ризику

Негативно класифіковані активи - частина активів банку, які не відповідають критеріям стандартної заборгованості. До різних ви-дів активів можуть висуватися різні вимоги (фактори) класифікації, наприклад: стан контрагента та стан обслуговування заборгованос-ті для кредитних операцій; хронологічний фактор для дебіторської заборгованості тощо. (Див. Активні операції; резерви під втрати за активними операціями) [20].

Необхідність ухвалення рішень в умовах невизначеності – це властивість господарських відносин, яка заснована на об'єктивному характері наперед не узгоджених дій суб'єктів господарювання щодо балансування системи відносин і зниження рівня їх ризиків.

Непередбачуваність в господарських відносинах – це стан зо-внішнього середовища навколо об'єкту підприємницької діяльності, при якому економічна невизначеність досягає щонайвищого рівня (екстремуму), а підприємницькі дії приймають вичікувальний ха-рактер та не спрямовуються на подолання невизначеності або фак-торів ризику.

Неузгоджені позиції - це позиції банку, які не дорівнюють нулю. Таким чином, є диспропорція між величиною активів та зобов'язань банку, які мають спільні характеристики [20].

Облік (бухгалтерський) – процес виявлення, вимірювання, ре-єстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інфор-мації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім корис-тувачам для прийняття рішень.

Обставини господарської діяльності – чинники, які залежно від наявності в них вольового елементу особи – підприємця розпо-діляються на дві групи: 1) дії, тобто те, що здійснюється по волі під-приємця, за його волевиявленням; 2) події, тобто те, що відбуваєть-ся поза волевиявленням підприємця, надходить із зовні.

Об'єкт підприємницької діяльності – все те, на що спрямують-ся зусилля, інтереси та ресурси господарського суб'єкта в ринково-му середовищі.

Об'єкт управління – підприємницька угода та ризики, що ви-никають у зв'язку з реалізацією господарських відносин навколо неї.

Об'єкт хеджування - будь-який об'єкт, який несе в собі ризик для банку. Найчастіше це банківський продукт, вартість якого може зменшитися в разі настання певних умов чи подій (Див. Інструмент хеджування) [20].

Словник до навчального посібника

Об'єкти інвестиційної діяльності - будь-яке майно, зокрема основні засоби виробництва і оборотні кошти у всіх галузях і сфе-рах суспільного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права [5].

Операційно-технологічний ризик - це потенційний ризик для існування банку, що виникає через недоліки корпоративного управ-ління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інфор-маційних технологій і процесів оброблення інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безпе-рервності роботи цих технологій [20].

Орієнтований граф ризикової ситуації – графічна інтерпре-тація послідовності господарських подій навколо об'єкту підприєм-ницької діяльності з віддзеркаленням властивості спрямування дій господарських суб'єктів в координаті часу.

Основна риса ризику – комплексний показник, який відобра-жає сутнісний прояв ризику незалежно від впливу конкретних гос-подарських умов. Основні риси однакові для всіх видів підприєм-ницьких ризиків

Основні етапи управління ризиком – це складені в єдину техно-логію дії суб'єкта з організації системи управління ризиком на кож-ному етапі підприємницької угоди, зокрема: висування цілі, альтер-нативне проектування, психологічна підтримка, використовування заходів по зниженню ризику, контроль і оцінка ефективності ризик - менеджменту.

Особистий ризик посадовця – виступає наслідком недостат-ньої урегульованості ринкових відносин, коли економічні інтереси окремого суб'єкта реалізуються у формі тиску на посадову особу суб'єкта господарювання (психологічний тиск, загроза здоров'ю або життю, кримінального переслідування та інші).

Оцінка ризику – спосіб ототожнення економічної невизначе-ності і факторів ризику в будь-яких доступних і загальноприйнятих показниках, зокрема економічних.

Підприємництво – це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню ро-біт, наданню послуг та заняття торгівлею з метою одержання при-бутку [5].

План на випадок кризових обставин - документ, у якому викла-дена послідовність дій банку в разі настання кризових обставин: об-Теорія та практика підприємницького ризику

валу певного ринку чи валюти, різкого та незапланованого відпливу коштів вкладників, збоїв в операційних системах тощо. Зазначений план є елементом системи проактивного управління банком, коли можливі проблеми визначаються заздалегідь та формується підхід до їх подолання. Він має бути затверджений відповідним органом банку, виходячи із принципів корпоративного управління (Див. Аналіз сценаріїв) [20].

Платіжна матриця - існуюча множина виграшів даної гри, що відповідає числу сполучень стратегій.

Платоспроможність кредитної установи - достатність влас-ного капіталу для забезпечення виконання зобов'язань кредитної установи [24].

Податкові ризики – обставини, за якими знижується підпри-ємницький прибуток або завдаються прямі матеріальні збитки суб'єкту господарювання у формі фінансових санкцій, загрози бан-крутства або конфіскації майна.

Позиції - 1) у загальному розумінні - різниця між активами та зобов'язаннями банку; 2) валютні позиції - різниця між активами та зобов'язанням, які номіновані в одній валюті; 3) позиції ліквідності - різниця між активами та зобов'язаннями з одним строком дії (Див. Неузгоджені позиції) [20].

Політичні ризики – випливають із розвитку політичної ситуа-ції в країні або окремому регіоні, а також дій державних інститутів влади і управління щодо змін в державній економічній політиці, за-конодавстві.

Пом'якшення ризику - див. Диверсифікація; хеджування [20].

Портфель - група об'єктів, які є однорідними за певними харак-теристиками, а саме: типом контрагента, видом інструменту тощо. Найчастіше використовуються такі терміни «кредитний портфель», «портфель цінних паперів», «інвестиційний портфель» (Див. Теорія портфелів; торговельний портфель; банківський портфель) [20].

Постановка задачі оптимізації рішення – це заснована на неоднозначності і варіативності умов угоди необхідність здійснення вибору лише одного з передбачуваних рішень, яке задовольняло б заданому критерію оптимальності.

Пошук оптимального рішення – це обробка платіжної матриці стратегічної гри по відомих методах формальної логіки.

Словник до навчального посібника

Правила вибору варіанту рішень – традиційні для господар-ської системи способи зниження ризику (максимум виграшу, опти-мальна імовірність результату).

Правила гри – можливі варіанти дії гравців, обсяг інформації про суперника, очікуваний результат унаслідок певної послідовнос-ті дій (ходів).

Правовий ризик - пов'язаний зі змінами законодавства різних країн [20].

Предмет вивчення дисципліни «Теорія і практика підприєм-ницького ризику» - це обставини підприємницької діяльності, що розгортається в умовах невизначеності та непередбачуваності.

Принципи управління – основні постулати, якими керується підприємець в ухваленні рішень щодо ризиковій ситуації: обмеже-ність ризику розміром власних коштів, пропорційність ризику та очікуваного прибутку від угоди, прогнозування наслідків.

Природні ризики – викликані проявом стихійних сил природи (землетруси, пожежі, урагани, повені).

Причина виникнення або рід небезпеки – це обставини, що здат-ні викликати несприятливі для підприємця події.

Процес управління розглядається як особливий вид людської діяльності, що виникає з необхідності забезпечити цілеспрямова-ність і злагодженість роботи виробничого колективу, всього госпо-дарського комплексу.

Процентні ризики – це небезпека завдати збитків комерційно-му банку або іншій фінансовій установі внаслідок перевищення рів-ня процентних ставок, що передбачені для виплат клієнтам за вже укладеними договорами, стосовно середнього рівня процентних ставок на ринку.

Резерви під втрати за активними операціями - частина вар-тості негативно класифікованих активів банку, яку банк з певною мірою достовірності, на основі попереднього досвіду, може вважати втраченою і відтак відносить на витрати своєї діяльності. Резерви під втрати за активними операціями не включаються до капіталу банку. Ці резерви складаються з резервів під кредитні збитки, резер-вів під нараховані доходи, резервів під дебіторську заборгованість та резервів під кореспондентські рахунки [20].

Ризик – це дія (бездіяльність, подія) господарського суб'єкта, яка здійснюється в умовах вибору та в очікуванні на благополучний результат, якщо існує імовірність несприятливого результату та по-Теорія та практика підприємницького ризику

гіршення економічних властивостей об'єкту його підприємницької діяльності.

Ризик банкрутства – це небезпека повної втрати власного ка-піталу і майнового комплексу господарського суб'єкта внаслідок суб'єктивних і об'єктивних чинників, що супроводжують його під-приємницьку діяльність.

Ризик зміни процентної ставки - це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок неспри-ятливих змін процентних ставок. Цей ризик впливає як на прибут-ковість банку, так і на економічну вартість його активів, зобов'язань та позабалансових інструментів [20].

Ризик (з точки зору банку) - це потенційна можливість недо-отримання доходів або зменшення ринкової вартості капіталу банку внаслідок несприятливого впливу зовнішніх або внутрішніх факто-рів. Такі збитки можуть бути прямими (втрата доходів або капіталу) чи непрямими (накладення обмежень на здатність організації дося-гати своїх бізнес-цілей). Зазначені обмеження стримують здатність банку здійснювати свою поточну діяльність або використовувати можливості для розширення бізнесу [20].

Ризик (з точки зору Національного банку) - це ймовірність того, що події, очікувані або неочікувані, можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку [20].

Ризик інвестування – виникає у суб'єктів, виконуючих інвес-тиційну діяльність щодо об'єкту підприємництва.

Ризик країни - пов'язаний з можливістю настання несприятли-вих для діяльності банку умов в політичній, правовій, економічній сфері країни, в якій проводить свою діяльність банк [20].

Ризик ліквідності – є наслідком коливань споживчої вартості фінансових активів і обумовлені імовірністю їх часткового або по-вного знецінення на час реалізації на ринку. Ризик ліквідності ви-значається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність банку виконати свої зобов'язання у належні строки, не зазнавши при цьому неприйнят-них втрат. Ризик ліквідності виникає через нездатність управляти незапланованими відтоками коштів, змінами джерел фінансування та/або виконувати позабалансові зобов'язання. Виділяють також ризик ліквідності ринку, який визначається як наявний або потен-ційний ризик для надходжень та капіталу, що виникає через нездат-ність банку швидко закрити розриви своїх позицій за поточними

Словник до навчального посібника

ринковими ставками, не зазнавши при цьому неприйнятних витрат. Ризик ліквідності ринку виникає через нездатність керівництва банку визначати або враховувати зміни ринкових умов, які вплива-ють на спроможність банку залучати кошти в необхідних обсягах та за прийнятними ставками та/або реалізовувати активи швидко і з мінімальними втратами вартості [20].

Ризик перерахування з однієї валюти в іншу (трансляційний) полягає в тому, що величина еквівалента валютної позиції у звіт-ності змінюється в результаті змін обмінних курсів, які використо-вуються для перерахування залишків в іноземних валютах у базову (національну) валюту [20].

Ризик прямого фінансового збитку (селективний ризик) – ви-ступає слідством недосконалості ринкових відносин при виконанні певних фінансових операцій на ринку (біржові торги, інвестування в цінні папери, лізинг, факторинг чи інші).

Ризик репутації - це наявний або потенційний ризик для над-ходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками) або органами нагляду. Це впливає на спроможність банку встановлювати нові відносини з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати відносини, що є [20].

Ризик трансакції полягає в тому, що несприятливі коливання курсів іноземних валют впливають на реальну вартість відкритих валютних позицій. Оскільки цей ризик, як правило, випливає з опе-рацій маркетмейкерства, дилінгу і прийняття позицій в іноземних валютах, він розглядається у рекомендаціях щодо ринкового ризику [20].

Ризик форс-мажорних обставин - пов'язаний з виникненням непередбачених обставин, які негативно впливають на діяльність банку та/або його партнерів (стихійні лиха та інше) [20].

Ризик-менеджмент - це система управління ризиками, яка включає в себе стратегію та тактику управління, направлені на досяг-нення основних бізнес-цілей банку. Ефективний ризик-менеджмент включає: - систему управління; - систему ідентифікації і вимірюван-ня; - систему супроводження (моніторингу та контролю) [20].

Ризик - менеджмент – система управління ризиком, яка міс-тить стратегію, політику, сукупність методів і прийомів управління ризиком, традиції та правила поведінки суб'єктів управління.

Теорія та практика підприємницького ризику

Ризики нестандартних дій (неймовірні ризики) – це неспри-ятливі наслідки що викликаються діями з боку зовнішніх суб'єктів господарювання та появу яких неможливо було б передбачати з до-статньою ймовірністю в звичайних умовах підприємницької діяль-ності.

Ризики стихійності господарювання – обумовлені не достат-нім рівнем контролю з боку суспільних інститутів (державних, рин-кових) за процесом формування і розвитку територіальної організа-ції господарства.

Ризики управління – специфічні ризики в підприємницькій діяльності людини, що обумовлюються погрішностями вибору цілі управління, методу управління, інформаційної моделі об'єкту управління, конкретних дій та етапів управління.

Ризикологія - спеціальний розділ сучасної науки, який займа-ється вивченням властивостей та природи ризиків.

Ризиком стосовно однієї особи або групи пов'язаних осіб уважа-ється сукупність вимог кредитної установи за позиками, кредитами, а також гарантіями, поруками, облігаціями, векселями та іншими позабалансовими вимогами за зобов'язаннями однієї особи або гру-пи пов'язаних осіб. При застосуванні цієї норми для заборгованості за позиками, кредитами, забезпеченими пулом іпотек, консолідова-ним іпотечним боргом або іпотечним покриттям, ризиком стосовно однієї особи або групи пов'язаних осіб уважається ризик за кожним окремим активом, що входить до складу такого забезпечення [24].

Ринковий ризик - це наявний або потенційний ризик для над-ходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговельному портфелі. Цей ризик випли-ває з маркетмейкерства, дилінгу, прийняття позицій з боргових та пайових цінних паперів, валют, товарів та похідних інструментів (деривативів) [20].

Рівень ризику – зважена в економічних показниках ступінь не-безпеки від об'єкту підприємництва унаслідок обставин (дій або по-дій) господарського життя

Сек'юритизація (активів) - перерозподіл ризиків шляхом трансформації активів банку (позик та інших активів) у цінні папе-ри для продажу інвесторам. Банк емітує цінні папери від власного імені або через дочірні установи, однак такі папери «прив'язуються» до конкретних активів банку - сплата доходу та погашення цінних

Словник до навчального посібника

паперів залежить від отримання банком доходу та основної суми кредитів [20].

Ситуація ризику – сукупність чинників господарського життя, при якому суб'єкт господарювання об'єктивно не досягає очікува-ного інтересу (доходу, прибутку, соціального показника) від об'єкту підприємницької діяльності.

Статистичний (імовірнісний) метод оцінки ризику – засно-ваний на методах математичної статистики та використовується в умовах ризику, що підкоряються та відповідають будь-якому імо-вірнісному закону розподілу випадкових величин, наприклад, нор-мальному.

Статистичні ігри - це модель гри двох осіб, одна з яких – при-рода – діє абсолютно випадково, а інша – людина – прагне діяти обачливо, використовуючи для цього статистичні дані про стан при-роди.

Статичні моделі - це порівняльний облік витрат або прибутку, порівняльний облік рентабельності, статичні амортизаційні розра-хунки – строк амортизації або повного відновлення об'єкту інвес-тицій.

Сторона спостереження ризику – це точка відстеження, ви-хідна позиція для сприйняття категорії ризику, з якою може бути виділений або оцінений безпосередньо як саме фактор ризику, так і його сутність або властивості.

Стратегічний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неправильні управ-лінські рішення, неналежну реалізацію прийнятих рішень і неадек-ватне реагування на зміни в бізнес-середовищі. Цей ризик виникає внаслідок несумісності: стратегічних цілей банку; бізнес-стратегій, розроблених для досягнення цих цілей; ресурсів, задіяних для до-сягнення цих цілей, та якості їх реалізації [20].

Стратегія – план, згідно якому гравець здійснює вибір в будь-якій можливій ситуації, спираючись на будь-яку доступну інформа-цію. Оптимальна стратегія при багатократному повторі гри забез-печує даному гравцю максимально можливий виграш.

Страхові ризики – будь-який вид ризику, який можна оцінити по імовірності настання страхового випадку і розміру можливого збитку.

Стрес-тестування - метод кількісної оцінки ризику, який полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, яка наражає

Теорія та практика підприємницького ризику

банк на ризик та у визначенні шокової величини зміни зовнішнього фактора - валютного курсу, процентної ставки тощо. Поєднання цих величин дає уявлення про те, яку суму збитків чи доходів отримає банк, якщо події розвиватимуться за закладеними припущеннями. Стрес-тестування широко використовується для оцінки ризику лік-відності, валютного ризику та ризику зміни процентної ставки [20].

Ступінь чутливості до зміни процентної ставки - відносна ве-личина зміни економічної вартості об'єкта у відповідь на задану змі-ну процентної ставки (Див. Стрес-тестування) [20].

Субординований борг - звичайні незабезпечені боргові капі-тальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути вилучені з кредитної установи раніше п'яти років, а в разі банкрутства чи ліквідації повертаються інвесто-ру після погашення вимог усіх інших кредиторів [24].

Суб'єкт підприємництва (підприємницької діяльності) – особа, діяльність якої містить ознаки підприємницької.

Суб'єкт управління – будь-яка особа, що бере участь в госпо-дарських відносинах навколо об'єкту та виявляє здібність до вико-нання функцій управління (прогнозування, організація, регулюван-ня, координація, стимулювання, контроль або інші).

Сутність ризику полягає в невизначеності й мінливості показ-ників зовнішнього середовища навколо підприємця - господарсько-го суб'єкта та його об'єкту підприємницької діяльності.

Теорія ігор – це сукупність математичних моделей, здатних вра-хувати різноманітні інтереси учасників підприємницької угоди та різні шляхи досягнення цих інтересів.

Теорія портфелів - широко вживана в ризик-менеджменті тео-рія, в основі якої лежить передбачення того, що кільком однорідним об'єктам (портфелям) будуть властиві всі ті характеристики, якими наділений окремий об'єкт. Управління портфелем розглядається як управління одним об'єктом, а не кількома [20].

Технічні ризики – обумовлені ступенем організації виробни-цтва і викликані імовірними втратами коштів підприємця унаслідок незадовільних результатів технологічного переозброєння, науково-дослідних робіт, сталої і безпечної роботи обладнання.

Технологічний ланцюг підприємницького рішення – це типова послідовність підприємницьких дій з укладення і реалізації підпри-ємницької угоди в заданих господарських умовах, що має на меті зниження підприємницького ризику.

Словник до навчального посібника

Толерантність до ризику - див. Визначення допустимого ри-зику [20].

Торговий портфель (торговельна книга) - частина загального портфеля банку, яка складається з об'єктів, щодо яких банк має чіт-кі наміри продати в найближчому майбутньому та отримати спеку-лятивний дохід від коливання цін (курсів). Як правило, до торгово-го портфеля відносяться цінні папери, валюта та банківські метали. До торгового портфеля також відноситься та частина позиції банку, яка утворилася внаслідок проведення клієнтських операцій. З точ-ки зору управління банком керівництво повинно завжди мати опе-ративну інформацію щодо поточної вартості об'єктів, що входять до торгового портфеля. Відтак торговий портфель підлягає постійній переоцінці на ринкову вартість і тому перебуває під впливом ризику зміни ринкових умов (Див. Банківський портфель) [20].

Торгові ризики – виникають внаслідок порушень в окремих торгових операціях (неповне постачання товару, товарний брак, збої в платіжній системі, відмова від виконання торгової операції та інші).

Транспортні ризики – обумовлені підприємницькою діяльніс-тю з перевезення вантажів і пасажирів транспортними засобами.

Управління визначається як елемент, функція організованих систем різної природи, що забезпечує збереження їх певної структу-ри, підтримку режиму діяльності, реалізацію програми, цілі діяль-ності. Вплив здійснюється з певною метою і обумовлений системною природою людського суспільства, суспільним характером праці, не-обхідністю спілкування людей в процесі праці і життя, обміну про-дуктами матеріальної і духовної діяльності. Свідоме управління діє разом із стихійними механізмами і виступає у вигляді специфічних суспільних інститутів - суб'єктів управління, які поступово форму-ються і здійснюють цілеспрямовані впливи.

Управління ризиками - це процес, за допомогою якого банк ви-являє (ідентифікує) ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює їх моніторинг і контролює свої ризикові позиції, а також враховує взаємозв'язки між різними категоріями (видами) ризиків. Комп-лекс дій з ризик-менеджменту має на меті забезпечити досягнення таких цілей: - ризики мають бути зрозумілими та усвідомлюватися банком та його керівництвом; - ризики мають бути в межах рівнів толерантності, установлених спостережною радою; - рішення з при-йняття ризику мають відповідати стратегічним завданням діяльнос-Теорія та практика підприємницького ризику

ті банку; - рішення з прийняття ризику мають бути конкретними і чіткими; - очікувана дохідність має компенсувати прийнятий ризик; - розподіл капіталу має відповідати розмірам ризиків, на які наража-ється банк; - стимули для досягнення високих результатів діяльнос-ті мають узгоджуватися з рівнем толерантності до ризику [20].

Фактори ризику – такі обставини, що можуть привести до част-кової або повної втрати коштів господарського суб'єкта на об'єкті його підприємницької діяльності внаслідок різних причин. До та-ких причин, зокрема, відносять: пошкодження або загибель об'єкту, конкурентні дії з боку інших суб'єктів, форс-мажорні обставини та інші.

Фінансові ризики – викликані неоднозначністю функціонуван-ня фінансової сфери господарського комплексу (вірогідність втрати фінансових ресурсів, інфляційно - дефляційні чинники, коливання валютних курсів).

Функція корисності Неймана-Моргенштерна – виражає за-лежність показника корисності, яку привласнює суб'єкт кожному можливому результату своїх дій, та імовірності досягнення такого результату в заданих господарських умовах.

Функція підприємницького ризику - це роль, яку об'єктивно ви-конує ризик в господарських відносинах на об'єкті підприємницької діяльності.

Характер господарської діяльності – сукупність власти-востей, що відображають галузеві особливості та сферу діяльності суб'єкта підприємництва, господарські обставини у виробництві окремих видів продукції.

Характер наслідків – властивість підприємницького ризику, що враховує об'єктивну здатність ризику активізувати або пригні-чувати господарську діяльність.

Характер обліку ризику – спосіб обліку джерела та інших осо-бливостей походження підприємницького ризику, який є прийня-тим в заданих умовах господарської діяльності.

Хеджування - метод пом'якшення ризику, який полягає у ви-значенні об'єкта хеджування та підборі до нього адекватного ін-струменту хеджування. Полягає в компенсації збитків від об'єкта хеджування за рахунок прибутку від інструменту хеджування, які виникають за одних і тих самих умов чи подій. За наявності схеми хеджування банк повністю ліквідовує як ризик, так і можливість отримання додаткового прибутку: якщо умови чи події будуть спри-Словник до навчального посібника

ятливими з точки зору об'єкта хеджування, то будь-який прибуток автоматично перекриватиметься збитками від інструменту хеджу-вання (Див. Диверсифікація) [20].

Цілеспрямованість управління визначається його цілями, що досягаються в результаті виконання функцій управління на основі використовування певних принципів і методів управління. Спрямованість забезпечується через механізм управління господар-ськими відносинами навколо об'єкту підприємницької діяльності, а характеристиками виступають: суб'єкти і об'єкт управління в їх взаємозв'язку і взаємозалежності, цілі і функції управління, принци-пи управління, методи управління.

Час прояву або дії ризику – характеристика ризику, що дозво-ляє ідентифікувати його властивості в координаті часу.

Чисті стратегії - простий вид стратегічної гри на двох гравців з нульовим сумарним виграшем і двома діями (ходами).

Шокова величина - гіпотетична величина зміни фактора зо-внішнього оточення - рівня процентної ставки, значення валютного курсу тощо, яка використовується в стрес-тестуванні. Шокова вели-чина має відповідати двом критеріям: бути суттєвою та ймовірною [20].

Юридичний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через порушення або недо-тримання банком вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного тлумачення встановлених законів або правил [20].