6.2. Управління ризиками на фондовому ринку


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 

Загрузка...

Управління визначається як елемент, функція організованих сис-тем різної природи, що забезпечує збереження їх певної структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію програми, цілі діяльності. Вплив здійснюється з певною метою і обумовлений системною при-родою людського суспільства, суспільним характером праці, необ-хідністю спілкування людей в процесі праці й життя, обміну про-дуктами матеріальної та духовної діяльності. На фондовому ринку України виникають та існують специфічні відносини з цінних папе-рів, які підкоряються загальним правилам управління.

Свідоме управління діє разом із стихійними механізмами. Воно виступає у вигляді специфічних суспільних інститутів - суб'єктів управління, які поступово формуються і здійснюють цілеспрямо-вані впливи на обіг цінних паперів. Вирішуючи задачу управління, господарський суб'єкт вступає у взаємодію з об'єктом підприєм-ницької діяльності й перетворюється в суб'єкт управління. Замість односпрямованого вектору інтересу І1 виникає складна взаємодія, що характеризується також зворотними впливами об’єкта убік суб’єктів управління – рис.6.3. Спроможність до зворотного відкли-ку, чутливість щодо реакції об’єкта на управлінські впливи характе-Теорія та практика підприємницького ризику

ризує здатність суб’єкта виконувати функції управління в ринково-му середовищі.

СУ1 І1

Пропорція між складовими стихійних та свідомих механізмів поступово змінюється убік цілеспрямованих впливів суб’єктів на результати обігу цінних паперів. Це характеризує ступень розвитку господарського механізму. Сучасна господарська практика відріз-няється підвищеним інтересом до свідомих методів впливу на рин-кове середовище завдяки використанню спеціальних управлінських технологій.

XCN

 

N

СУІ Іі \

Рис. 6.3. Трансформація учасників господарських відносин в суб'єкти управління на фондовому ринку

Все більша роль відводиться дослідницьким підходам в аналізі ринкових процесів, тому покращується методологічна база вивчен-ня ризиків. Наприклад, процеси на фінансовому ринку країн СНД в середині 90-х років минулого сторіччя багато в чому носили не-рівноправний характер стосовно більшості його суб'єктів. Це при-вело до непропорційного розподілу національного багатства і роз-шарування суспільства не тільки по рівнях доходу при однакових трудовитратах, але і по соціальних перспективах.

Тема 6. Практика управління інвестиційними ризиками

Аналогічні події спостерігалися і на ринку цінних паперів. Тому подолання негативних наслідків, що згадають про себе ще з почат-кових етапів економічних трансформацій, сьогодні відноситься до сфери свідомих механізмів управління господарством.

Процес управління розглядається як особливий вид людської ді-яльності, що виникає з необхідності забезпечити цілеспрямованість і злагодженість роботи виробничого колективу, всього господар-ського комплексу. Управління інвестиціями на фондовому ринку припускає узгодженість всіх сфер господарського комплексу, впо-рядкований рух ресурсів між сферами і галузями господарства.

Цілеспрямованість управління визначається його цілями, що досягаються в результаті виконання функцій управління на осно-ві використовування певних принципів і методів управління. Спря-мованість забезпечується через механізм управління господарськи-ми відносинами навколо об'єкту підприємницької діяльності, а характеристиками виступають: суб'єкти і об'єкт управління в їх взаємозв'язку і взаємозалежності, цілі і функції управління, принци-пи управління, методи управління.

Об'єкт управління ризиком – це підприємницька угода та ризики, що виникають у зв'язку з реалізацією господарських відносин навколо неї. В результаті отримання інвестиційних ресурсів об'єкт управлін-ня розвивається, а господарські відносини навколо підприємницької угоди постійно видозмінюються. Тим самим створюється підґрунтя для виникнення нових обставин, частина з яких може стати ризиком відносно конкретного суб'єкта або учасника інвестиційної операції.

Суб'єкт управління – будь-яка особа, що бере участь в госпо-дарських відносинах навколо об'єкту та виявляє здібність до вико-нання функцій управління. Найчастіше до таких функцій відносять прогнозування, організацію, регулювання, координацію, стимулю-вання, контроль.

Залежно від класифікації ризику можуть розглядатися до-даткові функції суб'єктів управління в інвестиційній діяльності. Крім того, учасники фондового ринку наділяються повноважен-нями щодо об'єкту інвестицій – цінного паперу, а також правами і зобов'язаннями в інвестиційних відносинах з іншими особами. У сукупності це можна характеризувати як властивості управління з боку того або іншого суб'єкта.

Управління припускає пошук узгоджених підходів та рішень, які виявляються стійкими протягом тривалого періоду. Наприклад,

Теорія та практика підприємницького ризику

якщо активна фаза функціонування об'єкту інвестицій плануєть-ся на 3÷5 календарних років, то стійкими вважаються відносини між учасниками інвестиційної діяльності, які не переглядаються в перебігу даного тимчасового інтервалу. Для створення стійкості в управлінні використовують спеціальні прийоми або методи впливу на ризик.

Принципи управління – основні постулати, якими керується під-приємець в ухваленні рішень щодо ризиковій ситуації. У господар-ській практиці України основними принципами ризик-менеджменту в інвестуванні вважаються:

-          обмеження ризику розміром власних коштів;

-          пропорційність величини ризику та очікуваного прибутку від угоди;

-          прогнозування наслідків.

Ризик - менеджмент – це система управління ризиком, яка міс-

тить стратегію, політику, сукупність методів і прийомів управління

ризиком, традиції і правила поведінки суб'єктів управління. Це час-

тина системи управління підприємницькою діяльністю, що відно-

ситься, як правило, до компетенції фінансових менеджерів.

Ефективне управління ризиком засноване на прийомах, які вже пройшли практичну апробацію і добре зарекомендували себе в гос-подарській практиці. В узагальненому вигляді управлінський вплив на ризик охоплює послідовність основних етапів.

Основні етапи управління ризиком – це складені в єдину тех-нологію дії суб'єкта з організації системи управління ризиком на кожному етапі підприємницької угоди. До основних етапів можна віднести:

-          висування цілі;

-          альтернативне проектування;

-          психологічну підтримку;

-          використовування заходів по зниженню ризику;

-          контроль і оцінку ефективності ризик - менеджменту. В ході управління ризиком ризик-менеджер займається аналі-зом, який умовно ділиться на дві групи дій:

 

1)         якісний аналіз – виявлення джерела ризиків, причини їх появи, факторів ризику, класифікація ризику;

2)         кількісний аналіз – оцінка ризику або його складових в еконо-мічних одиницях (прибутковість угоди, витратність дій, ефек-тивність операцій, рентабельність).

Тема 6. Практика управління інвестиційними ризиками

Правила вибору варіанту рішень в управлінні цінними папера-ми – традиційні для господарської системи. Найбільш поширеними є способи зниження ризику, що використовують показник максимум виграшу, оптимальної імовірності фінансового результату та деякі інші.

Для вирішення задачі управління менеджер на фондовому рин-ку вибирає один або декілька методів. Метод впливу на ризик – су-купність прийомів, дій і заходів суб'єкта управління з мінімізації параметрів ризику. До основних на фондовому ринку України сьо-годні можна відносити такі методи:

-          зниження ризику – шляхом уникнення ризику, зниження по-казників імовірності ризику;

-          збереження ризику – це бездіяльність суб'єкта управління, са-мострахування від ризикової події, залучення зовнішніх коштів для підтримки певного рівня ризику, інвестиції в об'єкт підпри-ємництва, використовування адміністративних ресурсів госпо-дарського управління;

 

-          передача ризику – проводиться через страхування фінансової опера-ції з цінними паперами, отримання гарантій з боку третьої сторони. Прикладами зниження ризику в практиці господарської діяль-ності виступають:

-          профілактика ризику (мінімізація, уникнення, диверсифікація тощо);

-          заходи з пом'якшення негативного впливу ризику;

 

-          резерви підвищення конкурентоспроможності об'єкту підпри-ємництва або учасника фондового ринку;

-          раціональна господарська стратегія фірми.