3.1. Методологія дослідження господарських відносин в період економічних трансформацій


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 

Загрузка...

Під методологією дослідження розуміється сукупність елементів дослідження (методів, прийомів) в певній області людських знань. Економічні трансформації господарського комплексу України зму-сили по-новому підійти до вивчення економічних явищ як з погляду безпеки для користувачів (фахівців, керівників підприємств), так і з позиції суспільної доцільності підприємницьких дій, оцінки їх соціально-економічних наслідків.

Формування ринкового простору для підприємницької діяль-ності відбувалося за ініціативою зверху шляхом видання певних нормативних актів, впровадженням заходів державної економічної політики. Нові правові норми забезпечили розвиток нових вироб-Тема 3. Методологія аналізу підприємницьких ризиків

ничих відносин, привели до радикального оновлення чинників ви-робництва, умов господарської діяльності і в цілому господарського механізму.

Дослідження господарських відносин ґрунтується на врахуван-ні багатьох чинників, зокрема, серед них виділяються:

1)         короткий період існування ринкового способу господарювання;

2)         переважна дія стихійних механізмів розвитку в попередні роки;

3)         складність і високий динамізм економічних трансформацій гос-подарського комплексу країни;

4)         суттєвий вплив політичних, національних, соціальних протиріч.

Слід розуміти, що підприємницька діяльність – об'єктивно іс-

нуюча система соціально-економічних, організаційно-правових та

інших відносин навколо об'єкту підприємництва. При цьому форми

організації підприємництва розглядаються лише як засіб для стало-

го функціонування елементів господарського механізму, реалізації

його призначення в системі суспільного виробництва, відтворю-

вальних циклах. Особливостями механізмів підприємницької ді-

яльності в сучасних економічних перетвореннях виступають їх ма-

совий характер, вплив практично на всі галузі виробництва товарів

і послуг, включаючи державний сектор економіки, опосередковану

взаємодію з господарськими комплексами і економічними система-

ми інших країн.

Перехід економіки від соціалістичної форми на рейки ринкового господарювання без ретельної теоретичної підготовки системи про-дуктивних сил зумовили появу специфічних підходів до адаптації виробничих систем, яки виявлялися у практичній площині. За ра-хунок адаптаційних технологій відбувалося також зниження рівнів підприємницького ризику.

Комплексний характер господарських відносин навколо об’єкту підприємницької діяльності вимагає ретельного вивчення кожної їх групи, що знаходяться у взаємозв’язку між собою та впливають на розвиток ризикової ситуації (рис.2.1). Реалізація вектору інтересу може відбуватися через різні групи відносин, але ризик виникає на-вколо об’єкта в цілому та зачіпає усю систему господарських відно-син. Тому стає необхідним залучати до методології дослідження не лише етапи вивчення особливостей підприємництва, але й прогноз розвитку об’єкта підприємницької діяльності поступово у часі, що складається у певну систему дослідницьких кроків – рис. 3.1.

Теорія та практика підприємницького ризику

Вивчення —> Нормативно-правова база підприємництва в заданій

сфері виробництва

Зіставлення —> норми - економічна теорія - господарська практика Апробація —> ухвалення рішення, узгодження з іншими суб'єктами Реалізація —> чітке виконання запланованих дій на об'єкті, їхній облік Отримання результату —> систематизація складових доходу і витрат Зроблення висновку —> розрахунок ефективності підприємництва,

оцінка ризику

Рис.3.1. Поелементна структура процесу дослідження господарських від-носин в період економічних трансформацій

Першим елементом в дослідженні складових підприємницько-го ризику стає вивчення нормативно-правових актів в певній сфері господарських відносин, де здійснюється підприємницька діяль-ність. В конкретному випадку мова йде про спеціальне законодав-ство з питань кредитування (кредитні ризики), функціонування банківської системи (банківські ризики), системи оподаткування підприємств (податкові ризики), фінансової санації чи банкрутства господарських суб’єктів - підприємців (ризики банкрутства). Для зниження рівня ризику від підприємця потрібні всебічне пізнання нормативних актів, врахування їх динаміки в часі, оскільки зміст за-конів та підзаконних актів постійно оновлюється. Тут можливими стають такі обставини підприємницького ризику:

запровадження нових норм або вимог;

скасування застарілих правил;

коректування чинних термінів або формулювань.

Часто правовими нормами не вдається охопити повністю усе розмаїття властивостей об'єкту підприємницької діяльності. Іноді норми з різних законів суперечать одна одної. Тому важливо уміло зіставляти норми законодавства між собою, а також з їх трактуван-нями, що містяться в теоретичних джерелах. Одержане цілісне вра-ження про об'єкт підприємницької діяльності в структурі господар-ського комплексу допомагає точніше виробляти підприємницькі дії і добиватися позитивних результатів, зокрема, запобігати ризику, ефективно подолати фактори ризику тощо.

Тут важливим стає другий елемент дослідження - зіставлення нормативних вимог з економічною теорією і господарською прак-тикою. Підсумком цього етапу стає множина норм чинного законо-давства в динаміці їх прийняття та запровадження у господарську

Тема 3. Методологія аналізу підприємницьких ризиків

практику. Чинність нормативних правил здійснення підприємни-цтва поширюється на інтервалі часу від їх вступу у законну силу до відміни або призупинення дії. Співставлення робиться між нор-мативним трактуванням будь-якого визначення в зіставленні з те-оретичними і практичними тлумаченнями цього терміну у літера-турних джерелах. Множина чинних вимог оформлюється у вигляді інформаційної бази даних ТЗ, згідно якої можна простежити при-сутність в господарських відносинах тих або інших правил, оцінити доцільність їх застосування до об’єкту підприємницької діяльності у будь-який момент часу.

Наступним кроком в дослідженні стає практичне застосування теоретичних даних до об'єкту підприємництва. Він проходить у фор-мі апробації одержаних інформаційних даних. Це передбачає з боку суб’єкта виконання таких функцій, як ухвалення рішень, розробка певних дій, їхнє узгодження з іншими суб'єктами господарювання. В ході розробки дії, яка спрямується на об'єкт підприємництва або іншого суб'єкта господарювання, використовуються такі інформа-ційні дані, як нормативний аналіз, досвід прийняття управлінських рішень фахівцями або керівником господарського суб'єкта. Дже-релом ризиків стають інтереси великого числа суб'єктів, які по-шкоджуються діями з апробації підприємницького рішення. Тому впровадження дії у формі практичної апробації завжди засноване на прогнозі імовірності досягнення її результату та містить елемент не-визначеності. Ефективність подолання ризиків підвищується, якщо на етапі підготовки дії до практичної апробації буде забезпечено узгодження вимог якомога більшого числа суб'єктів господарських відносин.

Апробація відкриває фазу практичного застосування, а роз-роблені дії повинні бути реалізовані протягом певного проміжку часу. Тому наступним елементом дослідження стає реалізація дії на об'єкті підприємництва. Для цього господарський суб'єкт викорис-товує повноваження і функції, яка надаються йому в господарсько-му комплексі. Реалізація не завжди проходить за наперед наміченим сценарієм завдяки проявам зустрічних дій з боку інших суб'єктів. При цьому виникають численні зворотні зв'язки між суб'єктами і об'єктом підприємницької діяльності. На цьому етапі треба органі-зувати методичний облік витратних і прибуткових складових від підприємницької діяльності. Для цього використовують стандартні методики бухгалтерського, податкового, реєстраторського обліку, а

Теорія та практика підприємницького ризику

також накопичувальні системи їх зберігання та надання для корис-тувачів.

Завершена дія створює новий стан в системі господарських відносин, відкриває інші перспективи розвитку об'єкту підприєм-ництва. Елементом дослідження підприємницького ризику тут ви-ступає оцінка одержаного результату. В стані відносного балансу господарських відносин, коли дії суб'єктів узгоджені між одна з од-ною, а також із об'єктом підприємництва, можна провести повний облік складових витрат і доходу. Тоді мова йде про високий ступінь детермінованої міжсуб'єктних відносин та невисокий рівень ризи-ків. Оцінка ризику проводиться в показниках доходу і витрат. На практиці це часто зводиться до поелементного вимірювання скла-дових ризику.

Якщо стан системи господарських відносин незбалансований, а між суб'єктами існують суттєві протиріччя в оцінці досягнутого під-приємницького результату, говорять про підвищений рівень підпри-ємницьких ризиків. Вимога будь-якого з суб'єктів, яка вважається неузгодженою із отриманим результатом підприємницької діяль-ності, змушує його до виконання додаткових дій стосовно об'єкту підприємництва. Внаслідок таких впливів на об’єкті створюється підґрунтя для невизначеності або непередбачуваності. Імовірні дії з боку суб'єкта необхідно класифікувати з виділенням складових ви-трат, що виконуються додатково, та очікуваних збитків. Звичайно з цією метою використовують механізми експертних оцінок, а оцінку підприємницького ризику проводять за формулами (1.2) ÷ (1.8) з імовірнісними складовими.

Під час оцінки до уваги береться передбачувана реакція суб'єктів господарських відносин, показники фінансово-господарської діяль-ності, нормативні вимоги та інша інформація. Позитивним резуль-татом від підприємницьких дій слід вважати задоволення вимог найвагоміших суб'єктів підприємницької діяльності, яки відпові-дають за соціально-економічний розвиток регіону. Бажано також, якщо при цьому враховуються певні вимоги інших суб'єктів, яки здатні утворювати ситуації ризику або економічної невизначеності на об'єкті підприємництва.

Оцінка результату оформлюється у вигляді інформаційного джерела (звичайно на паперовому носії, наприклад, доповідь, звіт, рішення колегіального органу), в якому містяться висновки, реко-мендації, критичні зауваження. У сукупності вони дають цілісне

Тема 3. Методологія аналізу підприємницьких ризиків

враження про рівень підприємницького ризику, його властивості та негативні наслідки. Зміст висновків повинен відображати ефектив-ність підприємницької діяльності, заходів фінансового забезпечен-ня і активізації господарства, доцільність їх використовування на інших об'єктах. Важливою складовою висновків стає оцінка досяг-нутого рівня підприємницького ризику, яка відображає ступінь до-сконалості господарських відносин, можливість використовування прийомів підприємництва у майбутньому господарства. Висновки стають завершуючим елементом дослідження і складають інформа-ційну основу для подальшого розвитку суб'єкта господарювання, його відносин, становища в господарському комплексі.

Процес дослідження підприємницького ризику й виділення його складових ґрунтується на повному і якомога об'єктивнішому усвідомленні чинних тлумачень і визначень щодо обраної сфери підприємницької діяльності. Чим точніше підприємець уявляє сут-ність об'єкту, тим чіткіше з його боку висуваються вимоги, оціню-ються дії, будуються моделі і прогнози, а також узагальнюються ре-зультати підприємницької діяльності.

Оскільки пізнання завжди є суб'єктивним, неточності сприй-няття створюють об'єктивну основу для невизначеності і неперед-бачуваності дій, тобто підприємницьких ризиків. Різне сприйняття або осмислення термінології призводить до появи протиріч між суб'єктами, а різнопланові тлумачення, що надходять із літератур-них джерел, можуть ще підсилити такі суперечності та непорозумін-ня, піднести рівень ризиків підприємництва.

Як правило, трактування базових понять підприємницької ді-яльності, що пропонуються із різних інформаційних джерел, в пе-ріод економічних трансформацій можуть розрізнятися одне від одного, містять різні підходи до свого запровадження у практику, характеризуються авторськими рисами, акцентуванням тощо. Тому доцільним виглядає компонування множин із декількох інформа-ційних даних, що віддзеркалюють нормативну базу, зокрема:

-          з економічних джерел – формування сукупності даних /Те/;

-          з юридичної літератури – вибірка коментарів /Тю/;

-          із законодавчих актів – вичерпний перелік нормативних вимог /Тз/. Реакція суб'єктивної складової (підприємця, посадовця госпо-дарського суб'єкта, управлінця) виявляється в різних по характеру діях, що залежать від сприйнятого цією особою трактування певно-го поняття чи тлумачення, наприклад:

Теорія та практика підприємницького ризику

на основі економічних джерел - може пропонуватися сукупність

дій /GJ;

по рекомендаціях юристів - висуваються дії із множини /Сю/;

згідно вимог законодавчих актів - необхідним стає виконання

сукупності дій /G3/ відповідно.

Реалізація дії приводить до результату з конкретною економіч-ною оцінкою, яка вміщує його вартісні показники: величину витрат з досягнення результату та прогнозний (очікуваний) прибуток. Витратні складові зумовлюються вартістю дій, що пропонуються з декількох сторін - /3 /, /3 /, /3 /. Тобто спостерігається певний взаємозв'язок між трактуванням терміну і оцінкою результату дії -рис.3.2.

Т (трактування) —> G (дія) —> З(вартість)

Рис.3.2. Послідовність оцінки результату підприємницької дії в залежності від застосування трактувань базових термінів і тлумачень

Виконання дій веде до накопичення показників витрат в часі. Це можуть бути статистичні або усереднені по операціях дані, фактична собівартість виконання окремої дії, яка складається у суб'єкта гос-подарювання. Суб'єкти, що фінансуються з бюджету (судові, дер-жавні органи), не ведуть окремого обліку вартості власних дій щодо об'єктів підприємництва. Сьогодні такі відомості можна одержати лише у виняткових випадках.

Проте господарські суб'єкти (інвестори, керівники об'єкту під-приємницької діяльності, іноді - інші суб'єкти господарських від-носин) оцінюють ефективність своєї участі в підприємницькій ді-яльності. Тому вони самостійно прогнозують власний фінансовий результат і ведуть накопичувальний облік витратних складових на об'єкті підприємництва 3j (t), 3Q (t), 3 (t). Потім проводиться зі-ставлення витрат з очікуваними від об'єкту показниками доходу - / П,/, /П„/ и /П_/ відповідно, по формулах:

Ej = П / 3j (t);  (3-1)

EQ = П0 / 3Q (t);        (3-2)

Е = П / 3 (t).    (3-3)

Оцінку розміру доходу, що очікується від участі в підприємницькій діяльності, кожному з суб'єктів доводиться робити самостійно. Законо-Тема 3. Методологія аналізу підприємницьких ризиків

давство не надає із цього приводу будь-яких вимог або рекомендацій. В основу оцінки лягають економічні інтереси – прагнення одержати дохід вище, ніж витрачені кошти (матеріальні, інтелектуальні, інформаційні). Наприклад, для інвестора очікуваним доходом /ПІ/ стануть фінансові надходження від об'єкту підприємницької діяльності в рахунок пога-шення платежів за інвестиційним договором. Очікуваним доходом на об'єкті підприємництва /ПО/ слід розглядати прогнозні надходження коштів, що залишаються в його розпорядженні після підсумовування ре-зультатів господарської діяльності, зокрема на оплату праці працівників, погашення вимог кредиторів, інші соціальні або екологічні потреби.

Нездатність об'єкту підприємництва погасити в повному об'ємі обов'язкові платежі в межах величини /ПО/ одночасно створює ситуа-цію ризику для інвестора такого об'єкту, оскільки знижує розмір його очікуваного доходу /ПІ/. Визначення сутності господарських відно-син, що складаються між об'єктом підприємницької діяльності та його інвестором, дозволяє провести класифікацію ризику, визначити його властивості та складові. Тривала неузгодженість між показниками / ПІ/ і /ПО/ приводить до переростання суперечностей між інвестором та об'єктом підприємництва в складні проблеми, тим самим викликав необхідність в додаткових діях та створює нові ризики.

Тут доречно говорити про упровадження спеціальних управ-лінських технологій як засобу зниження ризику. Аналіз сучасних економічних явищ і процесів в господарському комплексі вимушує застосовувати нові методи отримання інформації, впливу на об'єкт підприємництво, а також форм узгодження вимог між суб'єктами господарювання. Фактично ставиться задача безперервного управ-ління господарським життям. З цього приводу можна навести ти-повий технологічний ланцюжок, який дозволяю знижувати ризики підприємництва у вигляді системної структури - рис.3.3.

Розробка технологічних прийомів дослідження об’єкту і управління підприємницькими ризиками відображає перехід до свідомих механіз-мів суспільного розвитку. На відміну від стихійних фаз, де управлінська дія формується внаслідок усереднювання зіткнень і взаємодій безлічі випадкових одиничних векторів, свідоме планування ризику в господар-ських відносинах засноване на принципах узгодження і проектування очікуваних результатів, розподілу прибутку від підприємництва. Саме такі підходи дозволяють знижувати загальний рівень підприємницьких ризиків, разом з тим захищаючи принципи свободи підприємницьких дій і забезпечуючи несуперечливий розвиток виробничих відносин.

Теорія та практика підприємницького ризику

Суб'єкти господарських відносин

 

Gci3.... GCN3

ЗсіЗ.... 3cN3

Gci..« GCN

3CI....3CN

Облік, накопичення, оцінка складових ризику

I           I

G3C

Ззс

Ссіз •••• G'ora З'сіз •••• 3'cN1 – аналіз і систематизація факторів ризику; 2 – розробка заходів впли-ву (управління) на об'єкт підприємництва; 3 – отримання результату за-провадження дій (результуючий вектор А); 4 – оцінка результату.

Рис.3.3. Технологічний ланцюг зниження підприємницького ризику