1. Поняття, ознаки і види правової та правомірної поведінки


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 

Загрузка...

Одним із видів людської діяльності є поведінка людини, яка перш за все спрямована на безпосереднє задоволення її потреб та до-сягнення певних особистих інтересів, а також зайняття відповідальної позиції у сфері суспільних відносин. Поведінка людей має різні форми виразу, мотиви, цілі, наслідки, вона може регулюватись нормами пра-ва або бути поза сферою правового регулювання (наприклад, відноси-ни дружби, захоплення музикою, спортивними іграми).

Та поведінка людей, що регулюється нормами права, зумовлює виникнення правової поведінки.

Правова поведінка — це передбачені нормами права соці-ально значима поведінка індивідуальних чи колективних суб’єк-тів, що контролюється їх свідомістю та волею, і породжує відпові-дні юридичні наслідки.

Правовій поведінці притаманні такі ознаки:

1)         має соціальне значення, тобто поведінка людей з точки зору інтересів оточуючого середовища оцінюється як соціально ко-рисна чи соціально шкідлива;

2)         має свідомо-вольовий характер, тобто припускає усвідомлен-ня і ставлення особи до своїх дій щодо наслідків, які вони пород-жують;

3)         має правовому регламентацію, тобто за допомогою правових норм впроваджується у життя корисна поведінка та витісняється небажана, шкідлива поведінка;

має здатність породжувати юридичні наслідки, тобто будь-яка правова поведінка, виконуючи роль юридичного факту в ме-ханізмі правового регулювання, впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, у яких здійснюються суб’єктивні права і юридичні обов’язки, реалізуються заходи відпові-

дальності.

Зазначені ознаки дозволяють відмежовувати правову поведінку від неправової. За юридичними наслідками правова поведінка поді-ляється на два види:

1)         поведінка правомірна;

2)         поведінка протиправна (правопорушення).

Правомірна поведінка — це суспільно корисна, необхідна, бажана і допустима поведінка індивідуальних чи колективних суб'єктів, яка відповідає приписам правових норм, гарантується і охороняється державою.

Правомірна поведінка характеризується певними ознаками:

1)         відповідає вимогам правових норм, тобто особа діє правомір-

но, якщо вона точно дотримується правових приписів;

2)         є соціально корисною поведінкою, тобто вона є бажаною та об’єктивно необхідною для нормального функціонування і роз-витку суспільства;

3)         має свідомо-вольовий характер, тобто проявляється як дія або бездіяльність;

4)         гарантується і охороняється державою, включаючи заходи державного примусу. Правомірна поведінка поділяється на такі види:

 

1)         залежно від сфери суспільних відносин — економічна, полі-тична, соціальна тощо;

2)         залежно від суб'єктів права — індивідуальна чи колективна поведінка (діяльність трудових колективів, державних органів, громадських об’єднань тощо);

3)         залежно від об'єктивної сторони — дія або бездіяльність;

4)         залежно від форм реалізації норм права — дотримання, вико-нання, використання, застосування;

5)         залежно від ставлення держави до правомірної поведінки — схвалювана, заохочувальна, допустима;

6)         за фіксацією в нормативно-правових актах — врегульована законодавством або неврегульована законодавством;

7)         залежно від особливостей внутрішнього ставлення суб’єкта права до своїх діянь (за суб'єктивною стороною): - активна (принципова) поведінка, тобто вона характеризу-

ється високим ступенем активності, відповідальності, правос-відомості, внутрішньою переконаністю суб’єктів права у необ-хідності виконувати вимоги правових норм;

звичайна поведінка, тобто вона характеризується тим, що не-обхідність виконання вимог правових норм у суб’єктів права стала звичкою, яка не вимагає від них додаткових витрат і зу-силь;

иасивна (конформістська) поведінка, тобто вона характери-зується низьким ступенем соціальної активності суб’єктів пра-ва, їх пристосованістю до зовнішніх обставин, відсутністю власної позиції, прагнення не відрізнятися від інших суб’єктів, а робити так, як роблять інші;

ма’гінальна поведінка, тобто вона характеризується тим що субєктам права притаманна готовність до протиправних дій у разі зниження нагляду і контролю за їх поведінкою, але перес-тупити межу між правомірною та неправомірною поведінкою їм не дозволяє страх перед можливістю застосування юридич-ної відповідальності.