Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_c90c66c22aa392ecdc674a8ef8f96601, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
1. Поняття та загальна характеристика системи права : Теорія держави і права модульний курс. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

1. Поняття та загальна характеристика системи права


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 

Загрузка...

Кожна держава має свою національну правову систему, яка є частиною її соціальної системи. Правова система тієї чи іншої країни має свою специфіку, структуру, мету, відносини, формується у визна-чений історичний період та характеризується притаманними лише їй національними особливостями.

Правова система — це сукупність взаємопов’язаних, взає-модіючих і взаємоузгоджених правових засобів, за допомогою яких держава здійснює регулювання суспільних відносин.

У юридичній науці існують поняття «правова система» і «сис-тема права», які не є тотожними, і тому їх слід розрізняти. Поняття «правова система» ширше ніж поняття «система права». Система пра-ва є складовим елементом правової системи. Вона відображує не всю сукупність правових явищ, а тільки внутрішню будову права як суку-пність правових норм.

Системна побудова права має велике значення, тому що дозво-ляє більш повно і точно тлумачити окремо взяту норму права і прави-льно застосувати її на практиці.

Система права — це обумовлена об’єкгивними факторами внут-рішня будова права, що харакгеризується єдністю і узгодженістю всіх її норм, розподілом їх на галузі, підгалузі та інститути права.

Структурними елементами системи права є:

1)         норма права;

2)         інститут права;

3)         підгалузь права;

4)         галузь права.

Норма права, поняття якої надано при викладенні попередньої теми, носить загальний характер, тобто вона не припиняє свою дію

після одноразового застосування, а діє постійно і безперервно. Норма права також характеризується неконкретністю адресатів — вона по-ширює свою дію не на індивідуально визначених, а на будь-яких осіб, які вступають або можуть вступити в правовідносини на її основі.

Правові норми завжди існують у формально закінченому вигля-ді в нормативно-правових актах, з яких складаються інститути, підга-лузі та галузі права.

Основним структурним елементом системи права є галузь права.

Галузь права — це сукупність правових норм, що регулю-ють якісно однорідну сферу суспільних відносин специфічним ме-тодом правового регулювання.

В основі розподілу права на галузі лежать два критерії — пред-мет (матеріальний критерій) та метод (юридичний критерій) правово-го регулювання.

Предмет правового регулювання — це сукупність якісно од-норідних суспільних відносин, які врегульовані нормами права.

Предмет правового регулювання вказує, на яку групу однорід-них суспільних відносин спрямована дія норми права, тобто відпові-дає на питання: що саме, які суспільні відносини регулюються право-вими нормами.

Предмет правого регулювання є головною підставою для поділу правових норм на галузі права, тобто кожній галузі права відповідає певний предмет правового регулювання. Наприклад, предмет земель-ного права складають суспільні відносини у сфері раціонального ви-користання і охорони земель; предмет адміністративного права — су-спільні відносини у сфері здійснення виконавчої влади та державного управління тощо.

Додатковим, похідним від предмета, критерієм розподілу норм права на галузі, є метод правового регулювання.

Метод правового регулювання — це сукупність прийомів та способів, за допомогою яких здійснюється вплив права на суспі-льні відносини певного виду.

Метод правового регулювання відповідає на питання: як, яким чином право здійснює свій регулятивний вплив. Кожній галузі права характерний свій набір методів правового регулювання.

За предметом і методом правового регулювання галузі права поділяються на: 1) профілюючі (фундаментальні) — конституційне, адміністра-

тивне, цивільне, кримінальне, цивільне процесуальне, криміна-

льно-процесуальне право;

2)         спеціальні — трудове, сімейне, фінансове, земельне, водне, лі-сове право тощо;

3)         комплексні — господарське, аграрне, житлове, екологічне, мор-ське право тощо.

Як правило, кожна галузь права має свої інститути права.

Інститут права — це сукупність відокремлених, взаємо-пов’язаних правових норм певної галузі чи підгалузі права, що регулюють певну групу однорідних суспільних відносин.

Інститут права регулює окремі сторони суспільного життя і ха-рактеризується певними властивостями, а саме: регулятивністю, пре-дметністю та галузевістю. Його головне призначення — забезпечити відносно закінчене регулювання у межах своєї групи однорідних сус-пільних відносин.

Серед правових інститутів розрізняють:

1)         галузеві (інститут громадянства, інститут спадкування), тобто кожний з них має власний предмет, метод правового регулюван-ня та правовий режим;

2)         міжгалузеві (інститут юридичної відповідальності за злочини, інститут права власності), тобто до його складу входять норми різних галузей права;

3)         комплексні (інститут права власності складається з інститутів власності українського народу, державної, приватної та комуна-льної власності), тобто до його складу входять менші за обсягом інститути.

Крім того, залежно від підстав, правові інститути поділяються на:

1)         за галузевою належністю — конституційне, цивільне, адмініс-тративне, кримінальне та інші галузі права;

2)         у залежності від ролі, яку вони виконують — предметні і функ-ціональні;

3)         у залежності від відносин, що вони регулюють — матеріальні і процесуальні;

4)         залежно від закріплення загальних понять, принципів, завдань чи спеціальних зобов’язань — загальні і спеціальні;

5)         за спрямованістю дії — регулятивні і правоохоронні. Споріднені інститути утворюють підгалузі права, які є більшими

за обсягом ніж правовий інститут, але водночас залишається у межах певної галузі права.

Підгалузь права — це сукупність однорідних правових ін-ститутів певної галузі права, що регулюють певну сферу суспіль-них відносин.

Ha відміну від правових інститутів, підгалузь права не є обов'язковим елементом кожної галузі права. Вона утворюється лише в межах найрозвиненіших галузей права. Наприклад, у складі консти-туційного права вирізняють такі підгалузі, як виборче, парламентське, муніципальне право; у цивільному — зобов'язальне, авторське, спад-кове право; у фінансовому — бюджетне, податкове право тощо.

Галузі права, для яких характерні невеликі обсяги нормативного матеріалу, не мають у своєму складі підгалузей права (процесуальні галузі права). В той же час, за певних умов, а саме об'єктивної потре-би у регулюванні певних сфер суспільних відносин, підгалузь може набути характеру самостійної галузі права. Так, наприклад, з галузі цивільного права відокремилось житлове право.

Залежно від соціального призначення, всю систему права можна поділити на матеріальне (конституційне, адміністративне, цивільне, трудове, сімейне, кримінальне право тощо) і процесуальне (цивільне процесуальне, адміністративно-процесуальне, кримінально-процесу-альне) право.

Предметом матеріального права є врегульовані суспільні відно-сини, які реально склалися між людьми і повинні бути організовані за допомогою правового регулювання, а предметом процесуального пра-ва — є організаційні суспільні відносини, тобто такі, які визначають засоби реалізації норм матеріального права і де суб'єктами, як прави-ло, виступають органи держави та їх посадові особи.

Особливе місце у системі права будь-якої держави займає між-народне право (публічне і приватне), яке хоча і не входить у націона-льну систему права, але здійснює на неї відповідний вплив.

Теоретичне обґрунтування поділу системи права на публічне і приватне було здійснено юристами стародавнього Риму. Так, римсь-кий юрист Ульпіан писав, що публічне право має відношення до дер-жави, а приватне — відбиває інтереси окремих осіб. Такий поділ права дістав у подальшому теоретичну підтримку у працях Г. Гроція, Т. Гоббса, Ш. Монтеск'є, I. Канта, Г. Гегеля, Л. Петражинського, М. Коркунова, Г. Шершеневича та інших.

У теперішній час правові системи багатьох цивілізованих країн, у тому числі і України, ґрунтуються на принципі поділу права на при-ватне і публічне.

До публічного права можна віднести такі галузі права, як кон-ституційне, адміністративне, кримінальне, фінансове та ін.

До приватного права можна віднести такі галузі права, як циві-льне, сімейне, трудове, підприємницьке право.

Публічне і приватне право взаємопов’язані між собою. Приват-не право фактично не існує без публічного, оскільки публічне право покликане охороняти і захищати приватні відносини.

На сьогодні публічне і приватне право лишаються фундамента-льними вихідними частинами дійсно демократичної правової системи.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_c90c66c22aa392ecdc674a8ef8f96601, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0