Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_b84ab020f947de4f2bc8d91778e547a1, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
4. Поняття та види нормативно-правових актів : Теорія держави і права модульний курс. Навчальний посібник : Бібліотека для студентів

4. Поняття та види нормативно-правових актів


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 

Загрузка...

За юридичною силою усі нормативно-правові акти поділяються на дві великі групи: закони і підзаконні нормативно-правові акти.

Закон — це нормативно-правовий акт, прийнятий органом законодавчої влади держави або безпосередньо народом на рефе-рендумі, який регулює найважливіші суспільні відносини, вира-жає волю та інтереси більшості населення, має вищу юридичну

силу щодо інших нормативно-правових актів, особливий порядок прийняття, охороняється та гарантується державою. Основними ознаками закону є:

1)         приймається тільки законодавчим органом (в Україні Верхов-ною Радою) або безпосередньо народом на референдумі;

2)         у межах своєї дії регулює найважливіші суспільні відносини;

3)         має вищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових ак-тів, які приймаються на основі і на виконання закону і не можуть суперечити йому. Тим самим забезпечується верховенство зако-ну та єдність системи нормативно-правових актів;

4)         має загальний характер, встановлює загальнообов’язкові прави-ла поведінки, має належну форму, породжує юридичні наслідки та гарантується державою;

5)         як джерело права, є виразником волі та інтересів усього насе-лення країни чи його більшості;

6)         відноситься до найбільш стабільних нормативно-правових актів, як правило, має досить тривалу дію у часі, розповсюджується по всій території країни, поширюється на всіх громадян або на знач-ну їх частину;

7)         приймається, змінюється та доповнюється в особливому проце-суальному порядку, передбаченому Конституцією. Змінити або скасувати закон вправі тільки той орган, який його прийняв.

Усі закони за юридичною силою, за значенням і місцем у си-стемі законодавства можна класифікувати на такі види: 1) конституція — це основний, головний закон держави, який має найвищу юридичну силу і приймається в особливому порядку, в якому регламентуються найважливіші, з її точки зору, суспільні відносини у сфері організації і функціонуван-ня органів державної влади, державного устрою та правово-го статусу людини і громадянина.

Термін «конституція» латинського походження і означає «за-сновую», «встановлюю». Дане слово вживали ще античні мислителі, але сучасне розуміння конституції як основного закону суспільства з’явилося у XVIII столітті. Прийняття перших конституцій було здій-снено у США (1787 p.), Франції і Польщі (1791 р.)

Конституції можна класифікувати на наступні види: Залежно від способу вираження основного закону держави роз-різняють: кодифіковані та некодифіковані конституції.

Кодифікована конституція може складатися як з одного (Кон-ституції України, Російської Федерації, США та ін.) так і з декількох

окремих актів, які були прийняті у різний час і офіційно проголошені основними законами держави (Конституції Франції, Швеції та інші).

Некодифікованою конституцією називають сукупність несисте-матизованих законів, не проголошеними формально її основними за-конами. Некодифіковані конституції мають Велика Британія, Нова Зеландія, Ізраїль, Канада.

За способом внесення змін, поправок і доповнень конституції поділяються на: жорсткі і гнучкі.

Жорсткі конституції це ті, для внесення змін до яких встановле-ний більш жорсткий порядок, ніж для звичайних законів, а гнучкі — для внесення змін встановлений такий самий порядок, як і для прийн-яття звичайних законів.

За формою політико-територіального устрою конституції поді-ляються на: унітарні і федеративні.

За порядком прийняття конституції поділяються на: даровані (прийняті одноособово монархом), народні (прийняті парламентом або народом на референдумі), договірні.

За терміном дії у часі конституції поділяються на: тимчасові (прийняті на відповідний строк) і постійні.

За формою державного режиму конституції поділяються на: де-мократичні, авторитарні, тоталітарні.

За формою правління конституції поділяються на: республікан-ські і монархічні.

Згідно наведеної класифікації, Конституцію України можна ви-знати як кодифіковану, жорстку, унітарну, народну, постійну, демок-ратичну, республіканську.

Конституція України, як акт найвищої юридичної сили є юри-дичною базою для поточного законодавства і формування правової системи держави. Усе, що суперечить Конституції або не відповідає їй, вважається незаконним. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Це стабільний правовий акт тривалої і постійної дії. її охо-рона забезпечується Конституційним Судом України та іншими дер-жавними органами, в межах їх компетенції; 2) конституційні закони — це закони, які вносять зміни чи допов-

нення до тексту Конституції або необхідність видання яких пе-

редбачено самою Конституцією. Як правило, ці закони конкре-

тизують окремі положення Конституції або містять посилання

на Конституцію. Вони мають складнішу, ніж звичайні закони,

процедуру ухвалення. Процедура прийняття таких законів спеці-

ально передбачена Конституцією у розділі XIII «Внесення змін

до Конституції України»;

3)         органічні закони — це закони, на необхідність існування яких

прямо вказує Конституція.

4)         звичайні (прості, поточні) закони — це всі інші закони, які

приймаються на основі та на виконання Конституції і визнача-

ють основи правового регулювання суспільних відносин у пев-

ній сфері. Вони різноманітні за змістом і приймаються простою

більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Як різновид закону, в Україні існують кодифіковані закони, які

приймаються у формі кодексів та Основ законодавства.

Особливе місце у системі національного законодавства України займають чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. При цьому, якщо у чинному між-народному договорі України містяться інші правила, ніж ті, що вста-новлені відповідним актом законодавства, та застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Підзаконні акти — це нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на те компетентними правотворчими держав-ними органами на підставі та на виконання законів.

Тобто, приписи підзаконних актів є похідними від законів. Це є загальновизнаним і ні в кого не викликає будь-яких сумнівів. I тому всі без винятку підзаконні акти мають меншу юридичну силу, ніж будь-який закон, і не можуть протирічити йому, а також не можуть змінюва-ти або скасовувати норми законів. В іншому разі підзаконні акти ви-знаються недійсними з моменту їх прийняття і підлягають скасуванню.

Існування підзаконних нормативно-правових актів у правовій системі обумовлено багаторівневою структурою самих суспільних відносин, які потребують як законодавчого, так і підзаконного норма-тивного регулювання, а також необхідністю оперативного, компетен-тного і професійного вирішення питань у різних сферах життєдіяльно-сті суспільства.

Відповідно до Конституції України повноваження з прийняття підзаконних нормативно-правових актів закріплені за Верховною Ра-дою України (ст. 91), Президентом України (ст. 106), Кабінетом Міні-стрів України, міністерствами та іншими органами виконавчої влади (ст. 117), місцевими державними адміністраціями (ст. 118), органами місцевого самоврядування (ст. 144).

Залежно від компетенції правотворчого органу і сфери дії, підзаконні акти поділяються на: 1) загальні, які обов’язкові для виконання на всій території країни.

До них відносяться:

-          постанови Верховної Ради України;

-          укази і розпорядження Президента України;

-          постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

-          акти Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Генерального прокурора України, вищих судів України;

2)         відомчі, які поширюються тільки на організації і осіб даного мі-

ністерства, державного комітету, іншого органу центральної ви-

конавчої влади зі спеціальним статусом, що видав нормативний

акт. До них відносяться:

-          накази;

-          вказівки;

-          інструкції;

-          положення.

У випадках, передбачених чинним законодавством, коли норма-тивний акт міністерства має міжвідомчий характер, то він є обов'язковим до виконання іншими суб'єктами права;

3)         місцеві, які мають чинність на території певної адміністративно-

територіальної одиниці. До них відносяться:

-          розпорядження голови місцевої державної адміністрації в облас-тях, районах, районах міста Києва;

-          накази керівників управлінь, відділів, інших структурних під-розділів місцевої державної адміністрації;

-          рішення сільських, селищних, міських, районних та обласних рад;

-          рішення виконавчих комітетів місцевих рад;

-          розпорядження голови сільської, селищної, міської, районної в місті, районної та обласної ради;

4)         локальні, що видаються державними і недержавними підприєм-

ствами, установами, організаціями і які поширюються на членів

цих організацій. До них відносяться:

-          накази, розпорядження і інструкції керівника підприємства, установи, організації;

-          статут, положення, правила внутрішнього трудового розпорядку, які приймаються установчими зборами або трудовим колекти-вом.

Отже, підзаконні нормативно-правові акти, як джерела права, включають нормативно-правові акти державних органів, нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування та нормативно-корпоративні акти.



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_b84ab020f947de4f2bc8d91778e547a1, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0