4. Функції права та його соціальна цінність


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 

Загрузка...

Право займає основне, найважливіше місце в усій системі соціа-льного впливу на життя особи, держави та суспільства. Завдяки своїм властивостям та регулятивним якостям право є регулятором суспіль-них відносин, сприяє правильному поєднанню інтересів особи, держа-ви і суспільства в цілому. За його допомогою забезпечується загаль-ний і стабільний порядок у суспільних відносинах.

Завдяки праву досягається відповідність та точність у самому змісті суспільних відносин, закріплюються найважливіші норми і принципи моралі, перетворюючи їх на загальнообов'язкові, встанов-лені та гарантовані державою правила поведінки.

Право забезпечує оптимальне поєднання свободи і справедливо-сті, визначає межі дозволених і заборонених дій.

Право є засобом захисту прав і законних інтересів людини, пе-решкоджає незаконним втручанням у сферу її особистої правомірної діяльності. На правовій основі формується громадянське суспільство, усі протиріччя, що виникають у суспільстві, повинні вирішуватися виключно на основі права.

Право є важливим засобом врегулювання міжнародних і міжна-ціональних стосунків, наявних в суспільстві конфліктів, забезпечення стабільності та громадського порядку в державі.

Цінність права полягає і в тому, що його зміст завжди є показ-ником рівня цивілізованості суспільства. У праві закріплений історич-ний досвід певного народу, його досягнення в різних галузях життя, ставлення держави до особистості.

Соціальне призначення права, його місце і роль у системі соціа-льно-нормативного регулювання відображається в його функціях. У юридичній науці, під функцією права, розуміють або соціальне приз-начення права, або напрями його правового впливу на суспільні від-носини, або і те й інше разом.

Розкриваючи зміст будь-якої функції права, необхідно постійно мати на увазі, що вони:

1)         характеризують основні напрями впливу права на суспільні від-носини;

2)         тісно взаємодіють з функціями держави, оскільки право не-від’ємне від держави і не може впливати на суспільні відносини всупереч функціям держави;

3)         відображають найбільш істотні, головні риси права і спрямовані на вирішення конкретних завдань правового регулювання, що стоять перед суспільством та державою на конкретному етапі їх розвитку;

4)         реалізуються шляхом встановлення міри дозволеної чи заборо-неної поведінки, закріплення суб’єктивних прав і юридичних обов’язків суб’єктів права;

5)         розкривають безпосередній зв’язок між сутністю права та реаль-ними суспільними відносинами, на які впливає право.

У реальному житті функції права не існують ізольовано одна від одної, вони тісно взаємопов’язані, тобто складають багаторівневу сис-тему функцій права.

Функція права — це основні напрями впливу права на сус-пільні відносини, що відображають його сутність і соціальне призначення у суспільстві, а також способи організації суспільних ві-дносин.

Функції права поділяють на загальносоціальні та спеціально-юридичні.

Загальносоціальні функції права — це напрями взаємодії права та інших соціальних явищ як єдності форми та змісту.

До загальносоціальних функцій права включають:

1)         гуманістичну — право охороняє та захищає права людства, на-роду, людини;

2)         організаційно-управлінську — право забезпечує можливості окремих суб’єктів щодо вирішення певних економічних і соціа-льних проблем;

3)         виховну — право сприяє становленню людини, як правослухня-ного члена громадянського суспільства, виховує у неї зразки правомірної поведінки;

4)         інформаційну (комунікаційну) — право інформує людей про волю законодавця;

5)         оціночно-орієнтаційну — поведінка людей оцінюється з точки зору законів держави, вказує на безконфліктні, соціально-допустимі шляхи й засоби задоволення потреб людини в межах правомірної поведінки;

6)         гносеологічну (пізнавальну) — право само виступає як джере-ло знань.

Спеціально-юридичні функції права — це напрями суто правового впливу на суспільні відносини.

До спеціально-юридичних функцій права належать:

1)         регулятивна — це функція, яка спрямована на врегулювання с’спільних відносин шляхом закріплення бажаної поведінки су-бєктів в тих чи інших галузях права;

2)         охоронна — це функція, яка спрямована на захист відповідної системи суспільних відносин шляхом усунення соціально шкід-ливих і небезпечних діянь людей та їх об’єднань, відновлення порушених прав суб’єктів.

Регулятивна й охоронна функції тісно пов’язані між собою. Охоронна функція права покликала забезпечити нормальну дію регу-лятивної функції.