1. Поняття та предмет теорії держави і права


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 

Загрузка...

Теорія держави і права посідає особливе місце у системі суспі-льних наук. Це пояснюється її специфічним об’єктом вивчення — дер-жавно-правові явища. Ці явища вивчаються багатьма суспільними на-уками, які досліджують їх з точки зору свого предмета. Теорія держави і права, будучи самостійною галуззю юридичних наук, ви-вчає не суспільство взагалі, а саме державу і право як суспільні явища, основні й загальні закономірності та ознаки виникнення, розвитку і функціонування держави і права.

Теорія держави і права — це юридична наука, що вивчає державу і право, державно — правові явища в їх взаємозв’язку та взаємодії, система знань про найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права.

Кожна наука має свій об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт — це ті явища, котрі вивчаються наукою, а предмет — це те, що цікавить дану науку в конкретному об’єкті.

Юридична наука має своїм предметом державно-правові явища, об’єктивні властивості держави і права, правовий статус людини і громадянина тощо. У свою чергу, теорія держави і права, яка входить до системи юридичних наук, має свій предмет дослідження. Це такі явища суспільного життя, як держава і право, загальні та специфічні закономірності їх виникнення, розвитку і функціонування, сутність та прояви їх у різних державно-правових системах тощо. Відповідно, ро-зрізняють загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави і права.

Загальні закономірності, які притаманні державі і праву як суспі-льним явищам, вивчаються філософією, соціологією й іншими суспіль-ними науками. В свою чергу тео’ія держави і права використовує доро-бок цих наук і застосовує їх для зясування державно-правових явищ.

Специфічні закономірності вивчаються безпосередньо теорією держави і права й характеризують державу і право з позиції їхніх по-нять, функцій, форми тощо.

Крім закономірностей, теорія держави і права досліджує значне коло питань, які мають вагоме значення для всіх юридичних наук, фо-рмулює основні теоретичні поняття і категорії юриспруденції, такі як: сутність, тип, форми, функції, структура та механізм держави і права, правова система, норми права та їх джерела, галузі й інститути права, суб'єктивне право і юридичний обов'язок, правове регулювання, пра-вовідносини, правосвідомість, правова культура, права і свободи лю-дини і громадянина, їх законодавче визначення, додержання і захист.

Окрім суто реальних державно-правових відносин, процесів, явищ та категорій, до предмета теорії держави і права належать також уявлення людей щодо цього, а саме та частина суспільної свідомості, яка пов'язана з державою і правом, ними опосередковується. Причому теорія держави і права орієнтується не тільки на правосвідомість сус-пільства в цілому, а й на групову, індивідуальну, професійну правос-відомість посадових осіб, представників органів державної влади, юристів-практиків тощо.

Таким чином, предметом теорії держави і права є об'єктивні властивості держави і права, загальні й специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ, їх взаємозв’язок.

Слід зазначити, що теорія держави і права не ставить перед со-бою завдання вивчити всі сторони діяльності держави, зміст конкрет-них правових норм, практику їх застосування. Таке завдання виконує вся система юридичних наук.

Предмет теорії держави і права не залишається незмінним, а на-впаки, він перебуває в постійному розвитку, зазнає змін і перетворень, змінюється в міру залучення до сфери пізнання нових властивостей і явищ правової й державної дійсності.

Тому наука теорія держави і права повинна працювати на збі-льшення знань про свій предмет, розробляти систему наукових підхо-дів щодо дослідження його розвитку в умовах об'єктивної реальності, бути спроможною швидко реагувати на всі зміни у сучасній динаміч-ній державно-правовій дійсності.