ДІЯ ТРЕТЯ СЦЕНА ПЕРША


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Конгріон.

Конгріон (вибігає з будинку Евкліона)

Громадяни, свої, чужі! І сусіди, і прибульці!

Дайте дорогу, розступіться! Вулиці звільніть!

Уперше потрапив до вакханок я кухарем для вакханалій!

410 Хлопчики і сам я, бідний, побиті міцними ціпками!

Усюди біль, кінець мені настав! Так мене старий відлупцював!

Такого дрюччя ще ніколи я не бачив.

Палицею нас побив, за двері викинув.

Ой, пропав! Двері відкриває, скажений! Так, от і він,

Женеться! Я знаю, що мені робити! Навчив він сам.

СЦЕНА ДРУГА

Евкліон, Конгріон. Евкліон

Назад! Куди біжиш? Стій, стій!

Конгріон

Чого, дурню, горлаєш?

Евкліон

До охорони на тебе донос подам.

Конгріон

Це ж за що?

Евкліон

Та ти ж з ножем.

Конгріон

Так кухареві й слід.

Евкліон

Ти мені погрожував.

Конгріон

Одне зробив погано: у бік ножем тебе б штрикнути.

Евкліон

Лиходій який! Таких на світі не бувало! 420 Залюбки тобі я ще усипав!

Конгріон

Хоч би мовчав! Бо справді видно й так усе!

Від ціпків весь розм’якнув я, як мов зніжений розпусник.

424

Чого вчепився у нас, жебраче?

Тіт Макцій (Макк) Плавт

Евкліон

Чого? Ще й питаєте!

Невже я мало вас тріпав? Бажаєте добавки?

Конгріон

Пожди вже! І тобі дістанеться! Ціла ще голова!

Евкліон

Що буде потім, побачимо. Поки що голові дісталося. Що за справа у тебе тут? Чого в мій дім забрався Не питаючись, як тільки з нього я пішов? Кажи!

Конгріон

Відчепися ти!

Куховарити на весілля ми прийшли.

Евкліон

Ах ти, поганцю!

Тобі що з того, сирим я чи вареним харчуюся?

430 Ти що за опікун такий?

Конгріон

Скажи, однак, відверто:

Ти даси чи ні сьогодні нам обід приготувати?

Евкліон

А ти скажи, чи неушкодженим добро моє лишиться?

Конгріон

Своє б добро забрати, і то щасливим буду. Своїм вдоволений, на твоє не спокушаюся.

Евкліон

Чудово знаю, Хоч не учи.

Конгріон

Чого ти став перешкоджати готуванню нашому? Що тобі не так зробили? Сказали щось недобре?

Евкліон

Розбійник ти! Що за питання? Чи не ви скаламутили

Весь дім і найменший куточок кімнати кожної?

Стирчав би біля вогню собі, у справі, і була б

440 Голова твоя без тріщини. І по заслугам дісталося!

Довідатися моє рішення кортить? Довідаєшся.

Хоч трішечки підсунешся до дверей, ось сюди, без дозволу –

Тебе зроблю нещаснішим зі смертних,

Второпав ти, чого я хочу?

(Іде в будинок.)

Конгріон

Назад! Куди ідеш?

Богинею всіх злодіїв клянуся, Лаверною: якщо ти

Посуд мій не віддаси, то присягаюся,

425

Тобі у власному будинку від моїх прокльонів не сховатися!

 

Антична література. Греція. Рим

Що мені робити? Лиха година привела мене сюди! Дві драхми плата, – лікарю заплатиш набагато більше!

СЦЕНА ТРЕТЯ

Евкліон, Конгріон.

Евкліон (виходить з будинку, обмацуючи горщик із золотом)

Тут, при мені! Куди не вирушу, візьму його з собою.

450 Його лишати дуже небезпечно!

У дім усі тепер ідіть, кухарі й флейтистки,

Й ведіть хоч цілий полк рабів.

Смажте спішно і варіть, скільки заманеться.

Конгріон

Вчасно: спочатку ціпком продірявив голову.

Евкліон

У дім йди: ти на роботу найнятий, а не дурниці бовкати.

Конгріон

Гей, старий! Здеру з тебе я штраф за побиття! Так, куховарити, не для побоїв був найнятий я.

Евкліон

Ну, позивайся зі мною, та тільки відчепися. Готуй обід, Чи йди звідси геть, до свиней.

Конгріон

Ти сам ступай. (Іде.)

СЦЕНА ЧЕТВЕРТА

Евкліон. Евкліон

460 Нарешті він пішов. Бачать боги, сміливий той

Бдіняк, що вирішив зв’язатися з багатим. Наприклад, Мегадоом!

Як мучить він мене, нещасного, знущається на всі лади!

І начебто з пошани до мене він кухарів прислав сюди.

А ще у домі півень, старої власність, мені на горе,

Негідник, так мене підвів! Він ледь мене не погубив!

На тому місці, де заритий скарб, став кігтями гребти.

Що тут казать! Охоплений великим гнівом, я

Ціпок узяв: готовий півень мій, злодія схопив зненацька!

Підкуплений, він кухярям служив. тут сумніву немає,

Щоб скарб знайти; та з рук я вирвав зброю!

Мегадор, родич мій, лднак, прямує з площі.

Уникнуть зустрічі не можна, я з ним поговорю.

Тіт Макцій (Макк) Плавт

СЦЕНА П'ЯТА

Мегадор, Евкліон. Мегадор

Із друзями своїми цією я ділився думкою, -

На доньці оженитись Евкліоновій.

Усі схвалюють: розумна справа, гарна.

По-моєму, коли б усі отак робили

480 Багаті женилися без приданого

На бідних - серед громадян більше було б

Злагоди, менше знали б

Ми заздрості: а як зараз заздримо!

I дружини в більшому страху перебували б,

I наші б витрати поменшали.

Для більшості краще було б,

Лише з меншістю боротьба йщла, з жадібними.

Іхній жадібності і повній ненаситності

Закону і межі не можна встановити.

Але скажуть, якщо право бідним віддане,

490 Багатим і з приданим за кого ж йти?

Іхня справа, аби тільки без приданого.

Якби це так, із собою звичаї кращі

У сім’ю внесуть, ніж нині це роблять,

I мули, що дорожчі від коней зараз,

Тоді дешевшими стануть за галльських меринів.

Евкліон (убік )

3 яким це чую задоволенням.

Чудово він говорить про ощадливість!

Мегадор

He скаже жодна з них: приданого Мойого більше, ніж твого майна. 500 Давай мені за це пурпур і золото, Служниць, проводирок, мулів, візниць, Розсильних, екіпажів для катання.

Евкліон

Матрон та їхні витівки він знає добре, -От гарний був би охоронець жіночої моралі.

Мегадор

Тепер куди не сунься, - біля дому, глянь,

Візків більше, ніж в іншому маєтку!

Але це ще добре у порівнянні

3 іншими витратами.

Сукнороб, ювелір, коштує і вишивальник,

Бордюрщики, кравці, завивальники,

Галантерейники, рукавники, мазильники,

Антична література. Греція. Рим

 

510 Фарбувальники – темнильники, жовтильники,

Торговці полотняні, взуттярі,

Шевських справ умільці, черевичники,

Сандальники стирчать, стирчать чистильники

Сукнороби кричать, кричать ладнальники,

Корсетники стирчать, стирчать розкрійники.

Ну, здається, розрахував: на місце їхнє

Іншим числа немає; мов чати, обступають дім

Шерстильники, бахромники, сундучники.

І їм розрахунок. Подумаєш, відпущені –

З’явились фарбувальники-шафранники,

520 Й непотріб якийсь завжди чогось чекає50.

Евкліон (убік )

Гукнув би, так шкода: обірве він свою

Промову про жіночі звичаї. Нехай додасть, нехай!

Мегадор

З ледарями всі розрахунки скінчені.

Прийде голодний воїн, грошей вимагає.

Йдуть до міняйли, з ним рахунки зводяться.

Не ївши, стоїть вояк, на платню все

Сподівається. Зведено рахунок з міняйлом,

530 І борг за ним самим ще виявиться,

А воїна запевнили, що виплата наступного дня.

І багато неприємностей від інших витрат,

З них нестерпніша – з великим посагом пов’язана.

Під повною владою чоловіка безприданниця:

Дружина з приданим – чоловіку розорення.

А, родич біля дверей, Евкліон. Ну, що?

СЦЕНА ШОСТА

Мегадор, Евкліон Евкліон

Твоєю мовою я насолоджувався.

Мегадор

Чув?

Евкліон

Усе, від початку до кінця.

Мегадор

А мені,

Однак, було б іще приємніше,

1 Напевно, деякі професії ремісників вигадані з метою досягнення комічного ефекту, викликаного успадкованим від арістофанового театру акторським прийомом (“pringos“ – задуха – довга репліка виголошувалася актором єдиним подихом) зі збереженям рими.

540 Коли б ти вбрався до весілля доньчиного.

Тіт Макцій (Макк) Плавт

Евкліон

Хто славу за статком, за коштами блиск Має, про своє походження Нехай пам’ятає. Адже ні я, ні інший бідняк Статку не мають в домі більшого, Даремні людські сподівання.

Мегадор

Ну, немає! І боги нехай

Зберігають і примножують твоє майно.

Евкліон (убік )

Ненависні слова – “твоє майно”.

Він про моє добро не гірше, ніж я сам.

Обізнаний: стара розбовкала усе.

Мегадор

Навіщо ти від бесіди ухиляєшся?

Евкліон

550 Подумував я, як би вилаяти тебе.

Мегадор

За що?

Евкліон

За що? Злодіями куточки ти всі Мойого наповнив будинку! Кухарів п’ятсот Нагнав до мене, із шістьма руками кожний; Справжнісіньке потомство Геріонове! Хоч стежив би за ними стоокий Аргус, Юноною до Іо сторожем приставлений, І то не впильнував би. Там і флейтистка: Ось ця, якби водяний потік вином полився, То, певно, випила б ціле джерело, Пірену, що в Коринфі протікає. Так, 560 Ще припаси...

Мегадор

Вистачить їх на цілий полк! Надіслав тобі баранчика.

Евкліон

Баранчика!

Здохляка такого я не бачив ще.

Мегадор

Здохляка? Скажіть! Це як же так?

Евкліон

Під шкірою кістки: весь отут! Переведений украй! Живий ще, а нутрощі наскрізь видно, Світиться, як той ліхтар пунічний.

Мегадор

Купив, щоб різати.

Антична література. Греція. Рим

 

Евкліон

Краще поховати віддай

Скоріше. Я так думаю, уже він здох.

Мегадор

Що, вип’ємо зараз?

Евкліон

Либонь, не став би пити я.

Мегадор

570 А то б звелів принести я від себе Вина старого барильце.

Евкліон

Не хочеться.

Вирішив пити лише воду.

Мегадор

Тільки воду п’єш?

А все-таки сьогодні славно напою тебе!

Евкліон (убік )

Куди націлився! Знаю! Щоб вином звалити,

До того доріжку стеле! А потім

Моє добро змінить місце проживання.

Побережуся і скарб із хати винесу:

Нехай вино і працю витратить даремно.

Мегадор

Піду омитися до жертвоприношення.

580 Прощавай!

(Іде.)

Евкліон

Горщику! Багато в тебе ворогів!

На золото всі дивляться, в тобі приховане.

Вирішив я от що зробити: віднесу тебе

До храму Вірності, там краща буде схованка.

Мене ти знаєш, Вірносте, я – тебе. Дивися,

Не змінюй же ім’я, коли тобі

Добро своє довірю! Я до тебе йду,

В твоїй, богине, вірності упевнений!

(Іде.)