ДІЯ ДРУГА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

СЦЕНА ПЕРША

Евномія, Мегадор. Евномія

120 Чи віриш, брате, слова ці йдуть

Від серця чистого, лиш для твоєї користі;

Все інше для рідної сестри неприпустиме.

Нас, жінок, не люблять, ніде правди діти,

Вважають балакучими – і не дарма,

Є навіть приказка: серед жінок німої

Ще не зустрічалось зроду віку.

Та все ж, брате, пам’ятай одне:

Тобі я рідна так, як рідний ти мені,

130 Тому про справу слід подумати,

Порадою взаємно обмінятися.

Не треба критись, не треба страшитися

І душу відкрити в обопільній бесіді.

Тебе покликала сюди таємно –

411

Про сімейну твою справу перемовити.

Антична література. Греція. Рим

Мегадор

Краща з жінок, дай мені руку.

Евномія

Хто? Де краща?

Мегадор

Ти.

Евномія

Я?

Мегадор

Ні – то ні.

Евномія

Але правду говорити слід.

140 Не знайдеш, брате, кращої ніде ти, одна одної гірша.

Мегадор

Я з тобою в цьому згідний, заперечувать не варто.

Евномія

Вислухай мене, прошу я.

Мегадор

Слухаю. До твоїх послуг.

Евномія

Я прийшла тобі пораду дати, Оскільки справа для тебе важлива.

Мегадор

На тебе це дуже схоже.

Евномія

Добре, щоб так склалося.

Мегадор

То що ж то, сестро, за справа?

Евномія

Благо вічне, брате,

Для тебе хай настане у нащадках.

Мегадор

Так здійсниться!

Евномія

Хочу, щоб ти узяв собі дружину.

Мегадор

150 Ой, убила!

Евномія

Але чим?

Мегадор

Вибиваєш мені мозок

Ти, сестро: не слова це, каменюки.

Евномія

Та ж послухай, візьми пораду сестри до уваги.

Мегадор

412

Нема бажання.

Тіт Макцій (Макк) Плавт

Евномія

Тобі ж на користь.

Мегадор

Я скоріш погоджусь вмерти, ніж оженюся.

Утім, якщо таку запропонуєш,

Щоб прийшла завтра, а післязавтра її

У двері винесли, я згодний.

От за цієї умови готуй весілля.

Евномія

Пораяти тобі я можу жінку з приданим, Але підтоптану, середніх вже вона років. 160 Засватати тебе я можу, якщо ти згодний.

Мегадор

Дозволь тебе спитати.

Евномія

Запитуй, прошу.

Мегадор

Сам у літах – чи ж розумно дружину брати середніх літ? І раптом трапиться у них дитина: Хіба уникнути їй прізвиська “мізинка”? А зараз з тебе я тягар зніму, щоб легше стало. Богам завдячуючи, праці предків, я цілком багатий, Навіщо мені пиха, без ліку клієнтів, пишне придане, Крик, примхи, накази, пурпур, слонова кістка На візках, вбрання жіноче – то що мені в них? Витрати ці роблять усіх чоловіків невільниками.

Евномія

170 Ну скажи, кого ти хочеш узяти заміж?

Мегадор

Скажу зараз.

Ти знаєш старого Евкліона? Наш сусід, бідняк.

Евномія

Авжеж, знаю. Він непоганий чоловік.

Мегадор

Я дочку його,

Дівчину, хочу посватати. Ні, не заперечуй, сестро.

Бідна, я знаю, скажеш: бідна, але до вподоби.

Евномія

Що ж, хай щастить.

Мегадор

Я сподіваюся.

Евномія

Чого ще?

Мегадор

413

Прощавай.

Антична література. Греція. Рим

Евномія

Прощавай (Іде.)

Мегадор

Побачусь з Евкліоном, якщо він тільки вдома. Ось і він: вертається додому звідкись.

СЦЕНА ДРУГА

Евкліон, Мегадор. Евкліон

Серцем чув, що намарне йду я з дому.

Так не хотів! Прийшов я –з курії нікого,

180 Немає старшини і грошей не дають.

Ну, мерщій, мерщій додому. Сам отут, а душа вся вдома.

Мегадор

Евкліоне, тобі привіт мій, щасливий будь завжди, здоровий.

Евкліон

Добридень, Мегадоре.

Мегадор

Ну, що ти, як справи, здоров’я як?

Евкліон (убік )

Не випадково, що багатий так тулиться до бідного.

Золото моє учув, от і підлещується.

Мегадор

Чи здоровий ти?

Евкліон

Нівроку, тільки от із грошима...

Мегадор

Е, та що там!

Був би тільки дух спокійний, а на життя вистачить.

Евкліон (убік )

Ясно, це стара розтеревенила про золото.

От повернуся, геть язика вкорочу! Очі їй виколю!

Мегадор

190 Що ти там собі шепотиш?

Евкліон

Усе на бідність скаржуся.

Дочка на виданні: як заміж видати без посагу?

Де взяти нареченого?

Мегадор

Мовчи вже, Евкліоне, будь бадьорішим!

Допоможу тобі з приданим. Чого не вистачає? Викладай.

Евкліон (убік )

Своє має на оці, обіцяючи: пащеку роззявив на золото!

Показує хліб однією рукою, камінь у нього в іншій.

414

Тіт Макцій (Макк) Плавт

Віри немає, коли багатий надто ласкавий до бідного,

Руку дружньо тисне і відразу вчинить капость.

Поліпів цих я знаю: ледве торкнуться – не відчепиш потім.

Мегадор

Евкліоне, хвилину уваги. Коротенько сказати тобі

200 Я хочу про нашу справу спільну.

Евкліон (убік )

Ой, лишенько!

Золото поцупили з хати, і тепер він, знаю я,

Зі мною розділити його хоче. Ні, додому – гляну!

Мегадор

Ти куди?

Евкліон

Я зараз повернуся. Удома мені треба на дещо глянути. (Іде)

Мегадор

Упевнений, лишень скажу йому про сватання своє До його дочки, він вирішить, що це знущання. Зроду не стрічав таких скупих, як він, від бідності. Евкліон (повертається) Ціле, слава богу: якщо не гине, цілісіньке те. Підходячи, так боявся: просто перехопило дух! Мегадоре, я тут. У чому справа?

Мегадор

Я дуже вдячний.

210 Не погребуй дати відповідь мені, як щось тебе запитаю.

Евкліон

Що ти запитаєш? Інколи відповідати бажання немає.

Мегадор

Ось що. Як ти думаєш, рід гарний мій?

Евкліон

Так, гарний.

Мегадор

Слава не погана?

Евкліон

Анітрохи.

Мегадор

А вчинки?

Евкліон

Чесні.

Мегадор

Знаєш роки мої?

Евкліон

Немалі, так само, як і грошики.

Мегадор

415

Так само для мене ти бездоганним завжди був

Антична література. Греція. Рим

Громадянином, як і нині. Евкліон (убік ) Чує запах золота! (Мегадору. ) У чому ж річ?

Мегадор

Якщо так один на одного дивимося ми,

То тобі й мені на щастя і на щастя дочки,

За мене її ти віддай. Відповідай: нехай буде так!

Евкліон

220 Ай, ай, Мегадоре. Так чинити негідно тобі.

Перед тобою бідняк безневинний: що ж ти смієшся отак?

Ні словами, ні ділами я не заслужив того.

Мегадор

Не сміюся я, і глузувати з тебе причини немає.

Евкліон

Так навіщо тоді до моєї ти сватаєшся дочки?

Мегадор

Становище поліпшу ваше я, а ви – моє.

Евкліон

Ось що мені на думку спадає. Людина багата ти

І впливова, так само як я – з бідняків бідняк.

Ще й дочку за тебе віддам (у мене з’явилася думка):

Ти – наче бик, а я – наче ослик. Чи нас запрягати вдвох?

230 Вантажу не знести мені нарівні, ослик у бруд упав, лежить:

Бик не обернеться, неначе ослика на світі немає.

Ти мені станеш недругом, і свої усі піднімуть на сміх.

Стійла немає ні там, ні тут мені, якщо так розлад піде.

Порвуть осли зубами, натисне рогами бик.

Від ослів до биків піти мені – дуже це ризик великий.

Мегадор

Поріднитися з чесними – от справа найкраща. Слухай-но, прийми мою пропозицію, За мене її просватай.

Евкліон

Але ж немає посагу!

Мегадор

Пусте! Аби добра вдача, досить цього посагу.

Евкліон

240 Я до того, щоб ти не думав, ніби я скарб знайшов якийсь.

Мегадор

Знаю, не вчи. Згодний?

Евкліон

Хай так. Юпітере! Смерть моя!

Мегадор

416

Що з тобою?

Тіт Макцій (Макк) Плавт

Евкліон

Що? Начебто брязкіт заліза, ось зараз. (Тікає.)

Мегадор

У себе велів копати я сад. Однак, де ж він?

Зник, не сказавши ні слова! Як він мною гидує!

Бачить, з ним шукаю я дружби, робить, як всі:

Якщо подружитися з бідним надумається багатій, –

Бідний підійти боїться, страх його все псує,

А коли нагоду проґавив, – то хоче сам, та пізно вже.

Евкліон (обернувшись до будинку)

250 Якщо не віддам язика твого з коренем вирізати, –

Ти мене віддай кому завгодно, нехай каструють.

Мегадор

Для глузування, бачу, підходящу, за себе старішу Ти шукав людину, але ж я не заслужив того.

Евкліон

Мегадоре, я не сміявся. Якщо й хотів би, та не міг.

Мегадор

Ну то що, віддати дочку згодний?

Евкліон

Так, на тих умовах,

З тим приданим, як я сказав.

Мегадор

Віддаєш?

Евкліон

Так, віддаю.

Мегадор

Дай, боже, щастя!

Евкліон

Дай, боже, щастя! Але ти все ж пам’ятай:

Ми зійшлися на тім, що віддав дочку я без посагу.

Мегадор

Пам’ятаю.

Евкліон

Адже я знаю, як ви плутанину любите:

260 Було – не було рішення, залагодилося – не залагодилося,

Тільки б по-вашому вийшло.

Мегадор

Суперечки ніякої я

Не передбачаю. Щодо весілля, чому б нині ж

Нам його не справити?

Евкліон

Дуже добре.

Мегадор

417

Ну, тоді, мабуть,

Антична література. Греція. Рим

Я готуватися подамся. Це все?

Евкліон

Усе.

Мегадор

Йду. Прощавай!

(Ідучи.)

Гей, Стробіл, мерщій за мною, на ринок поспішай!

Евкліон

Він пішов звідси. Боги! Що за сила в золоті!

Думаю, він почув, що вдома скарб тримаю я,

Тому і пащу роззявив, завзято породичатись прагнучи.

СЦЕНА ТРЕТЯ

Евкліон, Стафіла. Евкліон

Агов, де ж ти? Розбовкала всім сусідам, начебто я

Дам придане за дочкою! Гей, Стафіла! Чи чуєш?

270 Я тебе кличу. Посуд відчищай, вимивай скоріше. Відбулися

Заручини. За Мегадора нині дочку віддаю.

Стафіла

Дай, боже, щастя! Та ж це неможливо: так раптово...

Евкліон

Ти, мовчи! Йди! Усе зроби, доки повернуся я з площі.

Двері замкни. Повернуся незабаром.

(Іде.)

Стафіла

Що ж робити мені тепер?

Ось коли прийшов кінець нам, мені з хазяйською дочкою!

Гганьби не можна приховати! Пологи близько, і не сховаєш їх!

Було дотепер усе таємницею, а тепер не можна.

Ну, піду. До його приходу зроблю, що він велів.

Горя навпіл з лихом доведеться таки сьорбнути, боюся!

(Іде.)

СЦЕНА ЧЕТВЕРТА

Стробіл, Анфрак, Конгріон. Стробіл

280 На ринку наш хазяїн кухарів найняв І флейтисток цих. Зробивши покупи всі, Звелів їх на дві частини розділити потім...

Анфрак

Скажу відкрито, нема чого мене навпіл ділити, Я в цілому вигляді краще справу зроблю.

Тіт Макцій (Макк) Плавт

 

Конгріон

Прекрасна, соромлива розпуснице! Захоче хто – на частини розірвешся сам.

Стробіл

Та я зовсім до іншого, не про те сказав, Що ти мені готовий приписати. Хазяїн наш Сьогодні весілля святкує.

Анфрак

Чию дочку бере?

Стробіл

Сусіда Евкліона, старого. Йому

290 Покупок половину відділить звелів

І кухаря, і флейтистку одну з двох.

Анфрак

Йому, бач, половину, половину вам?

Стафіла

Саме так.

Конгріон

То, виходить, старий не міг

За свій рахунок весілля дочки святкувати?

Стробіл

Е!

Конгріон

У чому ж справа?

Стробіл

Справа в чому? Яке питання!

Старий наш – сухар, сухіший від пемзи.

Анфрак

Невже?

Стробіл

Так, так.

300 Я говорю. Подумай сам: кричить, богів,

Людей кличе у свідки негайно,

Що він загинув, під корінь зрізаний, ледве димок

Під чавунцем його назовні вилетить!

А спати йде – пов’яже рот мішком.

Анфрак

Навіщо?

Стробіл

А щоб уві сні не упустити подиху...

Анфрак

А як він з нижнім горлом? Затикає, чи що, Щоб теж не пішов подих випадково?

Стробіл

419

Ну, тут на віру. Ти мені вір, як я тобі.

Антична література. Греція. Рим

Анфрак

Охоче вірю.

Стробіл

Чи знаєш ще?

Йде умиватись, плаче: воду шкода пролити!

Анфрак

Чи не можна грошей у старого випросити 310 Один талант й на волю відкупитися?

Стробіл

Так!

Хоч голоду в борг проси, і то не дасть. Обрізав якось нігті в цирульника: Зібрав, відніс із собою всі обрізки.

Анфрак

Як видно, скнара – скнарою чоловічок твій.

Стробіл

Подумай, який же він скупий і скаредний! Недавно кашу в нього вкрав шуліка: Йде, ридаючи, до претора і з плачем там, І, виючи. просить поручительства, щоби До суду притягнут йому дозволили шуліку! 320 На дозвіллі вам розповів би сотні випадків. Скажіть, хто з вас двох прудкіший?

Анфрак

Я.

І набагато кращий.

Стробіл

Кухаря, не злодія, мені.

Анфрак

Ну так, я кухар. Стробіл (Конгріону) Ти що скажеш?

Конгріон

Весь я отут.

Анфрак

Він кухар поминальний, на дев’ятий день Кличуть його.

Конгріон

Трибуквене прізвисько!

Мене сварити? Ти злодій, і злодій, і тричі злодій.

Стробіл

Мовчи ти, там! Ягня вгодоване ...

Анфрак

Ну так.

Стробіл

Тіт Макцій (Макк) Плавт

Ти забирай, Конгріоне, того

І в дім йди, он туди. Ну, і ви за ним,

330 А інші до нас, сюди.

Конгріон

Неправильно

Поділ йде. Баранчика їм жирнішого віддав.

Стробіл

Зате гладкішу дам флейтистку я.

Гей, Фрігіє, ти з ним йди. Елевсіє,

Сюди, до нас.

Анфрак, декілька кухарчуків і одна флейтистка ідуть до будинку

Мегадора.

Конгріон

О, Стробіле підступний, як же так?

До кого мене загнав ти? До скнари старого!

Що з нього візьмеш? Хоч до хрипоти

Кричи.

Стробіл

Ти, дурний, не знаєш вдячності.

Конгріон

Як так?

Стробіл

А так. По-перше, у домі тут

340 Не буде галасливо. Чого не вистачає, сам з будинку

Несеш: на прохання не витратиш часу

У нас і шум, і тіснява, і народ скрізь,

Посуд, срібло, килими і золото.

Пропало що (я знаю, стриманий ти

Дуже, поки щось не потрапило під руку),

І скажуть: “Кухарі украли! Гей, хапай,

В’яжи! Лупцюй! Садови у підвал!” А там з тобою

Нічого того не буде, бо нема чого

Поцупити тобі. За мною сюди йди.

Конгріон

Йду

СЦЕНА П'ЯТА

Стробіл, Стафіла, Конгріон.

Стробіл (стукає)

350 Гей ти Стафіло! Двері відкривай! Гей-гей!

Стафіла

Хто там?

Стробіл

Стробіл.

Стафіла

Антична література. Греція. Рим

 

Чого тобі?

Стробіл

Цих кухарів бери

І флейтистку. А ось їстівне. До весілля все

Приправаити в дім Евкліона Мегадор велів.

Стафіла

Церерине, чи що, весілля будемо святкувати?

Стробіл

А що?

Стафіла

Та ж вина не бачу я.

Стробіл

То принесуть, як з ринку сам повернеться.

Стафіла

Та й дрів немає у нас зовсім.

Конгріон

А дошки є?

Стафіла

Є.

Конгріон

Ось вони, дрова! Не треба шукати.

Стафіла

Ах, мерзота, хоч і слуга Вулканів! Як тебе Вогонь не чистить! Що ж, через цей обід ми Спалить повинні хату?

Конгріон

Не треба.

Стробіл

У дім веди їх.

Стафіла

Гей, сюди, за мною! (Йдуть.)

СЦЕНА ШОСТА

Піфодік

Старайтеся! Кухарів піду провідаю.

За ними треба пильнувати. Чи не краще

Змусити їх обід готувати в льосі,

Готове ж нагору в коробах тягати?

А раптом, що наготують, те внизу зжеруть?

Вгорі усі без обіду, а внизу – обід!

Та що ж я розпатякався, неначе справ немає,

370 І повний дім грабіжників!

422

(Іде.)

Тіт Макцій (Макк) Плавт

СЦЕНА СЬОМА

Евкліон, Конгріон. Евкліон

Хотів я побадьорити себе, свій дух підняти.

Сьогодні до весілля дочки відправився

На ринок: рибу запитую - дорого.

Баранина, яловичина, телятина,

Тунець, свинина, - що не візьми, усе дорого,

I тим ще дорожче: грошей не було.

Пішов з досадою, зовсім нема за що купити.

Ось так уникнув я рук розбійницьких.

Дорогою сам собі так надумався:

380 “Розщедришся у свято неощадливо,

Прийде нестача в будень”, - і чітко

Я серцю і шлунку думку цю послав,

I дух мій моє рішення прийняв,

Як весілля справити з меншими витратами.

Вінки купив, ці пахощі

Покладемо на вівтар Лару нашому

Нехай дарує щастя шлюбу дочки!

Та що це? Відкриті в нашому будинку двері,

I галас усередині. Лишенько! Чи не грабують?

Конгріон (у будинку)

390 Горщика спитай більшого в сусідів: оцей малий,

Нічого в ньому не вміщається.

Евкліон

Горе, я пропав!

Ій-їй, горщика мого шукають! Тягнуть золото!

Рятуй мене! На допомогу, Аполлоне! Убий

Стрілою крадія мойого скарбу:

Ти раніш допомагав іншим у таких справах.

Та що ж я барюся? У дім мерщій, бо загину.

(Біжить у будинок.)

СЦЕНА ВОСЬМА

Анфрак.

Анфрак (виходить з будинку Мегадора)

Дромоне, почисть рибу. Ти, Махеріоне,

Мурені і вугру хребта вишкреби.

Поки повернуся, звільніть усе від кісток,

Я сковорідку спитаю тут поблизу

400 у Конгріона. Та півня оббери,

Щоб став він гладший, ніж актор общипаний.

Але що то за крик здійнявся в сусідів? Е,

Антична література. Греція. Рим

То кухарі, як видно, справу роблять. Повернуся в дім! Щоб галас не зчинився. (Іде назад у будинок.)