Похвала Італії (II, в. 136-176)


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Так... Hi Мідійська земля, горовими лісами багата,

Ані уславлений Ганг, ні Герма потік злотоносний

He дорівняють Італії - ні Бактріана, ні Інди,

Hi узбережжя Панхеї, смолою пахучою славне...

Тут не впрягали до плуга биків з полум'яним диханням,

He засівали ланів дивоглядним драконовим зубом;

Поле не їжилось тут вояцтвом, у ратища збройним, -

Буйноколосі пшениці, масійські зате виногради,

Луки, оливні гаї споконвіку тут тішили око;

Коні гарячі зате на полях бойових вигравали.

Звідси, Клітумне, твої білорунні отари; омиті

В водах священних твоїх, бики для жертовника білі

Звідси рушали на Рим і в походах ішли тріумфальних.

Тут повносила весна за призначені межі сягала;

Двічі худоба пліднб і двічі тут дерево родить.

Але ні хижого тигра, ні дикого лева немає,

Антична література. Греція. Рим   

Hi аконіту, що смертю грозить збирачам легковажним.

Гада такого нема, як по інших країнах, і змії

Тут не плазують так хутко, у кільця страшні беручися.

А пригадаймо міста і всі величаві споруди,

Замки на урвищах гір, муровані хитро, згадаймо

Ріки в долинах, що мури старинних осель обпливають.

Mope додаймо на сході і долішнє, західне море,

I повноводі озера - тебе, щонайбільше, Ларійське,

I, гомінливе, тебе, прибоями знане Бенакське,

Славний згадаймо Лукрін, і греблю на смузі піщаній,

Де з таким шумом і плеском лютують розбурхані води,

Юліїв порт і загати, що море відгонять і разом

Аж до Авернського плеса Тірренський бурун пропускають,

Надра, іздавна славетні рудою червоної міді,

Золотоносними жилами та срібляними річками.

Край, де марсієць змагавсь войовничий, і молодь сабейська,

I терпеливі в біді лігурійці, і вольськ списоносний,

Маріїв плем'я хоробре, народ величавих Каміллів,

Грізні в боях Сціпіони і ти, наш Цезарю хвальний,

Що переможцем щасливим з найдальших земель азіатських

Індії пещений люд до римських твердинь навертаєш.

Мати хлібів золотих, вітай же, Сатурнова земле,

Мати великих людей!.. Для твого добра я підношу

Давні багатства твої, джерелб викриваю забуті,

I по містах італійських дзвоню Гесіодовим віршем.