ПРИМІТКИ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Книга перша

I           Мати Енея і роду його...– Троянський герой Еней, син царя Анхіза й богині Венери, згідно з

міфом, заснував царство, що стало основою Римської держави. Венера вважалась захисницею аристо-

кратичного роду Мемміїв, до якого належав адресат поеми – Гай Меммій, політичний діяч, який пробу-

вав свої сили також в ораторському мистецтві та в поезії. Тут Венера – втілення творчих сил природи.

II         Фавон – теплий західний вітер, вісник весни (у греків – Зефір).

45 ... правдиве... вчення... – Йдеться про філософську доктрину Епікура, яку Лукрецій не раз

протиставляє іншим школам та напрямкам у філософії.

Тіт Лукрецій Кар

49-55 Перераховані тут синоніми для означення неподільних часток – атомів – Лукрецій вико-ристовує, керуючись вимогами віршованого розміру, стилю.

60 З-посеред еллінів...один... – тобто Епікур.

67 ... огороди вогненної світу... За уявленнями стародавніх, довколишній світ, на відміну від безмежного всесвіту, замкнений довкіл вогненно-повітряною стихією – ефіром.

69-70 ...що народитись може на світ, а що – ні ... – Йдеться про закони природи, згідно з яки-ми виникають і розвиваються усі речі.

78 Так було, кажуть, в Авліді... – Згідно з міфом, проводир грецького війська у поході на Трою Агамемнон приніс у жертву свою дочку Іфіанассу (Іфігенію) богині Діані – Трівії (у греків Артеміда), ко-ли вітри затримали грецький флот біля беотійського міста Авліди.

109 Орк – римське божество смерті, уособлення підземного світу.

111 Як оспівав це наш Енній ... – Піфагорійську теорію переселення душ поділяв також поет Енній (239–169 до н.е.), вважаючи, що в нього переселилася душа Гомера. Головний твір Еннія – “Ан-нали” (“Літопис”).

140–143 Повторюючи ці вірші декілька разів протягом твору, Лукрецій наголошує на меті напи-сання поеми – силою думки розвіяти страх, що заважає людині осягти душевну погідність, насолоду.

144 ... із нічого ніщо народитись не може. – Повторюючи цю головну засаду епікурейської філософії, Лукрецій від себе додає: “З волі богів”.

153 Хай щось могло б із нічого постати... – Тут і в інших місцях поеми Лукрецій впроваджує неправдоподібну гіпотезу – доведенні від протилежного, що протиставляється очевидній реальності.

193–194 ... щоб люди...Зросту такого були... – Натяк на одноокого велетня Поліфема (“Одіссея”, ІХ).

196 ... через низку віків пробиватись – Йдеться про Тіфона, чоловіка богині Аврори: випросив-ши у богів для нього безсмертя, вона забула випросити вічну молодість. Можливо, на увазі мається й славний своїм довголіттям пілоський володар Нестор, персонаж “Іліади” й “Одіссеї”.

210 Не обертає в ніщо... – Висновок, що випливає з обґрунтування закону збереження матерії.

225 Як би в ефірі зірки випасались? – Згідно з епікурейською фізикою і вченням стоїків, вогнен-ний ефір постачає зіркам поживу.

244–245 ... батько-ефір ... лоно землі материнське... – За уявленням стародавніх, починаючи, можливо, від Анаксагора, ефір (тут – у значенні “небо”), як чоловіче начало, спадаючи дощами (пор. Міф про Данаю) запліднює землю, що вважалась началом жіночим.

305–315 Так от і перстень ... втрачає щось... – Подані тут приклади здрібнення речей з пе-ребігом часу повторюють пізніші автори, зокрема Вергілій, Овідій.

316 ...день – тут у значенні “час”.

323–340 Лукрецій обґрунтовує іншу важливу засаду епікурейської філософії – наявність по-рожнечі.

Книга друга

598–642 велика Мати богів ... – Йдеться про фригійську богиню Кібелу, яку вшановували у Малій Азії. У Греції вона ототожнювалась із Реєю – матір’ю Зевса та інших богів. Кібела як богиня ро-дючості вшановувалась екстатичними оргіями.

620 Флейта звучить на фригійськім ладу... – На відміну від грецьких струнних інструментів, духові інструменти вважались винаходом фрігійців.

999–1000 Що з землі ... вертається знову в землю ...– Цю думку висловив представник елейської (від назви грецької колонії Елеї, що на півдні Італіі) філософської школи Ксенофан (VI -V ст. до н.е.): “З землі все походить, і в землю повертається”.

1048–1076 – грецькі атомісти Левкіпп, Демокріт, Епікур та інші філософи обстоювали думку про незчисленність світів; Емпедокл, Платон, Арістотель та стоїки доводили, що світ – єдиний.

1154 – На золотім ланцюгу... – Образ, запозичений філософами-стоїками у Гомера для озна-чення в алегоричній формі могутності долі.

Антична література. Греція. Рим

1166 Ту що минула, добу... - He в розумінні "золотого віку": йдеться про період, коли, за уяв-ленням Лукреція, земля була ще повна снаги.

Книга третя

1-30 Лукрецій співає хвалу Епікурові.

18-22 Опис "міжсвітів", де, за уявленням Епікура, селяться боги.

36 Духу природу й душі... - Іноді ці поняття виступають у Лукреція як синоніми.

40 ... чистої ...втіхи. - Як протиставлення до "каламутить" (рядок 38): Епікур часто наголошує на чистоті насолоди.

44 крові... з вітру... - Лукрецій іронізує над своїми сучасниками, які бездумно переймали від інших філософів учення щодо природи душі.

52 ...ріже вівцю темнорунну... - Богам темного підземелля жертвували тільки темних тварин.

58 He машкару вже, а справжнє лице ...- В оригіналі - "маска", в якій виступали в давнину ак-тори.

73 Учту влаштує свояк ... - Натяк на мікенського володаря Атрея, який подав своєму братові Фієсту м'ясо його синів - міф, що використовувався у багатьох творах, зокрема в трагедії "Атрей" римського драматурга Акція (170-85 до н.е.).

94        Ототожнені тут дух (animus) і розум (mens) відповідають розумному началу душі, яке Епікур називав Logicyn.

95        Свідомість, оселею якої є дух, або розум, відповідає грецькому hegemonicyn - "провідна си-ла".

100 Греки її називають: гармонія ... - Лукрецій має на увазі учнів Арістотеля Арістоксена і Діке-арха, які, відкидаючи вчення про душу і дух як окрему сутність, твердили, що душа - це гармонія, тоб-то певний стан тіла. Вчення про душу-гармонію викладено у "Федоні" Платона.

154-157 Описані тут симптоми душевного збудження майже повністю повторюють відповідне місце знаменитої другої оди Сафо.

185 Руху такого стрімкого, як розум ... - Захоплення швидкістю думки знаходимо ще в Гоме-ра ("Іліада", XV, 80-84).

282-306 Намагання за пропорціями складників душі пояснити характер людей та поведінку тварин перегукується з Пппократовою теорією рідин.

359 Казати, що ... не бачим очима... - Лукрецій заперечує твердження стоїків, що очі - лише дорога, яка веде від "оселі душі" назовні.

371 Те, що казав Демокріт... - Вчення Демокріта про чергування рівних за числом атомів тіла і душі відоме лише з цих рядків Лукрецієвої поеми.

382 ... ні сипучої крейди... - Йдеться, очевидно, про крейду, якою римляни вибілювали свій одяг, - тогу

440 ... у посуді вміщує душу... - Уявлення про тіло як посуд, що вміщує душу, неодноразово зга-дуване Лукрецієм, походить від Демокріта й Епікура і часто зустрічається в інших авторів - Горація, Ціцерона, ін.

455-456 ...душа... Звіється з вітром, мов дим... - Образ, який виступає ще у Гомера ("Іліада". XXIII, 100), відображає народне уявлення про смертність души (nop. у Платона: "Федон").

533-536 В одному зосередившись місці... - Уявлення про розсіяну по всьому тілу душу пере-гукуються з нашими фразеологізмами: "душа не на місці", "душа у п'ятах" тощо.

549 Певне... місце... - тобто у грудях.

585 Валиться тіло ... - 3 будівлею Лукрецій зіставляє також світ, прирівнюючи його до "смерт-ного" людського тіла.

629 ...письменники ...й митці... - Йдеться, зокрема, про одинадцяту книгу "Одіссеї", де Гомер описує зустріч Одіссея з тінями померлих у підземному царстві.

642 ...серпами оснащені... колісниці... - Згідно з описами античних істориків, такі бойові колісниці застосовувались у перських військах.

Тіт Лукрецій Кар

751 ...породи гірканської... – тобто з Гірканії, країни на південь від Каспійського (Гірканського) моря. Собаки цієї породи вважались особливо лютими.

833 ...грозили пунійці... – Тут Лукрецій має на увазі епізод з ІІ Пунічної війни, коли карфаген-ський полководець Ганнібал рушив на Рим (211 до н.е.).

887 ...вогонь чи хижак буде жерти. – Різні способи поховань, у тому числі звичай залишати тіла померлих на розтерзання хижакам чи собакам, як у Гірканії.

912 Так от і ті... – Лукрецій має на увазі тих, які перекручували епікурейське вчення про на-солоду і проводили життя в бенкетуваннях.

931 ... якби подала несподівано голос природа. – Персоніфікація природи тут – риторичний прийом, що не суперечить матеріалістичним поглядам Лукреція.

937      ... в амфору влито діряву... – Натяк на міф про Данаїд.

938      ... гість.. на учті життєвій... – Порівняння, перейняте від Епікура, знайшло відгомін у пізніших авторів, наприклад, у Горація.

958 ... життя недовершене, прикре... – Ідея цілісності, завершеності життя у кожен його момент, а значить і душевної погідності, часто звучить у творах Горація, а також листах Сенеки до Луцілія.

980–1009 Лукрецій приймає інший варіант міфу: Тантала жахає нависла над ним скеля.

996–997 ...грізні сокири і владні Фасції ... – Пучки пруття із вкладеними в них сокирами були оз-накою найвищої влади в Римі.

1025 Анк – славний своєю добротою і справедливістю напівлегендарний римський цар.

1029–1030 ...той, хто проклав ... по великому морю Шлях... – тобто перський цар Ксеркс (485–464 до н.е.), який, як свідчить Геродот, готуючись до походу на Грецію, спорудив міст через про-току Геллеспонт (Дарданелли).

1034 Сціпіон – Публій Корнелій Сціпіон-старший, переможець Ганнібала 202 до н.е. при Замі.

1039 ...старість, дозрівши, йому нагадала ... – За свідченнями античних біографів, філософ Демокріт дожив до глибокої старості.

1058–1059 ...усе лиш міняють Місце... – В такому душевному неспокої часто зізнається Го-рацій: “Місця собі не знаходиш” – говорить поет про себе устами раба.

Книга четверта

74 75 ...намет ...розіпнуть... – Щоб захистити глядачів від сонця, на вмонтованих в огорожу театру вертикальних жердинах напинали кольорові полотнища.

179 ...австр – південний вітер.

208–212 Вистав... дзеркальну поверхню води... – Цим “експериментом” Лукрецій суперечить щойно висловленому (рядки 186–187) уявленню про те, що промені линуть безперервно, один за одним.

308 ...згини.. – йдеться, очевидно, про те, що ввігнуті металеві дзеркала складалися з багатьох плоских дзеркалець, які стикались одне з одним під тупим кутом, що сприяло подвійному відображенню.

472 За Епікуром та Лукрецієм, поняття можна мати лише про те, що реально існує в природі.

754 Дух наш не спить. – В оригіналі: “розум духу”. Лукрецій наголошує на розумовій спромож-ності духу.

818 ...вкажу тобі грубу помилку... – Лукрецій тут і далі піддає критиці теорію доцільності у стоїків та Арістотелеву “цільову причину”, викладену в його творі “Про частини тварин”.

Книга п’ята

517 Втім, може бути й таке... – Для Лукреція, що йде за Епікуром, важливо не так знайти єди-но правильне пояснення, як заперечити втручання богів у явища природи; тому він часто подає ряд вірогідних пояснень.

521 ...по темних просторах Сумана... – тобто нічним небом. Суман – італійське божество нічного неба.

574–575. Більшість філософів вважали, що місяць запозичує світло в сонця; деякі відстоюва-ли думку, що в нього власне світло.

Антична література. Греція. Рим

641 ....зорі... – тут в значенні “планети”.

654 Матута – давньоіталійська богиня ранку.

685–686 ...всього року Вузол ... – тобто точка весняного або осіннього рівнодення – перетину екліптики з небесним екватором.

689 ...зореносного кола... – тобто Зодіаку.

692 Так це... пояснюють ті... – Йдеться про спеціальні таблиці вавілонських (халдейських) ас-трологів.

720 Обриси – форми свої... Мова йде про фази місяця.

736 Зефір – бог західного вітру, Флора – італійська богиня весни і квітів.

740      Аквілон – північний вітер.

741      Евгіус-Еван – вигук на честь Вакха. 743 Вольтурн – південно-східний вітер. 791 Ні... з моря... – Йдеться про Анаксімандра, який висунув теорію про походження живих

істот із води.

834–874 Лукрецій викладає теорію виживання пристосованих до життя істот і загибель непри-стосованих, про що, за свідченням Арістотеля, говорив Емпедокл.

875 ... кентаврів... не було – Лукрецій не раз наголошує на неможливості виникнення фантас-тичних істот, що поєднували б у собі несумісні за природою частини.

908–912 Лукрецій натякає на легенду про “золотий вік”, на золоті яблука в саду Гесперид, на одноокого велетня Кіклопа та на титана Атланта, що підтримував небосхил.

1003 ... мореплавство зухвале... – У римській літературі часто протиставляється праця ріль-ника – символ доброчесності та стійкого щастя хисткій долі мореплавця; вважали, що з поверненням “золотого віку”, відновлення порушеної людиною всесвітньої гармонії мореплавець повинен покинути море.

1061 Молоські собаки – порода сторожових собак (від Молосіди, області в Греції).

1197 Голову вкривши...– Приносячи жертву богам, римляни вкривали голову плащем, щоб чийсь незичливий погляд не пошкодив молитві.

1300 ...луканських волів ... – тобто слонів, яких римляни вперше побачили в Луканії (південь Італії).

1433 Людям... вказали... – Навіть у впорядкуванні суспільного життя, на думку Лукреція, зраз-ком людині послужила природа.

Книга шоста

134 Мовби гіллясті ... тучі... – Хмари, як і море, – найчастіші об’єкти зображення у Лукреція.

179 ...плавиться з олова куля. – Уявлення про те, що пущена з пращі олов’яна куля розігрі-вається і навіть плавиться, було поширеним.

398 ...Батькові стріли? – Тобто блискавиці Юпітера, що вважався батьком богів.

418 ... святині ... руйнує? – Мова йде про храм Юпітера на Капітолії – одному з семи пагорбів Рима.

1103-1104 ...яку несе шкоду... переміна Неба й води...– Стародавні ставили своє здоров’я у тісний зв’язок із навколишнім середовищем – повітрям, небом, водою.

1109 Гадес – місто на південному узбережжі Іспанії. Вважалось найвіддаленішою місцевістю на заході.

1139 ... у країні Кекропа... – Тобто в Аттіці від епідемії загинули тисячі жителів Афін та навко-лишніх місцевостей.

Викладено за виданням: Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. – К., 1988. – 190 с. / Переклад та примітки Андрія Содомори.

Гай Валерій Катулл