ДОДАТОК Від автора


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

(Про Аполлонового оракула) Скажи, о Фебе, мешканцю Парнасу й Дельф, Що у житті для смертних найкорисніше? Волосся раптом у віщунки сторч стає, Триніжок скаче, лавр тремтить, і навіть день Аж тьмариться, - то бог про себе вість подав. Піфон невдовзі прорікає відповідь: “Нащадки Делія, вам бог дораджує: Шануйте святощі і небожителів; Вітчизну бороніть оружно і своїх Батьків, дружин, дітей; громіте недругів; Допомагайте друзям; бідаків щадіть; Сприяйте добрим; викривайте крутіїв; Карайте за провини; не терпіть ганьби; Помщайтесь тим, хто осквернить безчестям дім; Лихих цурайтесь; віру йміть не кожному”. Скінчивши мову, діва, шалом сповнена, Безтямно впала, виснажена вкрай.

Антична література. Греція. Рим