30. Жаби, налякані бійкою Бугаїв


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

Біда простолюду, як можні чубляться. Сказала Жаба, вздрівши бійку Бугаїв: “Ой лишенько, пропали ж ми, нещаснії!” А друга запитала: “Чом ти так кричиш? – Адже ті Бугаї за першість в череді Змагаються й далеко від боліт живуть. До нас нема їм діла, в них своє життя!” “Але ж, – знов перша, – переможений втіка Із череди сюди, у глушину боліт, І грубими ногами нас розчавлює. Той шал несе біду й на наші голови!..”

Переклад В.Литвинова