ЛУЦІЙ АННЕЙ СЕНЕКА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 

Загрузка...

(бл. 4 р. до н.е. – 65 р. н. е.)

Один з найяскравіших римських письменників і філософів, син відомого ритора Сенеки

Старшого, з початку 30-х років почав політичну діяльність і став членом сенату.

Дружина імператора Клавдія Агріппіна зробила Сенеку вихователем свого сина,

майбутнього імператора Нерона. Після смерті Клавдія (54 р.) до влади прийшов Нерон,

але фактично імперією керував Сенека. Поступово його вплив на Нерона зменшувався

після 62 р. Сенека відійшов від політичної діяльностіє., Він роздав частину своїх

казкових багатств (бл. 300 млн. сестерціїв) і займався виключно літературою і

філософією. В 65 р. його було звинувачено в організації змови проти імператора і

засуджено до самогубства. Сенека був послідовником школи стоїків, цікавився

проблемами морального вдосконалення, приборкання пристрастей, формування

презирливого ставлення до багатства і смерті. Його багаточисельні філософські

трактами – “Про блаженне життя”, “Про спокій душі”, “Про бистроплинність життя”,

велика книга “Моральні листи до Луцілія” та ін. – присвячені перш за все питанням

практичної моралі. Сенека написав 9 трагедій, задуманих як драми для читання.

Створені за сюжетами давньогрецької міфології – “Медея”, “Едіп”, “Федра”,

“Агамемнон”, “Троянки” та ін., – п’єси Сенеки ілюструють положення його

філософських трактатів. Сцени кривавих вбивств і жорстоких злочинів Сенека

використовує як привід для розмислів про причини конфліктів і долю героїв, формуючи

моральний урок у коротких влучних фразах – сентенціях: “Доля боїться хоробрих,

розчавлює боягузів”; “Погано живе той, хто не вміє гарно померти”.