ДРУГА ПІСНЯ


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 
210 211 212 213 214 215 216 217 218 

Загрузка...

Зміст

Телемах наказує зібрати громадян Ітаки на збори і вимагає, щобженихи полиши-ли дім Одіссея. Женихи поводять себе зухвало. Ментор, друг Одіссея, звер-тається до співгромадян і дорікає їм, що вони байдуже ставляться до сина Одіссея. Лаокріт з власної волі розпускає збори. Афіна, прибравши вигляд Менто-ра, обіцяє Телемахові дати корабель. Евріклея, царська ключниця, споряджає Те-лемаха, який відпливає до Пілоса.

В.1-15

Ледве з досвітньої мли заясніла Еос розоперста, 3 ложа свойого підвівся улюблений син Одіссеїв, В одяг убрався, черйзпліч нагострений меч перевісив I, до намащених ніг підв’язавши сандалії гарні, Вийшов зі спальні своєї, достоту на бога подібний. Дзвінкоголосих гукнувши окличників, він наказав їм Довговолосих на збори негайно скликать археїв. Ці їх скликбли, а ті - на площу збиралися швидко. Щойно посходився люд і натовп зібрався великий,

Антична література. Греція. Рим

Вийшов на площу і він, тримаючи спис мідногострий. Був він не сам - услід йому бігли два пси прудконогі. Чаром божистим його опромінила з неба Афіна, -Сів він на батьківськім місці, старшина ж уся розступилась.

В. 267-285

Так він молився. До нього наблизилась тихо Афіна,

Ментора вигляд прибравши, з ним постаттю й голосом схожа,

I, промовляючи, з словом звернулась до нього крилатим:

"Hi слабодухим, ані нерозумним не будь, Телемаху

Силу й відвагу міцну від батька свого перейнявши, -

Те, чим всього досягав і ділом він завжди, і словом;

Буде й для тебе тоді твоя путь не безплідна й не марна.

А як не син ти його і не з лона родивсь Пенелопи,

To я не певен, щоб ти досягнути здолав, чого прагнеш.

Рідко, проте, до батьків бувають подібними діти.

Гірші здебільша вони, а кращих таки небагато.

Отже, якщо слабодухим ані нерозумним не будеш

I Одіссеєва тяма ще зовсім тебе не покине,

Є цілковита надія, що сповниш своє ти завдання.

А про дурних женихів, про їх каверзи, їх забаганки

Ти не турбуйся, - цілком нерозумні вони і неправі.

Навіть не знають, нещасні, що смерть і чорна їх доля

Близько за ними стоїть і в день їх єдиний загубить”.