Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_8b38e3dac1640b059e70bed63ddc026c, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
Ромул і Рем. Заснування Риму : Антична література, Греція, Рим (частина 1) : Бібліотека для студентів

Ромул і Рем. Заснування Риму


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 
210 211 212 213 214 215 216 217 218 

Загрузка...

Викладено за "Римською історією від заснування міста" римського історика

Тіта Лівія (59 р. до н.е. - 17 р. н.е. ) і "Порівняльними життєписами"

грецького письменника Плутарха (І ст. н.е.).

У славному місті Альба-Лонзі царював нащадок великого троянського героя Енея – Нумітор, що був справедливим і милостивим правителем. Але брат його Амулій, який за-здрив Нумітору і сам прагнув царської влади, підкупив оточення царя і, скориставшись

1          У даному випадку “місцевого” бога.

2          Longa – у перекладі з латинської “довга”.

3          Silva – у перекладі з латинської “ліс”.

Антична література. Греція. Рим

довірливістю Нумітора, скинув його з престолу. Однак убити брата Амулій не наважився. Для того, щоб закріпити за собою царську владу, він вирішив убити сина Нумітора, а пре-красну Рею Сільвію, дочку царя, зробив жрицею богині Вести. Жриці цієї богині повинні бу-ли давати обітницю цноти і зберігати невгасимий священний вогонь, що горів день і ніч у святилищі. Весталка, яка порушувала обітницю чистоти й опоганювала в такий спосіб святість вогнища Вести, засуджувалася до страти – її закопували живою у землю. Зачаро-ваний красою Реї Сільвії, бог Марс покохав її, і в дочки скинутого царя народилися хлоп-чики-близнюки. Вже при народженні вони вразили царя Амулія своїм незвичайним видом: вони випромінювали якусь дивну силу.

Розлютований і наляканий появою близнюків, яких він сприйняв як претендентів на престол, Амулій наказав кинути немовлят у води Тибру, а матір їхню за порушення обітниці закопати в землю. Однак бог Марс не допустив загибелі своїх дітей і їхньої улюбленої ма-тері1. Коли, за наказом Амулія, царський раб приніс кошик із немовлятами, що плакали, на берег Тибру, він побачив, що вода стоїть високо і бурхливі хвилі загрожують кожному, хто насмілиться наблизитися до ріки. Зляканий раб, не зважившись спуститися близько до во-ди, кинув кошик на березі й утік. Розбурхані хвилі залили кошик з немовлятами і віднесли б його за течією, якби його не затримали гілки смоківниці, що росла біля самої води. І отут, наче зачарована, вода в річці стала спадати, буря припинилася, а близнюки, випавши з ко-шика, що похилився, підняли голосний крик. У цей час до ріки підійшла вовчиця, в якої не-щодавно народилися вовченята, щоб угамувати спрагу. Вона зігріла близнюків, які жадібно припали до її сосків, повних молока. Вовчиця принесла їх у своє лігвище, де незабаром їх знайшов царський свинопас на ім’я Фаустул. Побачивши двох прекрасних немовлят у во-вчому лігвищі, Фаустул забрав їх до своєї хатини і разом зі своєю дружиною виховав хлоп-чиків, яких назвали Ромулом і Ремом. Близнюки і тоді, коли вони були дітьми, і тоді, коли стали юнаками, вирізнялися своєю красою, силою і гордовитою поставою серед інших дітей пастухів. Молоко вовчиці, яка їх вигодувала, зробило юних Ромула і Рема сміливими і зухвалими перед будь-якою небезпекою, серця їхні були мужніми, руки і ноги міцними і м’язистими. Правда, обидва вони були запальні і вперті, але Ромул усе-таки виявився більш розважливим ніж брат. І на зборах общини, коли мова йшла про полювання чи випас худоби, Ромул не тільки виступав з мудрими порадами, але і давав зрозуміти оточуючим, що він радше народжений наказувати, ніж підкорюватися іншим. Обидва брати користува-лися загальною любов’ю, вони відрізнялися силою і спритністю, були прекрасними мислив-цями, захисниками від розбійників, що спустошували їхній рідний край. І Ромул, і Рем за-ступалися за несправедливо скривджених, і навколо них охоче збиралися люди, серед яких можна було зустріти не тільки пастухів, але і волоцюг, і навіть рабів-утікачів. Таким чи-ном, у кожного з братів назбиралося по цілому загону. Сталося так, що Рема в одній із су-тичок схопили пастухи Нумітора. Коли його привели до скинутого царя, той був уражений красою і шляхетним виглядом Рема. На питання, хто він і відкіля родом, Рем відповів відверто. Він розповів, що раніше вони з братом вважали себе синами пастуха, який вихо-вав їх. Потім вони довідалися, що їх вигодувала своїм молоком вовчиця, що дятли носили їм їжу і бурхлива ріка помилувала безпомічних немовлят. Тоді брати зрозуміли, що їхня по-ява на світ пов’язана з глибокою таємницею, яку вони розгадати не можуть. Слухаючи роз-

1 Відповідно до інших варіантів сказання про Ромула і Рема, їхня мати була ув’язнена в темниці чи скинута в ріку Тибр. Її врятував бог цієї ріки Тиберін і зробив Рею Сільвію своєю дружиною.

Боги і герої Стародавнього Риму

повіді юнака, у Нумітора закралася підозра, що за віком, таємницею народження, чудесним порятунком близнюки цілком можуть бути його онуками, яких усі вважали загиблими і яких він оплакував. Поки Рем розповідав свою історію Нумітору, який проймався до оповідача усе більшою ласкою і довірою, пастух Фаустул, почувши, що Рема захопили слуги царя, і остерігаючись підступництва Амулія, кинувся по допомогу до Ромула. Фаустул розповів Ро-мулу все, що знав про таємницю народження братів. Ромул, зібравши свій загін, рушив до міста, щоб звільнити брата. Дорогою до Альба-Лонги з околиць міста до нього почало приєднуватись місцеве населення, яке ненавиділо жадібного, підступного і жорстокого до своїх підданих царя Амулія. Жителі Альба-Лонги, очолювані Ромулом, звільнили Рема і скинули з престолу Амулія. Його було убито, а Нумітору повернули царський трон. Але ні Ромул, ні Рем не виявили бажання залишитися в Альба-Лонзі навіть за доброзичливого правління свого діда. Для них нестерпною була думка про залежність від будь-кого. Вони хотіли заснувати нове місто і панувати над тими, кого привели з собою, – пастухами, воло-цюгами і рабами, які убачали в братах-близнюках своїх проводирів. Та й жителі Альба-Лон-ги не захотіли б прийняти до себе як рівноправних громадян весь той строкатий набрід, що привів Ромул.

Брати вирішили побудувати нове місто на тому самому місці, куди їх викинули води Тибру (це і був древній Палатинский пагорб – колиска великого міста Риму). Однак сама думка про будівлю міста відразу ж викликала розбрат між дружними колись братами. Вони почали сперечатися через те, відкіля починати розбудову, чиїм іменем буде називатися за-кладене місто і хто з них стане в ньому царювати. Після довгих суперечок брати вирішили зачекати вказівки богів і поворожити за польотом птахів. Чекаючи божественного знаку, во-ни сіли далеко один від одного. Рем радісно скрикнув – він першим побачив шістьох шулік, що повільно кружляли в ясному небі. За мить повз Ромула з гамором, супроводжуваним гуркотом грому, пролетіло дванадцять шулік. Брати знову почали сперечатися. Рем, якому першому явилися вісники волі богів, вважав, що царем повинен бути він. Ромул же, оскільки шулік повз нього пролетіло вдвічі більше, наполягав на тому, що рішення богів бу-ло винесено на його користь. Обидва брати були вперті, і жоден не хотів поступитися. Ко-ли Ромул, наполягаючи на своєму, взявся копати рів, який мав окреслити контури майбут-нього міста, Рем, роздратований запалом брата, почав знущатися з нього, глузувати і, лег-ко перескакуючи через рів і насипаний вал, приказував, що ніколи не бачив таких могутніх укріплень. Розлючений Ромул, не тямлячи себе від гніву, закричав: “Так буде з кожним, хто насмілиться переступити стіни мого міста!” і наніс Ремові страшний удар, від якого той упав мертвим.

Поховавши Рема, Ромул, відповідно до настанови богів, ретельно виконав обряд за-снування міста. Передусім сам Ромул і його супутники пройшли очищення священним вогнем – кожний з них перестрибнув через палаюче багаття, щоб з чистими помислами приступити до забудови міста. Потім Ромул вирив невелику круглу яму, куди кинув грудку землі, прине-сену ним з Альба-Лонги, де жили його предки. Так само вчинили і всі інші. Це було зроблено для того, щоб для кожного поселенця земля, на якій він збирався жити, стала рідною. Древні вірили, що разом із жменею рідної землі вони переносять і душі предків, що охороняють їх (своїх манів). Саме на цьому місці Ромулом був улаштований вівтар і запалений жертовний вогонь. Так виникло священне вогнище нового міста, його центр, навколо якого мають бути зведені житлові будинки. Потім Ромул провів священну борозну, що окреслила межі міста. Білий бик і біла корова, запряжені в плуга з мідним сошником, яких спрямовував Ромул в

Антична література. Греція. Рим

одязі жерця з покритою головою, повільно вели глибоку борозну. Слідом за Ромулом рухали-ся його супутники, пильно стежачи за тим, щоб грудки поритої лемішем землі були відкинуті усередину проведеної лінії. Переступити цю борозну не мав права ні місцевий житель, ні чу-жоземець. Такий учинок вважався б великим безчестям, і, можливо, Рем поплатився такжор-стоко саме тому, що зробив його. У тих місцях, де мав знаходитися вхід і вихід з міста, бороз-на переривалася - так позначалося місцезнаходження міських воріт. Для цього Ромул піднімав плуга і залишав незораний простір. Стіни, споруджені на цій освяченій борозні, та-кож вважалися священними. Ромул, який здійснив обряд заснування міста за усіма вимога-ми релігійних уявлень того часу, зробився його першим царем. I дав йому своє ім’я. Місто по-чали називати Римом (від лат. - Roma - місто Ромула).



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_8b38e3dac1640b059e70bed63ddc026c, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0