солон


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 
210 211 212 213 214 215 216 217 218 

Загрузка...

(прибл. 638-588 pp. до н. е.)

Афінський політик і законодавець, поборник інтересів рабовласницької демократії. Відомий елегіями на суспільно-політичні теми. В античні часи був зарахований до

числа Сімох мудреців.

*          * *

Місто державне оце не загине ніколи за Зевса Вироком чи через гнів вічноблаженних богів; Адже прихильна заступниця наша Паллада Афіна, Грізного батька дочка, руки простерла над ним. Нищити прагнуть, проте, городяни самі величезне Місто, з безумства свого й грошей віддавшись жазі. Думка лиха у привідців народу, отож вони мають Через зухвальство своє бід незліченних спіткать; Бо неспроможні вони гамувати гординю й наявні

Радощі учт і гостин мирно вкушати без чвар.

*          * *

I багатіють вони, вчинкам віддавшись лихим...

Hi храмового майна, ні скарбового добра

He проминають, а тягнуть, грабуючи, кожен до себе,

Вже не шануючи геть Правди поважний завіт;

Правда мовчить, але знає достоту все суще й минуле,

Згодом надходить вона, щоб покарати вину

Тож улучає все місто тепер неминуча уразка:

Швидко в неждану й лиху впало неволю воно;

Збуджує розрух усобний неволю й війну, що дрімала,

Що багатьох юнаків нищить квітучі літа;

Швидко-бо любу державу підкопують

Так повелось воно зле в громадянстві; а з тих, хто бідує,

Тягнуть багато-кого геть у далекі краї,

Проданих в рабство, в кайдани й ярмо неподобне закутих,

Примусом вкинутих злим в лютий невільництва стан.

Так всенародна біда завітає до всіх до господи,

Двері знадвору не хтять владно спинити її;

Перестрибне огорожу вона і напевне спіткає

Навіть того, хто у глиб дому свого заховавсь.

Тож сповістити афінян про це наказав мені розум, —

Як найчисленніших бід місту безправство завдасть;

А доброправство якраз надає розпорядку й звичаю,

Позабиває лихих в пута й кайдани міцні,

Гладить шорстке, припиняє гординю, безсилить зухвальство,

Сушить навіки квітки осліпу й злих заморок.

Скривлене право воно випрямляє, пихатості вчинки

Зм’якшує, нищить ущент розруху й звади діла,

Лють припиняє незгоди жахну; під її володінням

Сповнено серед людей розуму все і ладу

(Пер. В.Д ержавіна)

Мімнерм