Warning: session_start() [function.session-start]: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_19b9470c3c8c803c4d448789e35df185, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
ПІСНЯ ДЕВ’ЯТНАДЦЯТА : Антична література, Греція, Рим (частина 1) : Бібліотека для студентів

ПІСНЯ ДЕВ’ЯТНАДЦЯТА


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 
90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 
105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 
120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 
135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 
150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 
165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 
180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 
195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 
210 211 212 213 214 215 216 217 218 

Загрузка...

Зміст

Одіссей з Телемахом готуються до бою з женихами й виносять зброю з їдальні. Одіссей, невпізнаний, розмовляє з Пенелопою і запевняє їі, що чоловік незабаром повернеться.

В. 350-393

Тостю мій любий! 3 людей, захожих з далекого краю, Гість розумніший, любіший до дому мого не приходив. Те, що розказуєш ти, і доладне усе, й зрозуміле. Є в мене жінка стара, досвідчена й мудра душею. За Одіссеєм нещасним ходила вона й годувала, В той день прийнявши на руки, як мати його породила. Ноги вона тобі вмиє, хоч силами дуже ослабла. Встань, Евріклеє розумна, та ноги помий однолітку Твого господаря. Мабуть, такими уже й в Одіссея Стали і ноги і руки, як в бідного цього чужинця. Швидко-бо в горі і злигоднях старіє смертна людина”. Так промовляла вона. Затуливши руками обличчя, Сльози гарячі старенька лила й говорила журливо: Tope, дитино моя! Я ж безсила! Найбільше із смертних Зевс тебе досі ненавидить, хоча його вірно й шануєш! Хто-бо із смертних де-небудь такі громовержцеві тучні Стегна палив, хто приносив добірні такі гекатомби, Як доставляв йому ти, благаючи щиро притому Старість безжурну зустріти й славетного виховать сина? Та в одного лиш тебе день повернення Зевс одбирає. Може, служебні жінки й з Одіссея, що в дальніх блуканнях До іменитих заходив домів, так само глумились, Як безсоромно ці суки із тебе знущаються зараз. Ти, уникаючи їхніх зневаг і образ, не дозволив Навіть обмить їм тебе. Я ж готова для тебе зробити Те, що звеліла Ікарія мудра дочка Пенелопа. Ноги тобі я помию не тільки задля Пенелопи, А й для самого тебе. Печаллю глибокою дух мій В грудях схвильований. Слухай уважно, що буду казати. Скільки чужинців нужденних сюди не заходило досі, На Одіссея ніхто, признаюся, не був такий схожий: Постаттю, голосом, гостю, як ти, навіть ноги ті самі”. Відповідаючи, мовив тоді Одіссей велемудрий: 'Всі це, старенька, кому нас доводилось бачити разом,

Гоме

Кажуть водно, що дуже один на одного схожі

3 вигляду, як і сама зауважила ти справедливо”.

Так він сказав, а старенька, узявши блискучу мідницю,

Що умивали в ній ноги, холодної досить вливає

В неї води і гарячої ще додає. Одіссей же,

Сівши до вогнища, швидко від світла у тінь відвернувся, -

В думці побоювавсь він, щоб старенька, вмиваючи ногу

Шраму на ній не впізнала, - усе тоді б зразу розкрилось.

Ближче вона підійшла, щоб помити. I зразу впізнала

Шрам на нозі, де кабан колись іклами білими вдарив.

В. 468-486

Жінка старенька тим часом, до шраму торкнувшись руками,

Зразу впізнала його - і ногу із рук упустила.

Впала в мідницю нога Одіссеєва, й мідь задзвеніла,

Посуд убік нахиливсь, і на землю вода розлилася.

Радість і сум охопили їй душу, наповнились зразу

Очі сльозами, і голос дзвінкий мов застряг їй у горлі.

До підборіддя його доторкнувшись, вона говорила:

Ти ж - Одіссей, моя люба дитино! А я не впізнала.

Поки ноги не торкнулась мого владаря дорогого!”

Мовила й на Пенелопу своїми зиркнула очима,

Наче сказати бажала, що тут чоловік її любий.

Та ж ні поглянуть в цей бік не могла, ані щось зауважить,

Ій-бо Афіна думки одвела. Одіссей же рукою

Правою раптом за горло стару Евріклею вхопивши,

Лівою ближче до себе її притягнув і промовив:

“Неню, невже погубить мене хочеш? Сама ж ти своєю

Груддю мене згодувала! Я ж, безліч нещастя зазнавши,

Аж на двадцятому році вернувся до рідного краю.

А як усе ти збагнула, що бог тобі вклав у глиб серця,

To вже помовч! Щоб у домі про мене ніхто не дізнався!”



Warning: Unknown: open(/var/www/nelvin/data/mod-tmp/sess_19b9470c3c8c803c4d448789e35df185, O_RDWR) failed: Permission denied (13) in Unknown on line 0

Warning: Unknown: Failed to write session data (files). Please verify that the current setting of session.save_path is correct (/var/www/nelvin/data/mod-tmp) in Unknown on line 0