1.6. Зв’язок економічного аналізу з іншими суміжними науками


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 

Загрузка...

Економічний аналіз — спеціальна галузь знань, становлен-ня якої як науки обумовлювалось об’єктивними вимогами та умовами, властивими появі будь-якої нової галузі наукових знань. Перша умова: практична потреба. Професійна марке-тингова діяльність, ринкові відносини при їх повній ко-мерціалізації, вивчення внутрішніх та зовнішніх факторів, що визначають кінцеві фінансові результати — усе це вимоги, що обумовлюють необхідність подальших поточних та перспек-тивних аналітичних розробок.

Друга умова пов’язана з розвитком самої науки в цілому та її окремих галузей. З розвитком науки відбувалась і дифе-ренціація її галузей. Економічний аналіз сформувався в ре-зультаті диференціації суспільних наук. Раніше окремі форми економічного аналізу були характерні переважно обліковим наукам: балансоведенню, бухгалтерському обліку, статистиці.

З поглибленням економічної роботи на підприємствах з’явилася необхідність виділити аналіз як уособлену систему знань, так як облікові дисципліни вже не здатні були відповісти на всі вимоги практики.

Диференціація наук супроводжувалася певними недоліка-ми. Суть їх зводилась до надмірної спеціалізації наук, до за-надто глибокого роздроблення, до втрати взаємозв’язку.

Економічний аналіз, що сформувався в окрему науку, сис-темно використовує дані, а в ряді випадків способи та прийо-ми дослідження, притаманні статистиці, плануванню, бухгал-терському обліку, математиці та іншим наукам.

Теоретичною і методичною основою економічного аналізу є економічна теорія. Економічна теорія вивчає основи суспільного виробництва та закони його функціонування і розвитку, проблеми виробництва, розподілу, обміну, спожи-вання матеріальних благ на макрорівні. Економічний аналіз, ґрунтуючись на економічній теорії, досліджує дію еко-       Розділ 1

номічних законів, що визначають основний напрям розвитку певної господарської одиниці та проявляються в тенденціях стратегії її діяльності. Аналітики, озброївшись системою еко-номічних показників і понять, знаючи їх економічну сутність, можуть кількісно їх виражати, встановлювати відхилення, вивчати тенденції змін та відповідність вимогам ринку.

Діалектичний процес диференціації та інтеграції сприяв виділенню таких спеціальних наук, як:

♦          організація та управління;

♦          планування;

♦          бухгалтерський облік;

♦          статистика;

♦          економічна кібернетика та інше.

До цього переліку з повною підставою можна віднести і економічний аналіз. Однак до цього часу немає чітко вираже-них меж між економічним аналізом і цими спеціальними дис-циплінами. Найтісніший зв’язок існує між бухгалтерським обліком і економічним аналізом, котрий виник на основі пер-шого. Бухгалтерський облік є головним джерелом інформації для економічного аналізу. Саме життя заставляє бухгалтерів не лише складати баланс, вести облік а й аналізувати документи.

Впровадження комерційного розрахунку та суворе дотри-мання державної дисципліни в частині оподаткування значно підвищує роль “аналітичної діяльності” головних бухгалтерів.

Зв’язок економічного аналізу зі статистикою полягає хоча б у тому, що статистичні звіти є джерелом інформації для аналізу.

Аналітичні розробки самих статистиків пов’язані пере-важно з масовими соціально — економічними процесами і про-водяться переважно на галузевих та регіональних рівнях. Ви-ходячи з цього, можна відмітити, що мікроаналіз — це справа бухгалтерів-аналітиків, а макроаналіз — економістів-статис-тиків.

Всяка безпосередньо суспільна або сумісна праця, що ви-конується у великих масштабах, потребує управління. Наукова основа управління відрізняється багатоукладністю функцій та елементів. В якості складових управління виступають:

♦          планування;

♦          організація;

♦          регулювання;

♦          стимулювання та контроль.

До основних принципів управління можна віднести демо-кратичний підхід. Він знаходить відбиток у тому, що в народ-ному господарстві використовуються різні форми власності. Якщо при державній формі власності аналіз відігравав важли-ву роль у науковій розробці планів та нормативів, в контролі за їх невідступним виконанням, то при колективній, особливо приватній формах власності, ця роль значно зростає.

Прийняття оптимальних управлінських рішень перетво-рилось у важливу проблему. Економістами розробляється те-орія прийняття управлінських рішень, що є одним з розділів науки управління. Теорія прийняття рішень виходить з бага-товаріантності, невизначеності, впливу факторів на кожний окремо взятий варіант. У цих умовах вкрай необхідний еко-номічний аналіз.

Економічний аналіз, завершуючи економічну роботу підприємства, забезпечує підпорядкованість окремих її скла-дових частин виконанню прогнозів, договорів, планів. Скла-дання науково обґрунтованих планів чи розробка прогнозів на всіх рівнях неможливі без економічного аналізу. Вплив і дія аналізу виявляються не лише в удосконаленні методів розроб-ки планів, а й в організації їх виконання.

Отже економічний аналіз є не лише засобом обґрунтуван-ня планів, а й засобом контролю за їх виконанням. Плануван-ня починається і закінчується аналізом результатів діяльності підприємства. Аналіз дозволяє підвищити рівень планування, зробити його науково обґрунтованим.

Економічний аналіз широко застосовується і в маркетин-гових дослідженнях. Неможливо успішно керувати торгово-виробничою діяльністю без економічного аналізу.

Розділ 1

Економічний аналіз тісно пов’язаний з математикою. Зв’язок аналізу з математикою визначається тим, що кожній з цих галузей знань властиве вивчення кількісних відношень. Застосування математики в економічних дослідженнях і роз-рахунках розповсюджується на ділянку змінних величин, пов’язаних між собою функціональною залежністю.

Однак зв’язок між економічними явищами і показниками не завжди можна виразити в функціональній формі. Часто приходиться мати справу з кореляційною залежністю. Ця за-лежність характеризується тим, що крім основних факторів, які вивчаються, на цей показник впливають другорядні факто-ри, виділити та методично ізолювати дію яких не завжди мож-ливо. Такі зв’язки вивчаються за допомогою кореляційного та регресійного аналізу. Застосування математики в економіці приймає форму економіко-математичного моделювання. За допомогою економіко-математичної моделі зображується той чи інший дійсний економічний процес. Перехід до ринкової економіки обумовив появу нової для нас галузі наукових знань і практичної діяльності, з якою раніше не доводилося зустрічатися. Це — аудит. У спеціальній літературі останніх років поняття “аудит” визначається як перевірка, ревізія, аналіз господарської діяльності. В деяких закордонних пере-кладних джерелах під аудитом розуміється комплексний еко-номічний аналіз. Економіст-аналітик подібний до лікаря, яко-му необхідно встановити діагноз. Лише економіст, що має досвід, зуміє тонко помітити тенденції в розвитку окремого підприємства. Це в якійсь мірі подібно лікарю, який вислухо-вуючи хворого, за якимись, навіть не помітними для самого хворого, ознаками може помітити хворобу.

На перше місце в аудиті висувається така його функція, як консультації з питань правильного ведення бухгалтерського обліку і його відповідності вимогам міжнародного обліку. Крім цього аудит займається також перевірками. Методами документальної ревізії встановлюється відповідність первин-ної бухгалтерської документації дійсному змісту господарсь-ких операцій. Кінцевою метою аудиту є аналіз фінансового стану підприємства.

Фінансово-кредитні дисципліни також мають зв’язок з економічним аналізом. Цей зв’язок полягає у застосуванні ме-тодичних положень аналізу для вивчення фінансових можли-востей, способів зміцнення фінансових позицій, обґрунтуван-ня сум кредитів тощо. За умов ринку цей зв’язок необхідний.

Неможливо аналізувати процес виробництва, не ро-зуміючи особливостей технології. Тільки освічений в техно-логії виробництва економіст-аналітик може об’єктивно оціни-ти результати виробництва, надати рекомендації щодо їх по-кращання. Одночасно технологія виробництва потребує постійного вдосконалення на підставі даних, отриманих за до-помогою економічного аналізу.

Отже, економічний аналіз є синтезованою наукою, яка сформувалася на основі диференціації та інтеграції багатьох наук.