Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cookie - headers already sent by (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: session_start() [function.session-start]: Cannot send session cache limiter - headers already sent (output started at /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php:6) in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 7

Warning: file_get_contents(files/survey) [function.file-get-contents]: failed to open stream: No such file or directory in /var/www/nelvin/data/www/ebooktime.net/index.php on line 82
8.4. Метод структуризації : Теорія економічного аналізу : Бібліотека для студентів

8.4. Метод структуризації


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 

Загрузка...

Метод структуризації заснований на дезагрегуванні (розу-крупненні) досліджуваної проблеми на складові елементи з наступною можливою чисельною оцінкою їхньої відносної важливості. Таку процедуру часто називають побудовою “де-рева” цілей. Однак оскільки в більшості “деревоподібних” структур, призначених для розв’язання тих чи інших реальних задач, містяться не лише цілі, а й засоби їх досягнення (заходи, ресурси і т.ін.), то в загальному випадку їх правильніше нази-вати “деревами” взаємозв’язків чи “деревами” мета—засіб.

Одна з головних задач побудови “дерев” взаємозв’язків полягає в тому, щоб встановити повний набір елементів на

кожному рівні і визначити взаємозв’язки і супідрядність між ними.

Інша задача — наступне визначення коефіцієнта відносної важливості (КВВ) елементів кожного рівня “дерева” взаємозв’язків (кількісний аспект).

Загальними правилами побудови “дерев” взаємозв’язків є:

♦          супідрядність, тобто елементи нижнього рівня підпо-рядковуються елементам більш високого рівня, випли-вають з них, забезпечують їхню реалізацію;

♦          порівнянність, тобто на кожнім рівні “дерева” взаємозв’язків розглядаються елементи, зіставлювані за своїм масштабом і значущістю, отримані в результаті деталізації за одним принципом. Принципи структури-зації елементів на одному рівні дерева взаємозв’язків можуть бути різними для різних гілок “дерева” взаємозв’язків: науково-технічної, виробничої і т.ін. Зіставлення елементів один з одним може здійснювати-ся як для всього рівня, так і в межах однієї гілки.

Деталізація на основі використання одного принципу здійснюється при структуризації однорідних цілей і задач (на-уково-технічних, виробничих чи якихось інших):

♦          повнота, тобто “дерево” взаємозв’язків, на кожному рівні включає всі елементи;

♦          визначеність, тобто формулювання цілей і інших еле-ментів “дерева” взаємозв’язків, дозволяє оцінити ступінь їхнього досягнення в кількісній чи порядковій формі (більше — менше, краще — гірше).

“Дерево” взаємозв’язків може представляти повний зв’язувальний граф (містити цілі, заходи, ресурси) чи бути ча-стковим незв’язним графом, тобто містити лише цілі, лише за-ходи, лише ресурси. У залежності від того, що деталізується, кожен розглянутий елемент, один чи кілька елементів більш високого рівня, можна виділити три типи “дерев” взаємозв’язків: з перехресними зв’язками, прямими зв’язками і зі зв’язками змішаного типу (рис. 8.4).

Розділ 8

 

Рис.8.4. “Дерево” взаємозв’язків у загальному вигляді

При прямих зв’язках кількість елементів по мірі переходу на більш низькі рівні “дерева” взаємозв’язків завжди збільшується. При перехресних зв’язках може мати місце зменшення числа елементів (звуження “дерева” взаємозв’язків).

Таке становище типове при переході від цільових рівнів до рівнів заходів і від рівня заходів до ресурсних. Наприклад, ос-танній рівень “дерева” заходів може мати кілька десятків еле-ментів, у той час як наступний за ним перший рівень ресурсів може містити в агрегованому вигляді перелік усіх видів ре-сурсів (тобто усього кілька елементів). При цьому при зву-женні не використовується деталізація цілей, а заходи знову сформульовані в загальному вигляді. Тому деталізування за-ходу випливає для кожної цілі окремо, тим більше, що ко-ефіцієнт відносної важливості в них може бути різним.

Тому рекомендується будувати “дерево” цілей таким чи-ном, щоб спочатку були прямі зв’язку, а потім по мірі не-обхідності розширювати (деталізувати) це “дерево”, доповню-ючи його і перехресними зв’язками.

Можливі різні принципи деталізації “дерев” взаємозв’язків:

♦          предметний принцип — відповідно до якого елементи дерева взаємозв’язків розбиваються на елементи тієї ж природи, тільки більш дрібні (наприклад, збільшення виробництва товарів народного споживання: на збільшення виробництва одягу, взуття і т.ін.);

♦          функціональний принцип — при якому виявляються окремі функції, сукупність яких визначає зміст мети, що структурується, і шляхи її досягнення (наприклад, ціль “підвищення рівня господарського керівництва” можна деталізувати на удосконалювання планування, керування, організації і т.ін.);

♦          принцип деталізації за етапами відтворювального цик-лу (виробництво, розподіл, обмін і споживання);

♦          принцип деталізації за етапами ухвалення рішення;

♦          принцип охоплення усіх факторів, що впливають на вирішення розглянутої проблеми і трансформації їх у цілі і заходи;

♦          принцип адресності, коли та чи інша мета або захід кон-кретизуються за місцем виконання. При використанні даного принципу “дерево” будується не лише, скажімо, в цілому для (об’єкта) галузі, а й для окремих його складових частин (окремих підприємств);

♦          принцип деталізації за складовими елементами проце-су виробництва (засоби праці, предмети праці і т.ін.);

Очевидно, при побудові одного “дерева” взаємозв’язків неможливо використати абсолютно всі принципи, але для різних “дерев” можуть застосовуватися різні принципи.

Розділ 8