7.2. Етапи функціонально-вартісного аналізу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 

Загрузка...

Стосовно конструювання принципово нових виробів можна виділити такі етапи ФВА:

♦          інформаційно-підготовчий;

♦          аналітико-творчий;

♦          пусконалагоджувальний;

♦          поточно-виробничий;

            Розділ 7

♦          комерційно-збутовий;

♦          контрольно-експлуатаційний. Розглянемо кожний з них: Інформаційно-підготовчий етап починається з вибору

об’єкта. Таким об’єктом може бути створення принципово но-вого виробу промислового чи побутового призначення або ж кардинальна реконструкція раніше існуючого.

Дуже трудомісткою на даному етапі є науково-пошукова робота.

Наявний аналог у світовій практиці виключає не-обхідність подібних розробок. Лише відсутність аналога заду-маному створює основу для конструювання принципово ново-го об’єкта.

Новий об’єкт повинен задовольняти певним критеріям, що перетворюють його в ідеал не лише за станом на даний мо-мент, а й на середню, а краще і подальшу перспективу.

Важливим критерієм є зниження матеріалоємності. Відо-мо, що вітчизняні вироби відрізняються значною ма-теріалоємністю у порівнянні зі світовими стандартами (у 2-3 рази).

Особливо гостро постає питання створення біологічно чи-стої технології. Якість наново створюваного виробу можна бу-ло б поставити на перше місце. Включення в групу еко-номістів-аналітиків, фінансистів-бухгалтерів буде в більшій мірі забезпечувати одержання високої економічної ефектив-ності і споживчих властивостей виробу.

Аналітико-творчий етап. На цьому етапі всебічно зва-жується конструктивність самої ідеї, висувається безліч аль-тернативних ідей, виконується їх ретельний теоретичний розбір, аналітичне зважування всіх “за” і “проти”, багато-варіантність розробки нового чи кардинальної реконструкції діючого об’єкта. З усіх розглянутих вибирається оптималь-ний. Найбільш авторитетні дослідження проблем ФВА прове-ли Н.Г.Карпунін і Б.І.Майданчик, визначивши перелік робіт на даному етапі:

♦          формування всіх можливих функцій об’єкта аналізу і

його складених елементів;

♦          класифікація й угрупування функцій, визначення голо-вної, основних і допоміжних функцій досліджуваної системи;

♦          побудова функціональної моделі об’єкта;

♦          аналіз і оцінка значущості функцій;

♦          побудова сполученої, функціонально-структурної мо-делі;

♦          аналіз і оцінка витрат, пов’язаних зі здійсненням вияв-лених функцій;

♦          порівняльний аналіз значущості функцій і витрат на їхню реалізацію для виявлення зон з невиправдано ви-сокими витратами;

♦          проведення диференційованого аналізу за кожною з функціональних зон зосередження резервів економії трудових і матеріальних витрат;

♦          пошук нових ідей і альтернативних варіантів більш еко-номічних рішень;

♦          творче обговорення рекомендацій;

♦          ескізне пророблення пропозицій, сформульованих творчим колективом, їхня систематизація;

♦          аналіз і формування варіантів практичного виконання об’єкта;

♦          оформлення матеріалів, пов’язаних зі здійсненням творчо-аналітичного етапу.

Пусконалагоджувальний етап ФВА (етап експеримен-тального носіння) пов’язаний з експериментальною стендо-вою перевіркою принципово нового виробу, запропонованого творчим колективом. Не часто буває так, що теоретичні роз-робки передаються в масове виробництво без подібних пе-ревірок. Більше того, такі перевірки виявляють ті чи інші не-доробки, а серед них й істотні. У цьому випадку можливі такі ситуації, при яких вся аналітико-творча процедура повто-рюється частково чи цілком.

Розділ 7

Поточно-виробничий етап — економічний аналіз усього пов’язаного з ним знайшов в спеціальній літературі широке висвітлення. Економічний аналіз об’єкта випуску продукції, валової продукції, товарної і реалізованої продукції; аналіз ви-робничої продукції за асортиментом, аналіз собівартості ви-робів, їхньої рентабельності в цілому і за видами продукції — усе це виділяється особливо і не є безпосереднім етапом ФВА в цілому. Але для нових виробів це повинно бути під пильною увагою аналітика, і всі недоліки, відхилення від нормативів, від заданих технологічних вимог і стандартів повинні суворо фіксуватися.

Нерідко, коли такі недоліки виявляються, конструкція по-вертається на доопрацювання.

Комерційно-збутовий етап ФВА. Раніше цей етап пропу-скався у зв’язку з тим, що саме підприємство не займалося ре-алізацією своєї продукції. Перехід до ринкової економіки змінює відношення до цього питання. Тут можливі варіанти. Однак визначена адресність повинна бути.

Останній етап ФВА — контрольно-експлуатаційний раніше зовсім не розглядався. Більше того, він завжди вважав-ся самостійним етапом функціонально-вартісного аналізу. Ви-робництво і збут продукції закінчувалися вивозом продукції за ворота підприємства. Обмежене число фірмових магазинів, вкрай рідка поява виробника за прилавком звичайних роздрібних підприємств цієї важливої задачі не вирішували. Виготовлювачі звичайної продукції не цікавилися якістю своєї продукції.

Покупець промислової продукції є щирим цінителем надійності, тривалості, якості випущених виробів і збирання необхідної інформації, узагальнення думок масового спожива-ча іноді набагато важливіші висновку найвищих експертних комісій.

Конструювання і кардинальна реконструкція виробів, тех-нологій, організаційних процесів виражаються в підсумку ско-роченням сукупності витрат, підвищенням економічної ефек-тивності, збільшенням прибутку. Сукупні витрати виявляють-ся в процесі ФВА з кожного з альтернативних однопорядко-вих варіантів.

Розрахункова економічна ефективність від впровадження у виробництво запропонованих розроблювачами нових про-ектів визначається (якщо метою ФВА було зниження поточ-них витрат при збереженні рівня якості об’єкта) із застосуван-ням такої формули:

ЬС = Ср~С<и ->иии

де: КФВА — коефіцієнт зниження поточних витрат (еко-номічна ефективність ФВА);

СР — реально сформовані сукупні витрати;

СФН — мінімально можливі витрати, що відповідають спроектованому об’єкту.

Показники економічності виробництва виробів мають бу-ти доповнені такими характеристиками, як надійність, про-дуктивність, безпечність, естетичність та ін.