Розділ 7. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ВАРТІСНИЙ АНАЛІЗ 7.1. Поняття, принципи та задачі функціонально-вартісного аналізу


Повернутися на початок книги
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 
30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 
45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 
60 

Загрузка...

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) є одним з видів економічного аналізу, але в силу своїх специфічних особливо-стей і значення заслуговує самостійного розгляду. Цьому виду аналізу присвячені солідні літературні дослідження моно-графічного і практичного характеру.

Під ФВА розуміється метод системного дослідження функцій окремого виробу, певного виробничо-господарського процесу чи управлінської структури, направлений на мінімізацію витрат у сферах проектування, освоєння вироб-ництва, збуту, промислового і побутового споживання при ви-сокій якості, граничній корисності і довговічності.

Отже, об’єктом ФВА є функції і їх вартість. Під функціями розуміють споживчі властивості (якість) об’єкта. Розрізняють:

♦          головну функцію, що визначає призначення об’єкта;

♦          основні функції, що забезпечують виконання головної функції;

♦          допоміжні функції, що допомагають реалізовувати ос-новні функції;

♦          непотрібні (зайві) функції;

♦          шкідливі функції.

У пошуках резервів собівартості в конструкції виробів, технології їх виготовлення спеціалісти виходять з того, що спочатку усувають шкідливі та зайві функції виробу, а потім і додаткові. Такі зміни можуть призвести до зниження трудо- та матеріаломісткості, енергоємності, а відповідно і до зниження собівартості продукції.

Розділ 7

При загальній теоретичній базі економічний аналіз мето-дологічно й особливо методично будується у своїй основі як аналіз замкнутої галузі, аналіз господарсько-фінансової діяль-ності в промисловості й в окремих її галузях.

Замкнутість аналізу виробничого циклу знаходить вира-ження й у тім, що за точку відліку зазвичай приймається підго-товка до випуску заздалегідь визначених і, як правило, раніше освоєних виробів та послуг, що не минули перевірки з відповідності їх останнім науково-технічним вимогам.

ФВА базується на властивій тільки йому основі, на лише йому властивих принципах. До них у першу чергу відносяться: творче, новаційне мислення, системність, комплексність, функціональність об’єктів аналізу й витрат на їхнє здійснення, а також і досвіду наукових та практичних працівників різних галузей знань.

Творче, новаційне мислення припускає відмову від повто-рення пройденого, від колишніх рішень, у тому числі і від гар-них (на даний момент), що практично себе зарекомендували. Тут важливе посилання, що відмінне — ворог гарного.

Науково-технічна революція, науково-технічний прогрес диктують безупинний рух до удосконалення економічного процесу, до заперечення застарілого, у тому числі і тра-диційного, до появи принципово нових знарядь і засобів ви-робництва, товарів народного споживання і послуг, науково обґрунтованих варіантів організаційних і управлінських рішень.

Системність, властива економічному аналізу взагалі, особ-ливо виявляється щодо ФВА. Системність ФВА знаходить своє вираження в більшій техніко-економічній ефективності системи чи підсистеми, що забезпечує найвищу конкурентос-проможність і прибутковість виробничо-комерційної діяль-ності. Комплексність ФВА полягає, як вказується в спеціальній літературі, у дослідженні усіх факторів, що визна-чають якість і витрати, якщо це відноситься до проектування принципово нового виробу, у наступному комплексі усіх видів

об’єктів конструкції, технології й організації виробництва, усіх видів ресурсів: трудових, матеріальних, технічних, енерге-тичних, естетичних, фінансово-економічних на всіх стадіях руху виробу — передпроектній, проектній, виготовленні дослідного зразка, його дослідного носіння, організації збуту, надійності і довгостроковості в експлуатації.

З метою забезпечення найбільшої віддачі від виконання робіт з ФВА необхідно дотримуватися основних правил при проведенні аналітичного дослідження.

Правило ранньої діагностики. Сутність його полягає в то-му, що величина виявлених резервів залежить від того, на якій стадії життєвого циклу виробу проводиться ФВА. Частіше всього зайві витрати закладаються на етапі проектування ви-робу. Великі витрати можуть бути при внесенні змін у конст-рукцію виробу на стадії його експлуатації. Виходячи з цього, найдоцільніше проводити ФВА при конструкторській роз-робці виробів, бо ліквідувати помилки при розробці виробу, буде приміром в 10 разів дешевше, ніж у процесі виробництва і в 100 разів дешевше, ніж у процесі експлуатації виробу.

Правило пріоритету. ФВА поки не має широкого поши-рення і не охоплює всілякі об’єкти, не всі фахівці досконало володіють методикою його проведення, а тому в першу чергу ФВА повинні підлягати вироби і процеси, що перебувають на стадії конструкторської розробки та будуть виготовлятися у великій кількості.

Правило оптимальної деталізації. Головний зміст ФВА — виділення споживчих функцій, властивих виробу. Якщо досліджуваний об’єкт (виріб) досить складний, то при роз-поділі його на функції таких може бути досить багато. При такій великій кількості виділених функцій швидко та ефек-тивно виконати ФВА неможливо. При дослідженні складних об’єктів (виробів) краще його виконувати в два етапи:

1)         розділити об’єкт на великі частини;

2)         виконувати ФВА кожної виділеної частини окремо.

            Розділ 7

У процесі аналізу може виявитися, що варто виконати ФВА тільки якоїсь однієї частини, а решти — з точки зору ефективності — недоцільно.

Правило послідовності — виконання комплексу робіт з ФВА вимагає певної послідовності в дослідженні, необхідно користуватися логічною схемою деталізації — від загального до конкретного (об’єкт—вузол—функція). Варто пам’ятати, що при виконанні ФВА результати його проведення на кожному етапі залежать від повноти і якості виконання робіт на попе-редніх етапах.

Правило виділення провідної ланки (ліквідації вузьких місць). Майже завжди при аналізі з’ясовується, що існує в да-ному об’єкті (в окремо взятому виробі) якийсь певний еле-мент, що вимагає великих витрат на забезпечення життєдіяль-ності цього об’єкта, чи стримує одержання ефекту від його ви-користання. З точки зору аналізу найбільш доцільно дослідження направити на ліквідацію цих стримуючих на-прямків, що в підсумку і підвищить ефективність функціону-вання всієї системи.

Задачами ФВА є:

♦          визначення співвідношення економічної ефективності виробництва на всіх рівнях, особливо на мікрорівні з усією сукупністю витрат живої й упредметненої праці (при всілякій мінімізації останніх з неодмінним дотри-манням усіх параметрів кінцевого продукту чи послу-ги);

♦          розробка системи показників і техніко-економічних нормативів, прийнятних для всіх рівнів управлінської системи;

♦          організація технологічного й управлінського процесу за всім ланцюжком виробничо-фінансової діяльності;

♦          активізація економічних важелів, вплив яких раніше применшувався;

♦          систематичне спостереження за ефективністю, надійністю, довгостроковістю використання продукції.

Виконання всіх цих задач під силу лише колективу науко-вих і практичних працівників різних наукових напрямків і співробітників, що володіють багатим досвідом і певною твор-чою фантазією. Вміле об’єднання в єдиному творчому колек-тиві інженерів, конструкторів, технологів, винахідників від Бога, хіміків, економістів-аналітиків фінансистів-бухгалтерів, плановиків-нормувальників — справа складна, але в той же час багато в чому вона обіцяє успіх у реалізації задуманого.

ФВА відноситься до наукових дисциплін, що сформува-лися відносно недавно. Розробку його пов’язують з іменами російського конструктора Ю.М.Соболєва (Пермський теле-фонний завод) і американського інженера Л.Д.Майлса (фірма General Electrіc), що розпочали свої пошуки в 40-х рр. ХХ ст. Йдучи різними шляхами, вони переслідували однакові цілі.

Л.Д.Майлс і його співробітники, приймаючи діючий виріб як дане, абстрагуючись від його конкретних функцій, аналізу-ючи його недоліки, шукали принципово нові конструктивні рішення, що забезпечують більш високі конкурентоспро-можність та прибутковість.

Ю.М.Соболєв і його співробітники, ретельно проаналізу-вавши функціональне призначення виробу в цілому, конструк-тивне сполучення його вузлів, їхні експлуатаційні властивості, стійкість, зручності використання (дизайн), естетичність і т.ін. широко використовуючи досвід підприємств, що випускають однотипні вироби, приходили не лише до більш довершеної, але й принципово нової конструкції виробів.